164. Марій — римський консул, суперник Сулли.
Катіліна — римський претор, намагався захопити владу. Змова була викрита Ціцероном у 63 р. до н. є.
Сулла — римський полководець, консул (138-78 до н. є.), після громадянської війни з Марієм — диктатор.
Юліан (або Хуліан).— Граф Хуліан закликав арабів до Іспанії, щоб помститися, королю. [684]
РОЗДІЛ XXXI
С. 196. ...немов циганський осел із живим сріблом в ушах...— Сервантесові сучасники вірили, що цигани, торгуючи кіньми, вливали їм живе срібло (ртуть) у вуха, щоб коні басували.
РОЗДІЛ XXXIII
С. 209. ... на спробу з чарою, од якої обачно відмовився мудрий Рінальдо... — В поемі Аріосто "Роланд Несамовитий" той, хто пив вино з чудодійної чари, завжди обхлюпувався, коли дружина його зраджувала.
С. 211. Даная — у грецькій міфології донька аргоського царя Акрісія. Цар, щоб уникнути напророченої загибелі доньки від руки онука, посадив Данаю у неприступну мідяну вежу. Проте Зевс зумів проникнути в вежу у вигляді золотого дощу.
РОЗДІЛ XXXVII
С. 247. Сцілла і Харібда (Скилла і Харібда) — у грецькій міфології два чудовиська, що жили обабіч вузької протоки й пожирали тих, хто плив цією протокою.
РОЗДІЛ XXXIX
С. 252. ...Дук Альба — іспанський полководець, правитель Фландрії. Намагався задушити фландрську революцію.
Егмонт, Горн — графи, лідери фландрської опозиції герцогу Альбі; загинули на ешафоті.
Діего де Урбіна — командир загону, в якому воював Сервантес.
...довелось мені бути в тому славетному поході... — На прикладі цього героя Сервантес розповідає про свою долю: участь у битві іспано-венеціанського флоту проти турецького під Лепанто, поранення і полон.
С. 253. Корсар Рудобородько — адмірал флоту турецького, займався піратством. Мулей — звання, яке давалося в арабів високим особам.
РОЗДІЛ XL
С. 257. ...гишпанський вояк на прізвище Сааведра — себто сам Сервантес.
РОЗДІЛ XLI
С. 267. Раїс (арраїс) — командир над веслярами (араб.).
РОЗДІЛ XLII
С. 276. Авдитор — чиновник суду. [685]
РОЗДІЛ XLIII
С. 280. Палінур — стерничий у троянців.
С. 283. Триобразне світило — тобто місяць, що з'являється в трьох кватирах (фазах).
Феб-Аполлон — у грецькій міфології сонце, що об'їжджає небо на золотій колісниці.
Вітронога гордівниця — у грецькій міфології Дафна, німфа, переслідувана закоханим у неї Фебом-Аполлоном; попросила свого батька, річкового бога Пенея, рятунку, і той обернув її на лавр.
С. 284. ...навіть пасмо Медузиного волосся...— Ідеться про Медузу-Горгону; у грецькій міфології це чудовисько, на голові в якого замість волосся були гадюки.
С. 286. ...на голові берло, а на руках корону... — В часи Сервантеса злочинцям випалювано корону на руках.
РОЗДІЛ XLV
С. 295. ...ті чвари, що колотили колись Аграмантовим табором... — Ідеться про колотнечу, наслану архангелом Михаїлом на табір царя Аграманта, чиє військо облягало Париж. Замирив заколотників цар Собрін (епізод з "Роланда Несамовитого").
РОЗДІЛ XLVI
С. 298. ...умиротворене Октавіянове царство... — Октавіян Август — цісар римський: поклав край громадянській війні, перемігши полководця Антонія та царицю єгипетську Клеопатру.
РОЗДІЛ XLVII
С. 304. "Повість про Рінконета й Кортаділья" — твір Сервантеса з його "Повчальних оповідок".
С. 305. Каноник — настоятель собору.
С. 306. Брамін — жрець; гімнософіст — член індуської секти.
С. 307. Мілетські баєчки — збірка любовних оповідок.
Птолемей — давньогрецький астроном, творець геоцентричної системи, автор трактатів "Альмагест", "Географія" та ін.
С. 308. Марко Поло — італійський землепроходець (бл. 1254-1324), довгі роки жив у Китаї.
Зрада Сінона.— Сінон — грек, який переконав троянців упустити в місто дерев'яного коня, в чиєму череві ховалися греки.
Евріал — Енеїв товариш.
Зопір — перс, який покалічив сам себе, щоб допомогти своєму царю Дарію. [686]
РОЗДІЛ XLVIIІ
С. 309. Два царі поетів — грек і римлянин.— Гомер і Вергілій.
С. 310. "Ізабела", "Філіда" та "Олександра" — п'єси іспанського драматурга Леперсіо Леонардо де Архенсола (1562-1613).
"Покарана невдячність" — п'єса Лопе де Веги. "Нумансія" — п'єса Сервантеса. "Закоханий купець" — п'єса Гаспара де Агілара (1561 — 1613). "Доброзичлива суперниця"— п'єса франсіско Тарреги (1554-1602).
Туллій казав колись... — Марк Туллій Ціцерон.
Пепін (Піпін) — Піпін III Короткий, король франкський (751-768).
Карло Великий — король франкський (800-814), імператор з династії Каролінгів.
Цісар Іраклій — імператор візантійський (610-641).
РОЗДІЛ XLIX
С. 316. Лузітанія — давня назва Португалії.
Віріат — пастух лузітанського племені, ватажок антиримського повстання (151 — 140 до н. є.).
Граф Фернан Гонсалес — визволитель Кастілії з-під ярма сарацинів.
Гонсало Фернандес (Кордовський) — полководець іспанський, прозваний "Великим Капітаном".
С. 317. Флоріпеда та Гвідон Бургундський.— Флоріпеда, донька мавританського адмірала, дала притулок Гвідону Бургундському, покохавши його (епізод з переказів про Дванадцять Перів Франції).
Мантібельський міст — міст у володіннях згаданого мавританського адмірала; його охороняв велетень.
Гверін (Гварін) Скупий — персонаж циклу італійських рицарських романів.
Святий Грааль — кубок з кров'ю Христовою, на пошуки якого вирушали середньовічні рицарі.
Трістан та королева Ізольда — кохання цієї пари оспіване в численних середньовічних творах.
РОЗДІЛ LII
С. 331. Язон (Ясон) — у грецькій міфології ватаг аргонавтів, що вирушили по золоте руно, яке вони добули з допомогою чарунки Медеї.
Беллона — в римській міфології богиня війни; зображувалася з мечем чи батогом.
С. 332. Брільядор — кінь Роланда Несамовитого.
Анатоль Перепадя