Він ознаки шукає, та ознак йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони.
30 Бо як Йона ознакою був для ніневіян, так буде й Син Людський для роду цього.
31 Цариця південна на суд стане з людьми роду цього, і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ось той, хто більший, аніж Соломон!
32 Ніневітяни стануть на суд з цим родом, і засудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ось той, хто більший, ніж Йона!
33 Запаленої свічки ніхто не ховає під посудину, а ставить на свічник, щоб було видно тим, хто входить.
34 Око твоє — світильник для тіла, тому, як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле. А коли твоє око нездатне буде, то й усе тіло твоє буде темне.
35 Отож дбай, щоб те світло, що в тобі, не стало темрявою!.
36 Бо коли твоє тіло все світле, і не має жодної темної частини, то ти весь будеш світлий, неначе б тебе освітив світильник".
37 Коли він промовляв, то один фарисей став благати його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.
38 Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом він не обмився.
39 Господь же промовив до нього: "Ви, фарисеї, чистите зовні кухля та миски, а ваше нутро повне здирства та кривди!
40 Нерозумні, чи ж той, хто створив оте зовнішнє, не створив він і внутрішнє?
41 Тож милостиню подавайте з внутрішнього, тоді все буде вам чисте.
42 Лихо вам, фарисеям, бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов. Це треба робити і про те не забувати!
43 Лихо вам, фарисеям, що полюбляєте перші лавки в синагогах та вітання на ринках!
44 Лихо вам, бо ви як могили непомітні, люди ж ходять по них, не знаючи того"...
45 Один із законників каже йому: "Вчителю, кажучи це, ти і нас ображаєш!"
46 А він відповів: "Лихо й вам, законникам, бо ви на людей непосильні тягарі накладаєте, а самі й пальцем своїм не доторкаєтеся до них!
47 Лихо вам, що склепи пророкам ставите, яких ваші батьки були повбивали...
48 Так ви визнаєте й схвалюєте вчинки батьків своїх, бо вони їх повбивали, а ви їм склепи будуєте!
49 Через те й мудрість Божа сказала: "Я пошлю їм пророків і апостолів, вони ж декого з них уб'ють, а декого виженуть",
50 Рід цей відповідатиме за кров усіх пророків, що пролита від створення світу,
51 від крові Авеля аж до крові Захарії, що загинув між жертовником і храмом! Так, кажу вам, відповідатиме рід цей за все!
52 Лихо вам, законникам, бо взяли ви ключа розуміння, самі не ввійшли, і тим, хто бажав увійти, боронили!"
53 А коли він виходив звідти, стали книжники та фарисеї тиснути на нього і ставили всілякі запитання,
54 вичікуючи на якесь слово з вуст його.
Вiд Луки 12
1 Тієї пори зібрався багатотисячний натовп, тиснучи один одного, і він почав промовляти перше до учнів своїх: "Стережіться підступної розчини фарисейської!
2 Бо нема нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.
3 Тому все, що казали ви потайки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.
4 Кажу ж вам, своїм друзям: "Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а далі нічого не може вдіяти!"
5 Та вкажу вам, кого треба боятися: "Бійтеся того, хто має владу, убивши, вкинути до геєнни. Так, кажу вам: "Того бійтеся!"
6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом жоден з них не забутий.
7 А вам навіть волосся на голові пораховане все. Не бійтеся, ви варті більше за багатьох горобців!
8 Кажу ж вам, що кожного, хто перед людьми мене визнає, того визнає й Син Людський перед ангелами Божими.
9 Хто ж мене відцурається перед людьми, того відцураються перед ангелами Божими.
10 І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому пробачиться, а хто зневажатиме духа святого, не пробачиться.
11 А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як і що відповідати чи що казати,
12 Дух бо святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!"
13 І сказав до нього один з народу: "Вчителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зі мною".
14 А він відповів йому: "Чоловіче, хто поставив над вами мене судити вас або ділити між вами?"
15 І промовив до них: "Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливості, бо життя людини не залежить від статків маєтку її".
16 І він розповів їм приповість: "В одного багача добре нива вродила була.
17 І міркував він про себе, що йому робити, адже не мав куди вмістити збіжжя своє.
18 І сказав: "Я порозвалюю клуні свої і просторіші поставлю, і зберу туди збіжжя все своє та статки свої.
19 І скажу я душі своїй: "Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж, пий і веселися!20 Бог же до нього сказав: "Нерозумний, цієї ночі ось душу твою зажадають від тебе, і кому залишиться те, що ти був наскладав?"...
21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.
22 І промовив він до учнів своїх: "Через це кажу вам: "Не журіться про життя, що вам їсти, і ні про тіло, у що ви одягнетеся.
23 Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.
24 Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
25 Хто ж із вас, коли журиться, додати зможе до зросту свого бодай ліктя одного?
26 Тож коли ви й найменшого не здолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?
27 Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але кажу вам, що й сам Соломон в усій славі своїй не одягався так, як одна з них!
28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а завтра до печі вкидається, Бог так одягає, скільки ж краще одягне він вас, маловірні!
29 І не шукайте, що вам їсти, чи що пити, і не клопочіться.
30 Бо всього цього й люди світу цього шукають, Батько ж ваш знає, чого ви потребуєте.
31 Шукайте ж його царства, а це вам додасться!
32 Не лякайся, чередо мала, бо сподобалося Батькові вашому дати вам царство.
33 Продавайте статки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і де міль не точить.
34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
35 Хай підперезані будуть вам стегна, а світильники ваші запалені!
36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого, коли повернеться він з весілля й постукає, відчинити негайно йому.
37 Щасливі раби ті, що пан, коли прийде, та знайде, що пильнують вони! Запевняю вас, що він підпережеться і їх посадовить, і підійшовши, їм слугуватиме.
38 І коли прийде о другій чи о третій сторожі, та знайде так само — щасливі вони!
39 Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій годині підкрадеться злодій, то він пильнував би і свою б оселю не дав підкопати.
40 Тому будьте готові й ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не сподіваєтеся!"
41 Запитав же Петро: "Господе, чи до нас промовляєш приповіть цю, чи до всіх?"
42 А Господь відповів: "Хто ж тоді вірний і мудрий урядник, що пан настановить його над своїми челядниками, щоб давати поживу визначену своєчасно?
43 Щасливий той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!
44 Запевняю вас, що над усім маєтком своїм він поставить його.
45 А коли раб той скаже у серці своєму: "Забариться пан мій прийти", і почне бити слуг та служниць, їсти, пити та напиватися,
46 то прийде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, і розітне його навпіл, і визначить долю йому з невірними!
47 А раб той, що знав волю свого господаря, але не приготував і не вчинив згідно волі його, буде жорстоко побитий.
48 Хто ж не знав, а вчинив гідне покарання, буде мало він битий. Тож від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато доручено, від того ще більше жадатимуть.
49 Я прийшов розпалити вогонь на землі, і як я прагну, щоб він уже запалав!
50 Я ж маю христитися хрищенням, і як я мучуся, поки те станеться!
51 Чи ви думаєте, що прийшов я мир дати на землю? Ні, кажу вам, не мир, а поділ!
52 Віднині бо п'ятеро в оселі одній поділені будуть, троє проти двох, і двоє проти трьох.
53 Стане батько проти сина, а син проти батька, мати проти дочки, а дочка проти матері, свекруха проти невістки своєї, а невістка проти свекрухи!"...
54 Тоді він звернувся до народу: "Як побачите хмару, що з заходу суне, то кажете, що зараз буде дощ, так і буває.
55 А коли віє вітер південний, то кажете, що буде спека, і стається так.
56 Двоєдушні, погоду розпізнати ви вмієте, чого ж не розпізнаєте часу цього?
57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що справедливе?
58 Бо коли ти йдеш зі своїм супротивником до урядника, пильнуй залагодити ще по дорозі, щоб він тебе не потяг до судді, а суддя, щоб не віддав тебе прислужникові, а прислужник, щоб не посадив тебе до в'язниці.
59 Запевняю тебе, що не вийдеш звідти, поки не віддаси й останнього шеляга!"
Вiд Луки 13
1 Того часу прийшли були дехто, та й розповіли йому про галілеян, що їхню кров Пилат змішав був з їхніми жертвами.
2 Ісус же сказав їм у відповідь: "Чи ви думаєте, що ці постраждалі галілеяни, грішніші були від усіх галілеян?
3 Ні, кажу вам. Та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
4 Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилася була в Сілоамі й побила їх, чи думаєте, що ті винні були більше за всіх, що в Єрусалимі живуть?
5 Ні, кажу вам. Та коли не покаєтеся, то загинете всі так!"
6 І він розповів цю приповість: "Один чоловік у своєму винограднику посадив фігове дерево.
І прийшов він збирати з нього плоди, але не знайшов їх.
7 І сказав винареві: "Оце третій рік нема плоду на цьому дереві, зрубай його, нащо й землю марнує воно?"
8 А той у відповідь сказав: "Залиш його, пане, ще й на цей рік, я його обкопаю і обкладу гноєм,
9 Може наступного року вродить воно, а як ні, то зрубаєш його".
10 І навчав він в одній з синагог у суботу.
11 І там була одна жінка, що вісімнадцять років тримав її дух у недузі, і вона була скорчена, і не могла ніяк випростатися.
12 А Ісус, як побачив її, то покликав до себе. І сказав їй: "Жінко, звільнена ти від недуги своєї".
13 І він руки на неї поклав, і вона враз випросталася, і стала славити Бога.
14 І сказав до народу старший синагоги, обурений, що Ісус зцілив у суботу: "Є шість днів, коли працювати належить, приходьте тоді та зцілюйтеся, а не дня суботнього".
15 А Господь промовив до нього: "Двоєдушний, хіба ж не відв'язує кожен з вас у суботу свого вола чи віслюка від ясел, і не веде напоїти?
16 Чи ж цю дочку Авраамову, яку Сатана був зв'язав ось уже вісімнадцять років, не належить звільнити її суботнього дня від цих пут?"
17 А як він казав це, осоромилися всі його супротивники.