Той же, хто судить мене, то Господь.
5 Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітить таємниці темряви та виявить задуми сердець і тоді кожному буде похвала від Бога.
6 Оце ж усе, брати, застосував я до себе й Аполлоса заради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більше, як написано, щоб ніхто з вас не чванився і не ставив одного над іншого.
7 В чому твоя несхожість на іншого? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?
8 Ви вже нагодовані, ви вже збагатилися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами!
9 Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніх, мов на смерть засуджених, бо ми стали видовищем і світові, і ангелам, і людям.
10 Ми дурні заради Христа, а ви мудрі в Христі, ми слабкі, ви ж міцні, ви маєте добру славу, ми ж — безчестя!
11 Ми до цього часу голодуємо і прагнемо, і голі, і катовані, і тиняємося,
12 і працюємо своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо, як нас переслідують, ми терпимо,
13 як лають, ми молимося. Ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті покидьки!
14 Не пишу це для того, щоб вас осоромити, а застерігаю, як своїх любих дітей.
15 Бо хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та батьків не багато, а я вас породив у Христі Ісусі через добру звістку...
16 Тож я благаю вас: будьте моїми послідовниками!
17 Для цього послав я до вас Тимофія, що для мене улюблений і вірний син у дусі Пановому, він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній церкві.
18 Деякі загордилися, так немов би не мав я прийти до вас.
19 Та незабаром прийду до вас, як Господь того бажатиме, і знатиму не слово гордих, а їхню силу.
20 Бо Царство Боже не в слові, а в силі.
21 Чого бажаєте? Прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом лагідності?
1 до коринтян 5
1 Всюди чути, що між вами перелюб і такий перелюб, який і між іншими народами незнаний, що хтось має за жінку собі жінку батькову...
2 Ви не засмутилися і не вилучили між вас того, хто цей вчинок зробив, а навпаки, звеличуєте себе.
3 Отож, я відсутній тілом, та присутній духом, уже засудив, як присутній між вами: того, хто так вчинив це,
4 у Ім'я Господа Ісуса, як зберетеся ви та мій дух, із силою Пана нашого Ісуса,
5 віддати такого Сатані на загибель тіла, щоб дух врятувався Господнього дня!
6 Звеличування ваше недобре. Хіба ви не знаєте, що мала розчина все тісто заквашує?
7 Отож, очистіть стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений.
8 Тому святкуймо не в давній розчині, і не в розчині злоби й лукавства, а в опрісноках чистості та правди!
9 Я писав вам у листі не єднатися з перелюбниками,
10 але не взагалі з цьогосвітніми перелюбниками, чи з користолюбцями, чи з хижаками, чи з ідолянами, бо ви мусили б відійти від світу.
11 А написав не єднатися вам з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи хто злословить, чи п'яниця, чи хижак, із такими навіть не їсти!
12 Бо що ж мені судити чужих? Коли ви не судите своїх?
13 А чужих судить Бог. Тож вилучіть лукавого між себе самих!
1 до коринтян 6
1 Чи посміє хто з вас, маючи справу до іншого, судитися в неправедних, а не в святих?
2 Хіба ви не знаєте, що святі світ судитимуть? Коли ж будете ви світ судити, то чи ж ви негідні судити незначні справи?
3 Хіба ви не знаєте, що ми судитимемо ангелів, а не тільки буденне?
4 А ви, коли маєте суд за буденне, то ставите суддями тих, хто нічого не значить у церкві.
5 Я на сором це вам кажу. Чи ж між вами нема ні одного мудрого, щоб він міг розсудити між братами своїми?
6 Брат судиться з братом та ще й перед невірними!
7 Тож вже для вас сором зовсім, що суди між собою ви маєте. Чому вам радше не терпіти кривди? Чому радше не мати шкоди?
8 Але ви самі кривдите та обдираєте, та ще й братів...
9 Хіба ви не знаєте, що неправедні не успадкують Божого царства? Не обдурюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні гомосексуалісти,
10 ні злодії, ні користолюбці, ні п'яниці, ні хто злословить, ні хижаки царства Божого не вспадкують вони!
11 І такими були дехто з вас, але ви обмилися, освятилися і виправдалися іменем Пана Ісуса Христа й духом нашого Бога.
12 Все мені можна, та не все на пожиток. Все мені можна, але мною ніщо володіти не повинно.
13 Їжа для черева і черево для їжі, але Бог одне й друге знищить. А тіло не для розпусти, а для Господа, а Господь для тіла.
14 Бог же й Господа воскресив, воскресить він і нас своєю силою!
15 Хіба ви не знаєте, що ваші тіла то члени Христові? Отож, узявши члени Христові, зроблю їх членами повії? Зовсім ні!
16 Хіба ви не знаєте, що той, хто єднається з повією, стає одним тілом з нею? Бо каже: Обидва ви будете тілом одним.
17 А хто з Господом єднається, стає одним духом з ним.
18 Втікайте від розпусти. Усякий бо гріх, що його робить людина, є поза тілом. А хто вчиняє розпусту, той грішить проти власного тіла.
19 Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм духа святого, що живе він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої?
20 Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони!
1 до коринтян 7
1 А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові взагалі не доторкатися жінки.
2 Але щоб уникнути розпусти, хай кожен чоловік має жінку свою і кожна жінка хай має свого чоловіка.
3 Хай віддає чоловік своїй жінці потрібну любов, так же само й чоловікові жінка.
4 Жінка не володіє над тілом своїм, а її чоловік, так само й чоловік не володіє над тілом своїм, а жінка його.
5 Не ухиляйтеся одне від одного, хіба що дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас Сатана не зваблював у вашому стримуванні.
6 А це кажу вам як пораду, а не як наказ.
7 Бо хочу, щоб усі чоловіки були, як і я, але кожен має від Бога свій дар, один так, інший так.
8 Кажу ж неодруженим і вдовам: добре їм, як вони залишаться так, як і я.
9 Коли ж не втримаються, хай одружуються, бо краще одружитися, ніж розпалюватися пристрастю.
10 А тим, що побралися, наказую не я, а Господь: "Хай не розлучається жінка зі своїм чоловіком!
11 А коли ж і розлучиться, хай залишається неодружена, або з чоловіком своїм хай помириться, і не відпускати чоловікові жінки своєї!"
12 Іншим же я кажу, не Господь: "Коли який брат має жінку невіруючу і бажає вона жити з ним, хай він не лишає її.
13 І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, хай не лишає його".
14 Чоловік бо невіруючий освячується в жінці своїй, а жінка невіруюча освячується в чоловікові своєму. А інакше нечисті були б ваші діти, тепер же святі.
15 А як має бажання невіруючий розлучитися, хай розлучиться, не неволиться брат чи сестра в такому разі, бо покликав нас Бог до миру.
16 Звідки знаєш ти, жінко, чи не врятуєш чоловіка свого? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не врятуєш жінку свою?
17 Хай тільки так ходить кожен, як кому Господь визначив, на що покликав його Бог. І так усім церквам я наказую.
18 Хто покликаний був в обрізуванні, хай він того не цурається, а якщо покликаний хто в необрізаний, хай не обрізується.
19 Обрізування ніщо, і ніщо необрізування, а важливе дотримування Божих заповідей.
20 Хай кожен лишається в стані такому, в якому покликаний був.
21 Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то використай краще це.
22 Бо покликаний Господом раб стає звільненим Господом, так само покликаний і вільний він раб Христа.
23 Ви дорого куплені, тож не ставайте рабами людей!
24 Брати, кожен із вас, в якому стані покликаний був, хай у ньому перед Богом лишається!
25 Про дівчат же не маю наказу Господнього, але даю пораду як той, хто отримав від Господа милість бути вірним.
26 Отож за сучасного утиску добрим вважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.
27 Ти зв'язаний із жінкою? Не шукай розв'язання. Розв'язався від жінки? Не шукай іншої.
28 А коли ти й одружися, то не згрішив. І як дівчина одружиться, вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.
29 А це, брати, кажу я, бо часу залишилося мало, щоб і ті, що мають жінок, були, як ті, що не мають,
30 а хто плаче, як ті, хто не плаче, а хто тішаться, як ті, хто не тішаться, і хто купує, як би не набули,
31 а користувачі цьогосвітнім, як би й не користувачі, бо минає стан світу цього.
32 А я бажаю, щоб ви не мали клопотів. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Панові,
33 а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй жінці,
34 і він поділений. Неодружена ж жінка та дівчина про речі Господні клопочеться, щоб бути святою тілом і духом. А одружена про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.
35 А це я кажу вам самим на пожиток, не щоб сильце вам накинути, а щоб пристойно й горливо трималися ви Господа.
36 А як думає хто про дочку свою, що соромно, як вона переросте, і так мала б лишатися, хай робить, що хоче, не згрішить: хай одружується.
37 А хто в серці своєму стоїть міцно, не має необхідності такої, владу ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму берегти своє дівоцтво, той робить добре.
38 Тому й той, хто свою дочку одружує, добре робить, а хто не одружує робить краще.
39 Жінка законом прив'язана, поки живе чоловік її, коли ж чоловік її помре, вона вільна одружитися, з ким забажає, аби тільки в Господі.
40 Краще, коли вона так залишиться за моєю порадою, бо думаю, що й я маю Божого духа.
1 до коринтян 8
1 А щодо ідольських жертв, то ми знаємо, що всі маємо знання. Знання ж надихає, любов же будує!
2 Коли хто думає, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як має знати.
3 Коли ж любить хто Бога, того знає він.
4 Тож про споживання ідольських жертв ми знаємо, що ідол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога одного.
5 Бо хоч і існують так звані боги чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів,
6 та для нас один Бог Батько, що від нього походить усе, ми ж для нього, і один Пан — Ісус Христос, що все сталося ним, і ми також.
7 Та не всі такі мають знання, бо деякі, звиклі до ідола, й досі їдять, як ідольську жертву, і їхнє слабке сумління, опоганюється.
8 Їжа ж нас до Бога не наближує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваємо нічого.
9 Але стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за спотикання слабким!
10 Коли бо хто бачить тебе, маючого знання, як ти в ідольській божниці сидиш за столом, чи ж сумління його, будучи слабке, не буде спонукане їсти ідольські жертви?
11 І через знання твоє згине слабкий твій брат, що за нього Христос був помер!
12 Вчиняючи так гріх проти братів та вражаючи їхнє слабке сумління, ви проти Христа грішите.
13 Ось тому, коли брат мій через їжу може спіткнутися, то повік я не їстиму м'яса, щоб не випробовувати його!
1 до коринтян 9
1 Хіба ж я не вільний? Чи ж я не апостол? Хіба я не бачив Ісуса Христа, Господа нашого? Хіба ви, то не справа моя перед Господом?
2 Коли я не апостол для інших, то для вас я апостол, ви бо печать мого апостольства в Господі.
3 Оце захист мій перед тими, хто судить мене.
4 Чи ми права не маємо їсти та пити?
5 Чи ми права не маємо водити з собою сестру, жінку, як і інші апостоли, і Господні брати, і Кифа?
6 Хіба я один і Варнава не маємо права, щоб не працювати?
7 Хто коштом своїм коли служить у війську? Або хто виноградника садить, і не їсть з його плоду? Або хто отару пасе, і не їсть молока від отари?
8 Чи я тільки як людина це кажу? Хіба ж і Закон не каже цього?
9 Бо в Законі Мойсеєвому написано: "Не в'яжи рота волові, що молотить".