І Авесаломові слуги підпалили ту ділянку поля.
31 Тоді Йоав устав і прийшов до Авесалома, та й сказав йому: "Нащо слуги твої підпалили мою ділянку?"
32 І сказав Авесалом до Йоава: "Я ж посилав до тебе, прохаючи, прийти до мене, щоб я послав тебе до царя сказати: "Краще було б мені залишатися в Гешурі. А якщо я все ж повернувся, то
дозволь мені бачити царське обличчя, а коли є на мені гріх, то вбий мене""...
33 І прийшов Йоав до царя, і розповів йому те. І покликав він Авесалома, а той прийшов до царя та й уклонився йому обличчям своїм до землі. І цар поцілував Авесалома...
2 про Самуїла 15
1 І сталося по тому, справив собі Авесалом колісницю і коней, а ще поставив п'ять десятків людей, що мали бігати перед ним.
2 І вставав Авесалом вранці, та й ставав при шляху до брами. І кожного, що мав суперечку та йшов до царя на суд, Авесалом запитував:
З "З якого ти міста?" І той відповідав: "З одного з Ізраїлевих племен твій раб".
3 І казав до нього Авесалом: "Дивися, слова твої добрі та слушні, та в царя нема кому тебе вислухати".
4 І продовжував Авесалом: "Коли б мене настановлено було суддею над краєм, то до мене приходив би кожен, хто мав би суперечку чи судову справу, а я б судив його справедливо".
5 І коли хто підходив вклонитися йому, то він простягав свою руку, пригортав його та цілував.
6 І робив Авесалом це всьому Ізраїлеві, що приходив на суд до царя. І крав Авесалом серця Ізраїлевих людей!
7 Через сорок років, сказав Авесалом до царя: "Піду я та виконаю обітницю мою, що я давав був Господові в Хевроні.
8 Бо раб твій, коли осів був у Ґешурі, що в Арамі, склав обітницю, промовляючи: "Якщо Господь справді поверне мене до Єрусалиму, то я служитиму Господові"".
9 І сказав йому цар: "Іди з миром!" І той устав та й пішов до Хеврону.
10 І порозсилав Авесалом вивідувачів по всіх Ізраїлевих племенах, і сказав їм: "Коли ви почуєте звуки сурми, то скажете: "Зацарював Авесалом у Хевроні!11 А з Авесаломом пішли двісті людей з Єрусалиму, що були ним покликані. Вони пішли по простоті своїй, нічого не знаючи.
12 І послав Авесалом покликати ґілоянина Ахітофела, Давидового радника, з міста Ґіло, як він мав приносити жертви. А бунт все розростався і до Авесалома приєднувалося все більше люду.
13 І доповіли Давидові: "Серце ізраїльтян стало на бік Авесалома".
14 І сказав Давид до всіх своїх слуг, що були з ним в Єрусалимі: "Треба втікати, щоб врятуватися від Авесалома. Покватеся, поки він не заподіяв нам лиха, і не побив цього міста вістрям меча".
15 І сказали цареві раби його: "Усе, що обере наш пан цар, то при тому й твої раби!"
16 І вийшов цар та вся його оселя пішки, а десять жінок наложниць залишив, щоб стерегли будинок.
17 І пішли цар та весь народ до Бет-Гамерхаку.
18 А всі його слуги йшли перед ним, а також усі керетяни й усі пелетяни та всі ґатяни, шість сотень люду, що прийшли були пішки з Ґату, йшли перед царем.
19 А цар сказав до ґатянина Іттая: "Чого підеш і ти з нами? Повернися, і сиди з тим царем, бо ти чужинець та й вигнанець із краю свого.
20 Вчора прийшов ти, а сьогодні я мав би турбувати тебе йти з нами? А я йду, не знаючи куди. Повернися, і забери братів своїх із собою. А Господь вчинить з тобою справедливо!"
21 І відповів Іттай цареві: "Як живий Господь і живий мій пан цар, тільки в тому місці, в якому буде мій пан цар, чи то на смерть, чи то на життя, то там буде твій раб!"
22 І сказав Давид до Іттая: "Тоді йди!" І пішов ґатянин Іттай та всі його люди, та всі діти, що були з ним.
23 А весь той край плакав ревним плачем, коли народ проходив. А цар та весь народ перейшли потік Кедрон, і пішли шляхом до пустелі.
24 А з ним ішли Садок та всі левити, що несли ковчега Божого свідоцтва. І вони поставили Божого ковчега, а Евіятар приносив цілопалення, аж поки весь народ не вийшов з міста.
25 І сказав цар до Садока: "Поверни Божого ковчега до міста. Якщо я знайду ласку в Господніх очах, і він поверне мене, то я побачу його та помешкання його.
26 А якщо він скаже так: "Не бажаю тебе", — то ось я, і хай зробить мені, як добре в очах його".
27 І сказав цар до священика Садока: "Чи ти бачиш це все? Повернися з миром до міста, а син твій Ахімаац та син Евіятарів Йонатан хай будуть з вами.
28 Глядіть, я чекатиму в степах цієї пустелі, аж поки не прийде від вас повідомлення для мене".
29 І повернув Садок та Евіятар Божого ковчега до Єрусалиму, та й осіли там.
30 А Давид, босий і з покритою головою, сходив узбіччям на гору Оливну, та все плакав. А весь народ, що був з ним, усі позакривали голови свої і йшли з плачем...
31 А Давидові доповіли: "Ахітофел серед зрадників з Авесаломом". І Давид сказав: "Господе, зроби ж нерозумними Ахітофелові поради!"
32 І коли вийшов Давид на верхів'я, де вклоняються Богові, аж ось навпроти нього аркеянин Хушай у роздертій туніці, а порох на його голові.
33 І сказав йому Давид: "Якщо ти підеш зі мною, то будеш мені тягарем.
34 А якщо повернешся до міста й скажеш Авесаломові: "Я раб твій, о царю! Як був віддавна рабом батька твого, так зараз я твій раб", то зведеш нанівець для мене Ахітофелеві поради.
35 З тобою будуть там священики Садок та Евіятар. І все, що ти почуєш з царевої оселі, розповіси священикам Садокові та Евіятарові.
36 Ще там з ними двоє їхніх синів: Ахімаац у Садока та Йонатан у Евіятара, і ви пошлете через них до мене кожне слово, яке почуєте".
37 І увійшов Хушай, Давидів друг, до Єрусалиму, коли Авесалом також входив до міста.
2 про Самуїла 16
1 А коли Давид пройшов трохи з верхів'я, то зустрів Ціву, Мефівошетового слугу, та пару віслюків, що на них везли двісті хлібів, і сто в'язок родзинок, і сто літніх плодів, та бурдюк вина.
2 І запитав цар у Ціви: "Що це в тебе?" А Ціва відповів: "Це їздові віслюки для царської оселі, а хліб та літні плоди юнакам для їжі, а вино на пиття змученому в пустелі".
3 І сказав цар: "А де син твого пана?" А Ціва відповів цареві: "Он він сидить у Єрусалимі, бо сказав: "Сьогодні Ізраїлева оселя поверне мені царство мого батька"".
4 І сказав цар до Ціви: "Все, що в Мефівошета тепер твоє". А Ціва сказав, уклонившись: "Хай я знайду ласку в очах твоїх, пане мій царю".
5 І прийшов цар Давид до Бахуріму, аж ось виходить звідти чоловік з роду Саулового, а ім'я йому Шім'ї, син Ґерин. Він ішов і все проклинав.
6 І він кидав камінням на Давида та на всіх рабів його, хоч весь народ, а всі лицарі були на правиці його та на лівиці царя.
7 І отак казав Шім'ї в прокльонах своїх: "Іди, іди геть, кривавий негіднику!
8 Господь повернув на тебе всю кров оселі Саулової, що зацарював ти замість нього. І віддав Господь царство в руку сина твого Авесалома, ось чому це лихо на тебе, бо ти кривавий злочинець!"...
9 І сказав до царя Авішай, син Церуї: "Нащо проклинає цей мертвий пес мого пана царя? Піду я, і зітну йому голову!"
10 А цар відповів: "Хай це не обходить нас, сини Церуїні? Що він проклинає, то це Господь йому сказав проклянути Давида! І хто скаже: "Нащо ти так зробив?"
11 І сказав Давид до Авішая та до всіх своїх слуг: "Ось син мій, що вийшов з утроби моєї, шукає моєї душі, а що вже казати про цього веніяминівця! Дайте йому спокій, і хай проклинає, бо так наказав йому зробити Господь!
12 Може зглянеться Господь над моїм лихом, і поверне мені цього дня добром замість його прокляття"...
13 І йшов Давид та люди його шляхом, а Шім'ї йшов узбіччям гори навпроти нього та все проклинав, і кидав камінням на нього, та сипав порохом.
14 І прийшов цар та весь народ, що був з ним, змучені, і відпочили там.
15 А Авесалом та весь ізраїльський народ увійшли до Єрусалиму, а з ними Ахітофел.
16 І як прийшов аркеянин Хушай, товариш Давида, до Авесалома, то сказав йому: "Хай живе цар, хай живе цар!"
17 І сказав Авесалом до Хушая: "Це така ласка твоя для приятеля твого? Чому не пішов ти з ним?"
18 І сказав Хушай до Авесалома: "Кого обрав Господь та цей народ, та кожен ізраїльтянин, то й я буду з ним.
19 А по-друге, кому я служитиму? Чи ж не синові його? Як служив я батькові твоєму, так буду й тобі".
20 І сказав Авесалом до Ахітофела: "Дай пораду, що маємо робити".
21 І сказав Ахітофел до Авесалома: "Прийди до наложниць свого батька, яких він залишив стерегти будинок. І коли почує весь Ізраїль, що зненавидів тебе батько твій, то зміцняться руки всім, хто з тобою".
22 І розтягли Авесаломові намет на даху, і Авесалом прийшов до наложниць батька свого на очах усього Ізраїля.
23 А Ахітофелові поради, які він давав тими днями, були такі певні, немов запитати в самого Бога, такі були Ахітофелові поради і для Давида, і для Авесалома!
2 про Самуїла 17
1 І сказав Ахітофел до Авесалома: "Оберу я дванадцять тисяч з народу, і піду цієї ночі навздогін Давидові.
2 І нападу на нього, поки він змучений та слабкий, і він затремтить, і втече весь народ його, а я вб'ю й самого царя.
3 І наверну я весь народ до тебе. Як не буде того, якого душі ти шукаєш, то весь народ матиме мир".
4 І сподобалося це Авесаломові та всім Ізраїлевим старшинам.
5 І сказав Авесалом: "Поклич теж аркеянина Хушая, та послухаємо, що у вустах його, хай скаже також він".
6 І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом сказав до нього: "Отак радив Ахітофел. Порадь ти, чи виконувати слова його, чи ні".
7 І сказав Хушай до Авесалома: "Не добра та порада, яку цього разу дав Ахітофел".
8 І додав Хушай: "Ти знаєш батька свого та людей його, що вони лицарі, та розлючені вони, як ведмедиця, позбавлена дітей. А батько твій вояк, і не ночуватиме з народом.
9 Зараз він ховається в одній з печер, або в іншому місці. І коли на початку хтось із твоїх упаде, то інші, довідавшись про це, скажуть: "Прибічники Авесалома зазнали поразки",
10 Тоді навіть хоробрий лицар, якого серце як серце лев'яче, занепаде духом, бо весь Ізраїль знає, що батько твій лицар і хоробрі ті, що з ним.
11 Тому раджу я: "Хай конче збереться до тебе весь Ізраїль від Дана й аж до Беер-Шеви, чисельністю як пісок, що на березі морському, і ти сам поведеш їх у бій.
12 І прийдемо ми проти нього в одне з місць, та й нападемо на нього, як падає роса на землю, і не залишимо жодного живого з них.
13 А якщо він втече до якого міста, то весь Ізраїль принесе мотузки, та й потягнемо його аж до потоку, так, що не залишиться там ані камінчика"".
14 І сказав Авесалом та всі Ізраїлеві старшини: "Краща порада аркеянина Хушая від поради Ахітофелової! Бо це Господь наказав відхилити добру Ахітофелову пораду, щоб прийшло нещастя на Авесалома від Господа".
15 І сказав Хушай до священиків Садока та Евіятара: "Так і так радив Ахітофел Авесаломові та Ізраїлевим старшинам, а я радив так і так.
16 А зараз негайно пошліть і донесіть Давидові: "Не ночуй цієї ночі в степах пустелі, а конче перейди на той бік, щоб не загинув цар та весь народ, що з ним"".
17 А Йонатан та Ахімаац стояли в Ен-Роґелі.