Вікна обабіч салону були відкриті в глибини незвіданого. Темрява в кімнаті підсилювала яскравість зовнішнього освітлення, і здавалося, коли дивишся у вікна, що перед нами гігантський акваріум.
Створювалося враження, що "Наутилус" стоїть на місці. Пояснювалося це тим, що око не вловлювало ніякої нерухомої точки. Але все-таки океанські води, що їх перетинав форштевень судна, часом проносилися перед нашими очима з надзвичайною швидкістю.
Зачаровані картиною підводного світу, обіпершись на виступ віконної рами, ми прилинули до стекол, не знаходячи слів від подиву, аж тут Консель сказав:
— Ви бажали побачити, любий Неде, тож дивіться! ,
— Дивовижно! Неймовірно! — говорив захоплено канадець, забувши і свій гнів і свої плани втечі. — Варто було приїхати здалеку, щоб помилуватися на таке диво!
— Так, тепер мені зрозуміле життя цієї людини! — вигукнув я. — Він проникнув у особливий світ, і цей світ розкриває перед ним свої найсокровенніші таємниці!
— Але де ж риби? — запитував кападець. — Я не бачу риб!
— А на що вони вам, любий Неде? — відповів Консель. — Адже в рибах ви однаково не розбираєтеся.
— Я? Але ж я рибалка! — заперечив Нед Ленд.
І між друзями зав'язалася суперечка; обоє вони розумілися на рибах, але кожний по-своєму.
Відомо, що риби складають четвертий і останній клас хребетних(1), їм дане дуже точне визначення: "хребетні — тварини 3 подвійним кровообігом і холодною кров'ю, дихають зябрами і пристосовані жити у воді". Риби підрозділяються на костистих і хрящових. Костисті — це риби, у яких кістяний скелет; хрящові — риби, у яких кістяк хрящовий.
(1) Сучасна систематика поділяє хребетних на 6 класів. (Прим, ред.)
Канадець, можливо, чув про такий підрозділ, але Консель, як більший знавець у цій царині, не міг із почуття дружби допустити, щоб Нед виявився менш освічений, аніж вій. Тому він сказав: [94]
— Друже Нед, ви гроза риб, майстерний рибалка! Ви переловили чимало цих цікавих створінь. Але б'юся об заклад, що ви і уявлення не маєте, як їх класифікують.
— Як класифікують риб? — серйозно відповідав гарпунер. — На їстівних і неїстівних!
— От так гастрономічна класифікація! — засміявся Консель. — А чи не скажете ви, чим відрізняються костисті риби від хрящових?
— А може, й скажу, Консель!
— А ви знаєте, як підрозділяються ці два основних класи?
— Поняття не маю, — відповідав канадець.
— Отож, любий Неде, слухайте і запам'ятовуйте! Костисті риби підрозділяються на шість підзагоців: по-перше, колючепері з цільною і рухливою верхньою щелепою, із гребінчастими зябрами. Підзагін включає п'ятнадцять сімейств, інакше кажучи, майже три чверті усіх відомих риб. Представник підзагону: звичайний окунь.
— Риба непогана на смак, — помітив Нед Ленд.
— По-друге, — продовжував Консель, — риби з черевними плавцями, розташованими позаду грудних, але не з'єднаними з плечовою кісткою. Підзагін включає п'ять сімейств, і сюди відносять значну частину прісноводних риб. Представники підзагону: короп, щука.
— Фе! — сказав канадець зі зневагою, — прісноводні риби!
— По-третє, — продовжував Консель, — м'якопері, у яких черевні плавці знаходяться під грудними і безпосередньо поєднані з плечовою кісткою. Шдзагіп включає чотири сімейства. Представники: палтус, камбала, тюрбо і так далі...
— Чудові риби! Чудові! — вигукував гарпунер, що не визнавав іншої класифікації риб, окрім смакової.
— По-четверте, — продовжував не бентежачись Консель, — безпері, з подовженим тілом, без черевних плавців, покриті твердою і слизуватою шкірою. Підзагін включає тільки одне сімейство. Сюди належать вугрові: вугор звичайний, гімнот — вугор електричний.
— Так собі риба! Посередня! — зауважив Нед Ленд.
— По-п'яте, — увійшов у смак Консель, — пучкозяброві, з цільнок^рухливою щелепою; зябра складаються з пензликів, розташованих попарно уздовж зябрових дуг. У цьому підзагоні одне сімейство. Представники: морський коник, летючий дракон.
— Мерзота! Гидь! — зауважив гарпунер. [95]
— По-шосте, — сказав Консель на закінчення, — зрослощелеп-ні, у яких кістки, що обмежують рот зверху, зрощені, надаючи повної нерухомості щелепі, — підзагін, що ганьбить справжніх риб. Представники: голкочеревні, місяць-риба.
— Ну, ця риба тільки опоганить каструлюї — вигукнув канадець.
— Ви хоч скільки-небудь зрозуміли, любий Неде? — запитав учений Консель.
— Анітрохи, друже Коисель! — відповів гарпунер. — Але валяйте далі, цікаво послухати!
— Що ж стосується хрящових риб, — незворушно продовжував Консель, — вони підрозділяються на три загони.
— І то забагато! — буркнув Нед.
— По-перше, круглороті, у яких замість щелепи один серединний носовий отвір, а позаду черепа ряд круглих зябрових отворів. Загін включає лише одне сімейство. Представник: мінога.
— Гарна риба! — сказав Нед Ленд.
— По-друге, селахії; зябра у них схожі на зяброві отвори круглоротих, але з рухливою нижньою щелепою. Загін найзначніший у класі. Підрозділяється на два сімейства. Представники: акули і скати.
— Як! — закричав Нед. — Скат і акула в одному загоні? Ну, любий Коисель, в інтересах скатів не раджу вам саджати їх разом в одну посудину!
— По-третє, — продовжував Коисель, — осетрові. Зябра у них відкриваються, як звичайно, однією щілиною, яка має зяброву кришку, — загін включає чотири види. Представник сімейства: осетер.
— Е-е! Любий Конселю, ви приберегли, на мій погляд, кращий
шматочок на закуску! І це все?
— Так, друже Нед, — відповів Консель. — І зауважте, що знати це — ще не значить довідатися про все, бо сімейства підрозділяються на роди, види та різновиди.
— Ага, любий Конселю! — сказав гарпунер, глянувши у вікно. — А от вам і різновиди!
— Риби! — закричав Консель. — Справді, можна подумати, що перед нами акваріум!
— Ні! — заперечив я. — Акваріум — та ж клітка, а ці риби вільні, як птахи в повітрі.
— А нумо, любий Конселю, називайте риб! Називайте! — сказав Нед Ленд. [96]
— Це не в моїй компетенції, — відповів Консель. — Це справа хазяїна!
І справді, славний хлопець, завзятий класифікатор, не був натуралістом, і я не упевнений, чи міг би він відрізнити тунця від макрелі. Канадець, навпаки, називав без запинки усіх риб.
— Баліст, — сказав я.
— Баліст китайський, — зауважив Нед Ленд.
— Рід балістів, сімейство шорсткошкірих, загін зрослощелеп-иих, — бурмотів Консель.
їй-право, удвох вони склали б чудового натураліста!
Канадець не помилився. Безліч китайських балістів, зі сплющеним тілом, із зернистою шкірою, із шипом на спинному плавці, вигравало навколо "Наутилуса", наїжачившись колючками, що стирчали в чотири ряди по обидва боки хвоста. Чи є щось більш чудове, аніж китайські балісти, згори сірі, білі знизу, із золотими плямами на лусці, що мерехтіли в темних струменях за кормою. Між балістами виднілися скати, немов полотнища, що розвіваються на вітрі; і серед них я з радістю помітив японського ската з жовтуватою спиною, ніжнорожевим черевом і трьома шипами над оком; вид настільки рідкісний, що саме існування його було у свій час поставлене під сумнів Ласепедом, що бачив такого ската тільки в одному альбомі японських малюнків.
Упродовж двох годин підводне воїнство ескортувало "Наутилус". І поки риби вигравали пустотливими зграйками, суперничаючи красою барв, блиском луски і в'юнкістю, я примітив зеленого губаня, барабульку, позначену подвійною чорною смужкою, бичка, білого, з фіолетовими плямами на спині і заокругленим хвостом, японську скумбрію, чудесну макрель тутешніх морів, зі срібною ' головою і блакитним тілом, сліпучих лазуревиків, одна назва яких заміняє всякі описи, спарид рубчастих, з різнобарвними плавниками, блакитними і жовтими, спарид смугастих, із чорною пасму-гою на хвості, спарид поясопосних вишукано оздоблених шістьма поперечними смугами, трубкоротих із рильцем у формі флейти, або морських бекасів, деякі представники яких досягають метра в довжину, японську саламандру, мурену, подобу змієподібного вугра, завдовжки в шість футів, з маленькими живими вічками і широким ротом, ощереним зубами, усього не перелічиш...
Замилуванню нашому не було меж. Вигукам не було кінця. Нед називав риб, Консель їх класифікував, а я захоплювався жвавістю їхніх рухів і красою форм. Мені не доводилося бачити таких риб у їхньому природному середовищі. [97]
Не стану описувати всі різновиди, що промайнули перед нашими зачарованими очима, усю цю колекцію Японського і Китайського морів.
Риби, притяпіуті, безсумнівно, сяйвом електричного світла, стікалися цілими зграями, їх було більше, ніж птахів у повітрі.
Раптом у салоні стало світло. Залізні стулки засунулися. Чарівне видіння зникло. Але я довго б іще марив наяву, якби мій погляд випадково не упав на інструменти, розвішані на стіні. Стрілка компаса як і раніше показувала напрямок на північно-північно-схід, манометр — тиск у п'ять атмосфер, що відповідає глибині в п'ятдесят метрів нижче рівня моря, а електричний лаг — швидкість п'ятнадцять миль за годину.
Я чекав капітана Немо. Але він не з'являвся. Хронометр показував п'яту годину.
Нед Ленд і Консель пішли у свою каюту. Я теж повернувся до себе. Обід уже стояв иа столі. Було подано суп із найніжніших морських черепах, на друге барвена, що славиться своєї білою, злегка шаруватою м'якоттю і печінка якої, приготовлена спеціально, вважається найвишуканішою стравою, потім філейна частина риби із сімейства окуневих, ще смачніша, аніж лососеве філе.
Увечері я читав, писав, міркував. Коли ж мене почало хилити на соп, я ліг на своє ложе із морської трави і міцио заснув, між тим як "Наутилус" ковзав швидкоплинною течією "Чорної ріки".
Глава п'ятнадцята
ПИСЬМОВЕ ЗАПРОШЕННЯ
Наступного дня, 9 листопада, я прокинувся після глибокого дванадцятигодинного сну. Консель, як звичайно, прийшов довідатися, "чи добре хазяїн відпочивав", і запропонував свої послуги. Його друг, канадець, усе ще спав так безтурботно, начебто іншого заняття у нього і не було.
Я не заважав славному хлопцеві базікати, але відповідав невлад. Мене тривожило, що капітан не був присутній на учорашнім видовищі, і я сподівався побачити його сьогодні.
Я одягнувся у свою вісонову одіж. Якість тканини викликала у Конселя цілий ряд зауважень. Довелося йому пояснити, що тканина ця виробляється із шовковистих міцних ниток бісуса, за допомогою яких прикріплюється до скель мушля, так звана "пінна", що п чимало є на узбережжях Середземного моря.