Ти навчав би мене, я б тебе напоїла вином запашним та гранатовим соком!
3 Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...
4 Заклинаю вас, дочки Єрусалиму, не будіть мого кохання, аж доки воно само не прокинеться!
5 Хто вона, що виходить з пустелі, опираючись на свого коханого? Під яблунею я збудила тебе, там повила тебе мати твоя, там тебе повила твоя ненька!
6 Поклади мене, як печатку на серце своє, як печатку на руку свою, бо непереборне кохання, як смерть, ревнощі люті, немов той шеол, його жар — жар вогню, воно полум'я Господа!
7 Води великі не зможуть загасити кохання, ані ріки його не заллють! Коли б хто давав за кохання весь маєток свій, то зневажили б ним!...
8 Є сестра в нас мала, й перс у неї нема ще. Що зробимо нашій сестричці в той день, коли сватати будуть її?
9 Якщо вона мур, забороло срібне збудуймо на ньому, а якщо вона двері, облицюймо кедром їх...
10 Я мур, мої ж перса як башти, тоді я була в його очах мов та, що спокій знайшла...
11 Виноградника мав Соломон у Баал-Гамоні, виноградника він віддавав сторожам, щоб кожен приносив за плід його тисячу срібла.
12 Але мій виноградник, що маю його, при мені! Тобі, Соломоне, хай буде та тисяча, а сторожам його плоду дві сотні!
13 О ти, що сидиш у садах, друзі твої прислухаються до твого голосу. Дай почути його й мені!
14 Втікай, мій коханий, і стань подібний до сарни, чи до молодого оленя у бальзамових горах!
ПРОРОЦТВА ІСАЇ
Iсаї 1
1 Видіння Ісаї, Амосового сина, яке він був бачив про Юдею та про Єрусалим за днів Уззії, Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів.
2 Послухайте ви, небеса, і ти, земле, почуй, бо промовляє Господь: "Синів собі виховав та викохав я, а вони зняли бунт проти мене!...
3 Віл знає свого власника, а віслюк — ясла пана свого, а Ізраїль не знає мене, не звертає уваги народ мій на мене"...
4 О люде грішний, обтяжений злочинами, лиходійське насіння, сини розбещені, ви покинули Господа, ви Святим Ізраїлевим знехтували, відвернулися!
5 У що будете биті ще, коли неслухняними далі будете? Хвора ваша вся голова, і все серце боляще...
6 Від стопи ноги й аж до голови нема живого місця на ньому: рани, синці та відкриті виразки, не перев'язані й оливою не змащені...
7 Земля ваша спустошена, вогнем спалені ваші міста, поля ваші на ваших очах поїдають чужинці, скрізь пустка, немов після вандалів!...
8 І залишилася дочка Сіону, мов курінь у винограднику, мов намет для ночівлі на баштані, як місто в облозі...
9 Коли б був Господь Саваот не лишив нам залишку малого, ми були б як Содом, до Гоморри ми стали б подібні...
10 Послухайте слова Господнього, содомські князі, почуйте Закон Бога нашого, народе гоморрський.
11 "Нащо мені численні ваші жертви? каже Господь. Наситився я цілопаленнями баранів і жиром ситих телят, а крові биків, овець та цапів не бажаю!
12 Як приходите ви, щоб постати перед обличчям моїм, хто жадає того з руки вашої, щоб топтали подвір'я мої?
13 Не приносьте більше марнотного дару, ваше кадило — огида для мене воно. Новомісяччя та ті суботи і скликання зборів, не можу знести я марноти цієї!...
14 Новомісяччя ваші й усі ваші свята ненавидить душа моя їх. Вони стали мені тягарем, я змучений зносити їх...
15 Коли ж руки свої простягаєте, я мружу від вас свої очі! Навіть коли ви молитву примножуєте, я не слухаю вас, ваші руки наповнені кров'ю...
16 Умийтеся, очистіть себе! Відкиньте лихі ваші вчинки від очей моїх, перестаньте вчиняти лихе!
17 Навчіться робити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте справедливий суд сироті, за вдову заступайтеся!"
18 "Прийдіть, і будемо судитися, — каже Господь. — Навіть коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг, якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони!
19 Як матимете бажання та послухаєте, то споживатимете добро землі.
20 А коли ви відмовитеся й неслухняними будете, меч пожере вас, бо вуста Господні сказали це!"
21 Як сталося, що стало розпусницею вірне місто? Було повне воно правосуддя, справедливість у ньому пробувала, нині ж — розбійники!
22 Срібло твоє стало жужелицею, твоє питво водою розчинене...
23 Князі твої вперті і друзі злодіям вони, хабара вони люблять усі та женуться за подачкою, не судять вони сироти справедливо, вдовина справа до них не доходить"...
24 Тому каже Господь, Господь Саваот, Сильний Ізраїлів: "О, я тішитимуся над своїми супротивниками і помщуся на своїх ворогах!
25 І на тебе я руку свою оберну, і твою жужелицю немов лугом очищу, і весь твій осад відкину!
26 І поверну твоїх суддів, як перше було, і твоїх радників, як на початку. Тебе знатимуть, як місто справедливості, місто вірне!
27 Правосуддям Сіон буде викуплений, а той, хто навернеться в ньому — справедливістю.
28 А знищення грішників та винуватців відбудеться одночасно, і ті, що покинули Господа, будуть знищені.
29 І будете ви осоромлені за ті дуби, що їх пожадали, і червонітимете за садки, які обрали ви.
30 Бо станете ви, як той дуб, що листя всихає йому, і як сад, що не має води.
31 І стане сильний клоччям, його ж справи — за іскру, і вони обоє горітимуть, і не буде нікого, хто б те погасив!"
Iсаї 2
1 Видіння, що його бачив Ісая, син Амосів, про Юдею та про Єрусалим.
2 На кінці днів, міцно поставлена буде гора оселі Господньої на вершину гір, і піднята буде вона понад узгір'я, і полинуть до неї всі люди.
3 І підуть численні народи та й скажуть: "Ходіть та зберімося на гору Господню, до оселі Бога Якова, і шляхів своїх він нас навчить, і ми підемо стежками його!" Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє — з Єрусалиму.
4 І він судитиме між людьми, і направлятиме численні народи. І перекують вони свої мечі на лемеші, а списи свої — на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і вже не навчатимуться війні!
5 Оселе Якова, прийдіть, і підемо в світлі Господньому!
6 Бо ти був покинув народ свій, оселю Якова, бо повні знахарів зі сходу вони, та ворожбитів, немов филистимляни, і з дітьми чужинців водяться.
7 І наповнився край його сріблом та золотом, і нема кінця його скарбам. І наповнився край його кіньми, і нема кінця колісницям його.
8 І наповнився край його ідолами, вклоняється він творінню рук своїх, тому, що зробили були його пальці,
9 принизилася людина і впокорилася... А ти їм не даруй!
10 Іди в ущелину, сховайся в землю від страху Господнього і від пишноти його величі!
11 Горді очі людини опустяться, і буде принижена людська зарозумілість, і матиме високість тільки сам Господь того дня!
12 Бо настане день Господа Саваота на все горде й зарозуміле, і на все знатне, і принижене буде воно,
13 і на всі кедри ліванські високі, і на всі башанські дуби,
14 і на всі гори високі, і на всі узгір'я круті,
15 і на всі башти високі, і на всі мури міцні,
16 і на всі кораблі з Таршішу, і на все, на що дивимося пожадливо!
17 І спаде з людей гордість та зарозумілість, і матиме високість сам тільки Господь того дня,
18 а божища зовсім зникнуть!
19 І вони сховаються до печер у скелях та в ями від страху Господнього і від пишноти його величі, коли прийде він на острах трясти землю!
20 Покине людина того дня божків своїх срібних та золотих, що собі наробила була, щоб вклонятися кротам та кажанам,
21 щоб сховатися в склях у печери й ущелини від страху Господнього і від слави величі його, коли прийде він на острах трясти землю!
22 Відійди ж від людини, що дихання в ніздрях її, бо чого вона варта?
Iсаї 3
1 Бо ось Господь, Господь Саваот, забере з Єрусалиму і з Юдеї підтримку й опору, і весь хліб та воду,
2 лицаря та вояка, суддю та пророка, чарівника та старого,
3 п'ятдесятника та родовитого, радника, майстерного чародія і в закляттях умілого,
4 і за правителів дам юнаків, і діти запанують над ними!
5 І буде чавити народ один одного, і кожен — свого ближнього! Повстане хлопчак на старого, а легковажний на поважаного...
6 Бо схопить брат брата свого в оселі батька свого та й скаже: "Ти маєш одяг, то будь нашим правителем, і під рукою твоєю хай буде руїна оця!"
7 Того дня він скаже: "Я не перев'язуватиму рани вам, бо в оселі моїй нема ні хліба, ні одягу, не ставте мене за правителя над народом!"
8 Бо повалився Єрусалим, і впала Юдея, бо їхній язик та їхній вчинки — проти Господа, щоб упертими бути очам його слави...
9 Проти них свідчить вираз обличчя їхнього, а гріх свій вони виявляють, немов той Содом, і не приховують. Їхні вчинки — на лихо для них!
10 Скажіть про праведного, що буде добре йому, бо вони споживатимуть плід вчинків своїх.
11 Та лихо безбожному, лихо йому, бо буде йому платня за вчинки його!
12 Народ мій гноблять очільники його, а жінки мають гору над ним... Народе мій, твої очільники звели на манівці тебе і стежки твої сплутали!
13 Господь встає на прю, піднімається, щоб судити народи.
14 Господь іде на суд, щоб судитися зі старшинами народу свого та з вождями його: "Ви виноградник знищили, грабунок з убогого у ваших помешканнях!
15 Що це сталося вам, що народ мій ви гнобите та утискаєте вбогих?" — Так каже Господь, Бог Саваот.
16 За словами Господа, який сказав: "Зате, що дочки Сіону загорділи, і ходять витягнувши шиї, і стріляють очима, і все ходять дрібними кроками, побрязкуючи браслетами на ногах своїх",
17 зробить Господь тім'я дочок Сіону паршивим, і їхній сором оголить Господь!...
18 Того дня скине Господь прикраси з їхніх ніг і чільця, і місяці,
19 і сережки, і браслети з рук, і серпанки,
20 і віночки, і ланцюжки з ніг, і пояски, і пляшечки з пахощами, і чарівничі привіски,
21 персні, і сережки носові,
22 і чудові убрання, і покриття, і намітки та торби,
23 і дзеркала, і лляні хітони та тюрбани, і прозорі покривала.
24 І замість бальзаму буде сморід, і замість пояса — мотузка, і замість майстерно укладених кучерів — лисина, і замість хітона коштовного — верета з паском, і замість краси — тавро!
25 Попадають люди твої від меча, а лицарство твоє — на війні,
26 і стогнатимуть та плакатимуть ворота її, і буде спустошена, і сяде на землю дочка Сіону...
Iсаї 4
1 І того дня сім жінок схоплять одного чоловіка, промовляючи: "Ми їстимемо свій хліб і одягатимемо одяг свій, тільки йменням твоїм хай нас кличуть, забери наш сором!"
2 Того дня буде паросток Господній красою та славою, плід же земний — величчю та пишнотою для врятованих з Ізраїля.
3 І буде залишок у Сіоні та в Єрусалимі святим для нього, кожен, хто жити записаний в Єрусалимі,
4 коли нечистоту Господь змиє з дочок Сіону, а Єрусалим відмиє, від пролитої серед нього крові, духом права та духом очищення.
5 І створить Господь над усяким житлом на горі Сіон та над місцем зібрання вдень хмару, а вночі дим і блиск вогню палаючого, бо над усякою славою буде покрова...
6 І буде поставлений намет, щоб у денну спеку був тінню, і захистом та укриттям від негоди й дощу!
Iсаї 5
1 Заспіваю ж я вам для свого улюбленого пісню, пісню про нього та про його виноградник! На плодючому схилі гори виноградник мав був мій друг.
2 І обкопав він його, і від каміння очистив його, і лозою добірною його засадив, і башту поставив посеред нього, і витесав у ньому чавило, і чекав, що родитиме він виноград, та він уродив дикі ягоди!
3 А зараз, єрусалимський мешканцю та люде юдейський, розсудіть між мною й моїм виноградником.
4 Що ще можна вчинити було для мого виноградника, але я не зробив того в ньому? Чому я чекав, що родитиме він виноград, а вродив він дикі ягоди?
5 А зараз я повідомлю вас, що зроблю для свого виноградника: живопліт його викину, і він буде на знищення, огорожу його розвалю, і він на топтання буде,
6 я зроблю його пусткою, він не буде обрізаний ані обсапаний, і виросте терня й будяччя на ньому, а хмарам звелю, щоб дощу не давали на нього!
7 Бо виноградник Господа Саваота, то оселя Ізраїлева, а люд Юди коханий його саджанець.