І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і зневажила його в своєму серці.
1 хроніки 16
1 І принесли вони Божого ковчега, і поставили його в середині намету, що розтягнув для нього Давид, і принесли цілопалення та мирні жертви перед Божим обличчям.
2 Покінчивши приносити цілопалення та мирні жертви, Давид поблагословив народ ім'ям Господнім.
3 Потім він поділив для кожного ізраїльтянина, від чоловіка й до жінки, по буханцеві хліба, і по шматкові м'яса та по виноградному калачеві.
4 Призначив для служіння перед Господнім ковчегом людей з левитів, щоб вони нагадували про справи Господа, Бога Ізраїлевого, дякували і прославляли його:
5 Асаф був головою, а далі Захарій, Єіїл, Шемірамот, Хіїл, Маттітія, Еліяв, Беная, Овед-Едом і Єіїл грали на цитрах та на арфах, а Асаф грав на цимбалах.
6 А священики Беная та Яхазіїл завжди грали на сурмах, перед ковчегом Божої заповіту.
7 Того дня Давид уперше доручив Асафові та братам його дякувати Господові псалмом:
8 "Дякуйте Господу, кличте ім'я його, серед народів повідомляйте про вчинки його!
9 Співайте йому, грайте йому, розповідайте про всі чуда його!
10 Хваліться святим його йменням, хай тішиться серце шукачів Господа!
11 Шукайте Господа й силу його, обличчя його завжди шукайте!
12 Пам'ятайте про чуда його, які він вчиняв, про ознаки його та про присуди вуст його,
13 ви, нащадки Ізраїля, раба його, сини Якова, обранці його!
14 Він Господь, Бог наш, по всій землі його присуди!
15 Пам'ятайте навіки його заповіт, слово, яке наказав він на тисячу родів,
16 що склав він його з Авраамом, і присягу його для Ісака.
17 І він поставив його за закон для Якова, заповітом вічним для Ізраїля,
18 промовляючи: "Дам тобі Ханаанський край, як наділ спадщини для вас!"
19 Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на чужій землі,
20 і від народу ходили вони до народу, і від царства до іншого.
21 Не дозволив нікому він кривдити їх, і за них він царям докоряв:
22 Не чіпайте моїх помазанців, а пророкам моїм не вчиняйте лихого!
23 Господові співайте, вся земле, щодня сповіщайте порятунок його!
24 Розповідайте про славу його між поганами, про чуда його між усіма народами.
25 Бо великий Господь і прославлений вельми, і він найгрізніший над богів усіх!
26 Бо всі боги народів божки, а Господь небеса створив!
27 Слава та велич перед обличчям його, сила та радість на місці його.
28 Дайте Господові, роди народів, дайте Господові славу та силу,
29 дайте Господові славу ймення його, приносьте дарунок й приходьте перед обличчя його! Кланяйтеся Господові у величі святій!
30 Перед обличчям його затремти, уся земле, бо міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався!
31 Хай небо радіє, і хай веселиться земля, і хай серед народів кажуть: "Царює Господь!"
32 Хай гуде море і все, що наповнює його, хай поле радіє та все, що на ньому!
33 Тоді перед Господнім обличчям дерева лісові заспівають, бо землю судити йде він.
34 Дякуйте Господу, добрий бо він, бо навіки його милосердя!
35 І кажіть: "Врятуй нас, о Боже порятунку нашого, і збери нас, і нас захисти від народів, щоб дякувати йменню святому твоєму, щоб твоєю хвалитися славою!
36 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!" А народ весь сказав: "Амінь і хвала Господові!37 І Давид залишив перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб завжди служили перед ковчегом, в який день треба було,
38 і Овед-Едома та шістдесят вісім братів його, а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса за придверних.
39 А священика Садока та братів його священиків перед Господнім наметом на висоті, що в Ґівеоні,
40 щоб приносити цілопалення для Господа на жертовнику цілопалення, завжди вранці та вечірньої пори, та на все інше, що написане в Законі Господа, що наказав був Ізраїлеві.
41 А з ними Геман, Єдутун та решта обраних, що були призначені за іменами, щоб "Дякувати Господові, бо навіки його милосердя!"
42 А з ними сурми, цимбали та інші музичні інструменти для супроводу Божої пісні. А сини Єдутунові сторожі до брами.
43 І розійшовся весь народ, кожен до помешкання свого. А Давид повернувся, щоб поблагословити оселю свою.
1 хроніки 17
1 І як осів Давид у помешканні своєму, то сказав до пророка Натана: "Ось я сиджу в кедровому будинку, а ковчег Господнього заповіту під завісами!"...
2 І сказав Натан до Давида: "Зроби все, що в серці твоєму, бо Бог з тобою!"
3 І тієї ночі було Боже слово до Натана:
4 "Іди і скажеш Моєму рабові Давидові, що так сказав Господь: "Не ти збудуєш мені храм для перебування.
5 Я не сидів у храмі від дня, коли вивів Ізраїля, аж до дня цього, і переходив з намету до намету.
6 Скрізь, де тільки ходив я між усім Ізраїлем, чи сказав я хоч слово котрому з Ізраїлевих суддів, яким наказав я пасти народ мій: "Чому ви не збудували мені кедровий храм?"
7 А нині так скажеш рабові моєму Давидові, що так сказав Господь Саваот: "Я взяв тебе з пасовиська від отари, щоб став ти володарем над моїм народом, Ізраїлем.
8 І був я з тобою скрізь, де ти ходив, і винищив я всіх ворогів твоїх перед тобою, і зробив я тобі ім'я, як ім'я тих великих, що на землі.
9 І дав я місце моєму народові Ізраїлеві, і посадив його так, що він перебуватиме на тому самому місці. І він уже не тремтітиме, а кривдники не будуть нищити його, як перше.
10 А від днів, коли я настановив суддів над своїм народом, Ізраїлем, то понизив усіх ворогів твоїх. І запевняв тебе, що Господь зміцнить оселю твою.
11 І як настане час, щоб піти тобі до батьків своїх, то я поставлю по тобі твого нащадка, що буде з синів твоїх, і поставлю міцно його царство.
12 Він збудує мені храм, а я поставлю його трон міцно навіки.
13 Я буду за батька йому, а він буде мені за сина, а милості своєї я не відніму від нього, як відняв я від того, що був перед тобою.
14 І поставлю його в храмі своєму та в царстві своєму навіки, і трон його міцно стоятиме вічно"".
15 І передав Натан всі ці слова та всі ці видінням, Давидові.
16 І прийшов цар Давид, і сів перед Господнім обличчям та й промовив: "Хто я, Господе, Боже, і що таке оселя моя, що ти стільки зробив для мене?
17 Наче цього було мало в очах твоїх, Боже, і ти ще кажеш про оселю свого раба на майбутнє, і ти дивишся на мене, як на великого, Господе Боже!
18 Що Давид може сказати ще про вшанування тобою твого раба? А ти свого раба знаєш!
19 Господе, заради свого раба та за серцем своїм зробив ти все це велике, і щоб виявити про всі ті великі речі.
20 Господе, нема такого, як ти, і нема Бога, окрім тебе, за всім тим, що ми чули своїми вухами.
21 І який є ще один люд на землі, як твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив викупити його собі за народ, і щоб установити собі ймення великими та страшними речами, щоб вигнати народи перед народом своїм, якого ти викупив з Єгипту?
22 І зробив ти народ свій, Ізраїль, собі за народ навіки, і ти, Господе, став йому за Бога!
23 А зараз, Господе, хай стане певним аж навіки те слово, яке промовляв ти про свого раба, і зроби, як сказав!
24 Хай звеличиться ім'я твоє навіки, щоб казали: "Господь Саваот, Бог Ізраїлів, є Богом над Ізраїлем", а оселя твого раба Давида поставлена міцно перед обличчям твоїм.
25 Бо ти, Боже мій, об'явив своєму рабові, що ти зміцниш його оселю, тому раб твій знайшов потребу молитися перед обличчям твоїм.
26 Господе, ти той Бог, що обіцяв для свого раба оце добро.
27 Тож будь ласкавий, поблагослови оселю свого раба, щоб бути навіки перед обличчям твоїм, бо що ти, Господе, поблагословив, те буде благословенним навіки!"
1 хроніки 18
1 По тому, побив Давид филистимлян та підкорив їх. Він взяв Ґат та залежні від нього міста з руки филистимлян.
2 І побив він Моав, і стали моавітяни Давидовими рабами, що приносили данину.
3 І побив Давид Гададезера, царя цовського, в Хаматі, коли той ішов, щоб поставити владу свою на річці Ефраті.
4 І здобув Давид від нього тисячі колісниць і сім тисяч вершників та двадцять тисяч пішого люду. І підрізав Давид жили коням усіх колісниць, і залишив з них тільки сотню для колісниць.
5 І прийшов Арам з Дамаску на допомогу Гададезерові, цареві цовському, та Давид знищив серед сиріян двадцять дві тисячі люду.
6 І поставив Давид у Сирії Дамаській залогу, і сиріяни стали для Давида рабами, що приносили данину. А Господь сприяв Давидові скрізь, де він ходив.
7 І забрав Давид золоті щити, що були на Гададезерових рабах, і приніс їх до Єрусалиму.
8 А з Тівхату та з Куну, Гададезерових міст, забрав Давид дуже багато міді, з неї зробив Соломон мідне море, колони та інші мідні речі.
9 І почув Тоу, цар хамотський, що Давид побив усе військо Гададезера, царя цовського.
10 І послав він сина свого Гадорама до царя Давида, щоб привітати його, та щоб поблагословити його за те, що воював з Гададезером та й побив його, бо Гададезер воював з Тоу, а з ним послав всякі речі золоті, срібні та мідні.
11 І Давид присвятив їх Господові разом з тим сріблом та золотом, що виніс від усіх народів з Едому, Моаву, від Аммонових синів та від Амалика.
12 А Авшай, син Церуїн, побив вісімнадцять тисяч Едому у Соляній долині.
13 І поставив він в Едомі залогу, і став весь Едом Давидовими рабами. А Господь сприяв Давидові скрізь, де він ходив.
14 І царював Давид над усім Ізраїлем, і судив справедливо весь свій народ.
15 А Йоав, син Церуїн, був над військом, а Йосафат, син Ахілудів, був канцлером.
16 А Садок, син Ахітувів, та Авімелех, син Ев'ятарів, були священиками, а Шавша був писарем.
17 А Беная, син Єгоядин, був над керетянином та над пелетянином, а Давидові сини були перші при царевій руці.
1 хроніки 19
1 По тому, як помер Нахаш, цар аммонський, а замість нього зацарював син його Ханун.
2 Давид сказав: "Виявлю я ласку Ханунові, Нахашевому синові, як батько його виявив був ласку мені". І Давид послав послів, щоб потішити його за його батька. І прибули Давидові раби до Аммонового краю, в Ханун, щоб потішити його".
3 А князі Аммонові сказали до Хануна: "Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що послав тобі втішників? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб розвідати та потім винищити все?"
4 І взяв Ханун Давидових рабів, поголив їх, обрізав їхній одяг аж до стегон та й відпустив...
5 І донесли Давидові про тих людей, а він послав назустріч їм, бо ті люди були дуже осоромлені.