А святий дар і святиня оселі — всередині них.
22 А з володіння левитів і з володіння міста серед того, між кордоном Юди й між кордоном Веніямина, буде князеві.
23 Від сходу і на захід будуть наділи решти племен. Перший наділ буде Веніяминові.
24 А поруч Веніямина, від східного його кордону і до західного буде наділ Симеонові.
25 А поруч Симеона, від східного його кордону і до західного буде наділ Іссахарові.
26 А поруч Іссахара, від східного його кордону і до західного буде наділ Завулонові.
27 А поруч Завулона, від східного його кордону і до західного буде наділ Ґадові.
28 Ґадовий кордон з південного боку піде на південь від кордону Тамару до вод Меріват-Кадешу, вздовж потоку і до Великого моря.
29 Оце край, що поділите жеребком у спадок Ізраїлевим племенам, і це їхні наділи, — каже Господь Бог.
30 А оце виходи з міста: північний кордон буде чотири тисячі п'ятсот ліктів.
31 А міські брами на імена Ізраїлевих племен, три брами на північ: одна брама Рувимова, одна брама Юдина, одна брама Левієва.
32 Східний кордон матиме чотири тисячі п'ятсот ліктів, а брам три: одна брама Йосипова, одна брама Веніяминова, одна брама Данова.
33 Південний кордон матиме чотири тисячі п'ятсот ліктів, а брам три: одна брама Симеонова, одна брама Іссахарова, одна брама Завулонова.
34 Західний кордон матиме чотири тисячі п'ятсот ліктів, три їхні брами: одна брама Ґадова, одна брама Ассирова, одна брама Нефталимова.
35 Вся протяжність навколо становить вісімнадцять тисяч. А ім'я міста з того дня буде: "Тут Господь"".
ДАНИЇЛ
Даниїл 1
1 За третього року царювання Йоякима, царя Юди, прийшов Навуходоносор, цар вавілонський, до Єрусалиму та взяв в облогу його.
2 І дав Господь в його руку Йоякима, юдиного царя, та частину посуду Божої оселі, і він спровадив їх до Вавілону, до оселі свого бога, а посуд відправив до скарбниці свого бога.
3 І наказав цар Ашпеназові, головному євнухові, привести Ізраїлевих синів з царського і шляхетного роду,
4 юнаків, що нема в них жодної вади, щоб вони були вродливого вигляду, мали розуміння в усякій мудрості, були здібні до всякої науки, здатні служити в царському палаці, і щоб навчити їх халдейській мові.
5 І призначив їм цар щоденну поживу, з царської їжі та з вина, що сам його пив, і дав на їхнє виховання три роки, а по закінченні їх стануть вони перед царським обличчям.
6 І були серед них з Юдиних синів Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія.
7 А головний євнух дав їм інші імена, і дав Даниїлові ім'я Валтасар, а Ананії Шадрах, а Мисаїлові Мешах, а Азарії Авед-Неґо.
8 І поклав Даниїл собі на серце, що він не опоганиться їжею царя та питвом, що той сам його пив, і просив головного євнуха дозволу на це.
9 І зробив Бог, щоб Даниїл знайшов ласку в очах головного євнуха і мав його прихильність.
10 І сказав головний євнух до Даниїла: "Боюся я свого пана царя, бо він визначив вашу їжу та ваше питво. Бо коли б він побачив ваше обличчя худішим, ніж у тих юнаків, що вашого віку, то ви зробите мою голову винуватою перед царем".
11 І сказав Даниїл до старшого, якого головний євнух призначив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією:
12 "Випробуй-но своїх рабів десять день, хай дають нам з ярини та воду і ми будемо їсти й пити.
13 І хай з'являться перед тобою наші обличчя та обличчя тих юнаків, що їдять царську їжу, і згідно з тим, що побачиш, зроби з своїми рабами".
14 І той послухав їх у цьому, і випробовував їх десять день.
15 А по десяти днях їхній вигляд виявився кращим, і вони були здоровіші тілом, аніж усі ті юнаки, що їли царську їжу.
16 І цей старший не давав призначену їм їжу та вино, а давав їм ярину та воду.
17 І дав Бог тим чотирьом юнакам знання та розуміння в кожній книжці та мудрості, а Данило розумівся на всякому видінні та снах.
18 А на кінець тих днів, коли цар сказав привести їх, то головний євнух привів їх до нього.
19 І цар розмовляв з ними, і вигляд Даниїла, Ананії, Мисаїла та Азарії був кращий за інших. І вони стали служити йому.
20 І з усякою справою, що потребувала мудрості та розуму, вони вправлялися краще від усіх чарівників та заклиначів, що були в усьому його царстві.
21 І був Даниїл там аж до першого року царювання Кіра.
Даниїл 2
1 А за другого року царювання Навуходоносорового, приснилися йому сни. І занепокоївся дух його, і сон його втік від нього.
2 І сказав цар покликати чарівників та заклиначів, чаклунів та халдеїв, щоб розтлумачили цареві його сни. І вони прийшли, і стали перед царським обличчям.
3 І сказав до них цар: "Снився мені сон і занепокоївся дух мій, що б воно означало".
4 А халдеї промовляли до царя арамейською: "Царю, живи повіки! Розкажи перше сон своїм рабам і ми розтлумачимо його".
5 Цар сказав до халдеїв: "Ось моє слово: "Якщо ви не розповісте мені той сон та його не розтлумачите, будете четвертовані, а ваші оселі перетворяться в руїни.
6 А якщо ви розповісте сон та його розтлумачите, то отримаєте від мене подарунки, нагороду й шану. Тому розкажіть мені сон та його тлумачення"".
7 Вони відповіли вдруге: "Цар перше розкаже сон своїм рабам і ми розтлумачимо його".
8 А цар сказав: "Я знаю напевно, що ви затягуєте час, відчуваючи невідворотність слова мого.
9 Якщо ви не розкажете мені сон, то ви змовилися брехати мені, аж поки зміняться обставини. Тому розкажіть мені сон, тоді я буду впевнений, що ви знаєте його тлумачення".
10 Халдеї відповіли цареві: "Нема на суходолі людини, що могла б розповісти це цареві, бо жоден великий цар чи правитель не запитував такого у жодного чарівника, заклинача чи халдея.
11 А справа, про яку запитує цар, тяжка, і нема таких, щоб об'явили б її перед царем, окрім богів, що не мають своїх помешкань і тіл".
12 За це цар дуже розгнівався, і наказав стратити всіх вавілонських мудреців.
13 І вийшов наказ, щоб стратити мудреців, і шукали також Даниїла та його товаришів, щоб і їх убити.
14 Того часу Даниїл звернувся розважливо та з мудрістю до Арйоха, головного царської сторожі, що мав страчувати вавілонських мудреців.
15 Та й сказав царедворцю Арйохові: "Чому такий жорстокий наказ від царя?" Тоді Арйох розповів Даниїлові справу.
16 І Даниїл увійшов, і просив царя, щоб дав йому часу, і він розповість цареві сон і тлумачення його.
17 Тоді Даниїл пішов до свого помешкання, і повідомив про справу товаришів своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,
18 щоб просили ласки в небесного Бога на цю таємницю, і щоб не стратили Даниїла та товаришів його разом з рештою вавілонських мудреців.
19 Тоді Даниїлові відкрита була таємниця в нічному видінні, і він прославив небесного Бога.
20 Даниїл сказав: "Хай буде благословенне Боже ім'я від віку й аж до віку, бо його мудрість та сила.
21 І він змінює часи та пори року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і знання розумним.
22 Він відкриває глибоке та приховане, знає те, що в темряві, а світло спочиває з ним.
23 Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та славлю тебе, що ти дав мені мудрість та силу, і дав мені, що я від тебе просив, відкривши нам справу цареву".
24 Потому Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призначив стратити вавілонських мудреців. Пішов він та й так йому сказав: "Не страчуй вавілонських мудреців! Заведи мене перед царя і я розтлумачу йому сон".
25 Тоді Арйох негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: "Знайшов я чоловіка з синів Юдиного вигнання, що об'явить цареві тлумачення сну його".
26 І цар запитав Даниїла, що йому було ймення Валтасар: "Чи ти справді можеш розповісти мені сон, якого я бачив, та його тлумачення?"
27 Данилоїл відповів цареві: "Таємницю, про яку запитує цар, не можуть відкрити цареві ні мудреці, ні заклиначі, ні чарівники, ні віщуни.
28 Але є на небесах Бог, що відкриває таємниці, і він повідомив царя Навуходоносора про те, що буде в кінці днів. Ось твій сон та видіння твоєї голови на ложі твоєму:
29 "Тобі царю, коли ти лежав на ложі своєму і думав про те, що буде далі, той, хто відкриває таємницю, показав те, що має статися.
30 А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрості всіх живих, а тільки на те, щоб розтлумачити цареві думки його серця.
31 Ти, царю, бачив, що один величезний, блискучий і страшний бовван стояв перед тобою.
32 Голова його з чистого золота, груди та руки його із срібла, живіт та стегна його з міді,
33 ноги його з заліза, стопи його частково з заліза, а частково з глини.
34 Поки ти дивився, відірвався не силою рук людських камінь, і вдарив боввана по ногах його, що з заліза та з глини, і розтрощив їх.
35 Все розтрощилося, залізо, глина, мідь, срібло й золото, і стало, немов та полова на току, а вітер те розвіяв, і не знайшлося від нього жодного сліду. А камінь, що вдарив того боввана, став великою горою, і наповнив усю землю.
36 Оце той сон, а його тлумачення зараз скажемо цареві.
37 Ти, царю, цар над царями, якому небесний Бог дав царство, владу й міць та славу.
38 І скрізь, де мешкають людські сини, польова звірина та птаство небесне, він дав їх у твою руку, та зробив тебе паном над усіма ними. Ти голова, що з золота.
39 А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.
40 А царство четверте буде сильне, як залізо, бо залізо товче й розбиває все, так і воно потовче й розіб'є, як залізо, що все розбиває.
41 А що ти бачив ноги та пальці частково з глини, частково з заліза, то це буде поділене царство, і в ньому буде трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейкою глиною.
42 А пальці ніг частково з заліза, а частково з глини, то й частина царства буде міцна, а частина буде слабка.
43 А що бачив ти залізо, змішане з глейкою глиною, то вони змішані будуть людськими нащадками, і не прилягатимуть одне до одного, як залізо не змішується з глиною.
44 А за днів тих царів небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить з усіма тими царствами, а само стоятиме повік.
45 Бо ти бачив, що з гори відірвався камінь сам, не руками, і потовк залізо, мідь, глину, срібло та золото. Великий Бог об'явив цареві те, що станеться потім.