До Батька не приходить ніхто, якщо не через мене.
7 Коли б були ви знали мене, ви знали б і мого Батька. Віднині ви його знаєте і його бачили".
8 Пилип же сказав до нього: "Господе, покажи нам Батька, і вистачить нам!"
9 Відповів йому Ісус: "Стільки часу я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, мене? Хто бачив мене, той бачив Батька, то як же ти кажеш: "Покажи нам Батька?"
10 Чи не віриш ти, що я в Батькові, а Батько в мені? Слова, що я вам кажу, кажу не від себе, а Батько, що в мені перебуває, той робить справи ті.
11 Повірте мені, що я в Батькові, а Батько в мені! Коли ж ні, то повірте вчинкам моїм.
12 Істино, істино кажу вам: "Хто вірить у мене, той робить те, що роблю я, і ще більше він зробить, бо я йду до Батька.
13 І коли що проситимете в ім'я моє, те зроблю, щоб Сином прославився Батько.
14 Коли в мене проситимете чого в моє ім'я, то зроблю.
15 Якщо ви мене любите, мої заповіді зберігайте!
16 І я вблагаю Батька, і він вам втішника іншого дасть, щоб з вами повік перебував,
17 Духа правди, що його світ прийняти не може, бо не бачить його та не знає його. Його знаєте ви, бо він при вас перебуває і в вас.
18 Я не кину вас сиротами, я прибуду до вас!
19 Ще недовго, і вже світ мене не побачить, але ви мене бачити будете, бо живу я і ви житимете!
20 Того дня ви дізнаєтесь, що в своєму Батькові я, а ви в мені і я в вас.
21 Хто заповіді мої має та їх береже, той любить мене. А хто любить мене, то полюбить його мій Батько і я полюблю його та об'явлюся йому сам".
22 А Юда, не Іскаріот, запитав його: "Що то, Господе, що ти нам об'явитися маєш, а не світові?"
23 Ісус відповів йому: "Як хто любить мене, той слово моє берегтиме, і Батько мій полюбить його, і ми прийдемо до нього, і оселю свою закладемо в нього.
24 Хто не любить мене, той не береже моїх слів. А слово, що чуєте ви, не моє, а Батькове, що послав мене.
25 Кажу це я вам, будучи з вами.
26 Втішник же, дух святий, що його Батько пошле в ім'я моє, той навчить вас усього і пригадає вам усе, що я вам казав.
27 Залишаю вам мир, мир свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше хай не тривожиться і не лякається!
28 Чули ви, що я вам сказав: "Я відходжу і повернуся до вас". Якби ви любили мене, то ви б тішилися, що я йду до Батька, бо більший за мене Батько.
29 І я сказав вам це наперед, щоб ви повірили, коли це станеться.
30 Небагато вже я розмовлятиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в мені він нічого не має,
31 та щоб світ зрозумів, що люблю я Батька і як Батько наказав мені, так роблю. Вставайте, ходімо звідси!
Вiд Iвана 15
1 Я правдива виноградна лоза, а Батько мій виноградар.
2 Всяку гілку в мене, що плоду не приносить, він відтинає, а ту, що плід приносить, обрізає її, щоб рясніше родила.
3 Через слово, що я вам казав, ви вже чисті.
4 Перебувайте в мені, а я в вас! Як та гілка не може вродити плоду сама з себе, коли не залишиться на лозі, так і ви, як у мені не перебуватимете.
5 Я виноградна лоза, ви гілки! Хто в мені перебуває, а я в ньому, той рясно вродить, бо без мене нічого робити не можете ви.
6 Коли хто не перебуватиме в мені, той буде відкинутий геть, як гілка, і всохне. І збирають їх, і кладуть на вогонь, і палять.
7 Коли ж у мені перебуватимете, а слова мої залишаться в вас, то просіть, чого бажаєте, і станеться вам!
8 Батько мій прославиться в тому, якщо рясно вродите й будете учні мої.
9 Як Батько полюбив мене, так і я полюбив вас. Перебувайте в любові моїй!
10 Якщо ви зберігатимете мої заповіді, то в любові моїй перебуватимете, як і я зберіг заповіді свого Батька, і перебуваю в любові його.
11 Це я вам сказав, щоб радість моя була в вас, і щоб повна була ваша радість!
12 Оце моя заповідь, щоб любили один одного ви, як я вас полюбив!
13 Ніхто більшої любові не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх.
14 Ви друзі мої, якщо робите все, що я вам заповідаю.
15 Я вже рабами вас не називатиму, бо не знає раб, що пан його робить. А вас я назвав друзями, бо об'явив вам усе те, що почув від мого Батька.
16 Не ви мене обрали, а я обрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш залишився, щоб дав вам Батько, чого тільки попросите в ім'я моє.
17 Це я вам заповідаю, щоб ви любили один одного!
18 Коли вас світ ненавидить, знайте, що мене він зненавидів перше, як вас.
19 Коли б ви від світу були, то своє світ любив би. А що ви не від світу, а я вас від світу обрав, тому світ вас ненавидить.
20 Пригадайте те слово, яке я вам сказав: "Раб не більший за пана свого". Як мене переслідували, то й вас переслідуватимуть. Як слово моє зберігали, берегтимуть і ваше.
21 Але все це робитимуть вам за ім'я моє, бо не знають того, хто послав мене.
22 Коли б я не прийшов і їм не сказав, то не мали б гріха, наразі ж не мають вони виправдання за свій гріх.
23 Хто мене ненавидить, той і мого Батька ненавидить.
24 Коли б я серед них не зробив був того, що не робив ніхто інший, то не мали б гріха. Та вони бачили, і зненавиділи мене і мого Батька.
25 Та щоб справдилося слово, що в їхньому Законі написане: "Мене безпідставно зненавиділи!"
26 А коли прибуде вам допомога, що її від Батька я пошлю вам, дух правди, що походить від Батька, він засвідчить про мене.
27 Та свідчіть і ви, бо ви від початку зі мною.
Вiд Iвана 16
1 Оце я сказав вам, щоб ви не були зваблені.
2 Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби служить він Богові!
3 А це вам зроблять, бо вони не пізнали ні Батька, ні мене.
4 Але я це сказав вам, щоб згадали про те, про що промовляв був я вам, як настане година. Цього вам не казав я спочатку, бо з вами я був.
5 Зараз же до того я йду, хто послав мене, і ніхто з вас мене не питає: "Куди йдеш?"
6 Та від того, що це я сказав вам, серце ваше наповнилося смутком.
7 Та я правду кажу вам, що краще для вас, щоб пішов я, бо як я не піду, втішник не прийде до вас. А коли я піду, то пошлю вам його.
8 А як прийде, він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд:
9 найперше про гріх, бо не вірять у мене,
10 потім про правду, бо я до Батька свого йду, і мене не побачите вже.
11 А про суд, тому що засуджений князь цього світу.
12 Я ще маю багато сказати вам, та зараз вам усе не зрозуміти.
13 А коли прийде він, той дух правди, він вас проведе до всієї правди, бо не промовлятиме сам від себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, повідомить вам.
14 Він прославить мене, бо повідомить вам те, що від мене прийняв.
15 Все, що має Батько, то моє. Через те я й сказав, що він прийме від мене та й вам повідомить.
16 Незабаром мене вже не будете бачити, але побачите мене знову незабаром, бо я йду до Батька".
17 А деякі з учнів його казали один до одного: "Що означає те, що сказав він нам: "Незабаром мене вже не будете бачити, але побачите мене знову незабаром, бо я йду до Батька?""...
18 Гомоніли також: "Що означає, коли каже: "Незабаром?" Про що каже, не знаємо...
19 Ісус же знав, що їх турбує, і сказав їм: "Чи про це між собою міркуєте, що сказав я: "Незабаром мене вже не будете бачити, але побачите мене знов через деякий час?"
20 Істино, істино кажу вам, що ви будете плакати та голосити, а світ радітиме. Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться на радість!
21 Журиться жінка, що народжує, бо настала година її. Як дитину ж народить вона, то вже не пам'ятає терпіння через радощі, що людина народилася на світ...
22 Так сумуєте й ви зараз, та побачу вас знову, і серце ваше радітиме, і ніхто радості вашої у вас не відніме!
23 Не будете запитувати ви мене ні про що того дня. Істино, істино кажу вам: "Чого тільки попросите ви від Батька в моє ім'я, він дасть вам".
24 Не просили ви досі нічого в ім'я моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість.
25 Оце все я приповістями до вас промовляв. Настає година, коли приповістями я вже до вас не промовлятиму, і відверто розкажу про Батька вам.
26 Того дня ви проситимете в моє ім'я, і я вам не кажу, що вблагаю Батька я за вас,
27 бо Батько любить сам вас за те, що ви полюбили мене та й повірили, що я вийшов від Бога.
28 Від Батька вийшов я, і на світ я прийшов. І знов покидаю я світ та й іду до Батька".
29 Його учні сказали: "Наразі ти промовляєш відкрито, без приповістей.
30 Зараз бачимо ми, що ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб тебе хто питав. Тому віримо, що ти вийшов від Бога!"
31 А Ісус їм сказав: "Тепер вірите?
32 Ото настає година, і вже настала, що ви розпорошитеся кожен до помешкання свого, а мене ви самого покинете... Та не сам я, бо зі мною Батько!
33 Це я вам розповів, щоб мали ви мир у мені. Хай не забракне вам сил, бо зазнаєте страждання в світі! Я світ переміг!"
Вiд Iвана 17
1 По цій промові Ісус очі свої звів до неба й сказав: "Прийшла, Батьку, година, прослав Сина свого, щоб і Син твій прославив тебе,
2 бо ти дав йому владу над тілом усяким, щоб він дав життя вічне всім їм, кого дав ти йому.
3 Життя ж вічне в тому, щоб збагнути тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав ти його.
4 Я прославив тебе на землі, довершив я ту справу, що ти доручив мені.
5 А зараз прослав, Батьку, мене сам у себе тією славою, яку в тебе я мав, поки світ не постав.
6 Я ім'я твоє виявив людям, що мені ти від світу їх дав. Твоїми були вони, і ти дав їх мені, і вони зберегли твоє слово.
7 Нині ж знають вони, що все те, що ти мені дав, від тебе походить,
8 бо слова, що ти дав мені, я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що я вийшов від тебе, і повірили, що ти послав мене.
9 Я благаю за них. Не за світ я благаю, а за тих, кого ти дав мені, твої бо вони!
10 Усе бо моє — твоє, а твоє — моє, і прославився я в них.
11 Я вже не на світі, а вони ще на світі, а я йду до тебе. Святий Батьку, заховай в ім'я своє їх, кого ти дав мені, щоб як ми, єдине були!
12 Коли з ними на світі я був, я беріг їх в ім'я твоє, тих, що ти дав мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, окрім призначеного на загибель, щоб збулося Писання.
13 Нині ж до тебе я йду, але кажу це, доки я ще в світі, щоб мали вони в собі радість мою досконалу.
14 Я їм дав твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і я не від світу.
15 Не благаю, щоб ти їх зі світу забрав, але щоб зберіг їх від лукавого.
16 Не від світу вони, як і я не від світу.
17 Освяти їх правдою! Твоє слово — правда.
18 Як на світ ти послав мене, так і я на світ послав їх.
19 А за них я посвячую в жертву самого себе, щоб освячені правдою стали й вони.
20 Та не тільки за них я благаю, а й за тих, що заради їхнього слова повірять у мене,
21 щоб були всі одно.