оголосив себе васалом Римського Папи.
499
Папа Римський.
500
Пресвітеріанці, помірковане крило англійських пуритан.
501
Індепенденти, радикальніше крило англійського пуританства.
502
Вольтер має на увазі події англійської революції XVII ст., яка відбувалась під релігійними гаслами.
503
Дві партії – тобто партія консерваторів (торі) та лібералів (вігі).
504
Далі йдеться про Венецію.
505
У Венеції XVIII ст. існував звичай ходити в масках.
506
Мовиться про собор Святого Петра у Ватикані.
507
Тобто кардиналів та єпископів.
508
"Святий Мартіне, який вродливий хлопець! Святий Панкрате, що за вродливий юнак!"(італ.).
509
Першим римським єпископом був апостол Петро, за фахом звичайний рибалка По смерті він стає володарем ключів від раю.
510
Йдеться про буллу "Unigenitus" Папи Климента XI (1743), в якій він засуджував янсенізм Король Людовік XIV наказав парламентові прийняти її.
511
Ле Тельє (1643–1719), духівник Людовіка XIV по смерті попереднього де ля Шеза.
512
bиопа тапсіа (італ.) – добрий подарунок.
513
Давня назва Парижа – Лютеція походить від латинського слова lutum – болото Вольтер, як і деякі історики, пов'язував латинську назву Парижа (Pansu) з іменем богині Ізіди (Isis)
514
Маються на увазі римляни, які підкорили Галлію ще в часи Юлія Цезаря, та германські племена, які завоювали Галлію у V ст.
515
Йдеться про релігійні війни XVI ст. між католиками і протестантами.
516
Тут: священики і ченці.
517
Представники суддівського стану.
518
Вольтер має на увазі вільнодумця Шевальє де ля Барра (1747–1766), якого скарали на смерть, звинувативши в тому, що він навмисне зламав розп'яття. Ця подія дістала великий розголос у Європі…
519
Вольтер називає друїдами єзуїтів.
520
Мається на увазі Фрерон – критик XVIII ст., Вольтерів сучасник.
521
Вольтер має на увазі секту конвульсюнерів.
522
Йдеться про єзуїтський орден, який у Франції заборонили 1764 р.
523
У сірому одязі ходили ченці-ораторіанці, до яких перейшли колишні навчальні заклади єзуїтів Вольтер має, певно, на увазі виступи на захист єзуїтів французького архієпископа Крістофа де Бомона та єпископа Ле Фран де Помпіньяна.
524
Мається на увазі Марі-Тереза Жоффрен (1699–1777), у паризькому салоні якої часто бували енциклопедисти.
525
Йдеться, зокрема, про Польщу, куди пані Жоффрен їздила на запрошення Станіслава Понятовського.
526
Анкона – італійське місто в Адріатичному морі.
527
За церковною легендою, церква Святої Діви в Назареті у XIII ст. перелетіла спочатку до Далмати, а потім до Італії Цю подію датують 1291 і 1295 рр.
528
Бетіс – давня назва ріки Гвадалквівір.
529
Жителі Тіра – фінікійці.
530
Бетіка – давня назва іспанської провінції Андалузія.
531
Пошукувачі – дослівний переклад французькою мовою латинського mquisitores – інквізитори.
532
Антропокаї – слово "спалювачі людей" утворене із грецьких коренів anthropos – людина і kaiŏ – палити.
533
"Por l'amor de Dios" (icn) – "В ім'я любові до Бога".
534
Альгвазіл – іспанський поліцейський.
535
Тут: суддівське крісло.
536
Іспанський король Карл III (1759–1788), який прогнав єзуїтів і боровся з інквізицією.
537
"Іспанське капричіо" – популярний іспанський танок.
538
Вольтер одночасно мав на увазі і басків, і гасконців.
539
Дідона переселилася до Північної Африки і заснувала місто Карфаген, коли її брат, тірський цар Пігмаліон, убив її чоловіка.
540
Мається на увазі поет Вергілій, який у своїй поемі "Енеіда" розповідає про фінікійську царицю Дідону, засновницю міста Карфаген.
541
Бізацена – римська провінція в північній Африці
542
Сірта – затоки Великий Сірт (біля Триполітани) і Малий Сірт (біля берегів Тунісу)
543
Кіренея – давньогрецька колонія на заході Єгипту.
544
Великий Херсонес – так стародавні греки називали Крим.
545
Геліополіс – місто у Стародавньому Єгипті, розташоване недалеко від теперішнього Каїра.
546
Іменем єгипетської цариці Арсіної називали багато міст Стародавнього Єгипту.
547
Петра – давнє місто в Аравії
548
Артеміта – назва давнього міста у Вірмени, а також одного з островів в Іонійському морі
549
Сора – місто в Італії
550
Апамея – назва багатьох міст Азії.
551
Передобідня – benedicite (лат) – католицька молитва перед їжею.
552
Йдеться про видання в Голландії 1756 р поеми Вольтера "Орлеанська діва", яке здійснив чернець-розстрига Мобер де Гувест із власним продовженням.
553
Коже – Франсуа-Марі Коже (1723–1780) – французький літератор, який 1767 р виступив із памфлетом, спрямованим проти роману Мармонтеля "Велізарій".
554
Лярше – П'єр-Анрі Лярше (1726–1812) – французький літератор і еллініст, автор праці "Додатки до філософи історії" (1767), в якій виступив проти Вольтера.
555
Мендес – місто Стародавнього Єгипту.
556
Нінон де Ланкло (1620–1705) – світська жінка незрівнянної вроди, яка приятелювала з багатьма видатними людьми свого часу.
557
Абат Шатонеф – близький приятель Нінон де Ланкло, хрещений батько Вольтера.
558
Жедуен (1667–1744) – абат і письменник, особливо відомий як перекладач.
559
Аліборон – невіглас, який видає себе за знавця.
560
Бісетра – виправна в'язниця, розташована неподалік Парижа, потім божевільня.
561
…у правдивій комедії "Шотландка" – Комедія Вольтера (1760), в якій він висміював Фрерона в образі шпигуна і донощика Флерона.
562
Дефонтен П'єр Франсуа (1685–1745) – абат, французький літератор, був ув'язнений у Бісетрі, звинувачений в аморальності Вольтер сприяє його звільненню 1724 р Згодом Дефонтен писав проти Вольтера й інших просвітників Вольтер відповів йому гострим і дотепним памфлетом (1736).
563
Амур часто поставав з пов'язкою на очах як свідчення того, що його стріли не вибирають свою жертву.
564
Випад проти видавця "Церковної газети".
565
Абат Бешеран – паризький священик, засновник секти конвульсіонерів.
566
Авраам Шоме (1730–1790) – французький літератор, противник енциклопедистів, автор восьмитомної праці "Законний передсуд проти Енциклопедії" (1758).
567
Сір Рібайє – доктор Сорбонни, один із найавторитетніших професорів богословського факультету, був королівським цензором.