Білі глянцеві манжети,
Чорні фраки і панчохи,
Ніжна мова, поцілунки, –
Ох, коли б їм серця трохи!
Серця в груди, і в те серце
І любові, і страждання.
Ох, мене вбиває щебет
Про фальшивий біль кохання.
Хочу я податись в гори,
Де хати на кручах мліють,
Де зітхають вільно груди,
І вітри на волі віють.
Хочу я податись в гори,
Де стоять стрункі смереки,
Мчать струмки, птахи співають,
Хмари в світ пливуть далекий.
Прощавайте, пишні зали,
пишні фраки, пишні дами!
Хочу я податись в гори –
І сміятися над вами.
Переклад Леоніда Первомайського