До народу свого кожен повернеться, і кожен до краю свого втікатиме.
15 Кожен знайдений буде заколеним, і кожен пійманий впаде від меча...
16 А їхні діти на їхніх очах будуть убиті, їхні оселі пограбовані, а їхніх жінок збезчестять!
17 Оце я підніму на них мідіян, що байдужі до срібла, а до золота неласі,
18 і вбиватимуть юнаків їхні луки, і над плодом утроби вони милосердя не матимуть, не змилується їхнє око над дітьми...
19 І стане тоді Вавілон, краса царств, пишнота і гордість халдейська, як зруйновані Богом Содом та Гоморра!
20 Буде він безлюдною пусткою з роду в рід, араб там не стане наметом і там пастухи не спочинуть зі своєю отарою...
21 І він стане звірам пустельним за лігво, і наповняться їхні помешкання совами, і там пробуватимуть страуси, і волохаті демони там танцюватимуть...
22 І завиють шакали в порожніх хоромах його, а гієни — в величних палацах! І близько вже час його, і не забаряться ці його дні!
Iсаї 14
1 Бо Господь змилосердиться над Яковом, і обере знову Ізраїля, і на їхній землі їх поселить. І до них долучиться чужинець, і приєднається до оселі Якова.
2 І народи їх візьмуть, і їх запровадять до їхнього місця, а оселя Ізраїлева на Господній землі за слуг та служниць їх прийме собі на спадщину. І візьмуть вони до неволі тих, хто їх поневолив, і вони над своїми гнобителями запанують!
3 І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочинок із терпіння твого та з неспокою твого, та з праці тяжкої, яку ти мусив виконувати,
4 то ти заспіваєш оцю пісню глумливу про царя Вавілону, промовляючи: "Як гнобитель зник, зникло гноблення!
5 Господь зламав кия безбожних і берло пануючих,
6 що з люттю повсякчас завдавав удари народам, що в гніві гнобив був людей переслідуванням невпинним.
7 Спочила була, заспокоїлася вся земля, і виспівує голосно.
8 Кипариси та кедри ліванські тобою втішаються, промовляючи: "Відколи ти ліг, не приходить на нас дроворуб!"
9 Заворушився заради тебе шеол. Щоб зустріти тебе, побудив померлих, усіх очільників на землі, і підняв з їхніх тронів всіх людських царів.
10 Вони всі скажуть тобі: "І ти ослаб, як і ми, став подібний до нас!
11 Кинута до шеолу твоя гордість та гра твоїх арф, вистелено під тобою червою, і черв'як накриває тебе"...
12 Як же упав ти з небес, о сину зірниці досвітньої, ясна зоре, як ти розбився об землю, гнобителю люду!
13 Ти ж сказав був у серці своєму: "Зійду я на небо, вище зір Божих поставлю престол свій і сяду я на горі зібрання богів, на краю півночі,
14 піднімуся понад хмари, уподібнюся Всевишньому!"
15 Та скинутий ти до шеолу, до найглибшої ями!
16 Ті, що бачитимуть тебе, пильно придивлятимуться, промовляючи: "Чи ж це той, що змушував землю тремтіти, що здригалися царства від нього,
17 що він перетворював у пустелю всю землю, а міста її руйнував, що бранців своїх не пускав до своєї землі?"
18 Усі славні людські царі лягли, кожен у своїй усипальні,
19 ти ж від могили своєї відкинутий геть, мов непотрібна гілка, між убитими мечем, що до могили між камінь спускаються, як потоптаний труп...
20 Ти не будеш поєднаний з ними в могилі, бо землю свою зруйнував, свій народ знищив... Нащадки злочинців повік не згадаються!
21 Його дітям приготуйте різню за вину їхніх батьків, щоб вони не постали, і землі не успадкували, і не наповнили світу містами".
22 І на них я повстану, каже Господь Саваот, і витну ім'я Вавілону і залишки його, і нащадка й онука, каже Господь!
23 І зроблю я його їжакові помешканням та багном з очеретом, і мітлою винищення замету його, — каже Господь Саваот!
24 Присягав був Господь Саваот, промовляючи: "Поправді, як задумав я, так станеться, і як я був запланував, те виконається,
25 щоб потовкти асирійця в країні моїй, на горах моїх розтопчу я його! І ярмо його зніметься з них, і тягар його скинеться з їхніх пліч!"
26 Це те, що вирішено про всю землю, і це та рука, що витягнута на всі народи.
27 Бо вирішив Господь Саваот, і хто йому заборонить? Хто відверне руку його витягнуту?
28 У році смерті царя Ахаза було таке пророцтво:
29 "Не тішся, уся филистимська земле, що зламане берло, яке тебе вдарило, бо з гадючого кореня виповзе люта змія, і вогнистий летючий дракон буде плодом її!
30 І пастимуться первістки бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корінь я голодом виморю, і рештки твої він доб'є!
31 Плач же, брамо, місто, кричи, занепала духом уся филистимська земля, бо приходить з півночі дим, і не буде нікого, хто відстав би з його вояків!"
32 Яка відповідь буде народним посланцям? Та, що Сіон Господь заклав, і сховаються в ньому убогі з народу його!
Iсаї 15
1 Пророцтво про Моав. Так! Вночі Ар-Моав пограбований був та винищений. Справді, вночі Кір-Моав пограбований був та винищений.
2 Він пішов до святині, а Дивон на верхів'я, щоб плакати. Над Невом і Медевою голосить Моав. На всіх головах його лисина, поголена кожна його борода,
3 на всіх його вулицях підперезалися веретою, на дахах його та на майданах усі голосять, стікають слізьми...
4 І кричали Ешбон та Елале, аж до Ягацу був чутий їхній ґвалт, тому голосять вояки Моаву, і душа його в ньому тремтить.
5 Моє серце кричить про Моав, втікачі його аж до Цоару, до Еглат-Шелішії, бо з плачем ходять узбіччям Лухіту, бо на шляху Хоронаїмському встає крик загибелі,
6 бо води Німріму спустошенням стали, і висохла трава, зникла мурава, не стало ніякої зелені...
7 Тому залишки набутого маєтку вони віднесуть за потік степовий.
8 Бо наповнився тим криком Моав, по Еглаїму його голосіння і по Беер-Еліму воно.
9 Бо наповнилася кров'ю води Димону, бо я покладу на Димон ще лихо, пошлю лева на втікачів із Моаву і на решту землі.
Iсаї 16
1 Пошліть барана власникові землі, із Сели, через пустелю, на гору дочки Сіону.
2 І мов те наполохане птаство, з кубла вигнане, будуть дочки Моаву при бродах Арнону.
3 Дай пораду, зроби присуд, зроби ніччю полуденну тінь, сховай вигнанців, біженців не видавай...
4 Хай мешкають у тебе вигнанці Моава, стань їм захистом перед грабіжником, бо не стало насильника, скінчився грабунок, згинув із землі той, хто топтався по інших...
5 І буде утверджений милістю трон, і сяде на ньому у правді в наметі Давида суддя, що дбатиме за правосуддя та буде в справедливості вправний.
6 Ми чули про гордість Моава, що гордий він дуже, про сваволю його і його гординю, про лють його, про марні його нісенітниці...
7 Буде тому голосити Моав над Моавом, весь голосити він буде! За хлібцями з родзинок Кір-Харесету плакатимуть побиті,
8 бо посохли хешбонські поля, і виноградник Сівми. Володарі народів знищили лозу добірну, яка до Язеру сягала і зникала в пустелі, пагони ж її добралися аж до моря.
9 Тому язерським плачем плакатиму за виноградиною Сівми. Сльозою своєю тебе орошу, о Хешбоне й Елале, бо чути крик ворожий над твоім літнім плодом та на жнивом твоїм.
10 Забрана радість та втіха із саду, а по виноградниках не чути пісні і радісного гомону. Вина по чавилах не топче чавильник. Я зупинив торжество!
11 Тому в жалобі звучать про Моав мої нутрощі, мов би та арфа, а нутро моє про Кір-Херес.
12 І буде, як виявиться, що змучився на схилах Моав, і ввійде молитися у святиню свою, та марно.
13 Оце слово, яке сказав був віддавна Господь про Моав.
14 А нині Господь каже: "За три роки, відповідним трьом рокам наймита, буде зневажена слава Моава з усім багатолюддям його, а залишок його буде нечисленний і слабкий!"
Iсаї 17
1 Пророцтво про Дамаск. Ось Дамаск стане не містом, а купою руїн.
2 Покинуті будуть міста Ароеру, там лежатимуть череди і не буде кому їх наполохати...
3 Зникне твердиня з Єфрема, і царство з Дамаску, і з рештою Араму буде, як із славою синів Ізраїля, каже Господь Саваот!
4 І в день той, слава Якова знидіє і схудне сите тіло його.
5 І буде жнець, що збирає збіжжя, а рука його жне колоски, немов би збирає він залишки колосків у долині Рефаїм.
6 І на ньому залишаться рештки з плодів, як при оббиванні оливки: дві чи три ягідки на верхівці, чотири чи п'ять плідних гілок, — каже Господь, Бог Ізраїлів.
7 Того дня зверне людина погляд на свого Творця, і очі її дивитимуться на Святого Ізраїлевого.
8 І не поглядатиме на жертовники, створені її руками, і не дивитиметься на те, що зробили були її пальці, ні на ашери, ані на стовпи на честь сонця.
9 Того дня її фортеці будуть, мов ті опустілі гірські схили, що їх залишено перед синами Ізраїля, і руїною станеться те.
10 Бо забула ти, дочко Ізраїля, Бога порятунку свого, і не пам'ятала про Скелю сили своєї. Тому ти насаджуєш сад приємний, і плекаєш у ньому чужу виноградину.
11 Того дня, як садила, ти обгородила його і подбала, щоб зійшло й зацвіло. Але врожай зникне в день слабості і невигойного болю!...
12 Лихо, гомін численних народів, неначе шум схвильованого моря, і галас племен, немов гуркіт великої води.
13 Галасують племена, неначе гуркочуть великі води, та від його докору, вони втечуть далеко і будуть гнані, немов та полова по горах за вітром, чи перед вихором перекотиполе...
14 З вечірніми сутінками приходить лихо, а поки ранок настане, їх вже й нема. Це талан наших грабіжників, і це доля здирників наших!...
Iсаї 18
1 Лихо тобі, краю цвіркунів, що з іншого боку річок етіопських,
2 що морем послів посилаєш на човнах папірусових! Ідіть, швидко посли, до народу високого й засмаглого, до народу, що страх наводить віддавна й аж досі, до люду сильного, що топче усе на своєму шляху, землю якого, перетинає багато річок.
3 Усі мешканці землі, дивіться, коли піднесеться прапор на горах, слухайте, чи не затрублять у ріг.
4 Бо Господь так сказав до мене: "Я буду спокійний, дивлячись з місця свого пробування, як тепло те при світлі ясному, як та хмара вологи у спеку жнив!"
5 Бо перед збором урожаю, як закінчиться цвітіння, а грона стануть достигати, то він зріже ножем паростки, а гілки, що стеляться, відрубає й відкине.
6 Будуть вони залишені для хижого птаха гірського та звірини земної, і літо над ним проведе хижий птах, і вся земна звірина над ним перезимує.
7 Того часу принесений буде дарунок для Господа Саваота від народу високого й засмаглого, від народу, що наводить страх віддавна й аж досі, від люду сильного, що топче усе на своєму шляху, землю якого перетинає багато річок, до місця ймення Господа Саваота на горі Сіон.
Iсаї 19
1 Пророцтво про Єгипет.