Полишені на самих себе, вони будуть продовжувати від покоління до покоління і від сторіччя до сторіччя, працювати, розмножуватися та помирати, не лише без будь-якої спонуки повстати, але й без тієї сили осягнення що цей світ може бути зовсім іншим ніж він є. Вони можуть стати небезпечними лише у тому випадку якщо внаслідок цього прогресу промислової техніки буде необхідно надавати їм освіту на більш високому рівні; але, відтоді як військове та торгівельне суперництво вже більше не є важливим, цей рівень народної освіти є насправді занепалим і зниклим. Яких саме переконань ці маси дотримуються чи не дотримуються виглядає цілком як справа незначуща. Вони можуть бути обдаровані інтелектуальною свободою тому що вони не мають жодного інтелекту. Для члена Партії, з іншого боку, навіть жодного ані найкрихітнішого відхилення від переконання з найбільш неважливої і дріб'язкової теми не може бути дозволено та допущено.
Член Партії живе від народження до самої смерті під невсипущим оком Поліції Думок. Навіть тоді коли він перебуває на самоті він ніколи не може бути певним що він дійсно на самоті. При будь-яких умовах де б він не перебував, уві сні чи у бадьорості, працюючи чи відпочиваючи, у ванній чи у ліжку, він може бути інспектований без жодного попередження і без жодного знання про те що його було інспектовано. Жодна з його дій не є незначущою. Його дружні відносини, відпочинки, його відношення та ставлення до своїх жінки і дітей, той вираз його обличчя коли він перебуває на самоті, ті слова які він бубонить уві сні, навіть ті характеристики рухів його тіла – усе це ревно та ретельно досліджується. Не лише будь-який дійсний дрібний проступок, але й будь-яка ексцентричність, хай там якою крихітною і дріб'язковою вона б не була, будь-які зміни поведінки, будь-який нервовий маньєризм що міг би ймовірно бути тим симптомом внутрішньої боротьби, буде точно та безсумнівно виявлений. Він не має жоднісінької свободи вибору у цілковито жодному з напрямів якими б вони не були. З іншого боку його дії не регулюються за допомогою закону чи за допомогою будь-якого іншого чітко сформульованого кодексу поведінки. У Океанії не існує жодних законів. Думки та дії які, коли вони виявлені, мають на увазі безперечну смерть не є формально офіційно забороненими, а ті нескінчені чистки, арешти, тортури, ув'язнення та випаровування не є призначеними як покарання за злочини які були насправді здійсненими, але є лише тим стиранням осіб які могли б можливо здійснити злочин коли-небудь у майбутньому. Від члена Партії вимагається мати не лише правильні переконання, але й дані правильні інстинкти. Багато з тих вірувань та соціальних установок що вимагалися від нього ніколи не були чітко сформульовані та офіційно проголошені, і не могли бути сформульовані не оголивши при цьому тих невідповідностей і протиріч властивих Інгсоцу. Якщо ж він є особою природно ортодоксом (мовою Новосуржу ДОБРЕПОМІРКОВАНЕЦЬ), він буде серед усіх цих обставин та умов добре знати, без жодного роздумування чи усвідомлення, що з цього є тим істинним віруванням або тою бажаною емоцією. Але у будь-якому випадку ретельно продумане розумове виховання, яке він зазнав у дитинстві та групування його навколо даних слів з Новосуржу ЗЛОЧИЗУПИН, ЧОРНОБІЛ та ДВОЄДУМСТВО, робить його несхильним та нездатним до занадто глибокого розмірковування на будь-яку тему яка б вона не була.
Від члена Партії очікується, що він не буде мати жодних особистих емоцій і жодного перепочинку від ентузіазму. Він, як припускається, живе у безперервному і суцільному шаленстві з відразливої ненависті до іноземних ворогів та внутрішніх зрадників, з радості та урочистого тріумфування над перемогами, і з благоговійного самоприниження перед тією силою та мудрістю Партії. Ті невдоволення та розчарування вироблені через його вбоге, незадовільне життя навмисно та свідомо вивільняються назовні та розсіюються за допомогою таких механізмів як Дві Хвилини Ненависті, а ті розумові спекуляції які можуть ймовірно спонукати і спричиняти скептичні або повстанські соціальні установки є вбитими у зародку за допомогою його раніше набутої внутрішньої дисципліни. Та найперша і найпростіша стадія у цій дисципліні, якої може бути навчена навіть дуже мала дитина, зветься, мовою Новосуржу, ЗЛОЧИЗУПИН. ЗЛОЧИЗУПИН мається на увазі та здібність до різкої зупинки, неначе за допомогою інстинкту, на граничному порозі будь-якої небезпечної думки. Це включає ту потужну здатність до не осягання чіпких подібностей та аналогій, до провального усвідомлення логічних помилок, до неправильного розуміння тих найпростіших аргументів якщо вони є шкідливими та ворожими до Інгсоцу, і до марудно знудьгованого буття або ворожого відштовхування щодо будь-якого ланцюгу думок який здатен скерувати у єретичному напрямку. ЗЛОЧИЗУПИН, якщо казати стисло, це мається на увазі захисна тупість. Але просто тупість є недостатньою. Навпаки, ортодоксальність у повному розумінні вимагає контролю над своїми власними розумовими процесами настільки суцільного і цілковитого як і у акробата, людини змії, над своїм власним тілом. Суспільство Океанії спирається у решті решт на ту віру що Старший Брат є всемогутнім та всесильним і те що ця Партія є непогрішима та незаперечна. Але оскільки у дійсності Старший Брат не є всемогутнім і ця Партія не є непогрішимою, то є потреба для невтомної, щомиттєвої гнучкості у цьому трактуванні фактів. Ключовим словом для цього є ЧОРНОБІЛ. Так само як і багато слів з Новосуржу, це слово має два взаємнозаперечуючих значення. Застосоване щодо суперника, воно означає ту звичку безсоромного і нахабного проголошення що чорне є білим, що протирічить очевидним фактам. Застосоване щодо члена Партії, воно означає цілковито віддану готовність сказати що чорне є білим коли дисципліна Партії вимагає цього. Але це також означає і ту здатність та спроможність ВІРИТИ що чорне є білим, і більш того, ЗНАТИ що чорне є білим, і цілковито забувати що хтось колись вірив у те, що це протилежне, що ніхто й ніколи не вважав навпаки. Це вимагає безперервної і суцільної заміни та перебудови минулого, що стає можливим завдяки даній системі думок яка дійсно охоплює усю цю решту і яка знана у Новосуржі як ДВОЄДУМСТВО.
Ця заміна та перебудова минулого є необхідною з двох причин, одна з яких є допоміжною і, так би мовити, запобіжною. Ця допоміжна причина є в тому що член Партії, так само як і пролетарій, толерує сучасний суспільний стан частково через те що він не має жодних стандартів для порівняння. Він мусить бути відрізаний від свого минулого, точнісінько так само як він мусить бути відрізаний від іноземних країн, оскільки це є необхідним для нього вірити у те що він є у набагато кращому становищі ніж його предки і що даний середній рівень матеріального достатку є безперервно зростаючим. Але тією значно набагато більш важливою причиною для цієї перебудови минулого є дана потреба запобіжно гарантувати цю непогрішимість Партії. Це криється не лише у тому що промови, статистика та записи будь-якого роду повинні бути постійно підлаштованими до дати згідно такого порядку аби показати що всі ці пророкування Партії були повністю усі цілковито правильними. Це криється також у тому що жодна зміна у доктрині або у політичному розташуванні сил ніколи не може бути загальноприйнятою або допущеною. Бо змінити свою думку або навіть свій курс є зізнанням у слабкості. Якщо, наприклад, Євразія або Східазія (яка б з них це не була) є даним ворогом дня, тоді ця країна повинна завжди бути даним ворогом. А якщо ж дані факти свідчать про протилежне, тоді ці факти повинні бути замінені. Отже історія є безперервно і постійно переписуваною. Ця повсякденна підробка минулого, здійснювана Міністерством Правди, є такою ж необхідною для сталості і непохитності цього режиму як і та робота з репресій та шпигунства здійснювана Міністерством Любові.
Мінливість минулого є центральним догматом Інгсоцу. Минулі події, як це доведено, не мають об'єктивного буття, але виживають лише у письмових записах та у людській пам'яті. Це минуле є будь-чим з чим ці записи і ця пам'ять цілковито узгоджуються. А відтоді як Партія має повний контроль над усіма записами і в такій же самій однаковій мірі повний контроль над розумами своїх членів, то з цього слідує що це минуле є будь-чим що тільки ця Партія забажає зробити з нього. З цього також слідує що незважаючи на те що це минуле є змінним, воно ніколи не змінювалося за яким-небудь специфічним зразком. Відтоді відколи воно перетворювалося у будь-яку форму яка є необхідною даної миті, тоді ця нова версія і Є цим минулим і жодного іншого відмінного минулого не може ніколи і ніде існувати. Ці вимоги добре діють навіть тоді, як це часто трапляється, коли одна й та сама подія має бути замінена до непізнання декілька разів впродовж одного й того самого року. Впродовж усього цього часу ця Партія має у своєму особистому володінні абсолютну істину, і це цілком ясно зрозуміло що цей абсолют ніколи не може бути відмінним від того чим він є тепер і зараз. Можна зрозуміти, що цей контроль минулого залежить головним чином від даного виховання пам'яті. Переконатися що всі письмові записи узгоджено з цією ортодоксальністю даної миті є лише механічним актом. Але є також необхідним ЗАПАМ'ЯТАТИ що події трапилися у спеціальній бажаній манері. А якщо це є необхідним то переробити власні спогади або підробити письмові записи, а тоді це необхідно ЗАБУТИ що ти вчинив так. Цей виверт чинити так може бути вивчений так само як і будь-які інші розумові техніки. Він є завченим переважною більшістю членів Партії, і безперечно цілком усіма тими хто є розумними так само добре як і ортодоксальними. На Старосуржі це називається, досить відверто, "контроль реальності". На Новосуржі це називається ДВОЄДУМСТВО, хоча й ДВОЄДУМСТВО включає в себе і багато чого іншого на додачу до цього.
ДВОЄДУМСТВО означає ту потужну здатність утримання двох взаємозаперечуючих переконань у одному й тому самому розумі одночасно і при цьому цілковитого визнання і прийняття їх обох. Інтелігент з Партії знає у якому саме напрямку його пам'ять повинна бути замінена; він внаслідок цього знає що він розігрує виверт з реальністю; але за допомогою даного вправляння з ДВОЄДУМСТВА він також задовольняє та вгамовує себе у тому, що реальність не є зґвалтованою і порушеною.