Затямте [113] цю цифру. Ми ходимо по кістках 80 мільярдів людей. Чи розумієте ви, що всі ті, хто отримав відстрочку, у майбутньому створять гігантський смітник, купу трупів, які гнитимуть. Життя — це геноцид.
Ось, нарешті він зіпсував їм настрій. Він задоволений собою. Він намацав зелену коробочку з лексомілом в кишені своєї замшевої куртки від Марка Джакоба. Вона надає йому впевненості, як ампула з ціаністим калієм герою Руху Опору перед допитом на вулиці Лорістон шістдесят років тому.
3.
Літак заповнений рекламістами. Якби він розбився, це було б початком перемоги у війні за Чесність. Але життя так влаштовано, що літаки з рекламістами не розбиваються. В авіакатастрофи потрапляють безневинні люди, боязкі закохані, благодійники людства: Отіс Реддінг, група "Lynyrd Skynyrd", Марсель Даді, Джон Кенеді-молодший. І це надає ще більшої пихи засмаглим представникам масових комунікацій — вони більше побоюються біржевих катастроф, ніж повітряних. Октав посміхається, набираючи цю фразу на своєму ноутбуці. Він V1P, у нього достатньо грошей, і він боїться — усе правильно. Він п'є горілку з тоніком в салоні "Espace-127". ("В салоні "Espace-127" ви із задоволенням відкриєте ергономічні та комфортабельні крісла. Вони відкидаються під кутом 127 градусів, бо саме цей стан є найбільш природним для вашого тіла в умовах невагомості. Обладнані телефоном, індивідуальним відеопрогравачем та антишумовими шоломами, крісла "Espace-127" створюють ідеальні умови для роботи та відпочинку", — йдеться у рекламній листівці "Air France Madame".)
У бізнес-класі працівники відділу стратегічного планування чіпляються до арт-баєрш, зами генеральних директорів [115] забивають баки телепродюсеркам, а координа-тор-міжнародник мацає стегна директорки з розвитку. (У будь-якій конторі завжди легко розпізнати дівчат, які сплять із колегами по службі, — вони завжди вдягаються sexy). Уся ця груповуха, тобто "семінар", має на меті "укріплення зв'язків між членами колективу підприємства заради оптимізації внутрішньої комунікації щодо людських ресурсів". Октава давно вже навчили підкорятися такому стану справ, і потім, життя — це лише коротенький відрізок часу, відведений нам на цьому кругляку, що без упину обертається в просторі, тож навіщо витрачати його на нескінченні з'ясовування засад ОРГАНІЗАЦІЇ? Краще прийняти правила гри.
— Нас вимуштрували заради покори. Я серфінгую над глибочиною. Чиє тут хтось, хто насправді хоче мене трахнути без зайвих балачок?
Раніше подібні провокації викликали у присутніх посмішку, тепер — втому.
— Після всього того, що люди зробили для Бога, він міг би спромогтися на власне існування, як ви гадаєте?
Самотність у натовпі. Він без упину запитує свій авто-відповідач, але той завжди відповідає однаково: "Нові повідомлення відсутні".
Октав заснув під фільм із Томом Генксом (він більше, ніж актор, він — снодійне!). Він бачить у сні оргію на Багамах, де він обстежує пальцями вологі та гладенькі "кицьки" Ванесси Лоренцо та Хайді Клам. Він більше не скрегоче зубами. Йому здається, що він зав'язав із цією справою. Він відступив, відійшов на другий план, тримає відстань від цієї метушні. Із стриманим полегшенням він нарешті спускає у свої "Levi-Strauss 501" (колекція "Сумні тропіки", осінь-зима 2001). [116]
І ось виїзне Підприємство (чи краще казати "Антреприза") знову на землі. Антреприза розбирає свої валізи. Антреприза сідає в автобуси. Антреприза співає пісні Фугена, не розуміючи їхнього прихованого песимізму: "Оспівуйте життя, оспівуйте,/Наче ви завтра помрете", і ще: "Можливо, до завтра,/А може, й до смерті". Нарешті Октав зрозумів, чому космічний корабель у серіалі "Star Trek" називався "Enterprise"(1): "Rosserys & Witchcraft" нагадує цей літальний апарат, запущений у порожній міжзоряний простір у пошуках життя на інших планетах. До речі, у багатьох його колег такі дивні загострені вуха...
Прибувши до готелю, Антреприза розповзлася: одні кинулися до басейну, інші — в магазини, а решта відправилася спати. Ті, у кого безсоння, поскакали викаблучува-тись у "Роллс" на чолі з Оділь та її грудьми. Октав приєднався до них, замовив пляшку "Gordon's" і погодився покурити травички. На пляжі відразу все зрозуміло: чорні герли готові — уже чекають на побачення. Одна з них промовляє:
— Полинь до мене.
Через те, що вона говорить з конакрійським акцентом, Октаву почулося:
— Полий у мене.
Це смішно. Брехня є взаємною, і все добре. Він кладе руку їй на обличчя і муркоче:
— Любко моя, я не злягаюся з дівчатами, я з ними здебільшого прощаюся.
(1) Англійською "enterprise" означає "сміливість", але також перекладається як "підприємство".
Туристичний комплекс "Салі", що знаходиться під суворим наглядом сенегальської армії, включає п'ятнадцять [117] готелів: агенція вибрала "Савану", у якій є спальні з кондиціонерами, два басейни з нічним підсвічуванням, тенісні корти, міні-гольф, торговельний центр, казино та дискотека, і все це на березі Атлантичного океану. Африка змінилася з часів сафарі Гемінгвея. Наразі основну частину континенту Захід кинув напризволяще (СНЩ забрав тут два мільйони життів у 1998 році, здебільшого через те, що фармацевтичні компанії, що виготовляють ліки, — наприклад, американська "Bristol-Myers-Squibb", — відмовилися знизити ціни на свою продукцію). Ідеальне місце для мотивації кадрів середньоїланки: на цій землі, пошматованій вірусом та корупцією, безглуздими війнами та безперервними геноцидами, маленький працівник із капіталістичної країни з новою силою починає довіряти системі, в якій живе. Він купує маски з ебенового дерева та інші місцеві сувеніри, обмінюється (або думає, що обмінюється) з місцевими жителями поглядами на життя, надсилає поштові листівки із сонячними пейзажами рідним, які заздрять йому, сидячи у своїй паризькій зимі. Рекламістам показують Африку як антиприклад, аби вони хотіли повернутися додому, тішачись із того, що багато кому живеться гірше за них. І тоді решта року переноситься набагато легше — Африка є наочним втіленням Антисвіту. У тому, що бідні вмирають, багатії знаходять сенс життя.
Ми ріжемо океанські хвилі на скутерах, клацаємо "по-ларощами", ніхто ніким не цікавиться, усі вирядилися в місцеві тонги. Тепер в Африці, на відміну від минулих часів, білий, що звертається до чорного, не сприймається як расист-колонізатор; де там, все стало ще гірше. Відтепер він дивиться на чорного жалісним поглядом священика, який соборує приреченого до страти.
4.
Уривки діалогів біля басейну "Savana Beach Resort".
Помічниця директора (струшуючи воду): — Класна водичка!
Октав: — Ти не гірша!
Агентка з відділу розміщення реклами (вгризаючись у манго): — Обожнюю здорову їжу!
Октав: — Я теж здоровий.
Молодша арт-директорка (прямуючи до кафе): — Ходімо попоїсти?
Октав: — Попа... що?
Мотивація просувається з усіх боків. Ранки проходять у зібраннях-самовихваляннях, де підсумки колективної роботи підносяться до небес. Частеньке вживання слів "самофінансування" та "багаторічне погашення заборгованості" намагається виправдати відсутність новорічних премій. (Насправді всі прибутки нашого філіалу вивалюються до ніг лисих дідуганів з Уол-стріт, які ніколи не були в Парижі, палять товстенні сигари і не збираються нам дякувати. Наче середньовічні васали чи жертви Пунічних [119] війн, шефи "R&W France" складають перед акціонерами річну здобич, трусячись за свої чергові хороми, що куплені в кредит).
По обіді проходять сеанси конструктивної самокритики, направленої на винайдення нових способів збільшення продажів. Октав мучиться туристичною хворобою — проносом, — бо накладав у свій джин-тонік забагато льоду з місцевої води. Президент Філіп та Марк Марроньє час від часу відводять його убік "на кілька слів", типу: "Ми такі раді, що ти виплутався, не будемо про це згадувати, але ти бачиш, ми ж із розумінням ставимося до твоїх витівок, ми ж сучасні та просунуті шефи, тільки не звільняйся, добре?" Втім, це не завадило Філіпу нагадати Октавові, наскільки важливі зйомки ролика "Мегрелет" для майбутніх відносин між Антрепризою та групою "Мадон".
— Ми тільки-но провели спільну нараду з розробки рекламної стратегії, і нас там як слід нашпигували.
— Не переймайся, шефе, я більше не блюватиму на клієнтів. До речі, ти знаєш, що я знайшов ідеальну дівчину для ролика?
— Так, я знаю, південна така дівчина... Але її ж при-йдеться висвітляти потім.
— Не хвилюйся, це внесено до бюджету. Ти ще навіть не усвідомив усіх наших можливостей: беремо дівчину з гарною сідницею, додаємо обличчя іншої, ноги — від третьої, руки — від четвертої, груди — від п'ятої, коротше, фіксуємо людину — ми ж тепер людо-жокеї!
— Може, тоді замість режисера наймати для зйомок спеціаліста з пластичної хірургії?
Октав більше не збирається чинити спротив, але й не хоче принижуватися, отже, скажімо так, — він дозрів. Тож нарешті він пожвавлюється: [120]
— Та зрештою, чому ми не можемо взяти мулатку? Може, досить уже бути нацистами, як наші клієнти? Чорт забирай, мене вже нудить від цього нескінченного фашизму! "Nike" повернув петенівський вигляд своїм афішам "Nikepark", "Nestle" відмовилися від негрів у ролику про баскетбол, але це не означає, що ми повинні бути такими ж дебілами! До чого ми дійдемо, якщо всі мовчатимуть?! Реклама все поставила з ніг на голову: Ганді продає комп'ютери "Apple"! Ти це розумієш? Цього святого аскета, який відмовлявся від будь-якої техніки, жив найменшим і завжди ходив босоніж, примусили пропагувати інформатику! Ім'ям Пікассо назвали "Сітроєн", Стів Маккуін водить "Форд", Одрі Хепберн носить мокасини від "Tod's". Ти думаєш, вони не перевертаються у труні, ці люди, яких перетворили на комівояжерів? Це ніч мертвих, що ожили! Голокост канібалів! Ми пожираємо трупи! Зомбі працюють продавцями! І коли це все скінчиться? Навіть державна французька лотерея новий тираж білетів надрукувала з портретами Мао, Сталіна і Кастро! Вирішили підзаробити на тиранах! Хто це все зупинить, якщо ти, Філіпе, бос, не протестуєш проти расизму і негативного впливу всесвітніх комунікацій??!!
— О-ла-ла, яким же він став нудним, відтоді як припинив нюхати! Ти думаєш, я ніколи над цим не замислювався? Звичайно, мені не до вподоби ця робота, але я мушу думати про свою дружину, дітей, і я не такий пихатий і самовпевнений, щоб думати, ніби саме я все переінакшу.