Геть від ангелів погоні,
Де панує Ейдолон,
Зветься – Ніч, чорніє трон,
Я досяг те місце хмуре,
Тьмяне де занадто Туле –
Край той, котрий не знайдеш,
Часу й Простору між меж.
Повеней, без дна й країв,
Прірв, печер, громад лісів –
Форми людям не доступні,
Для тих сліз, що скрізь присутні.
Зсуви гір навік-віків
У моря без берегів,
Ті моря, чий потяг завжди
До вогню небес, звитяжний.
Ті ставки без меж і хвиль,
Вод самотніх – мертвий штиль,
Тиш води – в воді остиглій
Сніжних колихання лілій.
В тих ставках без меж і хвиль,
Вод самотніх – мертвий штиль,
Сум води – в воді остиглій,
Сніжних колихання лілій –
В горах тих, що біля річки,
Вічно що шепоче трішки,
В лісі сивім, у боліт
Де тритону й жаби слід,
В хмурих тарнах і навкруг,
Упирів де чути дух,
У місцях найбільш нечистих,
Закутках сумних, тінистих –
Там стрічає мандрівник
Спогади, що й слід їх зник –
Згадки враз зітхають ті,
Стрівши блукача в путі –
Білі тіні друзів давніх,
Що пішли в Небесні далі.
Серцю з легіоном бід
Цей сподобається світ –
Дух-блукач тут скрикне радо:
"Ох, ну це мов Ельдорадо!"
Втім, мандруючи крізь це,
Не розгледиш ти усе!
Тайне все у місці цьому
Оку слабому, людському,
Так король бажає їх,
Щоб прикритий був поліг.
Відчуття в Душі тут щемне,
Як у скло все бачить темне.
Шляхом темним і самотнім,
Геть від ангелів погоні,
Де панує Ейдолон,
Зветься – Ніч, чорніє трон,
Дім знайшов я, місце хмуре,
Тьмяне де занадто Туле.
Переклад Віталія Гречки
20.07.2024