Під час гостини "наречена* з'їла цілого бика та вісім лососів, випила три бочки пива. Це здивувало
Тріма і переодягнених "командос" мало не викрили. Та Локі знайшов вихід. Він сказав, що Фрейя вісім діб нічого не їла, радіючи, що потрапить до Ютунгейму. Потім Трім спробував підняти серпанок на обличчі нареченої, щоб поцілувати її, і відсахнувся з переляку, стрінувшись з важким поглядом Тора. І цього разу ситуацію врятував Локі. Він розповів, що наречена вісім ночей не склепила повік, хвилюючись від щастя перед весіллям. Тоді Трім наказав принести молот і поклав його на коліна нареченій під час вінчання.
Стиснувши молот. Тор голосно зареготав, — оповідається далі в сазі. Спочатку він убив Тріма, а потів увесь рід Ютунів. Ось так жахлива терористична драма дійшла свого щасливого кінця. Знову Тор — божественний "Бетмен" чи "Джсймс Бонд* — здобув перемогу над силами зла.
Ось так звучить сам міф, Софіє. Але ж про що у ньому, власне кажучи, мовиться? Бо ж не складено його просто так, задля розваги. Цей міф мав на меті щось пояснити. Ось один з можливих варіантів. Якщо в країні наставала посуха, люди дошукувалися причини, чому не падає дощ. Можливо, тому, що тролі викрали молот Тора?
Міфи пояснюють і зміну пір року: взимку природа вмирає, бо молот Тора сховано в Ютунгеймі. Але навесні йому вдається повернути собі молот. Так через міфи люди намагалися розтлумачити загадки природи.
Та міфи не лише тлумачили явища природи. Часто, щоб відвернути посуху або негоду, люди вдавалися ще й до різноманітних релігійних ритуалів, які повторювали дійство саґи, тобто люди грали драму, про яку розповідала саґа. Когось із чоловіків у селі перебирали за наречену, підкладаючи камені замість грудей. Учасник дійства зображав Тора, який відбирає молот у тролів. Так люди намагалися активно допомагати богам у надії на дощ та добрий урожай.
Відомі численні приклади, коли в різних країнах світу люди інсценізували міф про пори року, щоб прискорити природні процеси.
Ми тільки ледь торкнулися світу скандинавських саґ. Є ще чимало легенд про Тора та Одіна, Фрея і Фрейю, Ґода і Балдера та багатьох інших богів. Міфи про богів мав кожний народ на всій земній кулі. Задовго до того, як філософи заходилися порпатись у них. Греки також створили свою міфологічну картину світу ще до появи у них першого філософа. Упродовж століть легенди передавалися з покоління в покоління. Еллінські боги називалися Зевс, Аполлон, Гера, Афіни, Діоніс, Асклепій, Геракл, Гефест та багато інших. Я назвав тобі лише кількох.
Приблизно в 700 році до Р. X. більшість грецьких міфів записали Гомер та Гесіод. Як тільки міфи були записані, з'явилася можливість обмірковувати їх.
Перші грецькі філософи критикували Гомерове вчення про богів, бо ті боги в нього нічим не відрізнялися від людей, були такими ж егоїстичними та байдужими, як ми. Уперше було сказано, що міфи є ніщо інше як витвір людської уяви.
Приклад такої критики знаходимо у філософа Ксенофа-на, який жив близько 550 року до Р. X. "Люди створили богів за своїм власним образом та подобою", — стверджував він. — "Вони вірять, що боги народжуються, мають людське тіло, одягаються і розмовляють, як ми. Негри бачать своїх богів чорношкірими та з плескатими носами, білошкірі уявляють їх собі голубоокими та білявими. Якби воли, коні чи леви вміли малювати, вони б, напевно, зображали богів у вигляді волів, коней та левів!"
Саме о цій порі в Елладі та в грецьких колоніях Південної Італії та Малої АзіГвиникають численні міста-держави. Усю фізичну роботу тут виконували раби, а вільні громадяни могли присвятити свій час політиці та культурі* У середовищі полісів відбувся стрибок в еволюції людського мислення. Кожен міг тепер критично судити про уклад суспільства або займатися філософією, цілком ігноруючи міфи.
Ми говоримо, що відбувся перехід від міфічного способу мислення до мислення, яке керується пізнанням та розумом.
Перші грецькі філософи ставили собі за мету знайти природне пояснення змін у природі.
Софія кружляла великим садом. Вона намагалася викинути з голови усе, чого її навчили в школі, що вона вичитала у підручниках з природознавства.
Як же, виростаючи в цьому саду і нічого не відаючи про природу, вона могла співпереживати весну? А що, як самій скласти своєрідну казку про дощ? Або нафантазувати про те, чому тане сніг, а на небосхилі сходить сонце? Чому б не спробувати? І тоді вона почала творити свою оповідь.
...Зима охопила панцирем землю, бо злий Муріат полонив прекрасну принцесу Сікіту й ув'язнив її в холодній темниці. Та ось одного ранку з'явився хоробрий принц Бравато і звільнив дівчину. Сікіта так зраділа, що почала танцювати на полях та лугах, співаючи пісню, яку вона склала в холодній в'язниці. Земля і дерева так зворушилися її співом, що сніг на них став перетворюватися па сльози. А тоді па небо викотилося сонце і висушило їх. Птахи підспівували Сікіті, а коли прекрасна принцеса розпустила золотисучері, кілька волосин впали на землю і перетворилися в нарциси...
Історія, на думку Софії, вийшла гарною. І якби вона не знала іншого пояснення змінам пір року, то врешті-решт, напевно, повірила б у те, що нафантазувала.
Софія збагнула, що люди завжди прагнули зрозуміти механізм природних процесів. Вони, мабуть, просто не могли жити без такого розуміння. І тоді, коли про існування науки ще й не йшлося, народилися ось ці легенди.
НАТУРФІЛОСОФІЯ
...ніщо не може виникнути з нічого...
Повернувшись надвечір з роботи, мама застала доню на гойдалці. Дівчинка саме дошукувалася зв'язку між курсом філософії та Гільдою Меллер Кнаґ, яка так і не одержала привітання з днем народження від свого тата.
— Софіє! — гукнула мама ще здалеку. — Тут тобі лист прийшов!
Софія аж похолола. Пошту вона вже забрала, отже, лист міг бути тільки від філософа. Що ж сказати мамі?
Вона поволі підвелася з гойДанки й пішла мамі назустріч.
— На ньому немає марки. ДОоже, це амурний лист? Софія взяла листа.
-Ти не подивишся, що в ньому? Що їй залишалося казати?
— Хіба ти чула коли-небудь, щоб амурного листа відкривали при мамі, яка заглядає через плече?
Звучало, принаймні, переконливо. Дівчинці було страшенно соромно, що мама запідозрить її в листуванні з хлопцем. А якби мама нагодилася на ту пору, коли в поштовій скриньці лежав конверт з курсом філософії від невідомого філософа?!
Це був маленький білий конверт. Софія піднялася до себе в кімнату і прочитала три нові запитання на листівці, що була всередині.
Чи існує праматерія, з якої створено усе навколо?
Чи може вода перетворитися на вино?
Як земля та вода можуть перетворитися у живу жабу?
Питання видалися Софії досить дивними, але вони невпинно дзвеніли їй у голові цілісінький вечір. Навіть у школі наступного дня вона ретельно обдумувала їх.
Чи існує праматерія, з якої створено все навколо? Якщо й існує якась єдина матерія, з котрої складається геть усе на світі, то як же ця одна матерія може перетворитися на маргаритку чи врешті-решт на цілого слона?
Це саме стосується води та вина. Софія чула розповідь про Ісуса, який перетворював воду на вино, та було це чудом, а, отже, аж ніяк не стосувалося реальності. Софія знала, що вода міститься не тільки у вині. І навіть якщо в огірках вміст води становить 95 відсотків, це ще нічого не означає, бо огірок є огірок, а не сама лише вода.
А жаба... Учитель філософії, здається, помішався на жабах. Софія і погодилась би, що жаба створена з води та землі, але тоді земля не може бути однорідною. Якщо визнати, що земля містить багато складників, тоді можна само собою припустити, що земля і вода вкупі творять жабу. Бо й жаба не може вирости на грядці, як би її не поливали.
Коли Софія повернулася зі школи, грубий конверт уже чекав на неї в скриньці. Вона, як і в минулі дні, одразу ж подалася до Сховку.
Завдання філософії
Привіт! Ми відразу ж візьмемося до нинішньої лекції, не вдаючись до великих відступів про білих кроликів.
Я розповім тобі в загальних рисах, як люди крок за кроком осмислювали філософські проблеми, починаючи від часів стародавньої Греції і до наших днів.
Філософи жили в інший час, а можливо, вони належали й до іншої культури, ніж наша, і це досить часто визначало
основне філософське завдання кожного вченого. І нам потрібно збагнути, що саме становило найбільший інтерес для того чи іншого філософа. Когось могла цікавити проблема, як постали планети і з'явилися тварини, інший шукав відповіді на запитання, чи існує Бог і чи людська душа безсмертна.
І лише тоді, коли ми визначимо завдання філософа, нам легше буде простежити за ходом його думок.
Я сказав: "хід його думок"* — отже, мова йшла про філосо-фа-чоловіка. Бо й історію філософії творили чоловіки. Жінки, як стать і як мислячі істоти, перебували в підлеглому становищі. Шкода, бо через це дуже багато втрачено у процесі пізнання. Лише в нашому столітті жінки зайняли належне їм місце серед філософів.
Завантажувати тебе домашніми завданнями я не збираюся, принаймні, про важкі математичні задачі не йтиметься. Відмінювання англійських дієслів теж не входить до сфери моїх зацікавлень. Але час від часу я пропонуватиму тобі аж ніяк не школярські вправи.
Якщо ти погоджуєшся на мої умови, то берімося до роботи.
Натурфілософи
Перші філософи Еллади називали себе натурфілософами, бо насамперед їх приваблювала і цікавила сама природа та природні процеси.
Ми уже запитували себе, звідки походить світ. Чимало хто нині вважає, що світ виник враз і з нічого. Греки дотримувалися іншої точки зору. З тієї чи іншої причини вони прийняли як незаперечну даність, що "щось* існувало завжди.
Тож відповідь на запитання, чи могло усе виникнути з нічого, не дуже цікавила їх. Навпаки, греків дивувало, як з води може з'явитися жива риба, або як безживна земля перетворюється на високі трави і барвисті квіти. Не говорячи вже про те, як дитя зароджується у материнському лоні!
Філософи на власні очі бачили зміни, що постійно відбуваються в природі. Але як вони відбуваються? Як може щось з одного стану речовини перейти в зовсім інший — стати, наприклад, живим життям.
Спільним для перших філософів було переконання, що за всіма змінами у природі повинна стояти первісна примате-рія.