На великій відстані виднілася лінія білого кольору. Це виявилося кладовищем із двох-трьох сотень могил, на яких уже були встановлені надгробки, висаджені квіти і зеленіла свіжопосіяна трава. Тут вона побачила чіткі літери на кінцях рядів, що посилалися на її регістраційну картку, і зрозуміла, що шукати треба не тут.
Чоловік стояв навколішки за рядком надгробків — очевидно, садівник, бо він зміцнював молоду рослину в м'якій землі. Вона підійшла до нього з папером в руці. Він підвівся при її наближенні і без прелюдії чи привітання запитав:
— Кого ви шукаєте?
— Лейтенанта Майкла Таррела... мого племінника, — повільно, слово в слово, як вона робила це тисячі разів у своєму житті, відповіла Хелен.
Чоловік підняв очі і подивився на неї з безмежним співчуттям, перш ніж відвернувся від свіжопосіяної трави до оголених чорних хрестів.
— Ходімо зі мною, — сказав він, — і я покажу вам, де лежить ваш син.
* * * * *
Коли Хелен залишала цвинтар, вона обернулася, щоб востаннє поглянути на нього. Вдалині вона побачила чоловіка, який схилився над своїми молодими рослинами; і вона пішла собі, гадаючи, що він садівник.
ТЯГАР
Для горя одного я ложе
Кожного року щодня,
Де жодна душа не поможе
І душа не почує жодна.
Де кінця цьому все не видно,
Окрім того, щоб знов горювати.
Ах, Маріє моя Магдалино,
Де більший біль можуть знати?
Маритись солодким безчестям
Кожного дня щогодини
І не бути із чесним обличчям
У діяннях чи в розмовини.
Брехати з ранку й затемна
І знати, що це час марнувати.
Ах, Маріє моя Магдалина,
Де більший біль може бути?
Назирати непохитні мої страховини,
Без зважання тепер ані кроку,
Кожного дня щогодини,
Кожен день кожного року.
То жар пекла, то страшна холодина,
То маю тремтіти, то знов лютувати.
Ах, Марія моя Магдалина,
Де тепер більший біль має бути?
Одну могилу дали мені в борг,
Одну сторожу до Судного Дня.
Та з райських небес поглянув Бог
І геть відкотив каменя.
Одну днину за все життя,
Одну годину одного дня.
Янгол його узрів моїх сліз лиття
І геть відкотив каменя!
КОМЕНТАРІ
Оповідання "Садівник" вперше опубліковано у квітні 1925 року в журналі "McCall's Magazine". А в 1926 році побачив світ новий збірник оповідань Кіплін(г)а "Дебети і кредити" (Debits and Credits). Особливістю його було те, що кожне оповідання йшло в парі з віршем або в оточенні з двох віршів. Останньою парою в збірнику було оповідання "Садівник" і поєднаний із ним вірш "Тягар". Саме оповідання це майже документальна розповідь горя жінок, які втратили на війні чоловіків, яких вони любили чи кохали. Окрім того читачі і критики зробили висновки, що Майкл був незакононародженим сином Хелен, якого вона об'явила своїм племінником. Вірш раптом придає цьому оповіданню інший містичний сенс. Своїм віршем Кіплін(г) примушує читача згадати "Євангеліє від Іоанна", а саме 20 розділ:
"У перший же день після суботи Марія Магдалина приходить до гробу вранці, коли було ще темно, і бачить, що камінь відвалений від гробу... Сказавши це, обернулася назад і побачила Ісуса, Який стояв, але не впізнала, що це Ісус. Говорить їй Ісус: жоно, чого плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: господарю, якщо ти забрав Його, скажи мені, де ти поклав Його, і я візьму Його".
Отже, цим віршем Радьярд Кіплін(г) говорить нам, що Хелен Таррел – нова Марія Магдалина — не впізнала в чоловікові на цвинтарі свого загиблого племінника, який визнав її своєю матір'ю.
А нам треба пам'ятати, якою страшною ціною дається свобода і пам'ятати тих хто віддав життя.
"...хрещення, яке провів Ректор". Тут ректор – це парафіяльний священник Англіканської Церкви.
"...температура піднялася до призначених ста чотирьох". Тобто до 40 градусів за Цельсієм.
"...капітан його О.Н.К". В оригіналі OTC — Офіцерський Навчальний Корпус.
"Ви ж знаєте, що каже Кей". Тобто фельдмаршал Херберт Кітчінер, 1-й граф Кітчінер – на той час Військовий Міністр Великої Британії.
"...був осаджений біля Виступу". Мається на увазі виступ лінії фронту навколо Іпра у Бельгії, де була найбільша м'ясорубка у Першу Світову війну.
"...найпотаємніших комендантів гунських". Гунами у британському війську з відразою називали німців.
"...служив капралом в А.С.К". В оригіналі ASC. Тобто служив у Армійському Службовому Корпусі, відповідальному за постачання продовольства, технічного та військового обладнання і т.і.
"...туристичної путівки Кука". Тобто путівки з найстарішої в світі туристичної агенції Томаса Кука.