Знаю я, кого обрав, але щоб збулося Писання: "Хто хліб споживає зі мною, підняв той на мене п'яту свою!"
19 Уже наперед вам кажу, щоб до того, як те настане, ви повірили, що то я.
20 Істино, істино кажу вам: "Хто приймає мого посланця, той приймає мене, хто ж приймає мене, той приймає того, хто послав мене!21 Промовивши це, затривожився духом Ісус, і сказав: "Істино, істино кажу вам, що один з вас видасть мене!"...
22 І озиралися учні один на одного, непевними будучи, про кого він каже.
23 При столі, поруч з Ісусом, був улюблений його учень.
24 От йому кивнув Симон Петро та й шепнув: "Запитай, хто б то був, що про нього він каже?"
25 І нахилившись до Ісуса, той запитав у нього: "Хто це, Господе?"
26 Ісус же відповів: "Це той, кому вмочивши хліб, подам я". І вмочив шматок хліба та й подав синові Симона, Юді Іскаріоту!...
27 За тим же шматком тоді в нього ввійшов Сатана. А Ісус йому сказав: "Що ти маєш зробити, роби швидше"...
28 Але жоден з тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав він йому.
29 А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: "Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що".
30 А той, узявши хліб, зараз же вийшов. Була ж ніч.
31 Як Ісус вийшов, то промовив: "Наразі прославився Син Людський, і в ньому прославився Бог.
32 Коли в ньому прославився Бог, то і його Бог прославить в собі, і прославить зараз його!
33 Діти мої, не довго вже бути мені з вами! Ви мене шукатимете, але як сказав я юдеям: "Куди я йду, туди ви прибути не можете", — те й вам кажу я зараз.
34 Нову заповідь я вам даю: "Любіть один одного! Як я вас полюбив, так любіть один одного й ви!
35 По тому знатимуть усі, що ви учні мої, як матимете любов між собою".
36 А Симон Петро його запитав: "Куди, Господе, йдеш ти?" Ісус відповів: "Куди я йду, туди ти зараз іти за мною не можеш, але потім підеш".
37 І сказав до нього Петро: "Чому, Господе, я зараз іти за тобою не можу? За тебе я душу свою покладу!"
38 Ісус відповів: "За мене покладеш ти душу свою? Істино, істино кажу тобі, що півень не заспіває, як ти тричі зречешся мене...
Вiд Iвана 14
1 Хай серце вам не тривожиться! Вірте в Бога і в мене вірте!
2 Багато осель у помешканні мого Батька, а коли б то не так, то сказав би я вам, що йду приготувати місце для вас.
3 А як приготую вам місце, я знову прийду й заберу вас до себе, щоб там де я, були й ви.
4 А куди я йду, шлях ви знаєте".
5 Сказав до нього Хома: "Ми не знаємо, Господе, куди ти йдеш, як же можемо знати шлях?"
6 А Ісус відповів йому: "Я — шлях і правда, і життя. До Батька не приходить ніхто, якщо не через мене.
7 Коли б були ви знали мене, ви знали б і мого Батька. Віднині ви його знаєте, і його бачили".
8 Пилип же сказав до нього: "Господе, покажи нам Батька, і вистачить нам!"
9 Відповів йому Ісус: "Стільки часу я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, мене? Хто бачив мене, той бачив Батька, то як же ти кажеш: "Покажи нам Батька?"
10 Чи не віриш ти, що я в Батькові, а Батько в мені? Слова, що я вам кажу, кажу не від себе, а Батько, що в мені перебуває, той робить справи ті.
11 Повірте мені, що я в Батькові, а Батько в мені! Коли ж ні, то повірте вчинкам моїм.
12 Істино, істино кажу вам: "Хто вірить у мене, той робить те, що роблю я, і ще більше він зробить, бо я йду до Батька.
13 І коли що проситимете в ім'я моє, те зроблю, щоб Сином прославився Батько.
14 Коли в мене проситимете чого в моє ім'я, то зроблю.
15 Якщо ви мене любите, мої заповіді зберігайте!
16 І я вблагаю Батька, і він вам втішника іншого дасть, щоб з вами повік перебував,
17 Духа правди, що його світ прийняти не може, бо не бачить його та не знає його. Його знаєте ви, бо він при вас перебуває і в вас.
18 Я не кину вас сиротами, я прибуду до вас!
19 Ще недовго, і вже світ мене не побачить, але ви мене бачити будете, бо живу я і ви житимете!
20 Того дня ви дізнаєтесь, що в своєму Батькові я, а ви в мені, і я в вас.
21 Хто заповіді мої має та їх береже, той любить мене. А хто любить мене, то полюбить його мій Батько і я полюблю його та об'явлюся йому сам".
22 А Юда, не Іскаріот, запитав його: "Що то, Господе, що ти нам об'явитися маєш, а не світові?"
23 Ісус відповів йому: "Як хто любить мене, той слово моє берегтиме, і Батько мій полюбить його, і ми прийдемо до нього, і оселю свою закладемо в нього.
24 Хто не любить мене, той не береже моїх слів. А слово, що чуєте ви, не моє, а Батькове, що послав мене.
25 Кажу це я вам, будучи з вами.
26 Втішник же, дух святий, що його Батько пошле в ім'я моє, той навчить вас усього і пригадає вам усе, що я вам казав.
27 Залишаю вам мир, мир свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше хай не тривожиться й не лякається!
28 Чули ви, що я вам сказав: "Я відходжу і повернуся до вас". Якби ви любили мене, то ви б тішилися, що я йду до Батька, бо більший за мене Батько.
29 І я сказав вам це наперед, щоб ви повірили, коли це станеться.
30 Небагато вже я розмовлятиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в мені він нічого не має,
31 та щоб світ зрозумів, що люблю я Батька, і як Батько наказав мені, так роблю. Вставайте, ходімо звідси!
Вiд Iвана 15
1 Я правдива виноградна лоза, а Батько мій виноградар.
2 Всяку гілку в мене, що плоду не приносить, він відтинає, а ту, що плід приносить, обрізає її, щоб рясніше родила.
3 Через слово, що я вам казав, ви вже чисті.
4 Перебувайте в мені, а я в вас! Як та гілка не може вродити плоду сама з себе, коли не залишиться на лозі, так і ви, як у мені не перебуватимете.
5 Я виноградна лоза, ви гілки! Хто в мені перебуває, а я в ньому, той рясно вродить, бо без мене нічого робити не можете ви.
6 Коли хто не перебуватиме в мені, той буде відкинутий геть, як гілка, і всохне. І збирають їх, і кладуть на вогонь, і палять.
7 Коли ж у мені перебуватимете, а слова мої залишаться в вас, то просіть, чого бажаєте, і станеться вам!
8 Батько мій прославиться в тому, якщо рясно вродите й будете учні мої.
9 Як Батько полюбив мене, так і я полюбив вас. Перебувайте в любові моїй!
10 Якщо ви зберігатимете мої заповіді, то в любові моїй перебуватимете, як і я зберіг заповіді свого Батька, і перебуваю в любові його.
11 Це я вам сказав, щоб радість моя була в вас, і щоб повна була ваша радість!
12 Оце моя заповідь, щоб любили один одного ви, як я вас полюбив!
13 Ніхто більшої любові не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх.
14 Ви друзі мої, якщо робите все, що я вам заповідаю.
15 Я вже рабами вас не називатиму, бо не знає раб, що пан його робить. А вас я назвав друзями, бо об'явив вам усе те, що почув від мого Батька.
16 Не ви мене обрали, а я обрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш залишився, щоб дав вам Батько, чого тільки попросите в ім'я моє.
17 Це я вам заповідаю, щоб ви любили один одного!
18 Якщо вас світ ненавидить, знайте, що мене він зненавидів перше, як вас.
19 Коли б ви від світу були, то своє світ любив би. А що ви не від світу, а я вас від світу обрав, тому світ вас ненавидить.
20 Пригадайте те слово, яке я вам сказав: "Раб не більший за пана свого". Як мене переслідували, то й вас переслідуватимуть. Як слово моє зберігали, берегтимуть і ваше.
21 Але все це робитимуть вам за ім'я моє, бо не знають того, хто послав мене.
22 Коли б я не прийшов, і їм не казав, то не мали б гріха, наразі ж не мають вони виправдання за свій гріх.
23 Хто мене ненавидить, той і мого Батька ненавидить.
24 Коли б я серед них не зробив був того, що не робив ніхто інший, то не мали б гріха. Та вони бачили, і зненавиділи мене й мого Батька.
25 Та щоб справдилося слово, що в їхньому Законі написане: "Мене безпідставно зненавиділи!"
26 А коли прибуде вам допомога, що її від Батька я пошлю вам, дух правди, що походить від Батька, він засвідчить про мене.
27 Та свідчіть і ви, бо ви від початку зі мною.
Вiд Iвана 16
1 Оце я сказав вам, щоб ви не сумнівалися.
2 Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, гадатиме, ніби служить він Богові!
3 А це вам зроблять, бо вони не пізнали ні Батька, ні мене.
4 Але я це сказав вам, щоб згадали про те, про що промовляв був я вам, як настане година. Цього вам не казав я спочатку, бо з вами я був.
5 Зараз же до того я йду, хто послав мене, і ніхто з вас мене не питає: "Куди йдеш?"
6 Та від того, що це я сказав вам, серце ваше наповнилося смутком.
7 Та я правду кажу вам, що краще для вас, щоб пішов я, бо як я не піду, втішник не прийде до вас. А коли я піду, то пошлю вам його.
8 А як прийде, він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд:
9 найперше про гріх, бо не вірять у мене,
10 потім про правду, бо я до Батька свого йду, і мене не побачите вже.
11 А про суд, тому що засуджений князь цього світу.
12 Я ще маю багато сказати вам, та зараз вам усе не зрозуміти.
13 А коли прийде він, той дух правди, він вас проведе до всієї правди, бо не промовлятиме сам від себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, повідомить вам.
14 Він прославить мене, бо повідомить вам те, що від мене прийняв.
15 Все, що має Батько, то моє. Через те я й сказав, що він прийме від мене та й вам повідомить.
16 Незабаром мене вже не будете бачити, але побачите мене знову незабаром, бо я йду до Батька".
17 А деякі з учнів його казали один до одного: "Що означає те, що сказав він нам: "Незабаром мене вже не будете бачити, але побачите мене знову незабаром, бо я йду до Батька?""...
18 Гомоніли також: "Що означає, коли каже: "Незабаром?" Про що каже, не знаємо...
19 Ісус же знав, що їх турбує, і сказав їм: "Чи про це між собою міркуєте, що сказав я: "Незабаром мене вже не будете бачити, але побачите мене знов через деякий час?"
20 Істино, істино кажу вам, що ви будете плакати та голосити, а світ радітиме. Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться на радість!
21 Журиться жінка, що народжує, бо настала година її. Як дитину ж народить вона, то вже не пам'ятає терпіння через радощі, що людина народилася на світ...
22 Так сумуєте й ви зараз, та побачу вас знову, і серце ваше радітиме, і ніхто радості вашої у вас не відніме!
23 Не будете запитувати ви мене ні про що того дня.