I спав на моховім коверці,-
Я був би щасний, якби ти
Була зі мною, Пеггі-серце.
Щоб сніжний вітер лютував
I брала ніч морозом кріпко,-
В своїх обіймах я тобі
Зігрів би душу, Пеггі-рибко.
Щоб я був лорд, і з срібла їв,
I пив із золотого кубка,-
З яким би щастям розділив
Я все з тобою, Пеггі-любко!