І йшли всю ніч Йоав та люди його, і на світанку прийшли в Хеврон.
2 про Самуїла 3
1 І була довга та війна між оселею Сауловою та між оселею Давидовою. А Давид усе міцнів, а Саулова оселя все слабшала.
2 І в Хевроні народилися Давидові сини, і був його первісток Амнон, від ізреелки Ахіноам,
3 а другий син його Кілеав від Авіґаїл, колишньої жінки кармелянина Навала, а третій Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, царя ґешурського,
4 а четвертий Адонія, син Хаґґіт, а п'ятий Шефатія, син Авітал,
5 а шостий Їтреам, від Еґли, Давидової жінки, оці народилися Давидові в Хевроні.
6 І коли була війна між оселею Сауловою та оселею Давидовою, то Авнер тримався Саулової оселі.
7 І мав Саул наложницю на ім'я Ріцпа, дочка Аї. І сказав Іш-Бошет до Авнера: "Чого ти прийшов до наложниці батька мого?"
8 І дуже розгнівався Авнер за слова Іш-Бошетові, і він сказав: "Чи я псяча юдейська голова? Я виявляю ласку до оселі твого батька Саула, до його братів та його приятелів, і не віддав тебе в Давидову руку, а ти сьогодні згадав на мені гріх цієї жінки?
9 Хай так зробить Бог Авнерові, і хай ще додасть йому, якщо я не зроблю Давидові так, як Господь присягав був йому,
10 щоб перенести царство від оселі Саула, і щоб поставити трон Давида над Ізраїлем та над Юдою від Дану й аж до Беер-Шеви".
11 І той не міг уже відповідати Авнерові ані слова, бо боявся його.
12 І послав Авнер замість себе посланців до Давида, щоб запитали кому належить ця земля, і домовилися про угоду з ним, тоді він допоможе привернути йому всього Ізраїля.
13 А Давид відповів: "Добре, я укладу з тобою угоду! Тільки одного я жадаю від тебе. Ти не побачиш обличчя мого, якщо ти не приведеш Мелхи, Саулової дочки, коли ти прийдеш побачити мене".
14 І послав Давид послланців до Іш-Бошета, Саулового сина, кажучи: "Віддай жінку мою Мелху, яку я заручив був собі за сотню крайніх плотів филистимських".
15 І послав Іш-Бошет, і взяв її від її чоловіка, від Палтіїла, сина Лаїша.
16 І пішов з нею чоловік її, і все плакав за нею аж до Бахуріму. І сказав до нього Авнер: "Повернися!" І той повернувся.
17 А Авнерове слово до Ізраїлевих старшин було таке: "Ви вже давно воліли мати Давида царем над собою.
18 Зробіть це зараз, бо Господь сказав був до Давида: "Рукою мого раба Давида я врятую народ мій, Ізраїля, від руки филистимлян та від руки всіх ворогів його"".
19 І сказав це Авнер також до вух Веніяминових. І тоді пішов Авнер промовляти до вух Давидових у Хевроні, усе, що добре в очах Ізраїля та в очах усієї оселі Веніяминової.
20 І прийшов Авнер до Давида в Хеврон, а з ним двадцятеро людей. І Давид прийняв Авнера та людей, що з ним.
21 І сказав Авнер до Давида: "Я піду, і приведу до пана, царя мого, усього Ізраїля, а вони укладуть з тобою угоду, і ти царюватимеш над усім, чого бажатиме душа твоя". І відпустив Давид Авнера, і він пішов з миром.
22 Аж ось прийшли слуги Давидові та Йоав з походу, і принесли з собою велику здобич. А Авнера не було з Давидом у Хевроні, бо він відпустив його, і той пішов з миром.
23 А Йоав та все військо, що було з ним, прийшли. І розповіли Йоаву: "Приходив Авнер, син Нерів, до царя, а він відпустив його, і той пішов з миром".
24 І прийшов Йоав до царя та й сказав: "Що ти зробив? Приходив до тебе Авнер, нащо ти відпустив його, і він відійшов?
25 Ти знаєш Авнера, Нерового сина, він приходив, щоб намовити тебе та щоб вивідати твій вихід та вхід твій, і щоб вивідати все, що ти робиш".
26 І вийшов Йоав від Давида, і послав посланців за Авнером, і вони завернули його з Бор-Гассіри, а Давид про те не знав.
27 І повернувся Авнер до Хеврону, а Йоав відвів його в середину брами, щоб розмовляти з ним таємно, та й ударив його там у живіт, і той помер за кров брата його Асаїла.
28 А потім почув про це Давид і сказав: "Невинний я та царство моє перед Господом аж навіки в крові Авнера, Нерового сина.
29 Хай вона спаде на голову Йоава та на всю оселю батька його! І хай не переведеться в оселі Йоава течивий і прокажений, і той, хто опирається на кия, і хто падає від меча, і хто не має хліба!"
30 А Йоав та брат його Авішай убили Авнера за те, що він убив їхнього брата Асаїла в бою під Ґівеоном.
31 І сказав Давид до Йоава та до всього народу, що був з ним: "Роздеріть ваш одяг, і підпережіться веретищем, та й голосіть за Авнером!" А цар Давид ішов за ношами.
32 І поховали Авнера в Хевроні, а цар голосно плакав над Авнеровою могилою, і плакав весь народ.
33 І заспівав цар жалобну пісню над Авнером, промовляючи: "Чи Авнер мав загинути безглуздою смертю?
34 Твої руки були не пов'язані, не закуті були твої ноги в кайдани, ти впав, як від неправедних падають!" І весь народ ще більше плакав над ним.
35 І прийшов весь народ, щоб умовити Давида спожити хліба ще того дня, та присягнув Давид, промовляючи: "Хай так зробить мені Бог, і хай ще додасть, якщо я перед заходом сонця скуштую хліба або чогось іншого!"
36 А весь народ довідався про це, і це було добре в їхніх очах, як і все, що робив цар, було добре в очах усього народу.
37 І того дня довідався весь народ та весь Ізраїль, що то не було від царя, щоб убити Авнера, сина Нерового.
38 І сказав цар своїм слугам: "Ото ж знайте, що вождь та великий воїн упав цього дня!
39 А я сьогодні, хоч і помазаний цар, але слабкий, а ті люди, сини Церуї, дужчі від мене. Хай відплатить Господь злочинцеві за його зло!"
2 про Самуїла 4
1 І почув Саулів син, що помер Авнер у Хевроні, і опустилися руки його, а весь Ізраїль збентежився.
2 А Саулів син мав двох людей, що керували набігами, ім'я одному Баана, а ім'я іншому Рехав, сини бееротянина Ріммона, а Веніяминових синів, бо й Беерот зарахований був на Веніямина.
3 Та повтікали бееротяни до Ґіттаїму, і мешкали там приходьками, і так є аж до цього дня.
4 А Йонатан, Саулів син, мав кульгавого сина. Він був віку п'яти років, коли прийшла звістка про Саула та Йонатана з Ізреелу. І нянька його кинулася тікати з ним на руках. Але в поспіху впустила його, хлопчик упав і став кульгавим. А ім'я його Мефівошет.
5 І пішли сини бееротянина Ріммона, Рехав та Баана, і ввійшли, як була денна спека, до оселі Іш-Бошетової, а він спочивав після обіду.
6 І ввійшли вони аж до середини, ніби взяти пшениці, та й ударили його в живіт. А Рехав та брат його Баана втекли.
7 Отож, увійшли вони до оселі, а він лежить на ліжку своєму в спальні, і вони вбили його, і стяли йому голову. І взяли вони ту голову, і йшли степовим шляхом усю ніч.
8 І принесли вони Іш-Бошетову голову до Давида в Хеврон, та й сказали цареві: "Оце голова Іш-Бошета, Саулового сина, твого ворога, що шукав був твоєї душі. І дав Господь цього дня панові моєму, цареві, помсту над Саулом та над нащадками його".
9 І відповів Давид Рехавові та братові його Баані, синам бееротеянина Ріммона: "Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого утиску,
10 коли того, хто розповів мені: "Ось помер Саул", а він був в очах своїх, як добрий вісник, я схопив його, і вбив у Ціклаґу, замість дати йому нагороду за звістку,
11 тим більше, коли люди несправедливі вбили справедливого чоловіка на постілі в господі його! То чи я не зажадаю його крові з вашої руки, і не винищу вас із землі?"
12 І Давид наказав слугам, і вони вбили їх, і відрубали їхні руки та їхні ноги, та й повісили над ставом у Хевроні. А Іш-Бошетову голову взяли й поховали в Авнеровій могилі в Хевроні.
2 про Самуїла 5
1 І зійшлися всі Ізраїлеві племена до Давида в Хеврон та й сказали йому: "Оце ми кістка твоя та тіло твоє!
2 За царювання Саула, ти водив Ізраїля на війну і приводив назад. І Господь тобі сказав: "Ти пастимеш народ мій, Ізраїль, і ти будеш володарем над Ізраїлем"".
3 І прийшли всі Ізраїлеві старшини в Хеврон, а цар Давид уклав з ними угоду в Хевроні перед Господнім обличчям. І помазали вони Давида царем над Ізраїлем.
4 Давид був віку тридцяти років, коли став царювати, і сорок років царював він.
5 У Хевроні царював він над Юдою сім років і шість місяців, а в Єрусалимі царював тридцять три роки над усім Ізраїлем та Юдою.
6 І пішов цар та люди його до Єрусалиму на євусеянина, мешканця того краю. А той сказав Давидові: "Ти не ввійдеш сюди, хіба виженеш сліпих та кривих!" бо думали, що Давид ніколи не ввійде туди.
7 Та Давид здобув фортецю Сіон, він став Давидовим Містом.
8 І сказав Давид того дня: "Кожен, хто вб'є євусеянина, хай скине до каналу, а з ним і кривих та сліпих, зненавиджених для Давидової душі". Тому кажуть: "Сліпий та кривий не ввійде до оселі!"
9 І осів Давид у твердині, і назвав її Давидове Місто. І будував Давид навколо від Мілло й усередині.
10 І Давид усе звеличувався, а Господь, Бог Саваот, був з ним.
11 І послав Хірам, цар тирський, послів до Давида, та кедрового дерева, і теслів, і каменярів для стін, і вони збудували будинок для Давида.
12 І пересвідчився Давид, що Господь поставив його міцно царем над Ізраїлем, і що він звеличив царство його заради народу свого Ізраїля.
13 А Давид взяв ще наложниць та жінок з Єрусалиму по виході його з Хеврону, і народилися Давидові ще сини та дочки.
14 А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, Шовав, Натан, Соломон,
15 Ївхар, Елішуа, Нафеґ, Яфіа,
16 Елішама, Еліяда і Еліфалет.
17 І почули филистимляни, що Давида помазали царем над Ізраїлем, і вийшли всі филистимляни, щоб шукати Давида. І Давид почув про це, і зійшов до твердині.
18 А филистимляни прийшли та розташувалися в долині Рефаїм.
19 А Давид запитав Господа: "Чи виходити мені проти филистимлян? Чи даси їх у мою руку?" І Господь відповів до Давида: "Виходь, бо конче дам филистимлян у руку твою!"
20 І прийшов Давид до Баал-Пераціму. І побив їх там та й сказав: "Господь прорвав ряди ворогів моїх переді мною, як вода прориває греблю". Тому він назвав те місце Баал-Перацімом.
21 А ті полишили там своїх божків, а Давид та люди його забрали їх.
22 А филистимляни знову прийшли та розташувалися в долині Рефаїм.
23 І запитав Давид Господа, а він відповів: "Не виходь, обійди їх з тилу, і вийди на них від бальзамового лісу.
24 І коли ти почуєш шелест, немов хтось іде, по верхівках бальзамового лісу, тоді поквапся, бо то вийшов Господь перед тобою, щоб побити филистимський табір".
25 І Давид зробив так, як наказав йому Господь, і він побив филистимлян, і переслідував від Ґеви аж до Ґезера.
2 про Самуїла 6
1 А Давид знову зібрав добірне військо в Ізраїлі, тридцять тисяч.
2 І пішов Давид та весь народ, що був з ним з Юдиного Баалу, щоб винести
звідти Божий ковчег, що над ним кличеться ім'я Господа Саваота, який мешкає на херувимах.
3 І вони поставили Божого ковчега на нового воза, і вивезли його з Авінадавового помешкання, що в Ґів'ї.