Ви чули, що Мег із Млина учинила?
Ви чули, що Мег із Млина учинила?
Знайшла собі з грішми якогось мурмила —
I вірному мельнику серце розбила.
А мельник був гарний, а мельник був гожий,
Душею шляхетний, на дівчину схожий,
А пан був нікчема, пустий недотепа,
А їй мовби саме такого і треба.
Посватавсь до неї хлоп'яга з душею,
А Мег уподобала панську кирею,
Та дамське сідло на коні-виноходці,
Та срібну вузду, та нагайку при боці.
Прокляття вам, гроші, грунти та розкоші,
Фальшиве кохання, де пси на сторожі!
Закохане серце та щира розмова —
От скарб над скарбами! А гроші — полова!