Шляхи його вічні.
7 Я бачив намети Кушану під кривдою, тремтять покривала мідіянського краю.
8 Чи на ріки, о Господе, ти запалав, чи на ріки твій гнів? Чи твоя лють на море, коли їздиш на конях своїх, на рятівних своїх колісницях?
9 Лук твій вийнятий, наповнений стрілами сагайдак. Села. Ти річками землю розсік.
10 Тебе вгледівши, гори дрижали, пронеслася сильна гроза, безодня свій голос дала, здійняла високо руки свої.
11 Сонце й місяць зупинилися в помешканні своєму від сяйва твоїх стріл і блиску списа твого.
12 У люті ступав ти землею, у гніві людей молотив.
13 Ти вийшов врятувати свій народ, врятувати помазанця свого. Ти з оселі безбожного верх зірвав, ти все зруйнував від стелі до підвалин. Села.
14 Ти вразив списами голови його вояків, як вони піднялися, щоб мене розпорошити. Вони тішилися, немов мали пожерти таємно убогого.
15 Ти перейшов через море своїми кіньми, через бурхливі води великі.
16 Я почув і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, в мої кістки ввійшла гнилизна, і тремчу я на місці своєму, бо маю чекати в спокої день утиску, коли прийде народ, який має на вас напасти.
17 Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, не виправдала очікування оливка, а поле збіжжя не вродило б, зникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби,
18 то я Господом тішитимуся й тоді, радітиму Богом порятунку свого!
19 Господь Бог — моя сила, він робить ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах!"
Для диригента хору та струнних інструментів.
ПРОРОЦТВО СОФОНІЇ
Софонiї 1
1 Слово Господнє, що було до Софонії, сина Куші, сина Ґедалії, сина Амарії, сина Єзекії, за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя.
2 Забираючи, все заберу з поверхні землі, — каже Господь.
3 Заберу я людину й худобу, заберу птаство небесне і риби морські, і причину спотикання разом з безбожними, і витну людину з поверхні землі, — каже Господь.
4 І руку свою простягну я на Юду і на всіх мешканців Єрусалиму, і винищу з місця цього рештки Ваала, імена жерців священиків,
5 і тих, хто вклоняється на дахах світилам небесним, і тих, хто присягає Господом, і хто присягає царем своїм,
6 і тих, хто відступає від Господа, і хто не шукає Господа, і не звертається до нього.
7 Замовчи перед Господом Богом, бо близький день Господній, бо жертву Господь приготував, і посвятив своїх покликаних.
8 І станеться в день Господньої жертви, і навідаю я князів, і синів царя, і всіх, хто одягає одяг чужинний.
9 І навідаю я кожного, хто перескакує через поріг того дня, тих, хто наповнює оселю свого пана насиллям та оманою.
10 І буде в дні тому, — каже Господь, — з Рибної брами крик і завивання з нової частини міста, і велика руїна на пагорбах.
11 Голосіть, мешканці Махтешу, бо знищений буде весь купецький народ, будуть винищені всі, хто важить срібло.
12 І тієї пори обшукаю я з ліхтарями Єрусалим, і навідаю я тих людей, які задубіли на дріжджах своїх, що кажуть у серці своєму: "Господь не вчинить добра, і лиха не зробить".
13 І здобиччю стане все їхнє багатство, а їхні оселі за спустошення, і вони будуватимуть будинки, але в них не сидітимуть, і садитимуть виноградники, та вина їхнього не питимуть.
14 Близький великий день Господній, він наближається дуже швидко. Гіркий голос Господнього дня, заплаче тоді навіть хоробрий!
15 День гніву цей день, день смутку й насилля, день спустошення та руйнування, день мороку та темряви, день хмари й імли,
16 день сурми і бойової тривоги проти укріплених міст та проти високих міських башт.
17 Я наведу на людей лихо, і вони ходитимуть, мов сліпі, бо згрішили вони проти Господа. І виллється кров їхня, немов той пісок, а їхнє тіло, як гній.
18 Врятувати їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло, ані золото їхнє, і вогнем його заздрощів буде пожерта вся земля, бо прийде жахливе знищення на всіх мешканців цього краю.
Софонiї 2
1 Зберіться докупи, народе безсоромний,
2 перше ніж вийде постанова, і не пролетить день, як полова, поки не прийшла на вас лють гніву Господнього, і поки не настав день гніву Господнього!
3 Шукайте Господа, всі покірні землі, хто виконує право його! Шукайте правди, шукайте смирення, може будете сховані ви в день Господнього гніву!
4 Бо покинута буде Газа, а Ашкелон спустошенням стане, Ашдод виженуть опівдні, а Екрон буде вирваний.
5 Лихо мешканцям довкілля морського, народові крітському! Слово Господнє на вас, хананеї, краю филистимлян, я тебе винищу до останнього мешканця!
6 І буде довкілля морське пасовиськами, повними криницями для пастухів та кошарами для отар,
7 і буде це побережжя решті оселі Юди, і вони на них пастимуть, і в оселях Ашкелону вечірньої пори відпочиватимуть, бо їх відвідає Господь, їхній Бог, і він їхню долю поверне.
8 Чув я ганьбу Моавову й образи Аммонових синів, які ображали народ мій і чванилися над кордонами їхніми.
9 Тому як живий я! — каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів, — стане Моав як Содом, а Аммонові сини як Гоморра: землею тернини, і солончаком, і навіки пусткою! Пограбує їх решта народу мого, а залишок люду мого їх посяде.
10 Оце їм за їхню пиху, бо вони ображали й чванилися проти народу Господа Саваота.
11 Господь буде грізний проти них, бо він знищить усіх богів землі, і вклонятимуться йому кожен з місця свого, усі острови народів.
12 Також ви, етіопи, побиті мечем моїм будете.
13 І на північ простягне він руку свою, і знищить Ашшура, і Ніневію зробить пусткою безводною, мов ту пустелю.
14 І лежатимуть серед неї череди, і всяка польова звірина, і пелікан, і їжак ночуватимуть на різьблених прикрасах її, сова кричатиме у вікні, на порозі ворона, бо відірвано кедрину його.
15 Оце те радісне місто, що безпечно живе, що каже в серці своєму: "Я, і більше нікого!" Як стало воно пусткою, лігвом для звірини! Кожен, хто проходитиме повз нього, присвисне й рукою махне!
Софонiї 3
1 Лихо місту тому ворохобному та опоганеному, місту насильникові!
2 Не слухає воно голосу, не приймає картання, не складає сподівання на Господа, до Бога свого не наближається.
3 Його вельможі посеред нього — леви ревучі, його судді — вечірні вовки, які не лишають до ранку нічого.
4 Пророки його чванькуваті й зрадливі, його священики зневажають святиню, порушують Закон.
5 Господь у ньому справедливий, він не вчинить лихого. Щоранку він показує свою праведність, він незмінний, але кривдник не знає, що то є сором.
6 Народи я винищив, зруйновані їхні башти, я спустошив їхні вулиці, нема на них перехожого, їхні міста перетворилися на пустку, де нема жодного мешканця!
7 Я йому казав: "Як тільки боятимешся мене, як тільки приймеш картання, не буде витяте помешкання його, дарма, що я навідався з усім тим до нього". Але вони ревно псували всі свої вчинки!
8 Тому чекайте мене, — каже Господь, — на той день, коли встану, як свідок, бо право моє зібрати народи, згромадити царства, щоб вилити на них свою лють, весь жар свого гніву, бо вогнем моєї ревності буде поглинута вся земля!
9 Бо тоді вуста чисті народам я дам, щоб усі вони кликали ймення Господнє, щоб пліч о пліч служити йому.
10 Із заріччя Етіопії нащадки моїх розпорошених дарунки мені принесуть.
11 Того дня ти не будеш соромитися всіма своїми справами, якими грішив проти мене, бо тоді я відкину з твоєї середини тих, хто радіє твоєю пихою, і ти вже будеш бунтувати на святій моїй горі.
12 І серед тебе залишу вбогий і нужденний народ, і вони шукатимуть прихистку в імені Господньому.
13 Залишок Ізраїлів не робитиме кривди, і не брехатиме, і підступний язик у їхніх вустах не знайдеться, бо пастимуться вони та вилежуватимуться, і не буде такого, хто б їх настрахав.
14 Співай, дочко Сіону! Втішайся, Ізраїлю! Радій та втішайся всім серцем, дочко Єрусалиму!
15 Відкинув Господь твої присуди, усунув у кут твого ворога! Серед тебе Господь, цар Ізраїлів, уже ти не боятимешся зла!
16 Того дня буде сказане Єрусалимові: "Не бійся!" Сіонові: "Хай не опустяться руки твої!"
17 Господь, Бог твій, серед тебе, він врятує, він могутній! Він радітиме за тебе, поновить любов свою, і зі співом втішатиметься тобою!
18 Тих, що сумують за святами, я зберу. Від тебе далеко вони, бо тягарем над ними був сором.
19 Тієї пори я покінчу з усіма твоїми гвалтівниками, і врятую кульгаве, і зберу розігнане, і вдостою їх похвали та доброго ймення в усьому краї їхнього сорому.
20 Тієї пори я вас приведу, і зберу вас, і ви матимете добре ім'я і славу поміж усіх народів землі, коли долю поверну вам на ваших очах, — каже Господь.
ПРОРОЦТВО ОГІЯ
Огiя 1
1 Другого року царювання Дарія, шостого місяця, першого дня місяця, було Господнє слово через пророка Огія до Зоровавеля, Шеалтіїлового сина, Юдиного намісника, та до першого священика Ісуса, Єгосадакового сина:
2 "Так промовляє Господь Саваот: "Народ цей каже, що не прийшов ще час будувати оселю для Господа!3 І було Господнє слово через пророка Огія:
4 "Чи час вам сидіти по ваших затишних оселях, коли ця оселя занедбана?
5 Тому так промовляє Господь Саваот: "Зважте на ваші шляхи!
6 Багато ви сієте, та збираєте мало, їсте, та не насичуєтеся, п'єте та не напиваєтеся, одягаєтеся, та не тепло вам, а той, хто заробляє, кладе до гаманця дірявого".
7 Так промовляє Господь Саваот: "Добре зважте на ваші шляхи!
8 Виходьте на гору, спроваджуйте деревину, будуйте храм, щоб я вподобав його і ним прославився, — каже Господь.
9 Очікуєте багато, та виходить мало, і що приносите в оселі свої, то розвіюю те. Питаєте за що? — каже Господь Саваот. — За оселю мою, що в занепаді вона, а ваші намагання тільки для своїх осель.
10 Тому над вами затрималося небо давати росу, а земля врожай свій затримала.
11 І я накликав посуху на край і на гори, і на хліб, і на молоде вино, і на оливу, і на все, що земля видає, і на людину, і на худобу, і на все, що роблять руки ваші".
12 І Зоровавель, син Шалтіелів, та перший священник Ісус, син Єгосадака, та вся решта народу послухали голосу Господа, Бога свого, і слів пророка Огія, якого послав Господь, їхній Бог.