Він мовив: "Ноги, що без тіла там,
В пустелі, кам‘яні…З під ніг величних,
З піску, лице розбите хмурить нам
І морщить усмішку губ саркастичних,
Скажи ж як пристрасті митець зчитав,
Що висікла життя серед каміння,
Рука глумлива й дух, що сили дав.
Й на п‘єдесталі , ті слова з‘явились:
"Я – Озімандіс, славний Цар Царів я,
Глянь Труд ось мій, щоб Сильні з вас згубились!"
Нічого. Все у розпаді довкіл
Руїн, тих колосальних, що лишились
Одні в безкрайнім просторі пісків".
Переклад Віталія Гречки
11.08.2022