В дворі і на полі – де душно житам.
Намокли дерева, схилився овес…
Хоч би це людина чи вуличний пес!
Одне тільки й видно – біда он жуку! –
Його підхопило водою в струмку.
Ой глянь – перекинувсь, ногами пряде.
Але якось виплив і став на тверде.
Та тільки тут знову краплиною цок! –
Ударило в голову й тягне в струмок.
Жучок потопає, ой горе, біда!
Аж тут плине тріска, і каже: сідай!
Жучок умостився, немов на човна.
Пливе собі тріска, всі кручі мина…
Струмок аж булькоче,сріблом блискотить.
Пливе собі тріска, де хата стоїть.
Прибилась до хати, та в двері ті стук! –
І враз опинився у щілинці жук.
Жила ж там сімейка промежи людей –
Та тільки й усього, що трійко дітей.
Гуртом вони вийшли, де травка м'яка,
І зовсім пустили на волю жука.
Переклад з їдиш Ілля Мазоре та Павла Тичини