Бо деякі німецькі перекладачі цього флегматичного північного "Gradus ad Parnassum"[42] пропонують його читачам як Ersatz[43] Біблії і при цьому присягаються, що постійне читання норвезьких оповідок – це найефективніший засіб для того, щоб повернути в Німеччину справжній німецький дух. Доктор Карл Конрад – автор неймовірно скаліченої версії трактату Сноррі та власної брошури з п'ятдесяти двох "недільних уривків", які належать до так званих творів, що складають святе письмо "істинно германського благочестя", – чи не наймоторошніший приклад.
Трактат Сноррі називається "Прозова Едда". Вона складається з двох частин, написаних прозою, й однієї, де подаються лише вірші, що й дало авторові підстави назвати її "прозовою". У другій частині розповідається про пригоди Еґіра, або Глера, надзвичайно обізнаного в мистецтві чаклування, який зустрічався з богами у фортеці Асґард, що її смертні називають Троєю. Надвечір Одін{99} звелів принести мечі, відполіровані до такого блиску, що можна було обійтися й без іншого світла. Глер заприятелював зі своїм сусідом, яким був бог Браґі, вельми досвідчений у красномовстві та віршуванні. Смертний чоловік і бог передавали один одному великий ріг із медовим трунком і розмовляли про поезію. Бог розповідав своєму співрозмовникові про метафори, які треба застосовувати у віршуванні. Нині я часто користуюся цим божественним каталогом.
Я включив до нього й ті кенінґи, про які тут уже згадував. Укладаючи цей каталог, я відчув радість, яка, либонь, притаманна філателістам.
оселя птахів повітря
оселя вітрів
стріли моря оселедці
кабан на хвилях кит
дерево сидіння лава
ліс на щелепі борода
асамблея мечів битва
ураган мечів
зустріч джерел
політ списів
пісня списів
свято орлів
дощ із червоних щитів
свято вікінґів
сила лука рука
нога лопатки
кривавий лебідь гриф
півень мерців
смикун вуздечки кінь
місце шолома голова
скеля плечей
фортеця тіла
горно співу голова скальда
хвиля рогу пиво
приплив у кухлі
шолом повітря небо
земля зірок
шлях місяця
чаша вітрів
яблуко грудей серце
твердий жолудь думки
мева ненависті крук
мева ран
кінь відьми
кузен крука[44]
скелі слів зуби
земля меча щит
місяць корабля
місяць піратів
дах битви
хмара битви
крига бою меч
палиця гніву
вогонь шоломів
дракон меча
гризун мечів
колючка битви
риба битви
весло крові
вовк ран
гілка ран
град із луків стріли
гуси битви
сонце будинків вогонь
загибель дерев
вовк храмів
насолода круків воїн
фарбувальник крукового дзьоба
радість орла
дерево шолома
дерево меча
фарбувальник мечів
людожер шолома бойова сокира
добрий годувальник вовків
чорна роса домашнього вогнища сажа
дерево вовків шибениця
дерев'яний кінь[45]
роса болю сльози
дракон трупів спис
змія щита
меч рота язик
весло рота
сидіння сокола долоня
країна золотих перснів
дах кита море
земля лебедя
шлях вітрил
поле вікінґа
луг меви
ланцюг островів
дерево круків мрець
овес орлів
пшениця вовків
вовк припливів корабель
кінь пірата
олень царів моря
лижви вікінґа
жеребець хвилі
плуг моря
сокіл узбережжя
камені обличчя очі
місяці чола
вогонь моря золото
постіль змії
блиск долоні
бронза розбрату
відпочинок списів мир
оселя дихання груди
корабель серця
основа душі
сидіння сміху
сніг гаманця срібло
крига горнів
роса терезів
володар кілець король
розподілювач скарбів
розподілювач мечів
кров скель річка
земля сітей
струмок вовків кров
приплив різанини
роса мерця
піт війни
пиво круків
вода меча
хвиля меча
коваль пісень скальд
сестра місяця[46] сонце
вогонь повітря
море тварин земля
підлога бур
кінь туману
володар загонів бик
зростання людей літо
натхнення змій
брат вогню вітер
ворог лісів
вовк такелажу
Я пропускаю метафоричні словосполучення другого ступеня, ті, котрі утворюються сполученням простого терміна з кенінґом, наприклад: вода палиці ран – кров; годувальник мев ненависті – воїн; пшениця червонотілих лебедів – труп; а також ті, що мають у собі міфологічні елементи: погибель гномів – сонце; син дев'ятьох матерів – бог Гаймдаль. Пропускаю також утворення тимчасові: паливо морського вогню – жінка, яка носить золотий медальйон[47]. З тих, які мають набагато більшу силу й утворюються від довільного злиття загадкових зворотів, назву лише один: ненависники снігу соколиного місця. Соколине місце – це долоня; сніг руки – гроші; ненависники снігу – ті чоловіки, які легко розлучаються з грішми, щедрі королі. Цей метод, як легко може переконатися читач, традиційний, коли йдеться про тих, хто дає милостиню; мета таких образних виразів – вихваляння не дуже активної щедрості, щоб стимулювати її. Звідси – багато різних назв для срібла та золота, звідси й усі ті образні вислови, які характеризують, короля: володар перснів, розподілювач майна, сторож добра. Звідси й такі перетворення, як рядки, наведені нижче, що належать перу норвежця Ейвінда Скальдаспілліра:
Хочу збудувати похвалу
Тверду й несхитну, як кам'яний міст.
Наш король не скупий, він охоче дарує
Розжарені вуглини зі своєї руки.
Це ототожнення золота й полум'я – небезпеки й осяйного блиску – не втрачає своєї ефективності. Акуратний Сноррі все пояснює: "Ми кажемо, що золото – це вогонь рук або ніг, бо воно має червоний колір, але срібло ми називаємо кригою або снігом, або градом, або памороззю, бо його колір – білий".
І додає: "Коли боги прийшли з візитом до Еґіра, той прийняв їх у своєму домі (а його дім – у морі) й осяяв їх брусками золота, що світились, як мечі на Вальгалі. Відтоді золото почали називати вогнем моря і всіх вод та річок". Золоті монети, золоті персні, викарбувані на золоті щити, мечі та сокири були винагородою скальдів; а в окремих надзвичайних випадках їх нагороджували також землями та кораблями.
Мій список кенінґів – неповний. Співці соромилися вдаватися до буквальних повторів і віддавали перевагу численним варіантам. Досить подивитися на ті, які утворені навколо слова "корабель" і які внаслідок перестановок, забуття або вигадливої фантазії можуть значно збільшити свою кількість. Не менш численними є й ті образні вислови, що юрмляться навколо слова "воїн". "Деревом меча" назвав його один скальд, мабуть, тому, що "дерево" й "переможець" були омонімами. Другий застосував вираз "дуб списа"; третій – "золотий дрюк"; четвертий – "страхітлива ялина залізних бур"; п'ятий – "густий ліс риб війни". Іноді ці варіації підкоряються певним законам: це показує уривок із Маркеса, де корабель, наближаючись, здається, стає велетенським.
Гордий кабан повені
Вистрибнув над дахами китів.
Ведмідь потопу обікрав
Стародавню дорогу вітрил,
Бик збуреного моря зламав
Ланцюг, яким прикутий до берега наш зáмок.
Пишномовний стиль – це нестямна розбурханість академічного розуму; стиль, запроваджений Сноррі, – загострення і майже reductio ad absurdum[48] преференції, що властива всій германській літературі: любові до складних словоутворень. Найдавніші пам'ятки цієї літератури створили англосакси. У "Беовулфі"{100}, який створено 700 року, море – це дорога вітрил, дорога лебедя, велика миска хвиль, купіль лиха, дорога кита; сонце – свічка світу, радість неба, дорогоцінний камінь неба; арфа – дерево торжества; меч – витвір молота, товариш битви, сяйво баталії; битва – гра мечів, злива заліза; корабель – мандрівник моря; дракон – загроза вечора, сторож скарбу; тіло – оселя кісток; королева – ткаля миру; король – володар перснів, золотий друг людей, ватаг народів, розподілювач скарбів. Так само і в "Іліаді" кораблі – мандрівники моря, далекі – мало не трансатлантичні – блукальці, а цар – володар людей. У "житіях" 800 року море – це купіль для риби, дорога тюленів, ставок кита, царство кита; сонце – свічка людей, свічка дня; очі – діаманти обличчя; корабель – кінь хвиль, кінь моря; вовк – житель лісів; битва – гра щитів, політ списів; спис – змій війни; Бог – радість воїнів. У "Бестіарії"{101} кит – сторож океану. У баладі Бруннабура (близько 900 року) битва – це спілкування списів, шелестіння знамен, причастя мечів, зустріч людей. Скальди пунктуально застосовують одні й ті самі словосполучення; їхні новації полягали лише в їхньому бурхливому застосуванні та у сполученні їх між собою з метою утворення складніших символів. Можна припустити, що в цьому плані вони співпрацювали з часом. Лише тоді, коли вираз "місяць вікінґа" став синонімом слова "щит", поет зміг утворити словосполучення "серп місяця вікінґів". Цей слушний момент настав в Ісландії, а не в Англії. Смак до утворення словосполучень зберігся в британській літературі, але в іншій формі. Так, в "Одіссеї" Чепмена{102} ми знаходимо безліч дивних прикладів. Деякі з них дуже гарні (delicious-fingered Morning[49], through-swum the waves[50]); інші здаються суто візуальними й топографічними (Soon as the white-and-red-mixed-fingered-Dame[51]); ще інші справляють враження дивної недоладності (the circularly-witted queen[52]). До таких словесних викрутасів можуть привести лише германська кров і грецька література. Тут принагідно можна згадати про спроби повністю германізувати англійську мову, так, наприклад, в одному з номерів "Wordbook of the English Tongue"[53] пропонуються такі лексичні вдосконалення: lichrest[54] замість кладовища, redecraft[55] замість логіки, four-winkled[56] замість квадрата, outganger[57] замість емігранта, fearnought[58] замість сміливця, bit-wise[59] замість поступово, kinlore[60] замість генеалогії, bask-jaw[61] замість репліки, wanhope[62] замість зневіри. На такі авантюри може штовхнути англійська мова та ностальгічне знання давньогерманської…
Переглядати повний список кенінґів означає пережити прикре відчуття, що таємниця образного вислову дуже рідко буває дотепною і набагато частіше – неадекватною і багатослівною. Перш ніж дорікати за це авторам, треба згадати про те, що їхнє перенесення в мову, яка не знає складних слів[63], має тенденцію підсилювати їхню недоречність. "Колючка битви" здається вкрай невдалою перифразою; Kampfdorn або batllethorn справляють таке враження значно меншою мірою[64]. І поки граматичні заклики нашого Суль Солара не знаходитимуть відгуку, такий вірш Редьярда Кіплінґа{103}:
І the desert where the dung-fed camp-smoke curled[65]
або такий Їтса{104}:
That dolphin torn, that gong-tormented sea[66]
залишаться невідтворюваними й немислимими в іспанській мові…
Можна знайти й багато інших виправдань.