нітрохи не хвилюється. "Адже він скоро виходить на волю". Активна з натури, К. навіть узяла участь у демонстрації сміттярів перед судом, писала для них транспаранти, як-от: "Хіба солідарність — злочин?", "Хіба можна карати за вірність товаришеві?" і ще грізніший: "Коли наших товаришів засудять, місто потоне в смітті!" Місцева бульварна газетка нагородила її за це заголовком: "Руда екс-черниця — підбурювачка сміттярів!" І взагалі вона всюди провадить корисну діяльність: дає дітям португальців у помешканні Лені уроки німецької мови, обговорює
з Богаковим сучасне становище Радянського Союзу, "розпещується косметикою" у Грети Гельцен, допомагає різним туркам та італійцям заповнювати формуляри на повернення переплаченого раніше прибуткового податку, розмовляє по телефону з адвокатами (з приводу незакінченого ще процесу водіїв, що влаштували аварію сміттєвозів), змальовує (так само по телефону) службовцеві, що веде цю справу, який зчинився б хаос, якби сміттярі застрайкували. І т. д., і т. д. І, звичайно, часом пускає сльозу над "Маркізою д'О...", а читаючи "Сільського лікаря" та "У виправній колонії" І, навіть не одну, але, незважаючи на ті сльози, й далі не може збагнути, що означає "в земній кареті неземними кіньми". Дуже вже вона відійшла від усього неземного, може, аж занадто. Та вже не вона, а Лені захотіла поїхати до Герзеле-на і її потягла з собою, коли довідалася, що там справді мають відкрити бальнеологічний курорт. Чи варто нагадувати, кого планують на "директора курорту" і "завідувача реклами"? Кого ж, як не Шойкенса! Він там уже бігає з креслярськими синьками під пахвою, владним голосом домовляється по телефону з майстрами * й архітекторами і навіть знайшов надійний спосіб, "якщо треба, то й силою здолати ту трояндову напасть". У радіусі п'ятдесяти метрів навколо "вічного джерела" він повикопував канави, які наповнив розчином отруйних хімікатів, і троянди справді повсихали. Жменька тліну, що колись була Рахеллю Гінцбург, звичайно, не змогла змагатися з тими хімікатами. А проте Богаков з задоволенням пересвідчився, що джерело "годяще" на його "проклятий артрит". Відколи йому вдалося намовити Лотту до ВВУ, вони часто гуляють там у парку.
Звичайно, К., єдина з усіх згадуваних досі осіб, включно з Мехметом,— вперта й витривала, як усі колишні й неко-лишні черниці разом, вона годинами мовчки спостерігала, як Лені малює, варила їй каву, мила пензлі, не жаліла компліментів,— сподобилася зустрічі з мадонною по телевізору. її коментар такий банальний, що його, мабуть, не витримає ніякий папір: "Це Лені, вона сама внаслідок якихось нез'ясо-ваних іще віддзеркалень з'являється на екрані". Все-таки лишається темне тло—"нез'ясовані ще віддзеркалення" і чорні хмари, що не віщують нічого доброго: Мехметові ревнощі та його тим часом підтверджена нехіть до європейських танців.
1 "Сільський лікар", "У виправній колонії"—оповідання австрійського письменника Ф. Кафки (1883—1924).