Коли хто не помиляється в слові, то це людина досконала, спроможна приборкувати й усе тіло.
3 От і коням вкладаємо вуздечки до рота, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо.
4 От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітрами жорстокими, проте найменшим стерном скеровуються, куди бажає стерничий.
5 Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький вогонь, а запалює величезний ліс!
6 Язик — то вогонь. Як світ неправди, поставлений так поміж нашими членами, що споганює все тіло, запалює коло життя нашого, і сам запалюється від геєнни.
7 Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських створінь приборкується, і приборкана буде природою людською,
8 та не може ніхто із людей язика вгамувати, він лихо невпинне, він повний отрути смертельної!
9 Ним ми благословляємо Бога й Батька, і ним проклинаємо людей, що створені на Божу подобу.
10 Із тих самих вуст виходить благословення й прокляття. Не має, брати мої, так бути!
11 Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка?
12 Хіба може, брати мої, фігове дерево родити оливки, або виноград — фіги? Солодка вода не тече з солонця.
13 Хто мудрий і розумний між вами? Хай він покаже справи свої в лагідній мудрості доброю поведінкою!
14 Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтеся та не кажіть неправди на правду,
15 це не мудрість, що ніби зверху походить вона, а земна, тілесна та демонська.
16 Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка річ лиха!
17 А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а тоді спокійна, лагідна, покірна, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава.
18 А плід правди сіється творцями миру.
Якова 4
1 Звідки війни та сварки між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?
2 Бажаєте ви, та й не маєте, вбиваєте й заздрите, та не досягаєте, сваритеся й воюєте, та не маєте, бо не прохаєте,
3 прохаєте, та не отримуєте, бо прохаєте на лихе, щоб вжити на розкоші свої.
4 Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зі світом — то ворожнеча супроти Бога? Бо хто воліє бути світові приятелем, той ворогом Божим стає.
5 Чи ви думаєте, що даремно Писання каже: "Жадає аж до заздрості дух, що в нас пробуває?"
6 Та ще більшу ласку виявляє, через що й написано: "Бог противиться гордим, а до слухняних виявляє ласку".
7 Тож підкоріться Богові та противтеся Дияволові, то й утече він від вас.
8 Наблизьтеся до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистіть руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!
9 Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!
10 Впокоріться перед Господнім обличчям, і він вас підніме!
11 Не обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закон обмовляє та судить Закон. А коли ти Закон осуджуєш, то ти не виконавець Закону, а суддя.
12 Один Законодавець і Суддя, що може врятувати й знищити. А ти хто такий, що судиш ближнього?
13 Як ви можете казати: "Сьогодні чи завтра ми підемо у те чи те місто, і цей рік там проживемо, торгуючи й заробляючи",
14 коли не знаєте, що трапиться з вами завтра? Бо ви пара, що на мить з'являється, а тоді зникає!...
15 Замість того, щоб вам казати: "Дасть Господь, будемо живі, то зробимо це, або те".
16 А зараз ви хвалитеся в своїх гордощах, лихе всяке подібне вихваляння!
17 Отож, хто знає, як робити добро, та не робить, той має гріх!
Якова 5
1 Ну ж бо ви, багачі, плачте й голосіть над лихом своїм, що вас має спіткати:
2 ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла!
3 Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа свідчитиме проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той вогонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні!
4 Ось голосить платня, що її ви затримали працівникам, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота!
5 Ви розкошували на землі й насолоджувалися, серця свої вигодували, немов би на день забою.
6 Ви праведного засудили й убили, він вам не противився!
7 Отож, брати, виявляйте терпіння аж до приходу Господа! Ось чекає рільник коштовного плоду землі, терпеливо чекає на нього, аж поки отримає дощ ранній та пізній.
8 Майте ж терпіння й ви, зміцніть серця ваші, бо наблизився прихід Господа!
9 Не нарікайте один на одного, брати, щоб вас не було засуджено, он суддя стоїть перед дверима!
10 Візьміть, брати, пророків за приклад страждання та довготерпіння, вони промовляли Господнім ім'ям!
11 Отож, за щасливих ми маємо тих, хто витерпів. Ви чули про терпіння Йова та бачили Господній кінець його, що вельми Господь милостивий та щедрий.
12 А найперше, брати мої, не кляніться ні небом, ані землею, і ніякою іншою клятвою! Хай слово ж ваше "так", означає "так", а "ні", означає "ні", щоб не впасти вам в осуд.
13 Чи страждає хто з вас? Хай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми!
14 Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє ім'я,
15 і молитва віри зцілить хворого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був скоїв, то вони йому пробачаться.
16 Отже, признавайтеся один перед одним у своїх гріхах, і моліться один за одного, щоб вам зцілитися. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!
17 Ілля був людиною подібною до нас пристрастями, і він помолився молитвою, щоб дощу не було, і дощу не було на землі аж три роки й шість місяців...
18 І він знов помолився, і дощу дало небо, а земля вродила свій плід!
19 Брати мої, коли хто з вас заблукає від правди, і його хто наверне,
20 хай знає, що той, хто грішника навернув на правильний шлях, той душу його рятує від смерті та безліч гріхів покриває!
ПЕРШИЙ ЛИСТ ПЕТРА
1 Петра 1
1 Петро, апостол Ісуса Христа, переселенцям розпорошеним: Понту, Галатії, Каппадокії, Азії й Віфінії, обраним
2 із передбачення Бога, Батька, посвяченням духа, на покору й кроплення кров'ю Ісуса Христа: хай примножиться вам благодать та мир!
3 Благословенний Бог і Батько Господа нашого Ісуса Христа, що великим своїм милосердям відродив нас до живого сподівання через воскресіння з мертвих Ісуса Христа,
4 на спадщину нетлінну та незаплямовану й нев'янучу, заховану в небі для вас,
5 що ви бережені силою Божою через віру на порятунок, який готовий з'явитися останнього часу.
6 Тіштеся з того, якщо навіть зараз доводиться бути трохи засмученими всілякими випробовуваннями,
7 щоб випробувана вогнем віра ваша, дорожча за золото, яке гине, була на похвалу, честь і славу при появі Ісуса Христа.
8 Ви його любите, хоч ніколи не бачили, ви не бачите його й зараз, проте вірите, виявляючи невимовну радість,
9 бо досягаєте мети віри вашої — порятунку душам.
10 Цей порятунок шукали та досліджували пророки, що повідомляли про незаслужений дар Божий, призначений вам.
11 Вони досліджували, на яку пору чи на який час показував дух Христовий, що в них був, коли він сповіщав про Христові страждання та славу, що прийдуть по них.
12 Їм відкрито було, що вони служили не для себе самих, а для вас, повідомляючи те, що зараз повідомлено вам через благовісників духом святим, з неба посланим. Це те, що воліють бачити й ангели.
13 Тож підперезавши стегна свого розуму та будучи тверезі, сподівайтеся на ласку, що прийде до вас з приходом Ісуса Христа.
14 Як слухняні, не потурайте колишнім пожадливостям вашого незнання,
15 але за прикладом Святого, що покликав вас, будьте й самі святі в усій вашій поведінці,
16 бо написано: "Будьте святі, я-бо святий!"
17 І коли ви Батьком кличете того, хто кожного, не зважаючи на особистість, судить за вчинок, то в страху проводьте час вашого тимчасового мешкання.
18 І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків,
19 а коштовною кров'ю Христа, як чистого й без вад Ягняти,
20 що призначений був ще перед закладинами світу, але прийде за останнього часу.
21 Через нього ви вірите в Бога, що з мертвих його воскресив та дав славу йому, щоб були ваша віра і сподівання на Бога.
22 Послухом правді очистіть душі свої через духа на щиру братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один одного,
23 бо народжені ви не з тлінного насіння, а з нетлінного, словом Божим живим та вічним.
24 Бо кожне тіло, немов та трава, і всяка слава людини, як цвіт трав'яний, засохне трава то й цвіт опаде,
25 а слово Господнє повік пробуває! А це те слово, яке дане вам доброю новиною.
1 Петра 2
1 Отож, відкиньте всяку злобу, всякий підступ, двоєдушність, заздрість і всякі обмови,
2 і немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на порятунок,
3 якщо ви спробували, що добрий Господь.
4 Приступайте до нього, до каменя живого, коштовного, що відкинули люди його, але обрав Бог.
5 І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в будинок духовний, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.
6 Бо сказано в Писанні: "Ось кладу я на Сіоні каменя обраного, наріжного, коштовного, і хто вірить у нього, той не осоромиться!"
7 Отож-бо, для вас, хто вірить, він — коштовність, а для тих, хто не вірить — камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем
8 і каменем спотикання та скелею випробування, об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були.
9 Але ви обраний рід, священство царське, народ святий, люд власності Божої, щоб звіщали чесноти того, хто покликав вас із темряви до дивного світла свого,
10 колись не народ, а зараз народ Божий, колись непомилувані, а зараз ви помилувані!
11 Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви стримувалися від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.
12 Поводьтеся поміж іншими добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, бачачи добрі справи, славили Бога в день відвідин.
13 Отож, коріться кожному людському створінню заради Господа, чи то цареві, як найвищому,
14 чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців.
15 Бо така Божа воля, щоб доброчинці вгамовували неуцтво нерозумних людей,
16 як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі.
17 Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.
18 Раби, коріться панам у повному страху, не тільки добрим та тихим, але й примхливим.
19 Бо то до вподоби, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, несправедливо страждаючи.
20 Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це до вподоби Богові!
21 Бо на це ви покликані.