Всі пригадують, як Амазанові, що був свідком цього, здалося, нібито вони спочивають день і ніч. Та невідомо тільки, як, нетямлячись від цієї кривди, Амазан враз вихопив свій грізний меч, одрубав зухвалому негрові розпусну голову і як повигонив з Єгипту всіх ефіопів. Хіба ж ці дива не записано в єгипетських хроніках? Стоголоса чутка поширила звістку про те, як він з іспанцями, гасконцями й однорогами переміг трьох царів. Він повернув прекрасну Формозанту її батькові й визволив почет своєї коханої, якого був поневолив єгипетський фараон. Великий хан Скіфії оголосив себе його васалом, і його шлюб з Альдеєю був узаконений. Непереможний і великодушний Амазан, одержавши в спадщину Вавилонське царство, з тріумфом увійшов у місто з феніксом у супроводі ста володарів, що повинні були платити йому данину. Бенкет на його весіллі перевищив усі свята, які давав цар Бел. До столу подали засмаженого бика Апіса. Фараон єгипетський і цар індійський подавали молодим вино, і весілля це вихваляли п'ятсот великих вавилонських поетів.
О музи! До вас завжди звертаються на початку твору, я ж удаюся до вас тільки наприкінці. Дарма, як мені докорятимуть, що я читаю молитву по обіді, не сказавши передобідньої.[551] Та через це, о музи, ви не менше будете захищати мене. Пильнуйте, щоб зухвалі продовжувачі не спотворили своїми байками ті істини, яких я навчаю смертних у цьому правдивому оповіданні, адже вони наважилися вже сфальсифікувати "Кандіда", "Простака" і "Цнотливі пригоди цнотливої Жанни", що їх один колишній капуцин спотворив у батавському виданні віршами, вартими капуцина.[552] Пильнуйте, щоб вони не завдавали цим збитків моєму обтяженому великою родиною друкареві, у якого ледве вистачає грошей на шрифт, папір і чорнило.
О музи, примусьте мовчати огидного Коже,[553] професора теревенів у колежі Мазаріні, якого не задовольнили моральні повчання Велізарія й імператора Юстиніана, і він написав дикі обмовницькі пасквілі на цих великих людей.
Заткніть рота педантові Лярше,[554] що, не знаючи й одного стародавнього вавилонського слова, не відвідавши, як я, берегів Тігру й Євфрату, мав безсоромність твердити, ніби прекрасна Формозанта, дочка найбільшого в світі царя, Альдея і всі жінки цього шановного двору, за приписами їх релігії, спали у великому вавилонському храмі з усіма конюхами Азії ради грошей. Цей учений розпусник, о музи, ворог ваш і ворог цнотливості, обвинувачував прекрасних єгиптянок Мендеса,[555] що вони кохаються тільки з цапами, потай сподіваючись помандрувати з Єгипет, щоб там зазнати любовних пригод.
Знаючи новітню історію не краще за стародавню і сподіваючись заслужити прихильність якоїсь старої, він брехливо твердить, ніби незрівнянна Нінон[556] у вісімдесятилітнім віці спала з абатом Жедуеном, членом Французької академії, Академії історії і археології. Він ніколи не чув про абата Шатонефа[557] і вважає його за абата Жедуена.[558] Та й про Нінон він знає не краще, ніж про вавилонських дів.
О музи, дочки неба, ваш ворог Лярше зробив ще гірше, він співає похвали педерастам, він наважується казати, що всі отроки моєї країни причетні до цієї мерзоти. Збільшуючи число винних, він гадає врятувати себе.
Благородні й цнотливі музи, обороніть мене від цього метра Лярше, бо вам однаково огидний і педантизм, і педерастія.
І ви, метре Алібороне,[559] прозваний Фрероном, відставний єзуїт, ви, чий Парнас міститься то в Бісетрі,[560] то в найближчому шинку; ви, якого віддано на суд по всіх європейських театрах у правдивій комедії "Шотландка",[561] ви, гідний сину панотця Дефонтена[562] бо народилися від його кохання з одним із тих гарненьких хлоп'ят, що носять мечі й пов'язки, як син Венери,[563] і, як він, прагнуть злетіти в небеса, хоч, правда, не вище димаря, – вам, любий Алібороне, якого я завжди так ніжно любив і який примусив мене сміятися цілий місяць після комедії "Шотландка", вам на суд віддаю я свою "Вавилонську царівну". Наговоріть про неї всякої гидоти, щоб її більше читали.
Я не забуду вас, всеславний газетний богослове,[564] промовець фанатиків, отець церкви, заснованої абатом Ветераном[565] і Авраамом Шомеєм,[566] не забудьте сказати на сторінках ваших побожних, красномовних і розсудливих газет, що "Вавилонська царівна" є твір єретичний, деїстичний і атеїстичний. Особливо подбайте про те, щоб сір Рібайє[567] засудив "Вавилонську царівну" в Сорбонні. Цим самим зробите ви велику приємність моєму видавцеві, якому я подарував цю невелику історійку.
ПРИМІТКИ
434
Перше видання повісті "Вавилонська царівна" вийшло друком у Женеві 1768 р. Того ж року з'явились численні передруки в Парижі, зокрема і видання з великою кількістю помилок та неточностей. У наступних виданнях Вольтер не змінював тексту повісті, за винятком двох-трьох дрібних поправок.
З-поміж усіх поданих у цьому виданні повістей "Вавилонська царівна", в якій наявні атрибути східної казки, вирізняється своєю наївною простотою.
435
Бел – ім'я верховного божества у стародавніх ассирійців.
436
Парасанга – перська міра довжини, приблизно 4,5 км.
437
Висячі сади Семираміди – висячі сади, споруджені для легендарної цариці Семираміди Вважаються одним із чудес світу.
438
Формозанта – ім'я, утворене від латинського слова formosa – прекрасна.
439
Пракситель (IV ст… до Р. X.) – грецький скульптор, автор статуї Афродіти Кнідської.
440
Мається на увазі Венера Калліпіга (греч. καλλίπυγη – та, що має красивий зад), одна з античних статуй Венери невідомого скульптора.
441
Німврод (Немврод) – вавилонський цар, згаданий у Біблії, Немврода зображали мисливцем.
442
Апіс – священний бик у стародавньому Єгипті.
443
Систр Ізіди – староєгипетський музичний інструмент, вважався даром Ізіди – богині плодючості.
444
Гермес – тут грецька назва єгипетського бога Тота, якого вважали засновником наук і мистецтва Йому приписували понад 30 тисяч книг.
445
"Веди" – збір давньоіндуських релігійних гімнів, їхні священні книги
446
Ксакі – перекручене Шак’ямуні, одне з імен Будди.
447
Адоніс – юнак неймовірної вроди, коханий богині Афродіти.
448
…які були в Дельті – дельта ріки Ніл
449
Тут Вольтер пародіює біблійний стиль "Пісні пісень" Соломона.
450
…в горах Лівану – гірський масив у Західній Ази між Сирією та Ліваном.
451
Богиню Юнону, дружину Юпітера, часто змальовували в колісниці, яку тягнули павичі
452
Ормузд, Оромазд – бог добра у давньоперській релігії, змагався з Аріманом, богом темряви, носієм зла.
453
Локман – легендарний володар Аравії, вигаданий автор добірок байок, які з'явилися в середньовіччі арабською мовою
454
Ґанґариди – міфічний народ, який нібито жив на берегах Ґанґу.
455
Гурії – за уявленнями мусульман, вічно юні красуні, які давали праведникам насолоду в раю
456
Тут: азбест
457
Натяк на Єлену Прекрасну, яку в юні роки викрав Тезей, а потім, уже дружиною Менелая, Паріс.
458
Гора Іммаус – давня назва Гімалаїв.
459
Стародавнє місто Бассора в Аравії, сучасне місто Басра, знаходиться там, де Тигр впадає в Перську затоку.
460
Мається на увазі Пріап, грецький бог чуттєвих утіх, якого вшановували в місті Лампсаке.
461
Звертання до архієпископа і голови релігійного ордену, зокрема ордену єзуїтів
462
Едем, або Еден – земний рай, в якому жив Адам з Євою
463
Єлисейські поля – блаженна країна, царство померлих (гр. міф.).
464
Німфи Геспериди охороняли сад, де росла яблуня із золотими плодами (гр. міф.).
465
Острів Щасливих – Канарські острови, тобто, за античними уявленнями, "край землі".
466
Фенікс – легендарний птах, який мав властивість спалювати себе і знову відроджуватися з попелу.
467
Сюрен – місто у Франції.
468
Камбал – давня назва Пекіна
469
Китайський імператор Юнг Чінг у 1724 р вигнав із країни єзуїтів.
470
Тієн – у китайській релігії небо, яке є головним богом.
471
Чангті – у китайській релігії початок усіх речей.
472
Кіммерійці – народ, який заселяв північне узбережжя Чорного моря (зокрема, Крим), близько VIII ст. до Р. X. їх витіснили скіфські племена. Тут Вольтер має на увазі росіян.
473
Мається на увазі Москва.
474
Катерина II, яка правила з 1762 до 1776 р.
475
Катерина II, з якою Вольтер листувався, писала йому 1767 р "Ось я в Ази, я хочу усе побачити своїми власними очима".
476
Петро І, в якому Вольтер бачив втілення свого ідеалу освіченого монарха.
477
Тут: пірамідами.
478
Катерина II нав'язала Польщі королем Станіслава Понятовського, вона досягла рівноправ'я православних і католиків.
479
Молодий державець – спадкоємний принц, майбутній король Швеції Ґустав III (1746–1792).
480
Данський король Хрістіан VII (1766–1808), який посилив абсолютизм у Данії Вольтер вважав це явищем історично прогресивним, оскільки королівська влада тут протистояла старим феодальним інститутам.
481
Польський король Станіслав Понятовський (1732–1798) листувався з Вольтером.
482
Мається на увазі польське право liberum veto.
483
Тут Вольтер протиставляє німецьке протестантство католицизмові, що панував у Франції, Італії та Іспанії.
484
Тобто в монастирях.
485
Вольтер має на увазі Голландію.
486
Альбіон – кельтська назва Англії.
487
Tip – стародавня назва Фінікії.
488
Острів Атлантида (гр. міф.) – за надмірну гордість атлантів, мешканців цього великого острова в Атлантичному океані, за велінням Зевса, Атлантида була поглинута океанськими водами.
489
Везер – ріка в Німеччині.
490
Марк-Мішель Рей – амстердамський видавець, який надрукував багато творів французьких письменників, заборонених цензурою, зокрема і книги Вольтера.
491
Авзонійці – італійці.
492
Вельхи – французи.
493
"Селянин-підпанок" (1735) – роман французького письменника Шевальє де Муна (1701–1784).
494
"Софа" – фривольний роман Кребійона-сина (1707–1777), надрукований 1745 р
495
"Четверо факарденів" – роман французького письменника Антуана Гамільтона (1646–1720), шотландця за походженням.
496
Піфагор (VI–V ст. до Р. X.) – грецький філософ і математик, Порфірій (III–IV ст. н. є.) таЯмвліх (III–IV ст. н. є.) – грецькі філософи-неоплатоніки. Усі вони були прихильниками і проповідниками вегетаріанства.
497
Вольтер має на увазі римлян, які завоювали Британію За давнім італійським переказом, бог родючості Сатурн був першим царем Лаціуму – області, де знаходиться Рим А звідси назва "місто Сатурна", яку дістав Рим.
498
Англійський король Йоан Безземельний, який 1213 р.