МЕДЕЯ
Богам відомо, хто причинець бід усіх.
ЯСОН
Відомо й те, що в серці в тебе гидь одна.
МЕДЕЯ
Гидуй собі, — набридло навіть слухати.
ЯСОН
1375] Й мені тебе, — то легше й розійтися нам.
МЕДЕЯ
Хіба? Ну що ж! Цього бажала й я давно.
ЯСОН
Лиш мертвих поховати і оплакать дай.
МЕДЕЯ
Ні, їх руками поховаю власними
В гаю божистім Гери на святій горі,
1380] Щоб вороги зухвалі не сквернили їм
Могилок. Потім на землі Сісіфовій
Навік врочисте свято установимо,
Щоб одкупить безвинну кров їх жертвами.
Сама ж піду в країну Ерехтеєву,
1385] Й в Егея, сина Пандіопа, житиму.
Ти ж — жив ганебно й смертю вмреш ганебною,
Уламками убитий корабля свого, —
То буде шлюбу нашого гіркий кінець.
ЯСОН
За кров дітей нехай тебе скарають
1390] Еріннія і Правда.
МЕДЕЯ
Хто з богів, ошуканцю, почує тебе,
Хто послухає клятвопорушника злого?
ЯСОН
Горе, горе тобі, дітозгубнице клята!
МЕДЕЯ
Йди вже краще додому — дружину ховать.
ЯСОН
МЕДЕЯ
Та не плач-бо так ревно, — покинь ще на старість. [105]
ЯСОН
Любі дітки мої!
МЕДЕЯ
Не твої, а мої!
ЯСОН
Нащо вбила ти їх?
МЕДЕЯ
А на муку тобі.
ЯСОН
Леле, леле! О як любих уст я дитячих
1400] Ще хоч раз, безталанний, хотів би торкнутись!
МЕДЕЯ
Ти їх кличеш тепер, приголубити рад,
А тоді ж одштовхнув їх?
ЯСОН
Заради богів,
Дай обнять лише ніжні тіла їх дитячі!
МЕДЕЯ
Ні, ніколи. І марні благання твої!
ЯСОН
1405] Чуєш, Зевсе, як гонить мене ця потвора?
Скільки ж маємо ще ми терпіти від неї,
Дітовбивці мерзенної з серцем левиці?
Скільки вистачить сил, буду плакати я
І в риданнях свою проклинати недолю,
1410] Буду я в свідки богів закликати безсмертних,
Як не тільки ти вбила дітей, але й мертвих
Не даєш доторкнутись мені й поховати.
Ох, і краще було б не родить мені їх,
Аніж бачити вбитих тобою.
ХОР
1415] Ми багато в чім Зевсовій волі підвладні.
Несподівано шлють нам богове багато,
Та не все те дають, що хотілось би нам,
А чого й не гадали, боги посилають.
Так і з тим, що ми бачили нині.
ПРИМІТКИ
Арго (тобто "швидка") — збудований під керівництвом Афіни грецький корабель, що плив за допомогою п'ятдесяти веслярів та вітрил. Ясон, що був сином володаря Іолка Есона, вирушив на цьому кораблі разом з найхо-робрішими грецькими героями в Колхіду по золоте руно. Послав Ясона туди, щоб позбутись його, батьків брат Пелій, що захопив владу в Іолку. Дочка колхідського владаря Еета чаклунка Медея, покохавши Ясона, допомогла аргонавтам добути золоте руно й поїхала, вже як дружина їхнього ватажка, до Іолка. Тут, піддуривши дочок Пелія (Пеліад), вона хитрим підступом убила Пелія: веліла порізати його на шматки і зварити, начебто для того, щоб повернути йому молодість. Ясон з дружиною та двома малолітніми синами змушені були втекти доКорінфа, де й відбувається дія трагедії.
3. Пеліон — див. прим, до "Алкести", рр. 609–611.
65. В честь бороди твоєї… — Обняти коліна, торкнутись рукою підборіддя були у греків жести, що ними супроводжували прохання.
67…близь джерела Пейренського… — Пейрена (Пірена) — джерело в Корінфі, біля якого, за однією з версій міфа, корінфський герой Беллерофонт зловив крилатого коня Пегаса.
167…брата убивши. — Тікаючи з Ясоном із Колхіди, Медея розкидала по дорозі порубане на шматки тіло свого брата Апсірта; Еет, збираючи синове тіло, не зумів наздогнати втікачів.
168. Феміда — дочка Урана (Неба) і Геї (Землі), богиня права і законного порядку; була першою дружиною Зевса, з ним вона стежила, щоб не кривдили беззахисних людей, а також карала порушників присяги.
232…мужа… купуємо… — Мається на увазі придане: ним батьки (саме вони вирішували, за кого дочка мас вийти заміж) мовби "купували" їй нареченого.
299…трутнем… уславишся… — Евріпід, як і Анаксагор, якого скарали вигнанням за вільнодумність, відчув недоброзичливість своїх сучасників.
396. Геката — богиня чаклунства. її ототожнювали згодом з богинею місяця Селеною, з Артемідою, тому вважалася також опікункою дітей, сім'ї та породіль; Медея шапус її насамперед як богиню чародійства та отруєння.
[436]
406. Сісіфа кодлу… __ тобто корінфянам: Сісіф, за легендою, був засновником Корінфа; одружившись із Креусою, Ясон, отже, споріднюється з нащадками Сісіфа __ "найхитрішого із смертних" ("Ілліада", VI, 153): за спробу обдурити богів покараний у підземному світі, де котить під гору важкий камінь, що кожного разу скочується вниз ("сісіфова праця").
426. Співців провідник — в оригіналі "Мусагет", тобто "той, що веде муз" — один із епітетів Аполлона.
476. Тебе я врятувала… — Медея дала Ясону чарівну мазь, яка захистила його від вогнедишних биків; ними він мав зорати поле й засіяти його зубами
дракона.
530. Ерот — син Ареса й Афродіти, бог любові, зображувався у вигляді крилатого хлопчика з луком і стрілами; у кого він поцілив, тим оволодівала невигойна любовна жага.
596-597…зрівнявши з… Братами… — В Афінах повноправними вважалися лише ті, які народилися від громадян; Медея ж була чужинкою — "варваркою".
613…поиїлю ознаки друзям— Мова йде про розламані надвоє таблички — знаки "гостинності": у тих, хто. був пов'язаний цим союзом, зберігались по одній половинці разламаної таблички: збіг по лінії зламу засвідчував перебування у зв'язках гостинності, що тривали поколіннями.
630. Кіпріда — один із епітетів богині кохання Афродіти, від назви острова Кіпр, де був найвідоміший осередок її культу.
662…радуйся, Медес! — див. прим, до "Алкести", р. 528. 665. Пандіон — батько Егея, син Кекропа, що вважався засновником Афін. 668. Пуп землі. — Йдеться про храм Аполлона в Дельфах, де замість вівтаря був конічної форми камінь — "пуп землі": за переказом, саме в цьому місці, прилетівши зі сходу й заходу, зустрілись пущені Зевсом два орли.
679. Щоб я кінців у міха не розв'язував… — тобто, щоб утримувався від вина й любові; Пітфей, хоч і зрозумів пророцтво Аполлонового оракула, все ж пригостив Егея вином і дозволив йому провести ніч із своєю дочкою Етрою. Від цього зв'язку народився Тесей.
759. Син Маі — * Гермес, що опікувався мандрівниками. 764. Правда Зевса — Діке (Діка), дочка Зевса й Феміди; уособлювала справедливість.
771. Місто Палладине — Афіни; Паллада — один із епітетів Афіни, богині мудрості.
824. Ерехтеп — міфічний володар Афін; Ерехтеєве плем'я (Ерехтіди) — афіняни.
831. Піеріди — Музи, від Піерії (у Македонії, на північ від Олімпу), де, за переказом, вони народились від Зевса і Мнемосіни, богині пам'яті. За іншою версією міфа, якої тримається тут Евріпід, матір'ю Муз була Гармонія, дочка Ареса й Афродіти. Евріпід переносить також місце народження Муз: з Піерії — у славні розквітом мистецтв Афіни.
835. Кефіс — ріка в Аттіці.
853-854. Навколішках… благаємо… — В оригіналі: "твоїми колінами" (див. прим, до р. 65).
1021. Є для вас і край, і дім… — Медея натякає на Аїд, вічну домівку для мертвих.
1027…не світити факелів… — Мати нареченого зустрічала весільний похід із запаленим факелом.
Ш79…гнів сильніший від… бажань… — В оригіналі протиставляється Шуто" — дух, сукупність емоцій (ірраціональне начало) думкам (розумне начало). Див. передмову.
1172. Пан — син ГермеСа і німфи Дріопи, божество лісів і пасовиськ, опікун пастухів та отар; уявлявся напівлюдиною-напівцапом; міг наслати раптовий страх.
1181…пробіг би просторінь… — В оригіналі йдеться про шість плетрів, що складають відстань, рівну одному стадію (близько 185 м.).
1255. Твої ж це, Грнце, злотні парості… — Батько Медеї Еет був онуком бога сонця Геліоса.
1259. Ерінії — боіині помсти (див. прим, до "Іфігенії в Тавріді", р. 285); тут хор називає Ерінією Медею, яка мстить Ясонові.
[437]
1284. Іно — дочка Кадма і Гармонії, дружина орхоменського владаря Атаманта; за переказом, взяла на виховання Діоніса, сина Зевса і своєї сестри Семели. Ревнива Гера наслала на Атаманта божевілля, і той вбив одного із своїх синів. Рятуючи другого, Іно кинулася з ним у море; там вони й стали божествами — Левкотеєю і Палемоном. Евріпід іде за іншою версією міфа: дітей, збожеволівши, вбиває сама Іно.
1343. Скіпла — морська потвора, у якої дванадцять ніг і стільки ж собачих голів; за переказом, жила на побережжі Сіцілії в одній із печер біля протоки, що веде у Тірренське море, звідки й епітет Скілли — Тірренська (р. 1359).
1385…в Егея житиму. — За однією із версій міфа, Медея стала дружиною афінського володаря Егея.