Ось тому покараю я вас за лихі ваші вчинки", — каже Господь!
3 А я зберу залишки отари своєї з усіх тих країв, куди я їх вигнав був, і поверну на пасовиська їхні, і вони розплодяться та розмножаться.
4 І над ними поставлю я пастирів тих, які пастимуть їх, і не боятимуться вже й не злякаються, і не будуть втрачені, — каже Господь!
5 Ось дні надходять, — каже Господь, — і я дам Давидові праведного пагона, і зацарює мудрий цар, і справедливе правосуддя в краю запровадить.
6 За днів його Юда врятується, Ізраїль же буде безпечний. А це його ім'я, яким його кликатимуть: "Господь — праведність наша".
7 Тому наближаються ось дні, — каже Господь, — і вже не казатимуть: "Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих з Єгипетського краю",
8 а тільки: "Як живий Господь, що вивів і випровадив нащадків оселі Ізраїлевої з північного краю, і з усіх тих країв, куди їх був вигнав! І осядуть вони на своїй землі".
9 Через пророків розривається серце моє в моєму нутрі, дрижать усі кістки мої, я став, як п'яний, як той чоловік, що здолало вино його, через Господа й заради святих його слів...
10 Бо наповнилася земля перелюбом, бо через прокляття потрапила в жалобу земля, повисихали в степах пасовиська, бо на лихо всі їхні прагнення і їхня сила в кривді...
11 Бо й пророк та священик грішать, їхнє зло я теж знайшов у оселі своїй, — каже Господь.
12 Тому буде для них їхній шлях, мов ковзанка в темряві, на якій їх штовхнуть, і на якій вони впадуть, бо лихо я спроваджу на них року відвідин їхніх, — каже Господь...
13 — А в тих самарійських пророків я бачив безглуздя, вони пророкували Ваалом собі, і через них заблукав народ мій, Ізраїль!
14 А в єрусалимських пророків я бачив огидне: перелюб та ходіння в неправді, і зміцнювали вони руки злочинців, щоб ніхто від зла свого не відвернувся... Всі вони мені стали, немов той Содом, а мешканці його, як Гоморра...
15 Тому так промовляє Господь Саваот про пророків оцих: "Ось я їх полином нагодую, і водою отруйною їх напою, бо від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі!"
16 Так промовляє Господь Саваот: "Не слухайте слів цих пророків, що вам пророкують, вони роблять безглуздими вас, переказують видіння серця свого, а не слово з вуст Господніх.
17 Вони кажуть до тих, що зневажають моє слово: "Мир вам буде! І всім тим, що ходять за впертим серцем своїм. Лихо не спіткає вас!"
18 А хто ж то стояв на Господній нараді, й уважно слухав його слово? Хто до слова його прислухався, щоб почути?
19 Ось буря Господня, як лють, виходить, а вихор нестримний на голову несправедливих впаде...
20 Гнів Господній не відвернеться, поки не зробить, і поки не виконає він наміру серця свого. Наприкінці днів добре зрозумієте все це!
21 Цих пророків я не посилав, вони побігли самі, я їм не казав, та вони пророкують.
22 А якби я їм доручив, то вони донесли б народові моєму слова мої, і їх відвернули б від їхнього лихого шляху, та від лихих їхніх вчинків.
23 Чи я Бог тільки зблизька, — каже Господь, — а не Бог здалека?
24 Якщо сховається хто в таємному місці, то я не побачу його? — каже Господь. Чи я неба й землі не наповнюю? — каже Господь.
25 Я чув, що пророкують брехню пророки йменням моїм, кажуть: "Мені снилося, снилося мені!"...
26 Як довго це буде у серці пророків, які пророкують брехню, та звіщають оману серця свого?
27 Вони прагнуть своїми снами, які один одному розповідають, зробити так, щоб народ мій забув моє ймення, як через Ваала забули були їхні батьки його.
28 Той пророк, що йому снився сон, хай розповідає про сон, а з яким моє слово, хай каже про слово правдиве моє, що соломі до збіжжя? — каже Господь.
29 Хіба слово моє не таке, як вогонь, — каже Господь, — і як молот, що скелю розбиває?
30 Тому то ось я проти пророків, — каже Господь, — що слова мої крадуть один від одного.
31 Ось я проти пророків, — каже Господь, — що промовляють своїм язиком, але кажуть: "Це мова Господня!"
32 Оце я проти тих, що сни неправдиві звіщають, — каже Господь, — вони розповідають про них та збивають мій народ з правильного шляху своєю брехнею та зухвальством своїм, хоч я не посилав їх і їм не наказував, і вони ніяк не допоможуть народові цьому, — каже Господь....
33 А коли запитає тебе цей народ, чи пророк, чи священик: "Яке то Господнє пророцтво?" то відповіси їм, що вони тягар, і я їх відкину, — каже Господь.
34 А пророка й священика та той народ, який скаже: "Господній тягар", — то я людину ту і оселю її покараю!
35 Отак скажете ви один одному й кожен до брата свого: "Що Господь відповів, і що Господь сказав?"
36 А про те, що Господній тягар важкий, не згадуйте вже, бо кожному слово його стане за тягара, і ви перекручуєте слова Бога живого, Господа Саваота, нашого Бога.
37 Так пророкові скажеш: "Що Господь тобі відповів, і що Господь сказав?"
38 Якщо ж ви й далі казатимете: "Господній тягар", — то ось, що каже Господь: "За те, що ви скажете слова ці: "Господній тягар", — хоч я посилав до вас, промовляючи: "Не кажіть Господній тягар",
39 тому конче я вас підніму, немов той тягар, та й відкину вас і те місто, що дав був я вам та вашим батькам, від свого обличчя...
40 І дам я на вас сором вічний та вічну ганьбу, що не буде забута!"...
Єремiї 24
1 Господь показав мені два кошики фіг, що стояли перед храмом Господнім, потому, як Навуходоносор, цар вавілонський, вигнав Єхонію, Єгоякимового сина, царя Юдиного, і правителів юдейських, і майстра, і слюсаря з Єрусалиму, та й привів їх до Вавілону.
2 В одному кошику фіги добрі, як фіги першого врожаю, а в іншому кошику фіги погані, непридатні для їжі.
3 І запитав мене Господь: "Що ти бачиш, Єреміє?" А я відповів: "Фіги. Фіги добрі та фіги погані, які непридатні для їжі".
4 І було мені слово Господнє:
5 "Так промовляє Господь, Бог Ізраїлів: "Як на ці фіги добрі, так я зглянуся над вигнанцями Юдиними, яких я вислав звідси до Халдейського краю.
6 І зверну я своє око на них на добро, і поверну їх до цього краю, і збудую їх, а не розіб'ю, і засаджу їх, а не вирву.
7 І дам я їм серце, щоб знали, що я Господь. І вони мені будуть народом, а я буду їм Богом, бо вони навернуться до мене всім серцем своїм!
8 А як фіги ті погані, яких не їдять через їхню непридатність, то так промовляє Господь: "За такого я дам Седекію, царя Юдиного і його правителів та решту Єрусалиму, що залишилися в цьому краї та тих, що в Єгипті.
9 І дам їх за острах та лихо для всіх царств землі, на ганьбу та на приказку, на глум та на прокляття у всіх тих місцях, куди прожену їх.
10 І пошлю на них меча, голод та моровицю, аж поки вони будуть винищені на землі, яку я був дав їм та їхнім батькам!""...
Єремiї 25
1 Слово, що було до Єремії про весь народ Юдин за четвертого року царювання Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, в перший рік царювання Навуходоносора, царя вавілонського,
2 що його промовляв пророк Єремія про весь Юдин народ та про всіх мешканців Єрусалиму:
3 Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять три роки, було слово Господнє до мене. І промовляв я до вас з ранку й до ночі, та не слухали ви.
4 І не втомлювався Господь щоразу посилати до вас усіх своїх рабів пророків, та не слухали ви, і не нахилили свого вуха, щоб послухати.
5 А вони казали: "Поверніться кожен зі свого лихого шляху та від лихих ваших вчинків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батькам відвіку й довіку.
6 І не ходіть за іншими богами, щоб служити їм та щоб вклонятися їм, і не гнівайте мене творінням ваших рук, і я не вчиню вам лихого".
7 Та ви не прислухалися до мене, — каже Господь, — щоб не гнівати мене творінням рук своїх, на лихо собі.
8 Тому так промовляє Господь Саваот: "За те, що ви не слухали слів моїх,
9 ось я пошлю й зберу всі північні племена, — каже Господь, — пошлю до Навуходоносора, царя вавілонського, мого раба, і наведу їх на край цей, на мешканців його та на всі ці народи навколо, і винищу їх, і зроблю їх жахливим видовищем, і посміховиськом, і вічною руїною.
10 І я знищу серед них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жорен та світло світильника...
11 І стане цей край руїною та пусткою, а ці народи будуть служити вавілонському цареві сімдесят років!
12 І як минуть сімдесят років, покараю я вавілонського царя, халдейський люд та землю їхню, — каже Господь, — за їхню провину, і перетворю його на вічну пустку.
13 І спроваджу на цей край всі мої слова, що я промовляв був проти нього, все, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі народи.
14 Бо їх поневолять численні народи та великі царі. Я надолужу їм за їхніми вчинками та за справами рук їхніх".
15 Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: "Візьми з моєї руки келиха вина цього гніву, і напоїш ним усі народи, до яких посилаю тебе.
16 І питимуть вони, і хитатимуться, втратять розум через меча, що я посилаю між них"...
17 І взяв я келиха з Господньої руки, і напоїв усі народи, до яких Господь послав мене:
18 Єрусалим і міста Юди, царів його та правителів його, щоб віддати їх на руїну, на жахливе видовище та на прокляття, як цього дня,
19 фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, і весь його народ,
20 і всю мішанину народів Єгипту, і всіх царів краю Уц, і всіх царів Филистимського краю, і Ашкелон, і Газу, і Екрон, і решту Ашдоду,
21 і Едом з Моавом, і синів Аммона,
22 і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів островів, що на тому боці моря,
23 і Дедан, і Тему, і Буза, і всіх, що волосся довкола стрижуть,
24 і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних народів, що пробувають у пустелі,
25 і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,
26 і всіх царів півночі, близьких та далеких один від одного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху питиме по них.
27 І скажеш до них, щ так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: "Пийте і впивайтеся аж до блювоти, падайте та не вставайте перед мечем, що я посилаю між вас".
28 І буде, коли не бажатимуть вони взяти келиха з твоєї руки, щоб пити, то скажеш до них, що так промовляє Господь Саваот: "Конче питимете!"
29 Бо ось на місто, що там було кликане ім'я моє, наведу лихо.