І каменя привалив до могильного входу.
47 Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали його.
Вiд Марка 16
1 Як минула ж субота, Марія Магдалина, Марія Яковова і Саломія накупили пахощів, щоб піти й намастити його.
2 І на світанку дня першого в тижні, як сходило сонце, до могили вони прибули,
3 і казали одна одній: "Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?"
4 А поглянувши, побачили, що камінь відвалений, був же він дуже великий...
5 І ввійшовши до печери, побачили там юнака, що праворуч сидів, одягнутий у білий одяг, і жахнулися вони...
6 А він сказав до них: "Не бійтеся! Ви шукаєте розп'ятого назарянина Ісуса. Він воскрес, нема його тут! Ось місце, де його поклали були.
7 Ідіть, скажіть учням його та Петрові: "Він іде в Галілею попереду вас, там його ви побачите, як він вам казав"".
8 А як вийшли вони, то побігли, налякані, від могили. І не сказали нікому нічого, бо боялися...
9 Як воскрес він вранці дня першого в тижні, то з'явився найперше Марії Магдалині, з якої був вигнав сім демонів.
10 Вона пішла й повідомила тих, що були з ним, і які сумували та плакали.
11 А вони, як почули, що живий він, і що вона його бачила, не йняли тому віри.
12 По цьому з'явився він двом з них у постаті іншій в дорозі, як ішли вони на село.
13 А вони, як повернулися, інших про те повідомили, але не повірили й їм.
14 Нарешті, він з'явився одинадцятьом, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за невірство їхнє та твердосердя, що вони не йняли віри тим, хто воскреслого бачив його.
15 І казав він до них: "Ідіть, і в усьому світі, всякому створінню добру новину проповідуйте!
16 Хто повірить і охриститься, буде врятований, а хто не повірить засуджений буде.
17 А тих, хто повірять, супроводитимуть ознаки такі: у ім'я моє демонів виганятимуть, розмовлятимуть мовами новими,
18 братимуть змій, а коли отруйне що вип'ють, не зашкодить їм, кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!"
19 Господь же Ісус, по розмові з ними, піднявся на небо і сів по Божій правиці.
20 І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь в усьому сприяв їм, і на підтвердження, супроводжував слово ознаками. Амінь.
ДОБРА НОВИНА ВІД ЛУКИ
Вiд Луки 1
1 Через те, що багато бралися розповісти про події, які сталися між нами,
2 як нам розповіли ті, хто від початку були свідками й слугами Слова,
3 тому й я, все від першої миті докладно дослідивши, хочу описати за порядком для тебе, високоповажний Теофіле,
4 щоб ти впевнився в правдивості науки, якої навчився.
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарія, з денної групи Авія, та жінка його з дочок Ааронових на ім'я Єлисавета.
6 І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи заповіді й постанови Господні.
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку поважного обоє були.
8 Якось одного разу, коли за порядком своєї черги він служив перед Богом,
9 за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.
10 Під час же кадіння весь народ зовні молився.
11 І явився йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.
12 Побачивши це, Захарія налякався, і тривога оволоділа ним.
13 А ангел до нього промовив: "Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя і жінка твоя Єлисавета сина народить тобі, ти ж даси йому ім'я Іван.
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато втішаться.
15 Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме і наповниться духом святим ще з утроби своєї матері.
16 І багато синів з Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.
17 І він сам перед ним ітиме в дусі й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрості праведних, щоб підготувати людей для Господа".
18 І промовив Захарія до ангела: "Як я дізнаюся про це? Я ж старий, та й жінка моя вже поважного віку"...
19 А ангел сказав йому в відповідь: "Я Гавриїл, що стою перед Богом, мене послано, щоб повідомити тобі про цю добру новину.
20 Ось ти замовкнеш і розмовляти не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!"
21 А люди чекали Захарію, та й дивувалися, чого забарився він у храмі.
22 Коли ж вийшов, не міг розмовляти з ними, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він, не в змозі розмовляти, тільки знаки їм подавав...
23 І як дні його служби скінчилися, він повернувся до помешкання свого.
24 А після тих днів зачала його жінка Єлисавета, і приховувала п'ять місяців, кажучи:
25 Так для мене Господь вчинив за тих днів, коли зглянувся він, щоб зняти наругу мою між людьми!
26 А шостого місяця від Бога був посланий ангел Гавриїл у галілейське місто Назарет,
27 до діви Марії, що заручена була з чоловіком на ім'я Йосип, з роду Давидового.
28 І ввійшовши до неї, промовив: "Радій, благодатна, Господь з тобою! Ти благословенна між жінками!"
29 Вона ж стривожилася словом, та й стала роздумувати, що б то означало це привітання.
30 А ангел промовив до неї: "Не бійся, Маріє, бо в Бога ласку ти знайшла!
31 І ось ти в утробі зачнеш, і Сина народиш, і даси йому ім'я Ісус.
32 Він же буде великий, і кликатимуть його Сином Всевишнього, і Господь Бог дасть йому престол його батька Давида.
33 І повік царюватиме він в оселі Якова, і царюванню його не буде кінця".
34 А Марія запитала в ангела: "Як же станеться це, коли чоловіка не знаю?"...
35 І ангел промовив у відповідь їй: "Дух святий злине на тебе, і сила Всевишнього огорне тебе, через те то й святе, що народиться, буде Син Божий!
36 А ото твоя родичка Єлисавета, що була неплідною, і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї.
37 Бо для Бога нема неможливого!"
38 А Марія промовила: "Я ж раба Господня. Хай буде мені згідно зі словом твоїм!" І відійшов ангел від неї.
39 Тими днями зібралася Марія й пішла на верховину, в місто Юдине.
40 І ввійшла вона до помешкання Захарії, та й привітала Єлисавету.
41 Коли ж Єлисавета почула Маріїне вітання, затріпотіла дитина в утробі її. І наповнилася Єлисавета духом святим,
42 і гучно вигукнула: "Благословенна ти між жінками і благословенний плід утроби твоєї!
43 І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
44 Бо як тільки в вухах моїх голос вітання твого забринів, від радощів затріпотіла дитина в утробі моїй!
45 Щаслива ж та, що повірила, бо здійсниться сказане їй Господом!"
46 А Марія промовила: "Звеличує душа моя Господа,
47 і радіє мій дух у Бозі, Рятівникові моєму,
48 що зглянувся він на покору своєї раби, адже віднині всі покоління мене за щасливу вважатимуть,
49 бо велике вчинив мені Потужний! Його ж ім'я святе,
50 і ласка його з роду в рід на тих, хто боїться його!
51 Він показує міць свїх рук, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!
52 Він могутніх скидає з престолів, піднімає покірливих,
53 вдовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!
54 Пригорнув він Ізраїля, свого слугу, нагадуючи про своє вічне милосердя,
55 про яке казав був він нашим батькам, Авраамові й нащадкам його!"
56 І залишалася в неї Марія місяців зо три, та й повернулася до своєї оселі.
57 А Єлисаветі настав час пологів, і сина вона народила.
58 І почули сусіди й родина її, що Господь своє милосердя велике на неї послав, та й тішилися разом з нею.
59 І восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарії.
60 А мати його сказала: "Ні, хай названий буде Іваном!"
61 А до неї сказали: "Таж у родині твоїй нема жодного, який названий був тим ім'ям!"
62 І кивали до батька його, як бажав би назвати його?
63 Попросивши ж табличку, написав він слова: "Іван ім'я йому". І всі дивувалися.
64 І тієї миті вуста та язик розв'язалися йому, і він став розмовляти, благословляючи Бога!
65 І страх огорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...
66 А всі, що почули, запам'ятали це, і поміж себе казали: "Ким то буде дитина ця?"... І Господня рука була з нею.
67 Його ж батько Захарія наповнився духом святим, та й став пророкувати кажучи:
68 "Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд свій!
69 Він ріг порятунку підніс нам в оселі Давида, свого слуги,
70 як був заповів відвіку вустами святих пророків своїх,
71 що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
72 що він виявить милосердя до наших батьків, і згадає свій святий заповіт,
73 що дотримається тієї присяги, якою він присягав Авраамові, батькові нашому,
74 щоб ми, визволившись з руки ворогів, служили безстрашно йому
75 у святості й праведності перед ним по всі дні життя нашого.
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо ходитимеш перед Господом, щоб шлях йому приготувати,
77 щоб народу його повідомити, що порятунок у спокуті їхніх гріхів,
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним світло з висоти нас відвідало,
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на шлях миру!"
80 А дитина росла, і міцніла в дусі, і перебувала в пустелі до дня своєї появи перед Ізраїлем.
Вiд Луки 2
1 І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.
2 Це був перший перепис тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.
3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
4 Пішов теж і Йосип з галілейського міста Назарету, до Юдеї, до Давидового Міста Віфлеєм, бо походив з оселі та з роду Давида,
5 щоб йому записатися з Марією, з ним зарученою, що була вагітна.
6 І як були вони там, то настав їй день народити.
7 І народила вона свого первістка сина, і його сповила, і до ясел поклала його, бо в заїзді місця не стало для них...
8 А неподалік були пастухи, які нічної пори пильнували на полі отару свою.
9 Аж ось ангел Господній з'явився біля них і слава Господня осяяла їх. І їх охопив страх ...
10 Та ангел промовив до них: "Не лякайтеся, бо я ось повідомлю вам радість велику, що станеться людям усім.
11 Адже сьогодні в Давидовому Місті народився для вас Рятівник, Христос і Господь.
12 А ось вам ознака: ви знайдете сповиту дитину, що в яслах лежатиме".
13 І ось раптом з'явилася з ангелом сила-силенна небесного війська, що вигукували, хвалячи Бога:
14 "Слава Богові на висоті і мир на землі між людей, уподобаних ним!
15 І коли ангели відійшли від них на небо, пастухи вирішили йти до Віфлеєму й подивитися, що сталося там, про що повідомив їх Господь.
16 І вони негаючись прийшли, і знайшли там Марію з Йосипом та дитину, що в яслах лежала.
17 А побачивши, розповіли про все те, що про цю дитину було їм сказано.
18 І всі, хто почув, дивувалися тому, що їм пастухи розповіли...
19 А Марія ці всі слова зберегла в серці своєму.
20 Пастухи ж повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
21 Коли ж настав восьмий день, щоб обрізати його, то Ісусом назвали його, як був ангел назвав, перше ніж він в утробі зачався.
22 А коли за Законом Мойсеєвим минули дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли його, щоб поставити перед Господом,
23 як у Законі Господньому написано: "Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господові",
24 і щоб жертву принести пару горлиць або двоє голубів, як у Законі Господньому сказано.
25 І ото був у Єрусалимі один чоловік, на ім'я Семен, людина праведна та благочестива, що втіхи чекав для Ізраїля.