І став ангел Господній на шляху за перешкоду йому, а він їде на своїй віслючці і двоє слуг його з ним.
23 І побачила та віслючка Господнього ангела, що стоїть на шляху, а витягнутий меч у руці його. І збочила віслючка зі шляху та й пішла полем, а Валаам ударив її, щоб повернулася на шлях.
24 І став ангел Господній на стежці виноградників, стіна з цього боку і стіна з того.
25 І побачила та віслючка Господнього ангела, і притиснулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив.
26 І ангел Господній знов перейшов, і став у тісному місці, де нема куди збочити ні праворуч, ні ліворуч.
27 І побачила та віслючка Господнього ангела і лягла під Валаамом. І розгнівався Валаам, і вдарив її палицею.
28 І відкрив Господь вуста віслючці, і запитала вона у Валаама: "Що я зробила тобі, що ти оце тричі вдарив мене?"
29 І Валаам відповів до неї: "Бо ти виставила мене за посміховисько. Коли б меч був у руці моїй, то я забив би тебе!"
30 І сказала віслючка до Валаама: "Чи ж я не віслючка твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так?" І він відповів: "Ні!"
31 І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього ангела, що стоїть на шляху і витягнутий меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє.
32 І сказав до нього ангел Господній: "Нащо ти вдарив тричі віслючку свою? Я вийшов тобі на перешкоду, бо ти йдеш проти волі моєї.
33 І побачила мене ця віслючка, і збочила перед обличчям моїм тричі. І коли б вона не збочила була перед обличчям моїм, то вбив би тебе, а її залишив би живою".
34 І сказав Валаам до Господнього ангела: "Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш на шляху навпроти мене. А зараз, якщо це лихе в очах твоїх, то я повернуся собі".
35 І сказав ангел Господній до Валаама: "Іди з цими людьми і тільки те слово, що скажу тобі, його будеш промовляти". І пішов Валаам з Балаковими вельможами.
36 І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на березі Арнону, на кордоні своїх володінь.
37 І запитав Балак до Валаама: "Чи ж не послав я, щоб покликати тебе, чому ж ти не пішов до мене? Чи я не зможу вшанувати тебе?"
38 І сказав Валаам до Балака: "Ось я зараз прибув до тебе. Чи зможу я сказати щось? Те слово, що вкладе Бог у вуста мої, його тільки я буду промовляти".
39 І пішов Валаам з Балаком, і прибули вони до Кір'ят-Хуцоту.
40 І приніс Балак на жертву худобу велику та худобу дрібну, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.
41 І вранці взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив звідти частину того народу.
Числа 23
1 І сказав Валаам до Балака: "Збудуй мені тут сім жертовників і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів".
2 І зробив Балак, як Валаам сказав. І приніс Балак та Валаам у жертву бичка та барана на кожному жертовнику.
3 І сказав Валаам до Балака: "Стань над своїм цілопаленням, а я піду, може зустріну Господа, і що він скаже мені, я перекажу тобі". І він пішов на лису гору.
4 І зустрівся Валаамові Бог, і сказав він Йому: "Сім жертовників склав я і приніс бичка та барана в жертву на кожному жертовнику.
5 І вклав Господь слово до Валаамових вуст та й сказав: "Повернися до Балака і так промовлятимеш".
6 І повернувся він до нього, а той стоїть над своїм цілопаленням, він та всі вельможі моавські.
7 І він виголосив свою приповість пророчу: "Із Араму мене припровадив Балак, цар моавський, зі східних гір: "Іди ж, прокляни мені Якова і наведи лихо на Ізраїля!"
8 Що ж я буду того проклинати, що Бог не прокляв був його? І що ж наводитиму лихо на того, що гніву на нього не має Господь?
9 Бо я бачу його з верхівок скель, і з пагорбів його оглядаю, той народ пробуває окремо і не зараховує себе до інших народів.
10 Хто ж перелічив народ Якова численний як порох? Хто перелічив чверть Ізраїля? Хай душа моя помре смертю праведних і кінець мій хай буде такий, як його!"
11 І сказав Балак до Валаама: "Що ти зробив мені? Я взяв тебе, щоб ти прокляв моїх ворогів, а ти поблагословив їх!"
12 А той відповів: "Чи ж не те маю казати, що Господь покладе в мої вуста?"
13 І сказав до нього Балак: "Ходи ж зі мною до іншого місця, звідки побачиш його. Тільки частину його ти зможеш бачити. І прокляни мені мого ворога, звідти!"
14 І він узяв його на Седе-Цофім, на верхів'я Пісґі, і збудував сім жертовників, і приніс у жертву бичка та барана на кожному з них.
15 І сказав він до Балака: "Стань тут над своїм цілопаленням, а я зустріну там Господа.
16 І зустрів Господь Валаама, і вклав слово до вуст його та й сказав: "Повернися до Балака і так промовлятимеш".
17 І прийшов він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, а з ним вельможі моавські. І запитав його Балак: "Що ж казав Господь?"
18 І він виголосив свою приповість пророчу: "Устань же, Балаку, та й слухай, нахили своє вухо до мене, о сину Ціппорів!
19 Бог не людина, щоб неправду казати, і він не син людський, щоб йому шкодувати. Чи ж він був сказав і не зробив, чи ж він обіцяв та й не виконав?
20 Оце я отримав наказ поблагословити, що він поблагословив, тому я не відверну того!
21 Не видно страждання між Яковом і не видно нещастя в Ізраїлі, з ним Господь, його Бог, а між ним гучні голоси на славу царя!
22 Бог, що вивів був його з Єгипту, він для нього, як міць буйвола!
23 Нема заклинань на Якова і чарів нема на Ізраїль. Ось що зробив Бог, — буде сказано про Якова та Ізраїля.
24 Тож устане народ, як левиця, і підійметься він, немов лев! Він не ляже, аж поки не жертиме здобич і аж поки не питиме кров забитих!"
25 І сказав Балак до Валаама: "Ні проклинати не проклинай його, ні благословляти не благословляй його!"
26 І відповів Валаам Балакові: "Чи ж не казав я тобі: "Що скаже Господь, те зроблю?27 І сказав Балак до Валаама: "Ходімо ще до іншого місця, може до вподоби Богові буде, щоб ти звідти прокляв мені його".
28 І вивів Балак Валаама на верхів'я Пеору, що височіє над пустелею.
29 І сказав Валаам до Балака: "Збудуй мені тут сім жертовників і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів".
30 І зробив Балак, як сказав був Валаам, і приніс у жертву бичка та барана на кожному жертовнику.
Числа 24
1 І побачив Валаам, що Господові до вподоби поблагословити Ізраїля, і не став, як завжди, покладатися на прикмети і звернув обличчя своє до пустелі.
2 І звів Валаам очі свої, та й побачив Ізраїля, що пробував за своїми племенами. І на ньому був дух Божий!
3 І він виголосив свою приповість пророчу: "Так промовляє Валаам, син Беоровий, людина з очима відкритими,
4 це мовить той, хто слухає Божих слів, хто бачить видіння Всемогутнього, що падав з відкритими очима.
5 Які, Якове, гарні намети твої, житла твої, Ізраїлю!
6 Вони розтяглися, немов ті долини, немов ті садки понад річкою, вони як дерева алое, що Господь насадив, як кедри над водами!
7 Вода потече з його відер, а насіння його над великими водами. Його цар стане вищий за Аґаґа і царство його піднесеться.
8 З Єгипту Бог вивів його, він для нього, як міць буйвола! Поїсть він людей, що ворожі йому, і їхні кістки потрощить, а їхні стріли поламає.
9 Нахилився він, ліг, немов лев, і як левиця, хто підійме його? Хто благословляє тебе, той благословенний, а хто проклинає тебе, той проклятий!"
10 І запалав гнів Балаків на Валаама, і сплеснув він у долоні свої! І сказав Балак до Валаама: "Я покликав тебе проклясти ворогів моїх, а ти ось, поблагословив їх тричі!
11 А зараз іди до свого місця! Я сказав був, що вшаную тебе, та стримав тебе Господь від пошани".
12 І сказав Валаам до Балака: "Чи ж не казав я також до посланців твоїх, яких посилав ти до мене:
13 "Якщо Балак дасть мені все своє срібло та золото, то й тоді я не зможу переступити наказу Господнього, щоб зробити добре чи лихе з власної волі, що казатиме Господь, те я казатиму!"
14 І ось я йду до народу свого. Ходи ж, і я розкажу тобі, що в кінці зробить той народ твоєму народові".
15 І він виголосив свою приповість пророчу: "Так промовляє Валаам, син Беоровий, і людина з очима відкритими,
16 мова того, хто слухається Божих слів, і знає думку Всевишнього, хто бачить видіння Всемогутнього, що падав він з відкритими очима:
17 "Я побачу його, та не зараз, бачитиму його, але незблизька! Сходить зоря он від Якова, і підіймається берло з Ізраїля, ламає він скроні Моава та черепи всіх синів Сифа!
18 І заволодіють вони Едомом, і стане Сеїр під владу своїх ворогів, а Ізраїль підніметься!
19 І той запанує, хто з Якова, і винищить рештки з міста"".
20 І побачив він Амалика, і виголосив свою приповість пророчу: "Початком народів був Амалик, та згине він навіки!"
21 І побачив він кенеянина, і виголосив свою приповість пророчу: "Міцна оселя твоя, поставлена на скелі!
22 Але винищений буде Каїн, незабаром Ашшур підкорить тебе!"
23 І він виголосив свою приповість пророчу: "О, лихо тим, хто залишиться жити, як зачне Бог робити оте?
24 І кораблі припливуть від кіттеїв, і Ашшур підкорять і Евер. Та й їм у кінці загибель прийде!"
25 І встав Валаам та й повернувся до місця свого. А Балак також пішов шляхом своїм.
Числа 25
1 І осів Ізраїль у Шіттімі, і народ увійшов у розпусту з моавськими дочками,
2 а вони закликали народ приносити жертви їхнім богам, і народ їв та вклонявся богам їхнім.
3 І Ізраїль пристав був до пеорського Ваала. І запалав гнів Господній на Ізраїля.
4 І сказав Господь до Мойсея: "Візьми всіх голів народу, та й повішай їх для Господа навпроти сонця. І відвернеться палючий Господній гнів від Ізраїля".
5 І сказав Мойсей до Ізраїлевих суддів: "Вбийте кожен між ваших людей усіх, хто пристав до пеорського Ваала".
6 Аж ось прийшов один з Ізраїлевих синів, та й привів до братів своїх мідіянку на очах Мойсея й на очах усієї громади Ізраїлевих синів, а вони плакали при вході в намет зібрання.
7 І побачив це Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона. І встав він серед громади, і взяв списа в свою руку.
8 І ввійшов він за ними до середини помешкання, та й проткнув їх обох, ізраїльтянина та жінку ту, через її геніталії. І зупинився мор серед Ізраїлевих синів.
9 І було померлих двадцять чотири тисячі.
10 І промовив Господь до Мойсея:
11 "Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона, запалившись ревністю моєю, відвернув мій гнів і прагнення моє винищити Ізраїлевих синів.
12 Тому скажи: "Я укладаю з ним угоду миру.
13 І буде йому та нащадкам його по ньому заповіт про вічне священство за те, що він запалився ревністю для Бога свого, і очистив Ізраїлевих синів"".
14 А ім'я вбитого ізраїльтянина, що був забитий з тією мідіянкою, Зімрі, син Салу, голова батькового дому Симеона.
15 І ім'я тієї забитої мідіянської жінки Козбі, дочка Цура, що був головою племен батькового роду в Мідіяні.
16 І Господь наказав Мойсеєві:
17 "Ненавидьте мідіян і знищуйте їх!
18 Бо вони ненавидять вас у своїх підступах, що зводили вас через Пеора і через Козбі, дочку мідіянського голови, сестру їхню, вбиту в час мору за Пеора".
Числа 26
1 І після мору сказав Господь до Мойсея й до Елеазара, сина священика Аарона:
2 "Перепишіть усю громаду Ізраїлевих синів віком від двадцяти років і вище за оселями їхніх батьків, кожного, хто здатний до служби у війську Ізраїлевому".
3 І промовляв до них Мойсей та священик Елеазар у степах моавських, над Йорданом, біля Єрихона:
4 "Перепишіть усіх віком від двадцяти років і вище, як наказав був Господь Мойсеєві і Ізраїлевим синам, що виходили з Єгипетського краю".
5 Рувим, первісток Ізраїлів.