В ньому жив гандгарва на ім'я Мадана з дружиною Ратнавалі, і мали вони дочку Маданаманджарі. Дивлячись на її вроду, і боги, і данави падали перед нею ниць у нестямі. А пристойного жениха, за якого можна було б видати її, не траплялося. Одного разу прийшов до них мудрець, який також не встояв перед її красою і закохався в дівчину. Але згодом схаменувся і став проклинати її.
Недарма кажуть:
Коли оселиться в щасливця серці
Струнка, зваблива, ніжна і жагуча,
Від себе в захваті, хто переможе?
Хто переможе? То хто ж переможе?!
"Якщо через її вроду навіть я став жертвою Смари, то хай же позбавлено буде її цнотливості!" — мовив мудрець, а раджа нахилився до нього і попросив: "О повелителю, зглянься, зроби ласку!"
Нарада відказав йому: "Хоч і позбавлено буде її цнотливості, але ні гріх її не торкнеться, ні розлука з чоловіком. На горі Мару стоїть місто Віпулапурі, а там живе гандгарва на ім'я Канакапрабга, який і стане нареченим твоєї дочки". І Нарада собі пішов. [370]
Потім, як і провістив мудрець, Маданаманджарі вийшла заміж за того гандгарву. Якось він залишив її вдома, а сам вирушив на гору Кайласу. Одного разу, коли жінка, змучена розлукою з чоловіком, лежала без одежі й прикрас, вражений її незрівнянною красою відьядгара забажав злитися з нею в любовних обіймах, але вона того не захотіла. Тоді він прибрав вигляду її чоловіка і оволодів вродливицею.
Згодом повернувся додому чоловік і відразу ж помітив, що дружина без нього аж ніяк не нудилася. "Інший утішався її тілом!" — з прикрістю подумав він і вирішив убити зрадницю. З цією метою гандгарва повів її до храму Чандіки. Коли перед статуєю богині він збирався вбити свою жінку, вона закричала: "О володарко! Ти ж обіцяла мені в нагороду, що мій син стане верховним повелителем гандгарвів. Ну, то як, чи доведеться мені побачити личко мого сина?"
Зглянувшись на благання безталанної, з'явилася сама богиня і мовила: "О мужній гандгарво, негрішна вона! Якийсь відьядгара, вигляду твого прибравши, спокусив її, але вона про те не знала, отож нема на ній вини. А ще ж над нею тяжіло прокляття мудреця. Тому так і вийшло!"
Почувши слова богині: "Не відала вона про прокляття Наради, за його ж словами — невинна вона, і ти мусиш її взяти". Отож гандгарва Канакапрабга забрав свою дружину, пішов з нею додому, і зажили вони щасливим життям.
О купецький сину, коли ти слову моєму віриш, то повинен її, яка нічого лихого на думці не мала, простити!" І погодився Мадана з пернатим, а Харідатта, зрадівши, що повернувся син, влаштував велике свято, під час якого з неба падали вінки, сплетені з божественних квітів, і саме на цьому торжестві папуга, майна й Тривікрама, позбувшись прокляття, піднеслися в небо. А Мадана зі своєю чарівною Прабгаваті жив, купаючись у щасті".
Така сімдесята з сімдесяти оповідок папуги.
От і скінчилися "Сімдесят оповідок папуги".
СЛОВНИК ІМЕН І НАЗВ
Авангі — одне з шістнадцяти великих царств стародавньої Індії; столиця його — місто Удджайїні.
аджа — коза, призначена для жертви.
Амараваті — столиця Індри, місто-фортеця, посеред якого стоїть блискотливий палац Вайджаянта.
Амбіка — зменшене ім'я Амби, дружини Шіви.
амріта — напій безсмертя.
анджалі — молитовно складені долоні; ознака шаноби, вітання.
анекашакті — букв, "всемогутній".
антахпур — жіноча половина палацу, гарем.
Арджуна — один з п'яти братів, головних героїв великої індійської епопеї "Махабгарата", хоробрий воїн.
артхашастри — твори, що трактують питання держави, політики, економіки.
Аушанас — одне з імен мудреця Шукри, наставника й лікаря асурів і дайтьїв, супротивників богів-девів.
ашадг — місяць індійського календаря, від середини червня до середини липня.
Ашваттхаман — один з персонажів великої індійської епопеї "Махабгарата".
бабуль — широко розповсюджене в Індії дерево, що йде на паливо та виготовлення сільськогосподарського знаряддя.
балакхільї — легендарні мудреці-пігмеї, які оточують колісницю бога Сонця.
Балі — цар з роду асурів, у країні якого всі люди були щасливі. Боги злякалися, що ніхто не віритиме їм і не приноситиме жертв, тому й вирішили знищити Балі. Зглянувшись на їхнє благання, Вішну, знаючи про щедрість і великодушність Балі, від якого жоден прохач не виходив невдоволеним, обернувся на карка брахмана й попросив у нього стільки землі, скільки зможе покрити за три кроки. Балі погодився, і тоді Вішну, набравши свого істинного вигляду, за два кроки покрив землю й небо, а за третім — поставив ногу на голову Балі і скинув його в пекло. [372]
баньян — могутнє гіллясте дерево з численним повітряним корінням.
Бархаспатья — ім'я стародавнього мудреця, автора трактату про політику; назва однієї з давніх шкіл індійського матеріалізму.
Бгагаван — звертання до бога.
Бгаргава — власне ім'я; потомок Бгрігу, одного з прародителів.
Бгаттаріка — богиня-покровителька.
Бгаума — одне з імен Парваті, дружини Шіви.
Бгішма — один з персонажів великої індійської епопеї "Махабгарата", знавець політики.
бгут — привид, дух.
бетель — засіб, що освіжає і дезинфікує рот; широко розповсюджений в Індії та інших країнах Південної Азії.
білий парасоль — символ царської влади.
блага мінливі — за уявленнями індусів земне життя і все пов'язане з ним ілюзорне.
боги-покровителі — складовою частиною імені кожного індуса є імення того чи іншого бога, до якого й звертаються як до покровителя.
божий суд — різновид судової процедури в середньовічній Індії, за якою того, на кого падає підозра в злочині, могли опустити на тривалий час у воду, примусити взяти в руки розпечене залізо і т. п.; вважалося, що в разі непричетності до вчиненого злочину, він не постраждає.
Брахма — верховне божество в індуїзмі; абсолютний дух, що породжує все суще.
брахмани — вищий стан стародавнього й середньовічного індійського суспільства, що переважно охоплює жерців.
брахмаракшас — тобто брахман серед ракшасів, злих духів; дух брахмана, який негідно поводився за свого життя.
брахмачарин — брахман, який проходить етап учнівства, що починається з церемонії посвячення, після [373] якого йому надається право носити священний шнур.
Бріхаспаті — стародавній мудрець, втілення мудрості; з його ім'ям пов'язана назва однієї з давніх шкіл індійського матеріалізму.
Бріхатспхіг — власне ім'я, букв, означає — "огузкуватий".
Вадава -одна з іпостасей бога Вішну, всепоглинаючий вогонь у вигляді коня, що криється в глибині океану.
Вайкунтха — рай Вішну.
Вайнатея — син Вінати, прародительки пернатих, божественний коршун Гаруда.
Вайнья — заклинатель.
еайраг'я — відкидання світу, зречення сімейних і соціальних обов'язків.
Вайшравана — букв. — "прославлений", епітет Кубери, бога багатства.
Валлабгінатх — ім'я божества чи святого.
Вангала — стародавня назва Бенгалії.
Вараручі — давньоіндійський поет, драматург і граматист, персонаж багатьох фольклорних та літературних сюжетів.
Варуна — один з найдавніших богів індійської міфології, бог океану.
Васава — одне з імен Індри.
Васанта — бог весни.
Васу — група молодших божеств у давньоіндійській міфології.
Васудева — ім'я батька бога-пастуха Крішни.
Васушакті — власне ім'я, букв.— "дуже багатий".
Ватсьяяна — ранньосередньовічний індійський мислитель, автор "Камасутри", трактату про кохання.
Вачаспаті — власне ім'я, букв, означає "повелитель мови", автор творів про право.
Вершитель кінця — епітет Ями, бога смерті.
Вїбгутунда — власне ім'я, букв, означає — "пузатий".
Відура — автор книги політичних афоризмів, т. зв. "Відураніті".
Віз Праджапаті — назва сузір'я.
Віз Рохіні — назва сузір'я.
Вікала — букв.— "вечір", "сутінки"; в "Панчатантрі" використано персоніфіковано, як ім'я вдаваного духу.[374]
Вікрамадітья — букв.— "сонце доблесті", популярний герой фольклору, ідеал справедливого царя.
Вікрамарка — одне з імен-епітетів царя Вікрамадітьї.
Віна — музичний щипковий інструмент з додатковим резонатором у верхній частині грифа.
Вінарава — власне ім'я, букв, означає "мелодія віни".
Вінаяка — букв.— "проводир", епітет бога Ганеші.
Вірата — один з персонажів великої індійської епопеї "Махабгарата", цар країни матсьїв.
Вірінчі — одне з імен бога Брахми.
віта — звідник, нахлібник.
Вішвакарман — один з ведичних богів, здібний майстер.
Вішну — одне з найвищих божеств (поряд з Брахмою і Шівою) в індуїзмі і брахманізмі, бог-охоронець.
Вішнугупта — ім'я Чанак'ї, автора політико-економічного трактату "Артхашастра".
Вішнушарман — гаданий автор "Панчатантри".
В'яса — ім'я мудреця, якому приписується авторство великої індійської епопеї "Махабгарата" і упорядкування священних книг стародавніх індійців.
Ганапаті — букв.— "проводир ганів", духів, що становлять почет Шіви; син Шіви й Парваті, бог мудрості, вченості, ремесел та мистецтва.
гандгарви — напівбоги, небесні музиканти; зображують їх у вигляді істот з тілом, верхня частина якого людська з крилами, нижня — кінська, а обличчя їхні схожі на пташині.
Гандіва — ім'я лука Арджуни, одного з героїв великої індійської епопеї "Махабгарата".
Ганеша — Ганапаті, бог, покровитель наук, мистецтв, ремесел і торгівлі, нищитель перепон; зображують його у вигляді товстуна зі слоновою головою.
Гаруда — божественний коршун, на якому літає бог Вішну.
гетера (ганіка) — в стародавній і середньовічній Індії був дуже розвинений інститут гетеризму, що становив об'єкт багатьох сатиричних творів.
Гірі — гора; також — Гімалаї.
Говінда — букв.