"Опівночі якось похмурої, я втомлений і млявий замислився". В оригіналі перший і третій рядок кожної строфи мають внутрішню риму і поміж собою не римуються, що в цьому перекладі ігнорується.
"напій забуття". В оригіналі "nepenthé" — лікувальний напій в давньогрецьких міфах, яким лікували від смутку.
"Спокусник". Одне з прізвиськ Сатани.
"Чи є по той бік в Гілеаді бальзам?" В оригіналі це цитата з Біблії короля Джеймса з Книги Єремії (розділ 8, вірш 22). В Гілеаді, по той бік Йордану від Іудеї, виготовляли лікувальний бальзам. Сама назва "гілеадський бальзам" (Balm of Gilead) стала символом зцілення і заспокоєння. Тож ліричний герой запитує Крука, чи зможе він отримати зцілення від утрати.
ЕЛЬДОРАДО
ELDORADO
У прикрасах елегантний,
Знаходить лицар галантний
На сонці і в тіні розраду,
По світу довго мандруючи,
Пісні радо співаючи,
У пошуках землі Ельдорадо.
Але з роками став вже старий –
Лицар колись такий бойовий –
І в серці його не стало розради,
Коли ні під сонцем, ані в імлі
Не знайшов ані клаптя землі,
Який був би схожий на Ельдорадо.
І коли зовсім вже ослабів,
І в неї шукав він розради.
"Тінь" — спитав, щоб почути —
"Де вона все ж може бути
Земля, на ім'я Ельдорадо?"
"Через гори, що ген зростають,
Ледь не до Місяця сягають,*
Вниз в Долину Тіні* до розради
Їдь сміливо без скиглінь,
Їдь", — відповіла йому тінь. –
"Якщо шукаєш Ельдорадо".
КОМЕНТАРІ
Хоча вірш "Ельдорадо" був опублікований ще за життя Аллана Поу, у 1849 році в щотижневій бостонській газеті "Прапор нашого Союзу" (The Flag of Our Union), він ніколи не доопрацьовувався автором.
В оригіналі має постійну риму "shadow – Eldorado".
"Через гори, що ген зростають, Ледь не до Місяця сягають". В оригіналі: "Over the Mountains Of the Moon" (Через Місячні гори)– найвищі гори в Африці.
"Долина Тіні". Повністю: Долина Смертної Тіні – це символічний опис світу, який означає, що темрява та смерть є долинами на землі, через які потрібно пройти як частину людського досвіду. "Так, хоч я піду долиною смертної тіні, я не убоюся зла, бо Ти зі мною; Твій жезл і Твій посох заспокоять мене". (Псалом 22:4).
БЕЗ НАЗВИ [НАЙЩАСЛИВІШИЙ ДЕНЬ]
UNTITLED [THE HAPPIEST DAY]
Найщасливіший день – найщасливішу годину
Моє обпалене і понівечене серце пізнало,
Найщасливіші надії на гордість, на влади вершину,
Я відчув, відлетіли, як не бувало.
Надії на владу, сказав? Так! Знав я таких,
Але вони давно зникли, на жаль!
Юності моєї видіннями були з головних...
Але хай зійдуть вони на ухналь.
І, гордість, що тепер від тебе для мене?
Інше чоло ще може успадкувати отруту,
Яку ти вилити спромоглася на мене...
Духе мій, зберігай спокійність набуту!
Найщасливіший день – найщасливішу годину
Очі мої мають побачити – бачив колись
Найяскравіший погляд гордість і влади вершину,
Які, я відчуваю, були, не здались:
Але якби та надія на гордість і влади вершину
Запропонувалась тепер, з тим самим стражданням,
Яке вже тоді я відчув – ту найяскравішу годину
Я б знов не прожив із ніяким ваганням:
Бо на крилі її був темний субстрат,
А як злетіла вона – потужна есенція впала —
Душу спалити й понівечити здатна стократ,
Яка, обпалена, це добре пізнала.
КОМЕНТАРІ
Перша публікація вірша без назви в збірнику 1827 року "Тамерлан та інші вірші". Через кілька місяців після виходу збірки вірш був самостійно опублікований в переробленому і зменшеному вигляді за підписом брата поета, але, як вважають дослідники, зі схвалення Едгара. Переклад зроблено з варіанту, опублікованому у збірнику.