фр. вид.
372
Один невеличкий чорний чоловічок – протестантський священик
373
Тут йдеться про вояків, яких військовий міністр Лювуа відправив для впокорення протестантів.
374
Люллі Жан Батіст (Джованні Баттіста Луллі) (1632–1687), французький композитор італійського походження Фундатор французької національної оперної школи. Вольтер має на увазі гострі суперечки стосовно розвитку музичного театру, які виникли із прибуттям до Парижа італійської оперної групи під орудою Бамбіні. Прихильниками італійської опери буф стала низка французьких енциклопедистів.
375
Король Вільгельм – англійський король Вільгельм Оранський (1650–1702), правив з 1689 р.
376
Теперішній Папа – Папа Інокентій XI.
377
Люта суперечка – суперечка між Людовіком XIV і Папою Інокентієм XI тривала з 1678 до 1693 р Король наполягав, щоб прибутки єпископства до призначення нового єпископа в разі смерті попереднього ішли до королівської скарбниці.
378
Ла Шез Франсуа (1624–1709) – єзуїт, духівник Людовіка XIV, прихильник скасування Нантського едикту.
379
Єзуїтів вигнали із Франції 1764 р.
380
Лювуа, Мішель де Тем'є (1641–1691) – військовий міністр Людовіка XIV, здійснював жорстокі операції проти гугенотів.
381
Коляска, що возила з Парижа до Версаля й скидалась на невеличку закриту колісницю (Прим. фр. вид.)
382
Перший військовий урядовець – старший чиновник з військових справ.
383
Посади військовиків при королівському режимі продавали так само, як і адміністративні та суддівські
384
Йдеться про фортецю-в'язницю Бастилію, її будівництво розпочалося 1370 р за королювання Карла V
385
Монастир Пор-Рояль став центром французького янсенізму. Світських осіб, які там жили, намагаючись ізолюватися від буденного світу і наблизитися до Бога, називали "відлюдниками".
386
Англійські краплі – заспокійливі серцеві краплі, винайдені англійським військовим лікарем Годдаром в кінці XVII ст.
387
Секретні листи з королівським підписом і печаткою, які давали право ув'язнити людину без додаткового слідства
388
Богословський термін, який був предметом суперечки єзуїтів та янсеністів.
389
АрноАнтуан (1612–1694) і НікольП'єр (прибл. 1625–1695) – французькі теологи, теоретики янсенізму, автори капітальної праці "Логіка Пор-Роялю" (1662).
390
Роґо Жак – французький вчений, послідовник Декарта, автор праці "Трактат про фізику" (1671), який знаходився у бібліотеці Вольтера.
391
"Шукання істини" – праця французького філософа-картезіанця Мальбранша. У першому томі праці (1674) Вольтер знаходив для себе багато корисних думок.
392
Йдеться про пояснення зла у різних релігіях – грецькій, перській, єгипетській та християнській.
393
Роман душ – так Вольтер називав метафізику.
394
Жан Дювертьє де Оранн, абат Сен-Сіран (1581–1643) – французький проповідник, один із пропагандистів янсенізму, Янсеній (1585–1638) – голландський богослов, засновник янсенізму.
395
Кліо – муза історії (гр. міф.)
396
Мельпомена – муза трагедії (гр. міф.)
397
Йдеться про невеличкі середньовічні графства, які вже в Середні віки увійшли до складу Арманьякського графства.
398
У філософській думці XVIII ст. Стародавній Китай як зразок ідеального царства розуму і моралі займав значне місце. Про Китай Вольтер писав у "Досвіді про звичаї", трагедії "Китайський сирота" та інших творах.
399
Гектор – син троянського царя Пріама, герой поеми Гомера "Іліада".
400
Фрігієць – Еней, син троянця Анхіза, легендарний предок римлян. Фрігія – область, де знаходиться Троя За деякими пізнішими міфами, після падіння Трої Еней переселився до Італії.
401
Фукідід (460–395 до Р X) – давньогрецький історик.
402
"Амадіс Гальський" – багатотомний лицарський роман, дуже популярний в Європі XVI–XVII ст.
403
Юстиніан (527–565) – візантійський імператор
404
Велізарій (бл. 494–565) – військовик римського імператора Юстиніана. Запідозрений у зраді, за наказом Юстиніана був позбавлений зору.
405
Уривок із роману "Велізарій" французького письменника Мармонтеля (1723–1799), приятеля Вольтера. У цьому романі автор захищав принцип релігійної толерантності.
406
Ціліностоли – натяк на мантії професорів Сорбонни.
407
Пастофори (від лат pastor) – священики
408
Донно де Візе (1638–1710) – французький журналіст, який у своїх критичних статтях виступав проти Расіна і Мольєра.
409
П'єрВалентенФейді (1640–1709) – французький богослов і літературний критик, який у своїй полемічній книзі "Телемахоманія" виступив проти повчального роману Франсуа Фенелона "Пригоди Телемаха" (1700).
410
Байка про "Двох голубів" – твір Лафонтена.
411
Славнозвісна Мольєрова п'єса "Тартюф" – світовий образ лукавого святенника, створений перевдягненим державним злочинцем.
412
Вольтер перераховує далі трагедії Расіна "Іфігенія" (1675), "Федра" (1677), "Андромаха" (1667), "Гофолія" (1691) та Корнеля "Родогюна" (1644) і "Цінна" (1640).
413
Арле де Шанваллон Франсуа (1625–1695) – паризький архієпископ з 1670 до 1695 р, один з ініціаторів скасування Нантського едикту.
414
Боссюе Жак Бенінь (1627–1704) – французький письменник, активний діяч католицької церкви, ревний захисник основних догм католицизму.
415
М-ль дю Трон – небога Бонтана, камердинера Людовіка XIV.
416
М-ль де Молеон – реальна особа Вольтер дотримувався хибної версії про те, що вона перебувала у потаємному шлюбі з Боссюе.
417
Ґюйон Жанна Марі (1648–1717) – засновниця квієнтизму, релігійної доктрини, що проповідувала споглядальне життя, пасивність і містичну любов до Господа. За своє вчення, яке викликало осуд і протести католицької церкви, провела сім років у Бастилії.
418
Мається на увазі отець де Ля Шез, духівник Людовіка XIV.
419
Суспільство – тут орден єзуїтів
420
Кур'єри – королівські гінці
421
Чашник – чиновник, який відповідав за харчове забезпечення королівського двору
422
…до пана де Сен-Пуанжа – Під цим іменем Вольтер показав графа Сен-Флорентена (1705–1777), державного секретаря Людовіка XV.
423
Пані дю Френуа – мається на увазі пані Френуа, фаворитка Лювуа.
424
Отці церкви, середньовічні богослови, на їхні праці спиралися у своєму вченні янсеністи.
425
"Християнський педагог" (1629) – популярна у свій час праця Філіппа д'Атремона.
426
Два рядки з Вольтерової поеми "Henriade" ("Генріада")
427
Моліністи – послідовники вчення іспанського єзуїта Моліна (1535–1600), який заперечував призначення і захищав ідею свободи волі.
428
МаріякЛуї (1573–1623), маршал Франції, страчений через підозру у змові проти Рішельє.
429
Вольтер подає ідеальний портрет Шуазеля (1719–1785), військового міністра Людовіка XV, з яким підтримував дружні стосунки.
430
Катон Молодший (95–46 до Р X) – діяч Римської республіки, який після перемоги Цезаря відібрав собі життя.
431
"Роздуми" преподобного отця Краузе – багатотомний твір моралізаторського характеру французького єзуїта XVIII ст.
432
"Квіти святості" (1599) – твір іспанського єзуїта Рібадейнейри.
433
Богословський термін для позначення благодаті, яку дарує людині Господь, щоб допомогти їй уникнути гріха.
434