Біблія

Сторінка 58 з 318

У зухвалості промовляв його той пророк і ти не боятимешся його".

Повторення Закону 19

1 Коли Господь, Бог твій, винищить народи, що Господь, Бог твій, дає тобі їхній край, і ти виженеш їх, і осядеш по їхніх містах та по їхніх будинках,

2 то три міста відділиш собі в середині свого краю, що Господь, Бог твій, дає його тобі на володіння.

3 Поділиш натроє землю твого краю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спадок, і позначиш шлях, і це буде на сховище кожному вбивці.

4 А ось у якому випадку вбивця може втекти туди, щоб залишитися живим: хто вб'є свого ближнього ненароком, а він не був йому ворогом,

5 або хто ввійде з своїм ближнім до лісу рубати дерева і розмахнеться рука його з сокирою, щоб зрубати дерево, а залізо спаде з сокирища й попаде в його ближнього, і той помре, то він утече до одного з тих міст, і житиме,

6 щоб не гнався кровний месник за вбивцею, коли розпалиться серце його, і щоб не догнав його, якщо буде довга та дорога, і не вбив його, хоч він не підлягає смерті, бо не був він ніколи ворогом його.

7 Тому я наказую тобі: "Три міста відділиш собі".

8 А якщо Господь, Бог твій, розширить кордони твої, як присягав був батькам твоїм, і дасть тобі всю цю землю, що обіцяв був дати батькам твоїм,

9 коли ти виконуватимеш усі заповіді, що я наказую тобі сьогодні, щоб любити Господа, Бога свого, і щоб ходити шляхами його всі дні, то додаси собі ще три міста понад ті три,

10 щоб не була пролита невинна кров серед твого краю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спадок, і не буде на тобі та кров.

11 А коли хто ненавидітиме свого ближнього, і чатуватиме на нього, і повстане на нього, і вб'є його, і той помре, і втече він до одного з тих міст,

12 то пошлють старшини його міста, і візьмуть його звідти, і дадуть його в руку кровного месника, і він помре.

13 Не змилосердиться око твоє над ним і ти усунеш кров невинного з Ізраїля, і буде добре тобі.

14 Не пересунеш межі свого ближнього, яку позначили предки в наділі твоєму, який посядеш ти в краю, що Господь, Бог твій, дає його тобі на володіння.

15 Не достатньо одного свідка для звинувачення в гріху чи злочині, за свідченням двох або трьох свідків відбудеться справа.

16 Коли стане на когось неправдивий свідок, щоб свідчити проти нього підступно,

17 то стануть двоє цих людей, що мають суперечку, перед обличчям Господнім, перед священиками та суддями, що будуть у тих днях.

18 І судді добре дослідять справу, і виявлять, що свідчення на брата свого було неправдиве,

19 то зробите йому так, як він задумувув був зробити своєму братові, і винищиш лихе серед себе.

20 А інші чутимуть про це й боятимуться, і вже не вчинятимуть лихе серед себе.

21 І не змилосердиться око твоє: життя за життя, око за око, зуб за зуба, рука за руку, нога за ногу.

Повторення Закону 20

1 Коли ти вийдеш на війну проти свого ворога, та побачиш коні й колісниці, і народ, численніший від тебе, то не боятимешся їх, бо з тобою Господь, Бог твій, що вивів тебе з Єгипетського краю.

2 І перед боєм, підійде священик і промовлятиме до народу,

3 та й скаже до них: "Слухай, Ізраїлю, ви вступаєте сьогодні в бій проти ваших ворогів. Хай не мліє серце ваше, не бійтеся, не будьте полохливими і не лякайтеся їх,

4 бо Господь, Бог ваш, він той, що йде з вами воювати для вас з вашими ворогами, щоб врятувати вас!"

5 А старші промовлятимуть до народу: "Хто є тут такий, що збудував нове помешкання, та не сидів у ньому? Хай він повертається до свого помешкання, щоб інший хто не посів його, якщо він загине в бою.

6 І хто є тут такий, що засадив виноградника та не скористався ним? Хай він іде й повертається до свого помешкання, щоб інший хто не скористався ним, якщо він загине в бою.

7 А хто є тут такий, що засватав жінку, та не взяв її? Хай він повертається до свого помешкання, щоб інший хто не взяв її, якщо він загине в бою".

8 І далі промовлятимуть старшини до народу та й скажуть: "Хто є тут такий, що боягуз та м'якосердий? Хай він повертається до свого помешкання, щоб не розслабив він серця братів своїх, як є серце його".

9 І коли старшини закінчать промовляти до народу, то призначать очільників, щоб поставити їх на чолі народу.

10 Коли ти приступиш до міста, щоб воювати з ним, то запропонуй йому перше мир.

11 І якщо воно піде на мир та відчинить браму тобі, то весь той народ, що знаходиться в ньому, буде тобі на данину і служитиме тобі.

12 А якщо воно не замирить з тобою і воюватиме з тобою, то візьмеш в облогу його.

13 І Господь, Бог твій, дасть його в руку твою, а ти повбиваєш мечем усю чоловічу стать його.

14 Тільки жінок, дітей, худобу і все, що буде в тому місті, всю здобич його забереш собі і їстимеш здобич ворогів своїх, що дав тобі Господь, Бог твій.

15 Так ти зробиш усім містам, що дуже далеко від тебе, і що вони не належать цим народам.

16 Тільки з міст тих народів, які Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не залишиш живою жодної душі,

17 конче винищиш: хіттеянина і амореянина, і ханаанянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, як наказав був тобі Господь, Бог твій,

18 щоб вони не навчили вас робити такого, як усі їхні огиди, що робили вони богам своїм, бо тоді згрішите ви перед Господом, Богом своїм.

19 Коли триматимеш в облозі місто багато днів, щоб здобути його, то не знищиш його дерев і не піднесеш сокири на них, бо з них ти їстимеш, не стинатимеш їх, адже дерево в полі не людина, щоб його приступом брати.

20 Тільки дерево, що про нього ти знаєш, що воно не на їжу, його зрубаєш на облогу того міста, що воює з тобою, аж поки воно не впаде.

Повторення Закону 21

1 Коли на землі, яку дає тобі Господь, Бог твій на володіння, буде знайдений вбитий, що впав на полі, і не буде відомо, хто вбив його,

2 то повиходять старшини твої та судді твої, та й виміряють до тих міст, що навколо вбитого.

3 І коли вирахують місто, найближче до вбитого, то візьмуть старшини того міста телицю з худоби великої, що нею не працювали і вона не була в ярмі.

4 І старшини того міста приведуть ту телицю до долини, якою тече вода, що на ній не орано, і що вона не засівалася, і там у долині переріжуть шию тій телиці.

5 І підійдуть священики, Левієві сини, бо їх обрав Господь, Бог твій, щоб служили йому, і щоб благословляли Господнім ім'ям, і щоб вирішували всякі суперечки з насиллям.

6 І всі старшини того міста, найближчі до вбитого, обмиють свої руки над тією телицею.

7 І скажуть: "Руки наші не пролили цю кров, а очі наші не бачили.

8 Пробач народові своєму, Ізраїлеві, якого ти, Господе, викупив, і не дай, щоб невинна кров була серед народу свого, Ізраїля". І буде пробачена їм та кров.

9 А ти змиєш невинно пролиту кров серед себе, коли робитимеш справедливе в Господніх очах.

10 Коли ти вийдеш на війну з ворогами своїми, і Господь, Бог твій, дасть їх у твою руку, і ти полониш із них,

11 і побачиш серед полонених гарну жінку, і вподобаєш її собі, і візьмеш собі за жінку,

12 то впровадиш її до свого помешкання, а вона поголить свою голову й обітне свої нігті.

13 І зніме вона з себе одяг полону свого, і осяде в твоїй оселі, та й буде місяць оплакувати батька свого та матір свою, а по тому ти ввійдеш до неї й станеш їй чоловіком, і вона стане тобі за жінку.

14 І станеться, коли ти потім не полюбиш її, то відпустиш її за її волею, а продати не продаси її за срібло, і не будеш поводитимешся з нею як з невільницею, бо ти жив з нею.

15 Коли хто матиме дві жінки, одна кохана, а інша ні, і вони народять йому синів, і буде первісток син від некоханої,

16 то того дня, коли він робитиме синів своїх спадкоємцями того, що буде його, то не зможе він зробити первістком сина тієї коханої за життя того первістка, сина некоханої,

17 а за первістка визнає сина некоханої, щоб дати йому подвійно з усього, що в нього знайдеться, бо він початок сили його, його право першородного.

18 Коли хто матиме неслухняного й непокірливого сина, що не слухає голосу батька свого та голосу своєї матері, і докорятимуть йому, а він їх не слухатиме,

19 то батько його та мати його візьмуть його, і приведуть його до старшин його міста та до брами того місця.

20 І скажуть вони до старшин міста його: "Оцей наш син неслухняний та непокірний, він не слухає голосу нашого, ласун та п'яниця".

21 І всі люди його міста закидають його камінням, і він помре. І винищиш лихе серед себе, а весь Ізраїль боятиметься і буде слухняним.

22 А коли буде на кому гріх смертного присуду, і буде він убитий, і ти повісиш його на дереві,

23 то труп його не ночуватиме на дереві, а поховаєш його того ж дня, бо повішений проклятий Богом, і ти не споганиш своєї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спадок.

Повторення Закону 22

1 Коли побачиш вола свого брата або щось із отари, що заблукали, то ти не пройдеш повз, а відведеш їх своєму братові.

2 А якщо брат твій не близький до тебе, чи ти не знаєш його, то забереш те до помешкання свого, і воно буде з тобою, аж поки брат твій не шукатиме його, і повернеш його йому.

3 І так зробиш віслюкові його, і так зробиш одягу його, і так зробиш усьому загубленому брата свого, що ти знайдеш, не зможеш пройти повз.

4 Коли побачиш віслюка свого брата або вола його, що впали на шляху, то ти не пройдеш повз них, а підіймеш їх разом з ним.

5 Не буде чоловіча річ на жінці, а чоловік не одягне жіночого одягу, бо кожен, хто робить це, огида він для Господа, Бога свого.

6 Коли трапиться на шляху пташине кубло перед тобою на якомусь дереві чи на землі з пташенятами або з яйцями, а мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не візьмеш тієї матері з дітьми,

7 а відпустиш ту матір, а дітей візьмеш собі, щоб було добре тобі, і щоб ти продовжив свої дні.

8 Коли збудуєш новий будинок, то зробиш поручні на даху, і не напровадиш кров на оселю свій, коли впаде з нього хтось.

9 Не засіватимеш свого виноградника насінням двох видів, щоб не було передане до святилища те, що засієш, і врожай виноградника.

10 Не оратимеш волом і ослом разом.

11 Не одягнеш одяг з двох різних тканин, з вовни й льону разом.

12 Поробиш собі кутаси на чотирьох краях своєї накидки, що нею покриваєшся.

13 Коли хто візьме жінку, і ввійде до неї, але потім зненавидить її,

14 і зводитиме на неї наклеп, і пустить про неї неславу та й скаже: "Жінку цю взяв я, і зблизився з нею, та не знайшов у неї дівоцтва",

15 то візьме батько тієї дівчини та мати її, і віднесуть доказ дівоцтва тієї дівчини до старшин міста, до брами.

16 І скаже батько тієї дівчини до старшин: "Я дав тому чоловікові дочку свою за жінку, та він зненавидів її.

17 І ось він зводить на неї наклеп, промовляючи: "Я не знайшов у твоєї дочки дівоцтва, а оце знаки дівоцтва моєї дочки"".

55 56 57 58 59 60 61