Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до заїзду, та й клопотався про нього.
35 А другого дня, від'їжджаючи, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й сказав: "Опікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як повернуся".
36 Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто втрапив на розбійників?
37 А він відповів: "Той, хто змилосердився над ним". Ісус же сказав йому: "Іди, і роби так і ти!"
38 І коли він прийшов до одного села. Одна ж жінка на ім'я Марта, прийняла його в оселю свою.
39 Була ж у неї сестра на ім'я Марія. Вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова його.
40 А Марта клопоталася по господарству, а зупинившись, сказала: "Господе, чи байдуже тобі, що саму мене лишила прислуговувати сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені допомогла".
41 Господь же промовив у відповідь їй: "Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,
42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відніметься від неї"...
Вiд Луки 11
1 Одного разу, піля того як він закінчив молитву, звернувся до нього один з його учнів: Господе, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів".
2 Він же промовив до них: "Коли молитеся, кажіть: "Батьку наш небесний! Хай святиться ім'я твоє, хай прийде царство твоє, хай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.
3 Дай нам щоденний наш хліб за потребою,
4 і пробач нам гріхи наші, як і ми пробачаємо кожному боржникові нашому, і не введи нас у випробовування!5 І далі сказав він їм: "Маючи приятеля, хтось із вас прийде до нього опівночі і скаже йому: "Позич мені, друже, троє хліба,
6 бо прийшов з дороги до мене мій приятель, я ж не маю, що дати йому".
7 А той із середини у відповідь скаже: "Не роби мені клопоту, вже замкнуті двері, й мої діти зі мною на ліжку. Не можу я встати та дати тобі".
8 Кажу вам: "Коли він не встане, і не дасть заради дружби йому, то від докучання його він встане та й дасть йому, скільки той потребує".
9 І я вам кажу: "Просіть, і буде вам дано, шукайте, і знайдете, стукайте, і відчинять вам!
10 Бо кожен, хто просить — отримує, хто шукає — знаходить, а тому, хто стукає — відчинять.
11 Чи є серед вас такий батько, що подасть синові каменя, коли той хліба проситиме? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому змію?
12 Або, як яйце він проситиме, дасть йому скорпіона?
13 Отож, коли ви, лихими будучи, втрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше небесний Батько подасть духа святого всім тим, хто проситиме в нього?"
14 Одного разу виганяв він демона з німого. І коли демон вийшов, німий став розмовляти. А народ дивувався.
15 А деякі з них гомоніли: "Виганяє він демонів силою Вельзевула, князя демонів"...
16 А інші, випробовуючи, воліли від нього ознаки з неба.
17 Він же знаючи думки їхні, промовив до них: "Будь яке царство в собі поділене, занепаде, і будинок, поділений в самому собі, впаде.
18 Тож коли Сатана поділиться сам у собі, як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзевулом виганяю я демонів.
19 Коли ж Вельзевулом виганяю я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам суддями.
20 Отже прийшло до вас Боже царство, коли я рукою Божою виганяю демонів.
21 Коли дужий чоловік, озброївшись, свій двір стереже, то в безпеці маєток його.
22 Коли ж дужчий від нього, нападе і здолає його, то всю зброю, на яку той покладався, забере, і роздасть свою здобич.
23 Хто не зі мною, той проти мене, і хто не збирає зі мною, той розкидає!
24 Коли дух нечистий виходить з людини, то блукає місцями безводними, відпочинку шукаючи, але, не знаходячи, каже: "Повернуся до оселі своєї, звідки я вийшов".
25 А як повернеться він, то знаходить оселю заметену й прибрану.
26 Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, і входять вони та й живуть там. І буде останнє людині тій гірше за перше!"
27 І як він це промовляв, одна жінка з народу вигукнула: "Щаслива утроба, що носила тебе, і груди, що ти ссав їх!"
28 А він відповів: "Так. Щасливі ж і ті, що слухають Божого слова і його бережуть!"
29 А як люди зібралися, він промовляв: "Рід цей — рід лукавий. Він ознаки шукає, та ознак йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони.
30 Бо як Йона ознакою був для ніневіян, так буде й Син Людський для роду цього.
31 Цариця південна на суд стане з людьми роду цього, і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ось той, хто більший, аніж Соломон!
32 Ніневітяни стануть на суд з цим родом, і засудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ось той, хто більший, ніж Йона!
33 Запаленої свічки ніхто не ховає під посудину, а ставить на свічник, щоб було видно тим, хто входить.
34 Око твоє — світильник для тіла, тому, як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле. А коли твоє око нездатне буде, то й усе тіло твоє буде темне.
35 Отож дбай, щоб те світло, що в тобі, не стало темрявою!.
36 Бо коли твоє тіло все світле, і не має жодної темної частини, то ти весь будеш світлий, неначе б тебе освітив світильник".
37 Коли він промовляв, то один фарисей став благати його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.
38 Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом він не обмився.
39 Господь же промовив до нього: "Ви, фарисеї, чистите зовні кухля та миски, а ваше нутро повне здирства та кривди!
40 Нерозумні, чи ж той, хто створив оте зовнішнє, не створив він і внутрішнє?
41 Тож милостиню подавайте з внутрішнього, тоді все буде вам чисте.
42 Лихо вам, фарисеям, бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов. Це треба робити і про те не забувати!
43 Лихо вам, фарисеям, що полюбляєте перші лавки в синагогах та вітання на ринках!
44 Лихо вам, бо ви як могили непомітні, люди ж ходять по них, не знаючи того"...
45 Один із законників каже йому: "Вчителю, кажучи це, ти і нас ображаєш!"
46 А він відповів: "Лихо й вам, законникам, бо ви на людей непосильні тягарі накладаєте, а самі й пальцем своїм не доторкаєтеся до них!
47 Лихо вам, що склепи пророкам ставите, яких ваші батьки були повбивали...
48 Так ви визнаєте й схвалюєте вчинки батьків своїх, бо вони їх повбивали, а ви їм склепи будуєте!
49 Через те й мудрість Божа сказала: "Я пошлю їм пророків і апостолів, вони ж декого з них уб'ють, а декого виженуть",
50 Рід цей відповідатиме за кров усіх пророків, що пролита від створення світу,
51 від крові Авеля аж до крові Захарії, що загинув між жертовником і храмом! Так, кажу вам, відповідатиме рід цей за все!
52 Лихо вам, законникам, бо взяли ви ключа розуміння, самі не ввійшли, і тим, хто бажав увійти, боронили!"
53 А коли він виходив звідти, стали книжники та фарисеї тиснути на нього і ставили всілякі запитання,
54 вичікуючи на якесь слово з вуст його, щоб використати проти нього.
Вiд Луки 12
1 Тієї пори зібрався багатотисячний натовп, тиснучи один одного, і він почав промовляти перше до учнів своїх: "Стережіться підступної розчини фарисейської!
2 Бо нема нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.
3 Тому все, що казали ви потайки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.
4 Кажу ж вам, своїм друзям: "Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а далі нічого не може вдіяти!"
5 Та вкажу вам, кого треба боятися: "Бійтеся того, хто має владу, убивши, вкинути до геєнни. Так, кажу вам: "Того бійтеся!"
6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом жоден з них не забутий.
7 А вам навіть волосся на голові пораховане все. Не бійтеся, ви варті більше за багатьох горобців!
8 Кажу ж вам, що кожного, хто перед людьми мене визнає, того визнає й Син Людський перед ангелами Божими.
9 Хто ж мене відцурається перед людьми, того відцураються перед ангелами Божими.
10 І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому пробачиться, а хто зневажатиме духа святого, не пробачиться.
11 А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як і що відповідати чи що казати,
12 Дух бо святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!"
13 І сказав до нього один з народу: "Вчителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зі мною".
14 А він відповів йому: "Чоловіче, хто поставив над вами мене судити вас або ділити між вами?"
15 І промовив до них: "Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливості, бо життя людини не залежить від статків маєтку її".
16 І він розповів їм приповість: "В одного багача добре нива вродила була.
17 І міркував він про себе, що йому робити, адже не мав куди вмістити збіжжя своє.
18 І сказав: "Я порозвалюю клуні свої і просторіші поставлю, і зберу туди збіжжя все своє та статки свої.
19 І скажу я душі своїй: "Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж, пий і веселися!20 Бог же до нього сказав: "Нерозумний, цієї ночі ось душу твою зажадають від тебе, і кому залишиться те, що ти був наскладав?"...
21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.
22 І промовив він до учнів своїх: "Через це кажу вам: "Не журіться про життя, що вам їсти, і ні про тіло, у що ви одягнетеся.
23 Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.
24 Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
25 Хто ж із вас, коли журиться, додати зможе до зросту свого бодай ліктя одного?
26 Тож коли ви й найменшого не здолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?
27 Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але кажу вам, що й сам Соломон в усій славі своїй не одягався так, як одна з них!
28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а завтра до печі вкидається, Бог так одягає, скільки ж краще одягне він вас, маловірні!
29 І не шукайте, що вам їсти, чи що пити, і не клопочіться.
30 Бо всього цього й люди світу цього шукають, Батько ж ваш знає, чого ви потребуєте.
31 Шукайте ж його царства, а це вам додасться!
32 Не лякайся, чередо мала, бо сподобалося Батькові вашому дати вам царство.
33 Продавайте статки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і де міль не точить.
34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
35 Хай підперезані будуть вам стегна, а світильники ваші запалені!
36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого, коли повернеться він з весілля й постукає, відчинити негайно йому.
37 Щасливі раби ті, що пан, коли прийде, та знайде, що пильнують вони! Запевняю вас, що він підпережеться і їх посадовить, і підійшовши, їм слугуватиме.
38 І коли прийде о другій чи о третій сторожі, та знайде так само — щасливі вони!
39 Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій годині підкрадеться злодій, то він пильнував би і свою б оселю не дав підкопати.
40 Тому будьте готові й ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не сподіваєтеся!"
41 Запитав же Петро: "Господе, чи до нас промовляєш приповіть цю, чи до всіх?"
42 А Господь відповів: "Хто ж тоді вірний і мудрий урядник, що пан настановить його над своїми челядниками, щоб давати поживу визначену своєчасно?
43 Щасливий той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!
44 Запевняю вас, що над усім маєтком своїм він поставить його.
45 А коли раб той скаже у серці своєму: "Забариться пан мій прийти", і почне бити слуг та служниць, їсти, пити та напиватися,
46 то прийде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, і розітне його навпіл, і визначить долю йому з невірними!
47 А раб той, що знав волю свого господаря, але не приготував і не вчинив згідно волі його, буде жорстоко побитий.
48 Хто ж не знав, а вчинив гідне покарання, буде мало він битий.