Елеанор і Парк

Ознайомчий фрагмент твору!

Перекладач: Світлана Колеснік

Він припинив спроби її повернути.

Вона приходила тоді, коли бажала: у мріях і мареннях, у друзках дежавю.

Наприклад, прямуючи якось на роботу, він побачив на розі дівчину з рудим волоссям — і на якусь болючу мить подумав, що то вона.

Та потім він додивився, що волосся в дівчини радше русяве, ніж руде.

І в руці вона тримала цигарку... А на футболці була світлина Sex Pistols.

Елеанор ненавиділа Sex Pistols.

Елеанор...

Вона стояла позаду доти, доки він оберне голову. Лежала поруч, допоки він прокинеться. Через неї решта дівчат здавалися тьмяними, безбарвними і геть нікчемними.

Елеанор усе зіпсувала.

Елеанор пішла.

Він припинив спроби її повернути.

* Sex Pistols — утворений 1975 р. британський панк-рок гурт, що вважається символом субкультури панку та ініціатором панк-революції. Панки протестували проти моральних норм, соціальних канонів і будь— яких рамок, у які заганяє людину суспільство. їхній зовнішній вигляд вирізнявся неохайністю, а музика — відсутністю мелодії та безладністю звучання, різкими ритмами і зловживанням ударними інструментами.

СЕРПЕНЬ 1986

РОЗДІЛ 1

Парк

Аби не звертати уваги на тих придурків в автобусі, він врубав на повну гучність ХТС*. Але цього виявилося недостатньо. Парк запхав навушники глибше.

Завтра він перепише щось більш потужне: Skinny Puppy*, наприклад, або The Misfits*. А може, взагалі накидає спеціальну автобусну збірку, де будуть найгучніші записи.

У листопаді, отримавши права, він, напевне, зможе повернутися до м'якого року нової хвилі. Батьки пообіцяли йому віддати мамину "Імпалу", а він уже і грошенят назбирав на магнітофон. Якщо їздити до школи на автівці, можна слухати що завгодно чи зовсім нічого, до того ж машина заощаджуватиме йому щоранку зайві двадцять хвилин сну.

— Такого не може бути! — верескнув хтось у нього за спиною.

* ХТС — "народжений" 1976 р. британський рок-гурт, чия творчість належить до напряму нової хвилі (нью-вейв), являючи собою суміш арт-, панк— і фолк-року, а також психоделії та авангарду. Така музика поєднує в собі традиційний рок, класику, джаз, етнічні мотиви і відзначається надмірною експресією та химерними текстами.

* The Misfits — заснований 1977 р. американський панк-рок гурт, що відкрив музику у стилі горор-панку, а також справив неабиякий вплив на хеві-метал.

— Може, дідько тебе забирай! — гаркнув у відповідь Стів. — Стиль п'яна мавпа, чувак. Найсправжнісінький. Можна навіть убити ненароком...

— Повна маячня.

— Сам ти маячня, — огризнувся Стів. — Парк? Гей, Парку!

Парк чув, але нічого не відповів. Якщо не звертати на Стіва уваги, він перемкнеться на когось іншого. Така стратегія поведінки на вісімдесят відсотків гарантувала виживання поруч зі Стівом. Інші двадцять давала опущена голова...

Але про це Парк знагла забув. У потилицю загилила паперова кулька.

— Мій конспект з росту та розвитку людини, — зауважила Тіна.

— Вибач, крихітко, — без жодного докору сумління відповів Стів. —Я сам розкажу тобі про зростання і розвиток людини. Що ти хочеш знати?

— Розкажи їй краще про стиль п'яної мавпи, — запропонував хтось.

— ПАРК!!! — заволав Стів.

Парк витяг навушники й обернувся. Стів окупував останнє сидіння. Навіть сидячи, він сягав довбешкою стелі. Загалом де б він не з'явився, скрізь складалося таке враження, ніби звичайні меблі враз перетворюються на лялькові. Стів виглядав дорослим уже в сьомому класі, коли й борода ще не виросла. А виросла вона в нього досить рано.

Подеколи Паркові здавалося, ніби Стів запав на Тіну лише тому, що поруч із нею виглядає правдивим чудовиськом. Більшість дівчат у гуртожитку були невисокими, одначе Тіна перевершувала всіх. Її зріст ледь сягав п'яти футів* — і це разом із пишною зачіскою.

Якось один хлопчина наважився покепкувати зі Стіва: мовляв, будь обережнішим, бо коли Тіна завагітніє — велетенське немовля просто вб'є її; вилізе із живота, немов Чужий!.. Проте вдосталь нареготатися бідоласі не судилося: без зайвих слів Стівен зламав об його обличчя мізинця.

Почувши про це, Парк зауважив:

— Хтось же має навчити цього Мерфі складати пальці в кулак!

Але потайки він сподівався, що ніхто цього не зробить. Хлопець, якого вдарив Стів, цілий тиждень не міг розплющити око.

Парк перекинув Тіні її зіжмакане домашнє завдання. Дівчина вправно його зловила.

— Парку,—кинув Стів, — розкажи Майкі про карате у стилі п'яної мавпи.

— Нічого не знаю, — знизав плечима Парк.

— Таж він існує, ге?

— Здається, я щось про нього чув.

— Ну от, — зрадів Стів і заповзявся шукати, чим би кинути в Майкі; та позаяк усі його пошуки виявилися марними, здоровань лише повторив: — Я ж тобі казав.

— Шерідан нічого не знає про кунг-фу, — гмикнув Майкі.

— Ти що, тупий? — вирячився Стів. — У нього мама китаянка!

Майкі уважно придивився до Парка. Той посміхнувся і звузив очі.

* 1 фут дорівнює 0,3 м. Тобто зріст Тіни становив 1,5 м.

— Зрозуміло,—кивнув Майкі.—А я гадав, він мексиканець.

— От дідько, Майкі,—ревнув здоровань.—Ти просто расист.

— Вона не китаянка, — втрутилася Тіна, — а кореянка.

— Хто? — не допетрав Стів.

— Мама Парка.

Мама Парка стригла Тіну ще відтоді, як та вступила до початкової школи. Вони мали однакові зачіски — спіралеподібні пасма з довгим рваним чубом.

— Хай там як, а вона до біса гаряча! — відмахнувся Стів. — Без образ, Парку.

Парк вичавив іще одну посмішку, а тоді відкинувся на спинку сидіння, знову сунув у вуха навушники і врубав звук на повну. Та попри це, йому пречудово було чути теревені Стіва і Майкі, хоча хлопці й сиділи аж за чотири місця від нього.

— Яка різниця? — спитав Майкі.

— Дурню, ти б захотів битись із п'яною мавпою? Вони до чорта здорові. Так чи сяк програєш, старий. Уяви, що вона на тебе сере!

Аж раптом Парк помітив новеньку. Вона стояла коло передніх дверей автобуса, поруч із першою парою сидінь.

Одне з них було порожнім, на другому ж сидів хлопець, старшокласник. Поклавши свою сумку на порожнє сидіння, він уперто витріщився у вікно. Решта тих, хто сиділи самі, посунулися на краєчок. Парк почув, як Тіна захихотіла. Вона просто обожнювала такі ситуації.

Нова дівчина зітхнула і зробила крок углиб салону. Ніхто на неї навіть не глянув. Парк теж спробував було не дивитись, але як можна не дивитися, скажімо, на залізничну катастрофу чи сонячне затемнення?!

На позір ця дівчина без зайвого клопоту могла спричинити щось подібне.

Вона була не лише новенькою, а ще й великою та незграбною. І з шаленим волоссям —вогненно-рудим, а на додачу кучерявим. І вдяглася вона так, немов... немов конче хотіла, щоби на неї дивилися. Або просто не розуміла, як жахливо виглядає! Компанію плісированій спідниці складала чоловіча сорочка, шию оздоблювали з півдесятка дивних прикрас, а зап'ястки були ніби вкутані шарфами. Паркові вона нагадала опудало чи саморобну ляльку, котру мама тримала у своїй шафі. Такі люди в дикій природі не виживають.

Автобус знову зупинився, і всередину ввалилася ватага хлопців. Вони проштовхалися повз дівчину і попадали на свої сидіння.

То он воно що! Виявляється, усі в автобусі вже мали свої місця, бо зайняли їх першого ж навчального дня. Такі, як Парк, кому пощастило відхопити для себе ціле сидіння, нізащо б ним не поступилися. Особливо такій.

Парк іще раз подивився на дівчину. Вона стояла поруч.

— Гей, ти! — крикнув водій. — Сідай!

Дівчина пошкандибала в самісінький кінець автобуса. Тобто простісінько у шлунок до звіра. "Ой, леле... — подумав Парк. — Зупинися! Повернись!" Він відчував, як Стів із Майкі вже облизують уста. Спробував подивитись у вікно.

Дівчина помітила вільне місце з протилежного боку від Парка і попрямувала туди. Він зітхнув із полегшенням.

— Агов, — грубувато озвалася Тіна. —Ти, дурепо! Стів розреготався. Його друзі підхопили.

— Тут не можна сидіти, — продовжила Тіна. — Це Майкове місце.

Дівчина зупинилася. Зиркнула спершу на Тіну, а потім на вільне сидіння.

— Сідай уже! — гримнув водій.

— Мені потрібно десь сісти, — зауважила дівчина твердим, спокійним голосом.

— Не мій клопіт, — відрубала Тіна.

Автобус рушив, і дівчина мало не впала. Парк спробував зробити звук на плеєрі гучніше, проте музика й без того гримотіла на межі. Тоді він подивився на дівчину. У її очах бриніли сльози.

Хлопець навіть збагнути не встиг, що робить, і мимохіть посунувся до вікна.

— Сідай, — сказав він.

Вийшло сердито. Новенька повернулася до нього, немов не зрозуміла, жарт то був, чи ні.

— Твою ... — тихо вилаявся Паркер і кивнув на сусіднє місце, — просто сідай.

Дівчина сіла (на щастя, вона не стала дякувати), і між ними лишилось усього шість дюймів вільного простору.

Парк відвернувся до плексигласового вікна і приготувався вислуховувати кпини.

*1 дюйм дорівнює 2,5 см. Себто між дівчиною та хлопцем була відстань 15 см.

* Плексиглас — прозора безбарвна пластмаса, міцне органічне скло.