Кружляють без доріг,
Зимові близнюки –
Хурделиця та сніг.
Пустеля снігова –
Притул усім вітрам,
Але нема й куща,
Де б притулитись нам.
Що зовні холод – брат,
А в шлунку голод – друг,
Тож від обох не жди
Нічого, крім наруг.
І третій ворог є:
Звелась рушниця, й знов
Тече на білий сніг
Червона наша кров.
Але пробитий бік
І голод – все пусте.
Ми терпимо біду,
Та вільні ж ми зате!