Це постанова вічна для ваших поколінь по всіх ваших оселях!
32 Це субота повного спочинку для вас, впокорюйте душі свої, дев'ятого дня місяця від вечора аж до вечора святкуйте вашу суботу".
33 І Господь промовляв до Мойсея:
34 "Скажи до Ізраїлевих синів: "П'ятнадцятого дня сьомого місяця, свято Кучок, сім день для Господа.
35 Першого дня святі збори, жодної праці.
36 Сім день будете приносити вогняну жертву для Господа, а восьмого дня святі збори будуть для вас, принесете вогняну жертву для Господа. Це урочисті збори, жодної праці.
37 Оце свята Господні, що скликуватимете на них святі збори, щоб приносити вогняну жертву для Господа, цілопалення, хлібну жертву і жертви литі, належне святу в його дні,
38 окрім Господніх субот, і окрім усіх ваших обітниць, і окрім усіх ваших дарувань, що дасте Господові.
39 А п'ятнадцятого дня сьомого місяця, коли ви зберете врожай землі, будете святкувати свято Господнє сім день, а першого і восьмого дня буде повний спочинок.
40 І візьмете собі першого дня кращі плоди дерев, пальмові гілки і гілки багатолистого дерева та верболозу, що росте біля річки, і будете веселитися перед обличчям Господа, Бога вашого, сім день.
41 І будете святкувати його, як свято для Господа, сім день у році. Постанова вічна для ваших поколінь, сьомого місяця будете святкувати його.
42 У кучках будете сидіти сім день, кожен тубілець в Ізраїлі сидітиме в кучках,
43 щоб ваші покоління пам'ятали що я в кучки посадив був Ізраїлевих синів, коли виводив їх з Єгипетського краю. Я — Господь, Бог ваш!44 Так Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів про свята Господні.
Левити 24
1 І Господь промовляв до Мойсея:
2 "Накажи Ізраїлевим синам і вони принесуть тобі чистої оливи, щоб запалювати вічну лампаду.
3 Перед завісою ковчега заповіту в наметі зібрання спорядить її Аарон, щоб вона завжди горіла з вечора й до ранку перед Господнім обличчям. Це вічна постанова для ваших поколінь!
4 На свічнику зі щирого золота прирядить він ті лампади перед Господнім обличчям назавжди.
5 І візьмеш пшеничного борошна, і випечеш із нього дванадцять калачів, по дві десяті ефи буде один калач.
6 І покладеш їх у два ряди, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім обличчям,
7 і покладеш на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за пригадувальну частину, як вогняна жертва для Господа.
8 Щосуботи він кластиме його перед Господнім обличчям, від Ізраїлевих синів. Це вічний заповіт.
9 І він буде для Аарона та для синів його, і вони їстимуть його в святому місці, бо він найсвятіше з вогняних жертв Господніх. Це вічна постанова".
10 І вийшов син ізраїльтянки, а батько його єгиптянин, між Ізраїлевих синів. І сварився в таборі син тієї ізраїльтянки з одним ізраїльтянином.
11 І син тієї ізраїльтянки зневажив ім'я Господнє, і проклинав. І привели його до Мойсея. А ймення матері його Шеломіт, дочка Діври, з Данового плем'я.
12 І посадили його під варту до оголошення волі Господа.
13 І Господь сказав до Мойсея:
14 "Виведи того, що проклинав, поза табір, і хай покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і хай закидає його камінням уся громада.
15 А до Ізраїлевих синів скажеш: "Кожен, хто прокляне Бога свого, понесе він свій гріх.
16 А той, хто зневажив Господнє ймення, буде конче забитий громадою, чи приходько, чи тубілець, коли зневажатиме ймення Господнє, буде забитий.
17 І кожен, хто заб'є людину, буде конче забитий.
18 А хто заб'є яку худобу, той відшкодує її, життя за життя.
19 І кожному, хто зробить ваду своєму ближньому, так буде зроблено і йому:
20 злам за злам, око за око, зуб за зуба, яку ваду зробить комусь, така буде зроблена йому.
21 А хто заб'є худобу, той відшкодує її, а хто заб'є людину, той буде забитий.
22 Суд один буде для вас, приходько буде як тубілець. Бо я — Господь, Бог ваш!23 Так Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того, хто проклинав, поза табір, та й закидали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.
Левити 25
1 І Господь промовляв до Мойсея на Сінайській горі:
2 "Скажи Ізраїлевим синам: "Коли ви ввійдете до землі, що я даю вам, то дотримуватиме земля та суботу для Господа.
3 Шість років будеш засівати своє поле і шість років обтинатимеш свого виноградника та збиратимеш урожай його,
4 а сьомого року буде субота повного відпочинку для землі, повний відпочинок, субота для Господа. Поля свого не засіватимеш, а виноградника свого не обтинатимеш.
5 Саморослого колосу жнив твоїх не жатимеш, а ґрон з необрізаної лози твоєї не збиратимеш, рік повного відпочинку буде для землі.
6 І те, що саме вродиться в цьому відпочинку землі, буде для вас на їжу, для тебе і для невільника твого, і для невільниці твоєї, і для наймита твого, і для осілого твого, що мешкають з тобою,
7 і для худоби твоєї, і для звірини, що в краї твоєму, буде весь урожай його на їжу.
8 І відлічиш собі сім суботніх років, по сім років сім раз, і будуть для тебе дні семи суботніх років сорок дев'ять років.
9 І засурмите у сурми сьомого місяця, десятого дня місяця, в день Очищення засурмите в сурми по всьому краю.
10 І освятите рік п'ятдесятиріччя, і оголосите волю в краю для всіх мешканців його, ювілей він буде для вас. І повернеться кожен до свого маєтку, і кожен до родини своєї повернеться.
11 Ювілейним буде п'ятдесятиріччя для вас. Не будете сіяти, і не будете жати саморослі колоски, і не будете збирати грон з необрізаної лози виноградної,
12 бо це ювілей, святощі будуть для вас, з поля будете їсти врожай його.
13 У році того ювілею повернетеся кожен до свого маєтку.
14 А коли продаєте що своєму ближньому, або купуєте з руки свого ближнього, не ошукуйте один одного.
15 За числом років по ювілеї купиш від ближнього свого, за числом років урожаю він продасть тобі.
16 Чим більше років, тим більша ціна тієї купівлі, а чим менше років, тим менша ціна, бо він продає тобі число років урожаю.
17 Не обдурите один одного, і будете боятися Бога свого, бо я Господь, Бог ваш!
18 Якщо будете пильнувати постанови мої, а уставів моїх будете триматися, і будете виконувати їх, то безпечно сидітимете на землі.
19 І земля дасть плід свій, і ви сидітимете сито й безпечно на ній.
20 А коли ви скажете: "Що нам їсти сьомого року, як не посіємо і не зберемо врожаї свої?"
21 То пошлю я благословення своє на вас шостого року, і вродить врожай на три роки.
22 І посієте на восьмий рік, і будете їсти зі старих врожаїв аж до року дев'ятого, аж до нового його врожаю будете їсти старе.
23 А земля не продаватиметься назавжди, бо моя та земля, бо ви приходьки та осілі в мене.
24 А ви в усій землі вашого маєтку дозволяйте викуп землі.
25 Коли збідніє твій брат, і продасть із свого маєтку, то прийде хтось із близьких його, що зможе викупити для нього, і викупить продане брата свого.
26 А коли не буде кому викупити, а рука його стане спроможна, і знайде потрібне для викупу,
27 то полічить він роки від продажу свого, і поверне залишок тому, кому продав, та й повернеться до свого маєтку.
28 А якщо рука його не знайде потрібного на заплатити йому, то продане ним залишиться в руці покупця його аж до ювілейного року, і вийде він в ювілеї, та й повернеться до маєтку свого.
29 А коли хто продасть будинок у місті, обнесеному муром, то викуп його буде до кінця року від часу продажу його, рік буде на викуп його.
30 А якщо він не буде викуплений аж до кінця року, то стане той будинок, що в місті, обнесеному муром, назавжди для покупця його на покоління його, не вийде він в ювілеї.
31 А будинки в поселеннях, що не мають муру навколо, до поля землі буде те долучене і буде йому викуп, і в ювілеї він вийде.
32 А в містах левитів з їхніми власними будинками, викуп для левитів завжди буде можливий.
33 А не викуплена власність левита в місті, буде звільнена від продажу в ювілей, бо то будинки міст левитів, їхня власність серед Ізраїлевих синів.
34 А пасовисько навколо їхніх міст не буде продане, бо це вічна власність для них.
35 А коли збідніє твій брат, а його рука неспроможною стане, то підтримаєш його, приходько він чи осілий, і мешкатиме він з тобою.
36 Не візьмеш від нього лихви та прибутку і боятимешся Бога свого, і житиме брат твій з тобою.
37 Срібла свого не даси йому на лихву і на прибуток не даси їжі своєї.
38 Я — Господь, Бог ваш, що вивів вас з Єгипетського краю, щоб дати вам Ханаанську землю і бути вашим Богом.
39 А коли збідніє брат твій при тобі, і буде проданий тобі, то не використовуватимеш його як раба,
40 як наймит, як осілий він при тобі, аж до ювілейного року він працюватиме на тебе.
41 вийде від тебе він разом із синами його і повернеться до родини своєї, до маєтку батьків своїх повернеться він.
42 Бо вони мої раби, що я вивів їх з Єгипетського краю, не будуть вони продані як раби.
43 Не будеш піддавати його утиску, боятимешся Бога свого.
44 А невільник твій та невільниця твоя, що будуть твої, будуть з народів, що навколо вас, з них купите невільника й невільницю.
45 А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з плем'я їхнього, що з вами, що народили в краї вашому, і будуть вони вам на власність.
46 І передасте їх, як спадщину, вашим синам по вас на спадок, вони будуть виконувати рабську працю, а з братами вашими, синами Ізраїлевими, не будете жорстокі.
47 А коли рука приходька чи осілого при тобі спроможна, а брат твій збідніє при ньому, і буде проданий приходькові чи осілому в тебе, або нащадкові плем'я приходька,
48 то потім, як буде проданий, викуп буде йому, один із братів його викупить його,
49 або дядько його, або син дядька його викупить його, або з однокровних його, чи хтось із роду його, або спроможна буде рука його, і буде викуплений.
50 І порахує він з тим, хто набув його, від року продажу його аж до ювілейного року, і буде ціна продажу його за числом років, як за дні наймита буде пораховано йому.
51 Якщо ще багато років, то згідно з ними він поверне свій викуп сріблом, за яке він куплений.
52 А якщо залишилось мало років до ювілейного року, то полічить йому і згідно з роками його поверне свій викуп.
53 Як щорічний наймит він буде при ньому, він не буде жорстоко панувати над ним на твоїх очах.
54 А якщо він не буде викуплений у тих роках, то вийде ювілейного року він та сини його з ним,
55 бо Ізраїлеві сини — мої раби вони, що я їх вивів з Єгипетського краю.