І попадало з кушеян багато, так що ніхто з них не залишився живий, бо вони були потрощені перед Господнім обличчям та перед табором його. І понесли вони дуже багато здобичі.
13 І побили вони всі міста навколо Ґерару, бо Господній страх був на них. І пограбували вони всі ті міста, бо в них було багато здобичі.
14 Зруйнували вони також намети пастухів, і зайняли дуже багато дрібної худоби й верблюдів, та й повернулися до Єрусалиму.
2 хроніки 15
1 На Азарію, сина Оведа, злинув дух Божий.
2 І вийшов він перед Аси та й сказав йому: "Послухайте мене, Асо, весь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо будете з ним, і якщо шукатимете його, дасть вам знайти себе. А якщо ви полишите його, полишить він і вас!
3 У Ізраїля було багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Закону.
4 І повернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали його, і він дав їм знайти себе.
5 А тими часом не було спокою ані тому, хто виходить, ані тому, хто входить, бо був великий неспокій серед усіх мешканців краю.
6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог бентежив їх усяким лихом.
7 А ви будьте міцні, і хай не ослабнуть ваші руки, бо є нагорода за ваші справи!"
8 А коли Аса почув ці слова та пророцтво, яке розповів пророк Азарія, син Оведів, то зміцнився, і викинув поганські огиди з усього краю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув у Єфремових горах, і відновив Господнього жертовника, що перед Господнім притвором.
9 І зібрав він усього Юду, Веніямина та тих, що мешкали тимчасово з ними з Єфрему і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато перебігли до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог.
10 І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царювання Аси.
11 І принесли вони того дня в жертву для Господа зі здобичі, яку привели: сім сотень худоби великої і сім тисяч худоби дрібної.
12 І постановили вони звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею.
13 А кожен, хто не звертатиметься до Господа, Бога Ізраїля, буде вбитий від малого й до великого, від чоловіка і аж до жінки.
14 І заприсяглися вони Господові гучним голосом, під вигуки, звуки сурми та рога.
15 І тішився весь Юда тією присягою, бо вони заприсяглися всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали його, і він дав їм знайти себе. І Господь дав їм мир навколо.
16 І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була ідола Астарти. І Аса порубав боввана її, розтер і спалив у долині Кедрон.
17 Та висоти залишилися в Ізраїля, але Асине серце було все з Господом по всі його дні.
18 І вніс він до Божої оселі святі речі свого батька та святі речі свої, срібло, золото й посуд.
19 А війни не було аж до тридцять п'ятого року царювання Аси.
2 хроніки 16
1 Тридцять шостого року царювання Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб ніхто не міг увійти до Аси, царя Юдиного, і вийти від нього.
2 І виніс Аса срібло та золото із скарбниць Господньої та царевої оселі, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, промовляючи:
3 "Є угода між мною та тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, піди і зламай угоду свою з Башею, царем Ізраїлевим, і хай він відійде від мене".
4 І послухав Бен-Гадад царя Аси, і послав головних над своїм військом на Ізраїлеві міста, і вони поруйнували Ійона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефталимових.
5 І як Баша це почув, то зупинив роботи з будівництва Рами.
6 А цар Аса взяв усього Юду, і вони винесли каміння Рами та її деревину, що з неї будував був Баша, і збудував з того Ґеву та Міцпу.
7 А того часу прийшов провидець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: "Через те, що ти опирався на сирійського царя, а не опирався на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки військо сирійського царя.
8 Чи ж не були кушеяни та лівіяни військом дуже великим, колісницями й вершниками дуже численними? Та коли ти обперся на Господа, він дав їх у твою руку.
9 Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до нього. Тому вчинив ти нерозумно, і віднині будуть у тебе війни!"
10 І розгнівався Аса на провидця, і кинув його до в'язниці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з народу того часу.
11 І оце Асині справи, перші та останні, ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.
12 І занедужав Аса тридцять дев'ятого року свого царювання на свої ноги, і хвороба його була тяжка. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, а до лікарів.
13 І помер Аса сорок першого року свого царювання, і спочив зі своїми батьками.
14 І поховали його в могилі, яку він викопав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він наповнив пахощами та різними, майстерно зробленими, маслами. І влаштували йому дуже велике спалення.
2 хроніки 17
1 А замість нього зацарював син його Йосафат, та зміцнився над Ізраїлем.
2 І поставив він військо по всіх укріплених Юдиних містах, і дав залоги в Юдиному краї та в Єфремових містах, які був здобув його батько Аса.
3 І був Господь з Йосафатом, бо він ходив шляхами прабатька свого Давида, і не шукав Ваалів.
4 Бо він звертався до Бога свого батька, і ходив за його заповідями, а не за звичаями Ізраїля.
5 І Господь зміцнив його царство в руці його, і вся Юдея давала подарунки Йосафатові, і мав він велике багатство та славу.
6 І хоробрим стало серце його на шляхах Господніх, і він ще прибрав висоти та Астарти з Юди.
7 А третього року свого царювання послав він до своїх очільників, до Бен-Хаїла, Овадії, Захарія, Натанаїла і до Міхаї, щоб вони навчали в Юдиних містах.
8 А з ними були левити: Шемая, Натанія, Зевадія, Асаїл, Шемірамот, Єгонатан, Адонія, Товія, Тов-Адонія і священики Елішама та Єгорам.
9 І навчали вони в Юдеї, а з ними була книга Закону Господнього. І ходили вони довкола по всіх Юдиних містах, і навчали серед народу.
10 І був страх Господній на всіх царствах краю, що навколо Юди, і вони не воювали з Йосафатом.
11 А від филистимлян приносили Йосафатові подарунки та срібло данини, також араби приводили йому дрібну худобу, сім тисяч сімсот баранів та сім тисяч сімсот цапів.
12 І Йосафат усе зміцнювався. І побудував він у Юді твердині та міста на запаси.
13 І мав він багато добра по Юдиних містах, і хоробрих вояків у Єрусалимі.
14 А оце їхній список, за оселями їхніх батьків. Тисячі від Юди: очільник Адна, а з ним триста тисяч хоробрих вояків.
15 А при ньому очільник Єгоханан, а з ним двісті вісімдесят тисяч.
16 А при ньому Амасія, син Зіхрі, що присвятив себе Господові, а з ним двісті тисяч хоробрих вояків.
17 А від Веніямина: хоробрий вояк Ел'яда, а з ним двісті тисяч озброєних луками та щитами.
18 А при ньому Єгозавад, а з ним сто вісімдесят тисяч озброєного війська.
19 Оці служили цареві, разом з тими, яких цар умістив по твердинних містах по всьому Юді.
2 хроніки 18
1 І мав Йосафат велике багатство та славу, і він посвоячився з Ахавом.
2 А по кількох роках пішов він до Ахава в Самарію. І Ахав зарізав багато худоби дрібної та худоби великої йому та народові, що з ним, і вмовив його піти на ґілеадський Рамот.
3 І запитав Ахав, цар Ізраїлів, у Йосафата, царя Юдиного: "Чи підеш зі мною до ґілеадського Рамоту?" А той відповів йому: "Я як ти, народ мій як твій народ, буду разом з тобою на війні".
4 І запропонував Йосафат Ізраїлевому цареві запитати в Господ.
5 І зібрав Ізраїлів цар чотири сотні пророків та й сказав до них: "Чи йти нам війною на ґілеадський Рамот, чи не йти?" А ті сказали: "Іди, і Бог дасть його в цареву руку!"
6 І сказав Йосафат: "Чи нема тут ще Господнього пророка, щоб звернутися до нього".
7 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: "Є ще один чоловік, щоб через нього звернутися до Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе. Це Міхей, син Їмлин". А Йосафат сказав: "Хай цар не каже таке!"
8 І покликав Ізраїлів цар одного євнуха й сказав: "Приведи негайно Михея, Їмлиного сина!"
9 А цар Ізраїлів та Йосафат, цар Юдин в царському одязі, сиділи кожен на троні своєму при вході брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.
10 А Цідкія, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: "Так сказав Господь: "Оцим битимеш сиріян аж до винищення їх!11 І всі пророки пророкували так: "Виходь до ґілеадського Рамоту і матимеш успіх, і Господь дасть його в цареву руку!"
12 А той посланець, що пішов покликати Михея, сказав до нього: "Ось слова тих пророків, одностайно звіщають цареві добре. Хай же буде слово твоє таке, як кожного з них, скажи і ти добре".
13 І сказав Михей: "Як живий Господь, що скаже Господь, тільки те скажу!"
14 І прийшов він до царя, а цар запитав у нього: "Михею, чи йти війною на ґілеадський Рамот, чи ні?" А той відповів: "Вийдіть, і матимете успіх, і вони будуть дані в вашу руку".
15 І сказав йому цар: "Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не казатимеш мені нічого, окрім правди в ім'я Господа?"
16 А той відповів: "Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь: "Нема в них пана, хай повернуться з миром кожен до помешкання свого!17 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: "Чи ж не казав я тобі, він не пророкуватиме мені доброго, а тільки лихе?"
18 Тоді Михей сказав їм слово Господнє: "Бачив я Господа, що сидів на престолі своєму, а все небесне військо стояло праворуч та ліворуч нього.
19 І сказав Господь: "Хто вмовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті?" І той казав так, а той казав так.
20 А один дух вийшов, став перед Господнім обличчям та й сказав: "Я вмовлю його!" І запитав його Господь: "Чим?"
21 А той відповів: "Я вийду й стану духом неправди у встах усіх його пророків". А Господь сказав: "Ти зможеш вмовити його, іди та й зроби так!"
22 І нині оце Господь дав духа неправди у вуста оцих твоїх пророків, і Господь сказав на тебе недобре"...
23 І підійшов Цідкія, Кенаанин син, і вдарив Михея по щоці та й запитав: "Як це перейшов дух Господній від мене, щоб розмовляти з тобою?"
24 А Михей відповів: "Ось ти побачиш це того дня, коли ввійдеш до внутрішньої кімнати, щоб сховатися"...
25 І сказав Ізраїлів цар: "Візьміть Михея і відведіть його до Амона, очільника міста, та до Йоаша, царевого сина,
26 та й скажете, що так сказав цар: "Посадіть цього до в'язниці і давайте йому їсти скупо хліба й води, аж поки я не повернуся з миром""!.
27 А Михей сказав: "Якщо справді повернешся ти з миром, то не промовляв Господь через мене".