пулінди — плем'я, що живе в лісах.
пурохіта — верховний жрець.
пустаки — книги, записані на пальмовому листі.
п'ять початкових елементів — тобто земля, вода, вітер, вогонь і простір.
Радга — кохана бога-пастуха Крішни.
ракшас -демон, уособлення лихої сили.
Рама — герой великої індійської епопеї "Рамаяна", якого вважають земним втіленням бога Вішну.
Раху — ім'я асури, що намагався вкрасти чашу з амрітою, напоєм безсмертя. Сур'я (Сонце) і Чандра (Місяць) помітили це і направили на нього Вішну. Той метнув своїм бойовим диском і відрубав йому голову. Оскільки Раху встиг пригубити амріти, його голова стала безсмертною і мандрує в світовому просторі. Прагнучи помсти, вона час від часу намагається проковтнути Сонце або Місяць, чим нібито й пояснюється сонячне та місячне затемнення.
Рукміні — ім'я першої дружини бога Крішни.
Сагара — Океан.
самахартар — скарбник.
самнітдгатар — герольд.
сандал — дерево, з якого добувають запашну олію, виготовляють ліки та різні вироби.
Сандх'я — богиня сутінок.
сансара — круговорот земного буття.
Сатьяврата — букв.— "вірний істині", "правдивий", епітет Бгішми.
сидга — великий успіх; процвітання.
син Дгарми — епітет Юдгіштхіри, старшого з п'ятьох братів, героїв "Махабгарати".[381]
Сіддгешварі — повелителька, яка володіє чарівними силами, епітет богині Дурги.
Сіпра — річка, на якій стоїть місто Удджайїні.
сказання про Бгаратів — тобто велика індійська епопея "Махабгарата".
"Скарб у лотосі" — епітет Брахми чи Будди.
Смара — букв.— "спогад", епітет бога кохання Ками.
смарти — брахмани, послідовники індуської ортодоксії.
субгашита — букв.— "добре сказано", жанр короткого ліричного вірша; афоризм, сентенція.
Суварнадеіпа — букв.— "Золотий острів"; припускають, що в давнину індійці так називали Бірму.
Суматі — букв.— "великорозумний".
Сур'я — бог Сонце.
сутри -давньоіндійські священні, юридичні й наукові книги.
тамала — пальма з темною корою.
тантра — ткацький верстат, утік і основа; частина книги, розділ.
тиртха — власне дорога, шлях, переправа; місце священних купань; видатні особи.
Трикута — назва гори.
три світи — небо, земля і підземний світ.
трита — трійка; цифра три.
Уграшакті — букв.— "жорстокодужий".
Уттарапатха — букв.— "північний шлях", назва північної частини Індії.
Ушанас — наставник дайтьїв, автор трактату про політику.
халахала — смертельна отрута.
Хара — "руйнівник" і водночас "творець", епітет бога Шіви.
харичандана — різновид сандала, дерева з особливим ароматом.
Хіраньякашіпу — цар асурів, який завоював усі три світи і зайняв трон Індри.
хранителі світу — група молодших божеств — покровителів десяти сторін світу (північ, північний схід, північний захід, схід, захід, південний захід, південний схід, південь, зеніт, надир).
чайтра — місяць індійського календаря, від середини березня до середини квітня. чакра — бойовий диск, зброя Вішну. [382]
Чанак'я — див. Вішнугупта.
чандала — недоторканний, низькокастовий.
Чандіка — букв.— "люта", іпостась Парваті, дружини Шіви; поклоніння їй пов'язане з кривавими жертвоприношеннями.
Чандра — Місяць.
чарпаті — букв.— "чотириногий"; рід ліжка, рама на чотирьох ніжках, затягнута мотузяною сіткою.
чатурмандала — чотири кола.
Шакра — епітет Індри.
шала — гіллясте дерево, тик.
Шамбара — уособлення засухи.
Шамбгу — букв.— "могутній", епітет бога Шіви.
Шамбу — букв.— "доброзичливий", епітет Шіви.
Шанкха — власне черепашка, атрибут Вішну, черепашка, що провіщає перемогу.
Шарада — букв.— "та, що грає на віні"; епітет Сарасваті, богині красномовства.
шастра — науковий твір.
шветамбара — букв.— "одягнений у біле"; назва основної секти джайнізму — релігійно-філософського вчення, що виникло в 6 ст. до н. є. в Індії. Шветамбари носять біле вбрання, на відміну від них представники іншої секти — дигамбари взагалі нічого на себе не надягають. Іноді дигамбарів називають кшапанаками.
Шіва — бог-руйнівник і водночас творець.
шлока — двовірш; основний епічний розмір ануштубг.
шравака — послушник, учень.
шраддга — поминання предків.
шратрія — брахман, який здійснює жертвоприношення.
Шрі — богиня щастя, дружина Вішну.
шудра — назва нижчого, четвертого стану давньоіндійського суспільства; до нього належать селяни і всі ті, хто обслуговує вищі три стани.
Шукра — наставник асурів і дайтьїв.
Якші — лісовики, супутники бога багатства Кубери, охоронці скарбів. Зображуються у вигляді карликів з витріщеними очима.
Яма — бог смерті.