Це досить небезпечно, адже антена під час обертання може врізатися в самого Пула.
Уникнути небезпеки не складно, варто лише відімкнути контрольну систему, тоді антена не зможе рухатися, поки Пул сам її не поверне. Загубити зв'язок із Землею протягом кількох хвилин, які потрібні, щоб замінити блок, практично неможливо, їхня ціль не змінить свого положення щодо зірок за такий короткий час.
— Еале, — обізвався Пул по рації, — я зараз заміню блок. Вимкни, будь ласка, систему керування антеною.
— Систему керування антеною вимкнуто, — відповів Еал.
— Добре, я дістаю блок просто зараз.
Пул видобув пластинку без жодних труднощів, вона не перегоріла й усі її контакти здавалися непошкодженими. Через хвилину на її місце астронавт поставив запаску.
Пул не став ризикувати. Він м'яко відштовхнувся від кріплення антени на той випадок, якщо тарілка раптом збожеволіє, коли відновиться електропостачання. Вийшовши з діапазону тарілки, він наказав Еалові:
— Новий блок на місці. Відновити енергопостачання.
— Енергопостачання відновлено, — відповів Еал. Антена залишилася нерухомою.
— Провести прогнозування можливих несправностей.
Тепер мікроскопічні імпульси побігли через блок, вишукуючи можливі проблемні місця серед сотень його компонентів, щоб пересвідчитися, що параметри лежать у межах установлених допусків. Звичайно, це вже робилося на заводі, але то було два роки тому й за мільйони миль звідси. Часто неможливо передбачити, яким чином електричні компоненти виходять із ладу, а проте вони ламаються.
— Схема повністю справна, — доповів Еал через десять секунд. За такий час він провів стільки тестів, скільки не змогла б і маленька армія інспекторів-людей.
— Добре, — задоволено сказав Пул. — А тепер поставмо назад кришку.
У відкритому космосі часто саме цей етап був найнебезпечнішою частиною операції. Справу вже зроблено, залишилося прибрати й повернутися назад до корабля — саме в цей час і припускалися помилок. Одначе Френка Пула ніколи не взяли б у цю місію, якби він не був пильним та обачливим астронавтом. Він ретельно й уважно виконав свою роботу. Одна гайка хотіла була втекти від нього, але він упіймав її раніше, ніж вона відпливла на кілька метрів, і сховав до кишені. Через п'ятнадцять хвилин Пул повернув свою космічну капсулу в гараж, радіючи з того, що ризикувати, виходячи у відкритий космос, більше не доведеться.
Та саме щодо цього він, на жаль, помилявся.
Розділ 23
Діагностування
— Ти хочеш сказати, — вигукнув Френк Пул, радше здивований, аніж роздратований, — що я даремно морочив голову?
— Схоже на те, — відповів Боумен. — Блок ретельно перевірили. Навіть за умов двістівідсоткового перезавантаження жодних збоїв у роботі не виявлено.
Чоловіки стояли посеред маленької лабораторії, що розташовувалась у каруселі, ця лабораторія ліпше годилася для невеликих перевірок, аніж як гараж космічних капсул. Тут не було небезпеки наскочити на краплі гарячого припою, які спливали в повітря, чи на маленькі предмети, які раптом вирішили самостійно вийти на орбіту. Такі речі могли статись і ставалися в гаражі з нульовим же.
Тоненький, немов поштівка, блок АЕ-35 лежав на столі під потужною лупою, підключений до звичайної сполучної рами, від якої жмут кольорових дротів ішов до пристрою не більшого, ніж звичайний стаціонарний комп'ютер. Щоб перевірити будь-який блок, треба під'єднати пристрій до комп'ютера, потім вибрати на відповідній панелі опцію "Усунення неполадок" і натиснути кнопку. Зазвичай неполадка висвітлювалася на маленькому екрані разом з усіма рекомендаціями.
— Спробуй сам, — дещо розгублено запропонував Боумен.
Пул крутнув перемикач перезавантаження до Х-2 і натиснув кнопку "Перевірка". На екрані засвітився напис "Із блоком усе гаразд".
— Можемо ще раз перевірити, але це спалить пристрій, — сказав він, — і це нічого не доведе. Що будемо робити?
— Еалів пристрій передбачення неполадок міг помилитися…
— Більше схоже, що це наше тестове обладнання накрилося. У будь-якому разі, береженого і Бог береже. Якщо виникли хоч найменші сумніви, краще замінити блок.
Боумен від'єднав блок від системи тестування й підніс його до світла. Напівпрозорий матеріал із хитромудрим переплетінням дротів і цятками видимих мікрокомпонентів скидався на картину художника-абстракціоніста.
— Ми не можемо покладатися на удачу. Урешті-решт, це наш зв'язок із Землею. Я спишу його й зберігатиму на нашому складі для сміття. За нього подбають, коли ми повернемося додому.
Одначе проблеми розпочалися задовго до того, під час наступного зв'язку із Землею.
— Дельта-Один, це Центр керування польотом, прийміть нас, два-один-п'ять-п'ять. Ми виявили невелику проблему.
Ваша доповідь про те, що блок АЕ-35 у порядку, абсолютно збігається з нашими висновками. Несправність може бути пов'язана з іншим обладнанням антени, але це покажуть подальші перевірки. Є серйозніша проблема. Ваш комп'ютер міг видати хибний прогноз. Обидва наші дев'яти тисячні дійшли такого висновку на підставі тієї інформації, що в них є. Не варто через це хвилюватись, але вам тепер слід пильнувати будь-які відхилення від номінальної продуктивності. За останні дні ми виявили кілька збоїв, однак вони були надто мізерні, щоб робити якісь висновки й негайно діяти. Ми й далі перевірятимемо на обох наших комп'ютерах і доповімо, щойно дістанемо результати. Повторюємо, причин для хвилювання немає, найгірше, що може статися, це те, що ми будемо змушені тимчасово відімкнути ваш дев'ятитисячний для аналізу й передати керування одному з наших комп'ютерів. Затримка в часі спричинить деякі незручності, але на цій стадії місії контроль із Землі цілком можливий. Дельта-Один, говорить Центр керування польотом, два-один-п'ять-шість, зв'язок завершено.
Френк Пул якраз чергував, коли прийшло це повідомлення, він мовчки його прослухав і тепер обмірковував. Спершу астронавт почекав коментарів від Еала, але той жодним чином не оскаржував цього неявного звинувачення в некомпетентності. Ну що ж, якщо Еал не порушуватиме цю тему, то й він не збирається.
Саме настав час для зміни вахти, зазвичай Пул чекав, поки Боумен приєднається до нього за контрольним пунктом. Але сьогодні він зламав розпорядок, повернувшись до каруселі.
Його напарник уже встав і наливав собі з чайника кави, коли Пул стурбовано привітався з ним, бажаючи доброго ранку. Після багатьох місяців у космосі вони все ще дотримувалися звичок двадцятичотирьохгодинного циклу, хоч уже давно забули про місяці й дні тижня.
— Доброго ранку, — відповів Боумен. — Як справи?
Пул налив собі кави:
— Усе добре. Чому ти прокинувся так рано?
— Гаразд. Що таке?
На цей час вони помічали будь-які незначні зміни в розкладі один одного. Будь-яке відхилення від щоденного розпорядку насторожувало.
— Ну, як сказати, — відповів Пул. — Центр керування польотами щойно нас ощасливив, — він стишив голос, мов лікар, який мусить обговорювати хворобу в присутності хворого. — Маємо на борту невеликий випадок іпохондрії.
Можливо, Боумен іще не повністю прокинувся, тому в нього пішло кілька секунд на те, щоб уторопати, про що саме йдеться. Потім він мовив:
— Зрозуміло. Що ще вони сказали?
— Що немає причини хвилюватися. Повторили двічі, тому якось не віриться. Вони збираються передати керування Землі, доки перевірять усі програми.
Звісно, вони обидва знали, що Еал чує кожне слово, але не вважали за потрібне нічого приховувати. Еал — їхній колега, і вони не хотіли його ображати зайвою таємничістю. Та й нині обговорювати цю тему наодинці начебто не було нагальної потреби.
Боумен мовчки поснідав, а Пул автоматично грався порожнім контейнером від кави. Вони обидва непокоїлися, але воліли не обговорювати своїх почуттів.
Астронавти не могли нічого вдіяти, лише чекали наказів із Центру керування польотами й гадали, чи порушить Еал цю тему сам. Хай що трапилось, атмосфера на кораблі якось невловимо змінилася. У повітрі відчувалася напруга, прикре усвідомлення того, що вперше за увесь цей час щось може піти не так. "Діскавері" перестав бути щасливим кораблем.
Розділ 24
Зламана схема
Тепер усі думки, які Еал висловлював, мовити б, від себе, було помітно. Звичайні, автоматичні повідомлення чи відповіді на запитання, які йому ставили, він видавав одразу, але, коли комп'ютер висловлював власну думку, цьому передувала коротка затримка, наче він хотів прочистити своє електронне горло. Таку рису він набув протягом кількох останніх тижнів, пізніше, якщо паузи почнуть дратувати, вони зможуть якось це виправити. Але зараз такі перестороги були навіть корисними, бо готували аудиторію до якихось неочікуваних вибриків комп'ютера.
Пул спав, а Боумен читав біля контрольної панелі управління кораблем, аж Еал раптом проголосив:
— Е, Дейве, маю для тебе повідомлення.
— Що там?
— У нас знову проблеми з блоком АЕ-35. Мої пристрої передбачають, він може вийти з ладу протягом наступних двадцяти чотирьох годин.
Боумен відклав книжку й замислено подивився на монітор. Він, звичайно, знав, що Еала тут немає, хоч що це означає. Якщо особистість комп'ютера й існує десь у просторі, то вона біля центральної осі каруселі в герметичній кімнаті, де розмістився лабіринт переплетінь блоків пам'яті та обчислювальних мереж. Проте була напівавтоматична потреба дивитися в об'єктив головної консолі на контрольній панелі, коли звертаєшся до Еала, немов заглядаючи йому у вічі. Будь-яке інше ставлення здавалося виявом неповаги до колеги.
— Я не розумію, Еале. Два блоки не можуть вийти з ладу за кілька днів.
— Це здається дивним. Але я запевняю тебе, що пристрій може вийти з ладу.
— Дай подивитися на екран наведення.
Боумен знав, що це нічим не зарадить, але тягнув час, воліючи обдумати ситуацію. Очікуваний звіт від Центру керування польотом іще не надійшов, очевидно, слід тактовно нагадати їм про це.
На екрані виникла знайома картина: Земля півмісяцем біля дальньої сторони Сонця, Земля почала повертатися до "Діскавері" своїм денним боком. Зараз планета перебувала точно в центрі екрана, і тоненький промінь з'єднував космічний корабель із рідним світом. Звісно, Боумен знав, що наразі інакше й не може бути. Якби виникли якісь проблеми з комунікацією, уже звучала б сирена.
— У тебе є якісь міркування? — запитав він Еала. — Що саме призводить до несправності?
Незвичайно довга, як на Еала, пауза.