Дати дудку — передати по кораблю розпорядження вахтового начальника, давши перед тим сигнал на судні. Дудку носили боцмани і стройові унтер-офіцери.
Еволюція — маневр, який роблять кораблі в строю для зміни курсу, з'єднання, відстані між кораблями, зміни строю і т. д.
Екіпаж — команда корабля; те ж — морська частина на березі.
Елеватор — підйомний пристрій для подачі снарядів і зарядів з погребів до гармат.
Елінг — місце для будування кораблів на березі, збудоване похило.
Ескадра — з'єднання кораблів різних класів, підпорядковане одному начальникові, якому надано самостійності.
Ешелон — загін або невелике з'єднання суден різних класів.
Єсть — слово, що заміняє у флоті відповідь: добре, слухаю, зрозумів.
Жвака-галс — шматок ланцюга такої ж товщини, що й якірний канат. Жвака-галс кріпиться за обух, прикріплений до корпуса корабля скобою, що називається жвака-галсовою. Призначення жвака-галса —прикріпити кінець якірного ланцюга до судна так, щоб при потребі швидко й легко звільнитися від якоря.
Заблокувати — припинити морські дії противника або ізолювати його морські сили в якій-небудь базі морського театру. Задраїти — щільно закрити. Зюйд — південь.
Ілюмінатор — кругле віконце з товстим склом на кораблі.
Індикаторна площадка — площадка між верхніми частинами парових циліндрів головної машини.
Кабельтов—1/10 частина морської милі; дорівнює 185,2 метра; в морі невеликі відстані вимірюються кабельтовими.
Каболка — конопляна нитка.
Каземат —броньоване приміщення на кораблі. В ньому ставлять гармати середнього калібру.
Казенна частина гармати — гармата на зовнішній своїй поверхні ділиться на дві частини: дульну частину — від переднього зрізу гармати до цапф, і казенну частину — від цапф до заднього зрізу. Цапфами називають циліндричні виступи з боків гармати, якими вона лягає на станок.
Казенник — задня частина гармати, нагвинчена на кожух гармати.
Калібр — діаметр каналу гармати.
Камбуз — корабельна кухня.
Канат—1) якірний ланцюг; 2) трос, більший 330 мм в обхваті.
Канонерка, або канонерський човен — судно невеликого розміру для дій ' біля берегів і в річках, що має артилерію середнього калібру.
Капрал—військове звання в деяких іноземних арміях, що відповідало російському єфрейторові. В російському флоті "капрал" — кличка унтер-офіцерів.
Катер гребний— 10-18-веслова шлюпка легкої побудови.
Катер мінний — невелике парове судно" озброєне торпедним апаратом. Прообраз сучасних міноносців.
Катер паровий — невелике парове судно, яке підіймають на борт військових кораблів.
Каюта —кімната на кораблі.
Кают-компанія — велика каюта для загального користування командного складу.
Квартирмейстер — перше унтер-офіцерське звання.
Кіль — поздовжній брус, що йде посередині днища судна по всій його довжині і служить основою корпуса корабля або шлюпки. Кільватер — див. стрій.
. Кінгстон — всякий клапан в підводній частині, що служить для доступу забортної води всередину корабля.
Клівер — косий трикутний парус, що ставиться попереду фок-щогли.
Клінкет — засувний клапан; служить для перепускання води в трюмі з одного відділу в другий.
Клотик — кружок із шківами на верхівці щогли або флагштока.
Клюз — наскрізний отвір в борту для пропускання якірного канату.
Клюз-сак — залізна покришка, що задраює клюз, щоб при сильній хвилі через нього не проходила вода на палубу.
Кнехт — вертикальні металічні тумби, прикріплені болтами до палуби. Кнехти служать для закріплення швартових або буксирних кінців.
Коефіцієнти бойові — числа, що умовно виражають бойові якості військових кораблів відносно до інших кораблів того ж типу.
Коєчні сітки — спеціальні скрині на верхній палубі корабля, в які складаються койки.
Кожух — зовнішня металева покришка механізмів або їх частин. Кок — корабельний кухар, що готує їжу для команди. Кокор — циліндричний мішок з порохом; служить для подачі зарядів з крюйт-камери до гармат.
Комендор— матрос-артилерист.
Комінгс— поріг 'навколо люка, що перешкоджає стіканню води з палуби всередину корабля.
Кондрики — наплічні галунні або тасьмові нашивки, що їх носили унтер-офіцери.
Кондуктор—проміжне звання між офіцером і унтер-офіцером в дореволюційному флоті. На кораблях — найближчі помічники офіцерів-спеціалістів. Кінець — всяка вільна снасть невеликої довжини.
Контргалсом, або контркурсом — означає, що кораблі йдуть зустрічними курсами.
Координат — див. повороти.
Кортик — ручна зброя на зразок невеликого кинджала, присвоєна начальницькому складові флоту.
Крамбол — на парусних суднах — дерев'яний брус, прикріплений до скули судна; служить для підіймання якоря; на сучасних суднах замінений залізною балкою. Вираз "на правий крамбол" або "на лівий крамбол" означає положення предмета, який видно з судна в напрямі на крамбол.
Крейсер — корабель, що має достатню морехідність, значну швидкість ходу, озброєння і район дії; виконує розвідувальну і дозорну службу, охороняє конвойовані транспорти у морі, ставить мінні загородження, бере участь у крейсерсько-набігових операціях тощо.
Крен — нахил корабля на бік від вертикального положення.
Крюйт-камера — корабельний погріб, в якому зберігається порох; звичайно влаштовується в підводній частині судна.
Кубрик—1) перша платформа на кораблі, рахуючи зверху; 2) жиле приміщення команди.
Курс — кут, утворений діаметральною площиною корабля з меридіаном. Лавірувати — йти на парусному судні перемінними курсами (по ламаній лінії).
Лаг — прилад для вимірювання швидкості судна і пройденої відстань Лайба — простий великий фінський човен з однією або з двома щоглами, на кожній з яких по одному парусу. Раніше ці човни застосовували на околицях Петербурга для перевезення дров, сіна тощо. Лебідка — машина для підіймання вантажів.
Леєр — туго натягнута вірьовка, в якої обидва кінці закріплені, зокрема леєром називають тонкий сталевий трос, протягнений в два або три ряди між стояками по борту судна або на містках, для загородження відкритих місць.
Лінійний корабель — великий артилерійський корабель, основне призначення якого — під час бою — завдавати противникові потужних артилерійських ударів і чинити найсильніший опір його діям.
Лопатити палубу — віджимати гумовою лопатою воду з мокрої палуби. Лот — прилад для вимірювання глибин моря.
Лоція — частина науки кораблеводіння, її призначення—детальне вивчення морів і океанів. Вона допомагає розміщати по них курси судна, минаючи всі небезпечні місця і пристосовуючись до пануючих вітрів, течій та інших місцевих умов, і пояснює, як плавати по них в найкоротший строк. Для цього тепер в лоції описані моря і океани всього світу, а також їхні береги і береги численних островів; майже скрізь вивчені глибини, а небезпечні місця обставлені застережними знаками. Для всіх морів складені карти в тому чи іншому масштабі. Всі описи морів називаються керівництвом для плавання, або лоцій, і, разом з картами, складають головні посібники для плавань.
Люк — отвір в палубі, що служить для того, щоб сходити вниз.
Магістральна парова труба — головна парова труба, що приймає пару від усіх котлів на кораблі.
мамеринець— пристрій біля артилерійських башт, що запобігає потраплянню в зазор між броньовою частиною башти і палубою води та сміття.
Марс — площадка на щоглі.
Марсель — парус/ який ставиться між марса-реєм і нижнім реем.
Марсові — матроси-спеціалісти такелажних робіт. На парусних суднах — матроси, що працюють на марсі.
Марсофлот— досвідчений моряк парусного флоту, що знає і любить море і морську справу.
мателот — сусідній у строю корабель.
Маяк —штучна споруда, що служить для визначення місця судна при плаванні поблизу берегів. Звичайно маяк являє собою башту, на якій уночі запалюється вогонь. На обмілинах, що йдуть далеко від берега, або на банках ставлять для цього іноді спеціальні судна з ліхтарями,— називаються вони плавучими маяками.
мегафон — великий рупор для передачі наказів і розмов на великій відстані.
Миля морська — міра довжини на морі, дорівнює 1,85 км.
Міна самохідна (торпеда) — сталевий сигароподібний снаряд, завдовжки 5-8 метрів і діаметром 45-55 сантиметрів. Головна зброя військово-морського флоту; викидається в воду (вистрелюється) в бік противника з корабля із спеціального торпедного апарата. У воді торпеда йде на деякій глибині власним ходом з допомогою пбміщеного в ній двигуна, який обертає гребні гвинти. Двигун торпеди працює стисненим-повітрям. При зіткненні торпеди з кораблем вибухає вміщений в головній частині торпеди заряд вибухової речовини.
Міна загородження — металічна куля, начинена вибуховою речовиною: ставиться в воду на4якорі на шляхах пересування суден. Коли корабель доторкнеться до міни, вона вибухає і руйнує підводну частину його корпусу.
мінер — рядовий спеціаліст по мінній частині.
Міноносець — швидкохідне військове судно з переважно торпедним озброєнням.
Мінний крейсер — термін застарілий. Раніше мінними крейсерами називали відносно великі міноносці.
Мічман—перший офіцерський чин у царському флоті.
Мол—портова споруда на зразок стінки, що виходить у море, впираючись одним кінцем в берег; служить для захисту порту від хвиль з моря і від течій.
Місток — легка надбудова над верхньою палубою, * захищена від хвиль і вітру. На так званому ходовому містку зосереджуються всі прилади, необхідні для управління судном на ходу.
Мусон — періодичний вітер, що змінює свій напрям залежно від пори року. Мусони спостерігаються головним чином у тропічному поясі, наприклад, мусони Індійського океану (зимою — N0, літом —
Навігація — відділ науки кораблеводіння. В ній указуються способи визначення точного місцеперебування корабля при плаванні біля берегів і приблизного місцеперебування у відкритому морі (плавання по численню). Так само називається сезон, на протязі якого можливе плавання в морі. Надраювати — начищати.
Найтовити — зв'язувати вірьовкою, закріпляти предмети.
Нактоуз — дерев'яна шафочка, на якій встановлюється компас. Всередині нактоуза поміщається девіацій ний прилад, який служить для знищення півкруглої і кренової девіації даного компаса.
Нок — кінець всякого горизонтального або похилого дерева.
Норд — північ.
Норія — безконечний ланцюг з подаваними патронами з патронних погребів до гармат.
Обер-аудитор — офіцер або військово-морський чиновник, що провадить попередні слідства з приводу подій, які трапляються на ескадрі, а також веде листування флагмана в судових і дисциплінарних справах, в питаннях юридичних і міжнародного права.
Опріснювач — апарат, що служить для опріснювання забортної солоної води.
Оптичний приціл — прилад, що служить для наведення гармати на ціль.