Я гадаю, пане генерале, що речі вже заспокоїлися. Далі все буде тихо і мирно, — сказав ткач.
Генерал відпустив Ментахо і довго розмірковував над тим, як багато на Белліорі незвичайного й незрозумілого, чого ніколи не трапляється на Рамерії.
ВТЕЧА
Після незбагненних подій у Ранавірі інопланетяни ходили насторожені, на речі поглядали з острахом, чекаючи від них нових витівок. Відчинивши двері, вони швидко проскакували, боячись, що речі вдарять по чолі чи потилиці.
Цього разу генерал не повірив байкам Ментахо і розпорядився про всяк випадок подвоїти караули біля всіх проходів та наказав патрулям щогодини прочісувати територію табору.
Тім потрапив у тяжке становище і шкодував, що в своїх спробах насолити Прибульцям дещо перебрав. Якби він не вдався до витівок, то без найменших перешкод викрав би Енні. Але тепер, коли менвіти насторожі, справа ускладнилася. Однак Тім не втрачав надії. Причаївшись за штабелями дров, він невтомно спостерігав за Синьою хатиною. І врешті-решт діждався!
Енні під вартою повели до замку Гуррікапа. Очевидно, генералові знову потрібно щось уточнити.
Тім, довго не роздумуючи, вискочив із-за дров, схопив Енні за руку, шепнув:
— Тікаймо!
Обруч ховав від людського ока не тільки того, на кому був надітий, а й всіх, хто торкався до його власника.
Менвіт, який пильно наглядав за Енні, онімів від подиву: полонянка, яку він вів у замок, миттю розчинилася.
Енні і Тім побігли. Менвіт же, почувши тупіт, закричав щосили:
— Невидимки! Тримайте невидимок! Вони тут недалеко!
В таборі було оголошено тривогу. Загін менвітів відрізав шлях до найближчого проходу. Тім і Енні скрізь наштовхувалися на Прибульців. Хлопчик завмер від розгубленості, але, на щастя, побачив неподалік сторожову вишку. Вона була порожня.
— Вилазьмо на вишку! — прошепотів він Енні. Лізти вузькою драбиною вдвох, увесь час тримаючись за руки, було незручно, але діти зуміли це зробити. І вчасно!
Менвіти повсюди ходили ланцюжком, узявшись за руки, прочісуючи територію бази. А невидимки ніби крізь землю провалилися.
Мон-Со керував пошуками в районі вишки. Помітивши, що на ній немає охорони, він послав арзака перевірити, чи справді вона порожня.
Арзак спритно видерся на майданчик, де причаїлися Енні й Тім. Він зразу почув їх схвильоване дихання, недбало повів рукою у просторі, потім голосно крикнув униз:
— Нікого, пане офіцере! — І прудко плигнув на землю. Ще довго тривали пошуки, але безрезультатно. "Можливо, белліорці вміють ставати не тільки невидимими, а й невловимими. — занепокоєно думав генерал, — Коли це так, то як же з ними боротися?"
Надвечір на базі стало спокійніше: її мешканці розійшлися відпочивати, і навіть вартові сиділи біля своїх постів.
Без скрипу і шуму Енні й Тім спустилися драбиною і через найближчі ворота нишком прошмигнули мимо вартового. Вони рушили до павільйону, де на них чекав Залізний Рицар.
ЗЛОВІСНІ ПЛАНИ
Баан-Ну зібрав секретну нараду свого штабу. Від арзаків був присутній тільки Ільсор, і то як слуга генерала.
Відкриваючи нараду, Баан-Ну виголосив заздоровне слово на честь великого, непереможного Гван-Ло. Присутні підвелися, підняли догори руки і тричі прокричали хрипкими голосами:
— Горр-ау!
— Час кінчати з Гудвінією, — оголосив генерал без будь-якої передмови. — Почнемо зі Смарагдового міста — серця Гудвінії. Знищимо все, а смарагди захопимо. Покажемо белліорцям, на що ми здатні. Досі ми тільки дивували їх, вони намагалися розгадати, хто ми такі. Тепер нехай живуть під страхом, нехай тремтять.
Ільсор мовчки обходив присутніх, подаючи напої і фрукти, ловив кожне їхнє слово.
— Кодова назва операції "Страх". У ній беруть участь усі вертольоти. Озброїмо їх бомбами. Коли більшість жителів буде перебито, решта підкориться нашому поглядові.
Генерал замовк, відразу пролунали схвальні голоси.
— Ми всі повернемося на Рамерію багачами, — пообіцяв Баан-Ну.
Він не сказав, звичайно, того, що давно вирішив присвоїти скарби Смарагдового міста.
— Мій генерале, — поштиво звернувся до Баан-Ну командир вертолітників Мон-Со, — після того, як невидимий ворог побував у пас, майже всі вертольоти несправні.
— Скільки часу потрібно на ремонт? — запитав генерал.
— За найнапруженішої роботи не менше десяти днів, — відповів той.
Відповідь утішила Ільсора. Ще є час повідомити куди слід і щось придумати.
Тоном, який не допускає жодних заперечень, генерал сказав:
— Вертольоти повинні бути готові до названого вами строку. Людей для ремонту і запасні частини одержите повністю. За готовність машин відповідають особисто Мон-Со і ти, Ільсоре.
— Слухаю, мій генерале, — схилив голову командир ескадрильї Мон-Со.
Ільсор, який знову відчув себе головним техніком, уклонився. На цьому нарада закінчилася.
Частина третя
СОННА ВОДА
НАСТУП ДУБОЛОМІВ
Через Ментахо Ільсор повідомив землян про підготовку інопланетян до нальоту на Смарагдове місто.
Військова рада зібралася опівночі в Тронній залі палацу правителя. Дня вже не вистачало. На обліку була кожна хвилина. Всі тільки і думали, як відвести страшну загрозу, навислу над Чарівною країною. Після цілоденного засідання члени ради валилися від утоми. У Страшила навіть фарба тріскалася від сильної перенапруги. Енні доводилося брати фарби, квачик і підмальовувати йому обличчя. У Дроворуба від переживань аж щоки пітніли, а щоб вони не заіржавіли, треба було кожного разу капати на них з маслянки.
Особливо важко було брати участь у засіданнях Кагги-Карр. То одне, то друге її око закривалося набухлими важкими повіками; тільки хитнувши головою, їй удавалося знову розплющити очі. Першим висловився Страшило. Мова його, як завжди, відрізнялася лаконічністю і властивою йому мудрістю.
— Ми не повинні віддавати ініціативу Прибульцям, — сказав він. — Поки прокладається водогін, потрібно розпочати активні наступальні дії. Слід нав'язати Прибульцям свою тактику й примусити їх перейти до оборони. Які будуть пропозиції? Висловлюйтесь коротко. Пам'ятайте: де багато слів, там дуже мало мудрості.
Намір Страшила, звичайно, схвалили, але виступати з пропозиціями не поспішали. Легко говорити просто так, і зовсім інша справа бути мудрим.
Першим наважився порушити мовчанку Фарамант. Тривалі вахти біля брами, взагалі, спонукають до серйозних роздумів, і якщо вам потрібна добра порада, зверніться до Вартового Брами: в нього їх безліч.
— Потрібно зробити вилазку в табір Прибульців, — сказав Фарамант. — Напад має бути навальним, швидким, а головна зброя Прибульців — променеві пістолети — безсила. Коротше, я не бачу інших кандидатів для участі у вилазці, як дуболомів.
Тут утрутився Дін Гіор, котрий, як фельдмаршал, відповідав за успіх воєнної кампанії Чарівної країни.
— Думка Фараманта слушна, — сказав він, — однак чи зможуть дуболоми здійснити операцію? Ми їм вирізьбили добрі обличчя і не знаємо, як така зміна позначилася на їхніх розумових здібностях. Я не заперечую, я пропоную обговорити цю обставину: від неї залежить результат операції.
Виникло протиріччя, необхідно було втрутитися Мудрому, і Страшило сказав:
— Хто добрий, той і розумний. У дурня не може бути доброго обличчя, в нього на це не вистачить розуму. Кращих кандидатів, як дуболоми, нам, очевидно, не знайти. Єдине, про що варто подумати, це як захистити їх від променевих пістолетів. Промінь їх не вб'є, але може підпалити дерев'яні тіла. Що думають в цього приводу члени ради?
— Можна надіти на дуболомів мокрі плащі, — прокаркала Кагги-Карр; звичка давати поради взяла гору над сном.
— Плащі під сонцем чи на вітрі швидко висохнуть. Не годиться, — висловився нарешті Залізний Дроворуб, якому не вдавалося вставити слівце після того, як члени військової ради розговорилися.
— Потрібно захистити дуболомів дзеркальними щитами, — враз випалив Страшило. Як енциклопедистові, йому неважко було знайти правильну відповідь. Природно, наступне слово було за Каннінгом, оскільки мова зайшла про пошуки технічних рішень на основі наукових знань.
— Дзеркальні щити не тільки прекрасний захист від променевої зброї, — зауважив він. — Якщо їх розташувати у вигляді кривого дзеркала, то можна сфокусувати променеву енергію і передати її у зворотному напрямку — проти Прибульців.
Раду можна було закривати, оскільки її основна мета — придумати, як випередити менвітів власною наступальною операцією, — була досягнута. Домовились і про виконавців. З'ясували, як захистити їх від зброї Прибульців. Знайдено спосіб, як повернути цю зброю проти самих ворогів. Підготовка до вилазки не зайняла багато часу. Поки майстри готували латунні щити, обробляли їх за рецептом Каннінга ртуттю — для дзеркального блиску, дуболоми під керівництвом генерала Лана Пірота вивчали спеціальні маневри, які дозволили б на ходу відбивати променеву енергію і спрямовувати її то на один, то на інший предмет.
Танцювальні здібності Лана Пірота та його командирські навички якнайкраще знадобилися під час опанування дуболомами вправ з дзеркалами в пішому строю.
Щоб не розкривати задуму операції, дуболоми тримали в руках замість дзеркал різнокольорові обручі.
Жителі Чарівної країни з інтересом спостерігали за цими танцями ансамблю дуболомів під керівництвом Лана Пірота, хоча і не могли вбагнути, чому це дерев'яні солдати розважаються перед загрозою нападу менвітів. Однак ніхто не ображався за це несподіване, красиве видовище.
Був ще один плюс від виступів ансамблю. З борту вертольота, який спостерігав за Смарагдовим містом, генералу Баан-Ну надійшла телеграма: "Белліорці танцюють".
"Що ж, потанцюйте, — подумав генерал, перечитуючи телеграму. — Добре танцює тільки переможець".
Наступного дня фельдмаршал Дій Гіор зробив останній огляд військ, учасників вилазки. Він дивився на радісно усміхнені обличчя солдат і хмурився. Надто вже вони легковажно настроєні. Фельдмаршал суворо запитав Лана Пірота:
— Ви усвідомлюєте важливість завдання?
По обличчю дерев'яного генерала від правого вуха до лівого пробігла посмішка.
— Так точно, пане фельдмаршале. — І Пірот зробив декілька на якогось веселого танцю.
Дін Гіор тільки зітхнув. Якщо вже генерал такий, то чого від солдатів вимагати?
— Справитесь? — знову похмуро запитав він.
— Не хвилюйтесь, пане фельдмаршале! — відповів Лан Пірот. — Якщо ви все добре продумали, успіх буде повний, завдання виконаємо якнайретельніше. — І знову став пританцьовувати на місці.
За сигналом бойової труби загін вишикувався в колону, всі солдати підняли щити перед собою і побігли дорогою в напрямку замку Гуррікапа.