Біблія

Сторінка 181 з 318

Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів, а остання прославить шлях приморський в Зайорданні, Галілею поганську.

Iсаї 9

1 Народ, який у темряві ходить, світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерті, світло засяє над ними!

2 Ти розмножив народ цей, ти приніс йому радість. Вони перед обличчям твоїм радіють, як радіють у жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич!

3 Бо розтрощив ти важке ярмо його і поламав кия гноблення, як за днів Мадіяма.

4 Усяке бо взуття вояка, що гупає гучно, та накидка, заплямована кров'ю, стане все це за їжу вогню!

5 Бо дитя народилося нам, даний нам Син, і на його плечі покладена влада, і дадуть ім'я йому: Дивовижний Порадник, Бог Сильний, Батько Вічності, Князь Миру.

6 Скрізь пошириться його панування і завжди буде мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його, і щоб підперти його правосуддям та правдою віднині й навіки, ревність Господа Саваота це зробить!

7 Проти Якова слово послав був Господь, а впало воно на Ізраїля,

8 і зрозуміє весь народ, Єфрем та мешканець Самарії, що промовляють з пихою й зухвалістю серця:

9 "Попадала цегла, а ми збудуємо з каменя тесаного, сікомори порубано, та ми замінимо їх кедрами!"

10 Та над ним Господь зміцнив супротивників Реціна, а його ворогів нацькував:

11 Арама попереду, а филистимлян позаду, вони роззявлять пащу і пожеруть Ізраїля... При цьому всьому не відвернувся його гнів і витягнута ще рука його!

12 Та народ не звернувся до того, хто вразив його, і не шукали Господа Саваота...

13 Тому Господь відсік від Ізраїля голову й хвіст, пальму й очеретину за одного дня.

14 Старий та знатний — це та голова, а пророк, що навчає неправди — це хвіст.

15 І сталося, що поводатарі цього народу зводять його зі шляху, і ті гинуть проваджені ними.

16 Тому його юнаками не радітиме Господь, а до сиріт його та його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний — злочинець і лихі вуста їхні. При цьому всьому не відвернувся його гнів і витягнута ще рука його!...

17 Бо злоба горить, як вогонь, пожирає тернину й будяччя і палає по хащах лісових, піднімаючи вгору стовпи диму...

18 Від люті Господа Саваота земля загориться і стане народ, як пожива вогню, і не шкодуватиме жоден брата свого!...

19 І різатиме праворуч, та буде голодний, і жертиме зліва, але не насититься, кожен жертиме тіло руки своєї.

20 Манасія Єфрема, а Єфрем Манасію, разом обоє на Юду... При цьому всьому не відвернувся його гнів і витягнута ще рука його!...

Iсаї 10

1 Лихо законодавцям несправедливим, та писарям, які пишуть лихе,

2 щоб від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих народу мого, щоб стали вдови здобиччю їм, а сироти — для грабунку...

3 А що ви робитимете в день відвідин і раптового знищення, що прийде здалека, до кого втечете за допомогою, і де залишите славу свою?

4 Нічого не лишиться, тільки пригнутися між полоненими і падати між убитими... При цьому всьому не відвернувся його гнів і витягнута ще рука його!...

5 Лихо асирійцеві, різці гніву мого, а кий у руках його — це моє невдоволення!

6 На люд нечестивий пошлю я його, про народ мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі і пограбувати, і щоб потоптати його, як багнюку на вулицях.

7 Та не так він собі розуміє, а серце його не так думає, бо в серці його, щоб немало народів знищити!

8 Бо каже: "Хіба всі мої очільники не царі?

9 Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж не така Самарія, як Дамаск?

10 Тому що рука моя царства божків досягла, а в них більші боввани, як у Єрусалимі та в Самарії,

11 то хіба не зроблю я так само для Єрусалиму й бовванів його, як зробив я був для Самарії й божків її?"

12 І як закінчить справу свою Господь на горі Сіон та в Єрусалимі, то скаже: "Відплачу я за плоди гордовитості серця царя асирійського та зухвалості чванливих очей його!

13 Бо він каже: "Вчинив я це міццю своєї руки і своїм розумом. Я на свій розсуд відміняю кордони народів, а їхній маєток грабую, і як могутній велетень, викидаю мешканців!

14 І досягла, мов кубло те, багатства народів рука моя, й як збирають покинуті яйця, я всю землю зібрав, і ніхто не змахнув крилом, і дзьоба не відкрив, і не зацвірінькав"...

15 Чи сокира пишатиметься понад того, хто нею рубає? Чи понад того, хто ріже пилкою, гордитиметься пилка? Ніби палиця рухає того, хто її переставляє, чи підносить кий того, хто його піднімає!"

16 Зате Господь, Бог Саваот, пошле сухорлявість на ситих його, і під його слави полум'ям палатиме, немов би пожежа!

17 І Світло Ізраїля стане вогнем, а Святий його — полум'ям, і запалить воно, й пожере його терня й будяччя в один день!

18 І славу лісу його та його саду знищить він від душі аж до тіла, і буде той, як знидівший хворий,

19 і буде залишок дерев його лісу такий нечисленний, що й дитина їх перелічить!

20 І станеться в день той, залишок Ізраїля і врятовані оселі Якова вже не опиратимуться на того, хто б'є їх, а обіпруться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.

21 Лиш залишок навернуться, залишок Якова, до Сильного Бога.

22 Бо коли б був народ твій, Ізраїль, як морський пісок, то тільки залишок з нього навернеться! Загибель призначена, як платня за справедливість,

23 бо виконає Господь, Бог Саваот постанову про знищення серед усієї землі.

24 Тому так промовляє Господь, Бог Саваот: "Мій народе, мешканцю Сіону, не бійся асирійця! Він палицею тебе вдарить і кия свого підніме на тебе, як колись на шляху єгипетському.

25 Бо ще трохи і скінчиться лють, і втихне гнів мій на їх знищення!"

26 І пробудить на нього бича Господь Саваот, як вразив був він Мадіяма при скелі Орев, і кия підніме на море, як колись на Єгипет!

27 І в день той, з твого плеча тягар його зніметься, а з шиї твоєї ярмо його, і через ситість ярмо буде знищене!

28 Він прийде навпроти Аяту, перейде в Мігрон, свої речі складе до Міхмашу.

29 Перейдуть провалля, Гева — ночівля нам, затремтіла Рама, втекла Саулова Гіва.

30 Заголоси, о дочко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте!

31 Мадмена розбіглася, мешканці Гевіму втікають...

32 Ще сьогодні залишиться він у Нові. Своєю рукою погрожує горі дочки Сіону, пагорбові Єрусалиму.

33 Ось Господь, Бог Саваот, відтинає гілки, найвищі будуть зітнуті, і стануть високі низькими.

34 І буде обтята навколо залізом гущавина лісу, і Ліван упаде від могутньої руки!

Iсаї 11

1 І вийде пагін із пня Єсеєвого, і гілка дасть плід із коріння його.

2 І спочине на ньому дух Господній, дух мудрості й розуму, дух поради й лицарства, дух розуміння та страху Господнього.

3 Його вподобання в страху Господньому, і він не тільки з того, що побачать очі його, судитиме, і не тільки з того, що почують вуха його, вирішуватиме,

4 а судитиме вбогих за правдою, і виголошуватиме справедливий присуд сумирним землі. І вдарить він землю палицею своїх вуст, а подихом вуст своїх смерть заподіє безбожному.

5 І буде він підперезаний справедливістю, а вірність буде поясом стегон його!

6 І замешкає вовк з вівцею, і лежатиме пантера з козеням, і будуть разом телятко, левчук та худоба вгодована, а дитина мала їх водитиме!

7 А корова й ведмідь пастимуться разом, разом лежатимуть їхні діти, і лев їстиме солому, немов та худоба!

8 І бавитиметься немовля над норою кобри, і відняте від перс дитя простягне свою руку до нори гадюки,

9 не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій моїй горі, бо земля буде повна розуміння Господнього так, як море вода покриває!

10 І в день той корінь Єсеєвий стане прапором народам. Поганські народи звертатимуться до нього і прославиться місце спочинку його!

11 І в день той знову вдруге простягне Господь свою руку, щоб набути залишок народу свого, що лишиться з Ашшуру й Єгипту, Патросу та Етіопії, Еламу та Шінеару, Хамату та морських островів.

12 І іншим народам підніме він прапора, і збере вигнанців Ізраїля, і розпорошених Юди збере з чотирьох країв світу!

13 І зупиниться заздрість Єфрема, і витяті будуть супротивники Юди, і вже не заздритиме Юді Єфрем, а Юда не гнобитиме Єфрема.

14 І вони налетять на землі филистимлян біля моря, пограбують гуртом синів сходу. На Едом і Моав вони накладуть свою руку і діти Аммона їх слухатимуть.

15 І висушить Господь Єгипетську затоку, і руку свою простягне на Ріку, і сильним духом своїм на сім потоків розділить її, що можна буде її у взутті переходити.

16 І буде широким шлях для решти народу його, що з Ашшуру залишиться, як був для Ізраїля в день, коли він виходив з Єгипту.

Iсаї 12

1 І ти скажеш дня того: "Хвалю тебе, Господе, бо ти гнівався на мене, та гнів твій ущух і мене ти порадував.

2 Бог — порятунок мій! Я безпечний і не боюся, бо Господь — сила моя та пісня моя, Господь став порятунком для мене!"

3 Ви в радості черпатимете воду з джерел порятунку!

4 І скажете ви того дня: "Дякуйте Господові, кличте ім'я його, повідомляйте між народів про вчинки його, нагадуйте про велич його ймення!

5 Співайте для Господа, він бо велике вчинив, і хай це буде знане по всій землі!

6 Радій та співай, мешканко Сіону, бо серед тебе Величний, Святий Ізраїлів!"

Iсаї 13

1 Пророцтво про Вавілон, що бачив Ісая, син Амосів.

2 Підніміть прапора на лису гору, покличте їх голосніше, помахайте рукою, щоб входили вони княжою брамою!

3 Я звелів був своїм посвяченим, теж покликав лицарство своє на мій гнів, що зухвало радіють.

4 Чути гамір у горах, як народу численного, і чути гомін зібраних тут царств народів, це переглядає Господь Саваот бойове своє військо!

5 Приходять з далекого краю, з кінців небес, Господь і знаряддя гніву його, щоб усю землю винищити!

6 Голосіть, бо близький день Господній, він від Всемогутнього прийде, немов руйнування...

7 Тому всі руки ослабнуть, і кожне серце людське зневіриться.

8 І вони налякаються, болі та муки їх схоплять, тремтітимуть, немов та породілля, їхні обличчя горітимуть і вони поглядатимуть з подивом один на одного...

9 Оце день Господній приходить у полум'ї гніву, жорстокий і лютий, щоб землю зробити пусткою, а грішних її винищити з неї!

10 Бо зорі небесні та їхні сузір'я не дадуть свого світла, сонце затьмариться при сході своєму, і місяць не дасть свого світла...

11 І я покараю світ за зло, а безбожних за їхні провини, зупиню зухвальство злочинця, а гордість насильників принижу!

12 Я зроблю людину коштовнішою за щире золото, людину смертну — за офірське золото.

13 Тому небеса захитаю, і зрушиться земля з свого місця від люті Господа Саваота, в день палючого гніву його...

14 І буде народ, як та сарна наполохана чи як отара, якої нема кому зібрати...