Зрів радість я минулу –
Та світло яві гонить тінь,
Лишивши в серці тугу.
О! Чим не сон, дня світло це,
Тому, в чиїх очах,
Довкіл нагадує усе
Часів минулих прах?
Той сон святий – той сон святий,
В пітьмі докорів повній,
Мені мов промінь був ясний,
Дух-провідник самотній.
І, хоч крізь бурю сяйво це,
Вночі тремтить здаля –
Що щирим більш буває ще,
В зорі правдивій дня?
03.05.2024
Переклад Віталія Гречки