Ніхто, навіть брат Жірофле, не сидів без роботи, – він став добрим теслею і навіть чесною людиною. І Панглос не раз говорив Кандідові:
– Всі події нерозривно пов'язані в цьому найкращому із можливих світів. Бо, зрештою, коли б вас не вигнали здоровими стусанами ногою в зад за ваше кохання до Кунігунди; коли б ви не попали до рук інквізиції; коли б ви не виходили пішки всю Америку; коли б ви не прокололи шпагою барона; коли б ви не втратили всіх своїх баранів зі славної країни Ельдорадо, – ви б не їли тут ні цукатів, ні фісташок.
– Так, це прекрасно сказано, – відповів Кандід, – але нам треба працювати в нашім саду.
ПРИМІТКИ
170
Перше видання повісті "Кандід" з'явилося у Женеві в лютому 1759 р. як переклад з німецької доктора Ральфа Вольтер спочатку заперечував своє авторство, оскільки повість дістала гострий осуд женевської влади було прийняте рішення про спалення книжки рукою ката.
Відрікаючись од повісті, Вольтер підшукував для неї підставних авторів – активного літератора першої половини XVIII ст.
Шевальє де Муї, певного пана Дешаля, людину ерудовану, схильну до дотепів, і, врешті, особу повністю вигадану, якогось Демада. Своє авторство Вольтер приховував і в листах 1759 р. до братів Крамерів, які видали повість, і до свого приятеля пастора Якова Берна.
Та вже незадовго Вольтер визнав своє авторство, повість дістає низку наслідувань, переробок і продовжень. Імена персонажів стають загальними, а окремі вислови – крилатими.
1761 р. Вольтер зробив деякі незначні зміни в тексті "Кандіда", готуючи повість для нового видання.
171
Кандід – від лат. candidus – щирий, правдивий.
172
Панглос – наймення, утворене від грецького "пан" (усе) і "глосса" (мова). Тут: у розумінні – "всезнайко".
173
Жартівливий перелік елементів далекої від реального життя схоластичної науки, що нею захоплюється Панглос.
174
…немає чину без причини… – натяк на детермінізм Лейбніца.
175
Пародія на апріорний спосіб доказів, характерний для філософського методу Вольфа, послідовника Лейбніца.
176
Вольтер висміяв детермінізм у своїй праці "Основи філософії Ньютона" (1738).
177
Вальдбергофтрарбкдікдорф – назву цього міста Вольтер склав із окремих німецьких слів (Вальд, бер, гоф, дорф) та набору безглуздих звуків.
178
Тобто в однострої прусських вербувальників; під болгарами Вольтер розуміє пруссаків.
179
Прусський король Фрідріх-Вільгельм І (1688–1740) комплектував своє військо солдатами високого зросту. За його наказом високих чоловіків хапали просто на шляхах і навіть викрадали із сусідніх князівств.
180
Діоскорід – відомий старогрецький лікар (II – І ст. до Р. X.), автор багатьох медичних трактатів.
181
Авари – народ, що колись населяв Середньодунайську низовину перед приходом угрів. Тут, як алегорія, – французи.
182
Те Deum (лат.) – "Тебе, Господи, хвалимо", католицька молитва.
183
…промовець прошив його поглядом – протестантський священик.
184
Анабаптисти – християнська секта, що заперечувала хрещення немовлят, уважаючи, що хрестити можна тільки дорослих За часів Вольтера анабаптисти мали право вільного перебування в Голландії.
185
Про походження сифілісу багато дискутували в Європі у XVIII ст… Вольтер цікавився цим питанням і трактував його у низці своїх творів, переважно ґрунтуючись на праці Жана Астрюка "Трактат про венеричні хвороби" (1734).
186
Двадцятичотирьохфунтові гармати – гармати, які стріляли 24-фунтовими ядрами
187
Очевидно, натяк на банкрутство Самуїла Бернара, внаслідок якого Вольтер втратив 8 тисяч ліврів
188
A priori (лат) – на підставі теорії.
189
Землетрус в Лісабоні 1 листопада 1755 р спричинив велике руйнування міста і загибель 30 тисяч його мешканців
190
Батавія – давня назва Голландії.
191
У XVIII ст. Японія підтримувала торговельні стосунки лише з однією європейською країною – Голландією. Японці, які поверталися на батьківщину після відвідин голландських портів в Індонезії, були змушені привселюдно топтати розп'яття як свідчення того, що їх не навернули у християнство. (Християнство в Японії було заборонене 1587 р.) Вольтер переніс цей обряд на голландського матроса, який побував у Японії.
192
Урядовець інквізиції – чиновник інквізиції, який арештовував звинувачених.
193
Прекрасне аутодафе – таке аутодафе справді відбулося в Лісабоні 20 червня 1756 р.
194
Коїмбра – місто в Португалії 1307 р туди перевели з Лісабона університет, який у XVIII ст став оплотом католицизму.
195
Їх підозрювали в тому, що вони притримувалися іудаїзму.
196
Сан-беніто – Плащ із малюнками вогняних язиків та спеціальний головний убір, що їх надягали на засуджених інквізицією до аутодафе.
197
Атоська Божа Матір – зображення Богоматері, яке особливо шанують іспанці
198
Святий Антоній Падуанський та святий Яків Кампостельський – святі, яких найбільше шанують в Іспанії та Португалії
199
Miserere – назва 50-го псалма (покаянного), слов'янське "Помилуй мя, Боже"
200
Йдеться про захоплення і зруйнування 586 р до Р X вавилонським царем Навуходоносором II Єрусалима, сімдесят років євреї були полоненими Вавилона.
201
Свята ґермандада – іспанська жандармерія, яка боролася із злодіями та розбійниками на іспанських дорогах.
202
Кордельєр – чернець ордена злидарів францисканців.
203
Мараведіс – іспанська мідяна монета
204
Пріор-бенедиктинець – настоятель бенедиктинського монастиря
205
Йдеться про воєнну експедицію, організовану 1756 р. Португалією та Іспанією для зміцнення своєї влади в Парагваї, у 1610 р. орден єзуїтів на території Парагваю заснував теократичну державу, намагаючись врешті-решт досягти незалежності від Іспанії.
206
Антична статуя Венери (II ст. до Р. X.) перебувала довгий час у Флоренції в епоху Медічі (звідси її назва).
207
Масса-Карара – невелике герцогство в Тоскані.
208
Опера-буф – італійська комічна опера
209
Вівтар Святого Петра в Римі – собор Святого Петра у Ватикані, побудований у І ст., один із найславетніших і найобширніших католицьких храмів.
210
Сала – місто в Марокко.
211
…попросили передсмертного розгрішення (лат in articulo mortis) – в останню хвилину, перед смертю.
212
Мальтійські рицарі – члени релігійного рицарського ордену, які 1530 р. одержали від іспанського короля Карла V острів Мальту за умови, що він буде захищати Середземне море від турків та африканських піратів.
213
Мулей-Ізмаїл – султан в Марокко (1672–1727).
214
Яке нещастя, що мене кастровано (італ.).
215
Натяк на італійського співака Карло Фарінеллі (1705–1782), який був фаворитом двох іспанських королів – Філіппа V і його сина Фердінанда VI.
216
Під час війни за іспанську спадщину (1700–1713) Португалія уклала союз із Марокко.
217
Сеут – марокканський порт на Середземному морі.
218
Бей(араб) – начальник, управитель.
219
Ага – турецьке слово, назва турецьких сановників.
220
Азов Москва здобула вперше 1637 р, віддавши його в 1642-му, удруге здобула при Петрі Великому в 1696 р і відступила Туреччині в 1711-му після Прутського походу Остаточно Москва дістала Азов при Катерині II, 1774 р (через десять років після надрукування "Кандіда").
221
Меотійське Болото – колишня назва моря Азовського.
222
Імам – мусульманська духовна особа.
223
Очевидно, мається на увазі стрілецький бунт 1698 р.
224
Йоганн Робек (1672–1739) – швед за національністю, автор книги, в якій виправдовувалося самогубство Через декілька років після появи книги Робек утопився Цей факт дуже вразив тогочасне суспільство.
225
Вольтер має на увазі біблійного патріарха Авраама, який приходив у незнайоме місто і називав там свою дружину Сару сестрою.
226
Алькад – суддя або судовий виконавець в Іспанії.
227
Альгвазіл – іспанський поліцейський.
228
Тукуман – місто й однойменна провінція у північно-західній частині Аргентини Метиси – людність мішаної крові, від шлюбів європейців з індіанками.
229
Lospadres – батьки (тобто єзуїти).
230
Еспонтон – досл. кинджал, маленька піка, яку носили офіцери.
231
Ігнатій Лойола, засновник ордену єзуїтів, був зарахований до сану святих.
232
Преподобний панотець Круст – єзуїт з Кельмара, який переслідував Вольтера, коли той перебував у згаданому місті (1754)
233
"Вісник Треву" – газета єзуїтів, у якій публікувалися гострі відгуки на твори Вольтера
234
Фавни й сатири – другорядні боги в Стародавній Греції, яким відповідає в слов'янській міфологи лісовик.
235
Тубільці-орейлони – так європейці називали одне з індіанських племен Південної Америки, орейлони прикрашали вухо великими кулонами.
236
Ельдорадо – "країна золота". Легенди про Ельдорадо було складено ще в XVI ст. у зв'язку з відкриттям золотих розсипів в Америці. Чимало мандрівників та авантурників XVI–XVII ст. шукали цю заповідну країну. Пізніше Ельдорадо зробилось поетичним символом поривання до екзотичного, таємничого, далекого.
237
Кайєна – місто у французькій Гвіані на березі Атлантичного океану.
238
Тетуан та Мекнез – міста в Марокко.
239
Могол – титул легендарних імператорів північної Індії, які панували з 1526 до 1858 р.
240
Держава інків досягла свого найбільшого розвитку в середині XV ст. 1532 р. іспанці захопили столицю інків місто Куско, а далі цілу державу інків.
241
Вальтер Релей (1552–1618) – дипломат і мореплавець часів королеви Єлизавети, поклав печатки англійським колоніям в Америці (Віргінія).
242
Парламент – тут у старому значенні слова – вища судова установа.
243
Суринам – у XVIII ст. столиця нідерландської Гвіани.
244
Можливо, натяк на голландського книготорговця, який, за словами Вольтера, постійно щось йому недоплачував.
245
У XVII і XVIII ст. Амстердам був одним із найбільших центрів книговидання в Європі. Тут друкували книги, які неможливо було видавати в інших місцях (зокрема, багато книг Вольтера).
246
Соцініянці – послідовники італійського реформатора Лелю Соцціні (1525–1562), які заперечували потрійність божества ("антитринітари") і таїнства церковні.
247
Маніхеї – послідовники філософа Манеса (III ст. після Р. X.), який навчав, що в світі спервовіку існують дві основи життя (дуалізм) – добро й зло, як світло й тьма.
248
Конвульсюнери – секта всередині янсеністів, яка виникла в період його переслідування.
249
Вольтер має на увазі місце з Біблії (Буття, 1, 2).
250
Французький натураліст П'єр Луї Мопертюі (1698–1759), який в одній із своїх праць математично обґрунтовував існування Бога.
251
Вольтер має на увазі так зване свідоцтво, яке священик видавав людині, в якої прийняв сповідь.