Будь ласка, візьми до рук ось оці вила і злякай мене (італ.).
460
Як ти не візьмешся за діло інакше, в тебе нічого не вийде. А нумо не лінуйся, та сміливіше вилами орудуй (італ.).
461
Дано в Шамбері (латин.).
462
Дякую тобі, мій паночку. Якби не твій пац, довелося б мені на клістир витрачатися (італ.).
463
І ще раз (латин.).
464
Бийте в литаври! (Іврит.)
465
Гер Тейфель — пан Диявол (нім.).
466
Урлюберлю — переполох (англ.).
467
Трифа — насолода (грекою).
468
Ситицини — музики на похороні (латин.).
469
Едітус — пономар (латин.).
470
Антитус — учений педант (латин.).
471
Сицинністи — учасники танцю сатирів у грецькій драмі.
472
Стимфаліди — хижі птахи, що пожирали людей.
473
Асафаї — зібрані докупи (івритом).
474
Алькіони — зимородки (грекою).
475
Міробалан — добровонний жолудь (грекою).
476
Не горливість, а милосердя (латин.).
477
Онокроталії — пелікани (грекою).
478
Секстесенція — шоста сутність (латин.).
479
Дикаст — суддя (грекою).
480
Апедевти — невігласи (грекою).
481
Пітіас — глекоподібний (грекою).
482
Без попівських шат (латин.).
483
Квінта — квінтесенція.
484
Велика лунарія (латин.).
485
Ентелехія — самостійне дійове начало, що має мету в самому собі (грекою).
486
Матеотехнія — нікчемна наука (грекою).
487
Енделехія — безперервність, незмінність (грекою).
488
Абстрактори — добувачі сутності, сподизатори — спопелювачі металевих субстанцій, маситери — місильники тіста, преґусти — деґустатори (латиною і грекою); табахими — кухарі, хахаміми — мудреці, неємоніми — ревнителі, рабребани — мостиві, ніреїни — славути, розени — державці, недибими — шляхотські, неарими — пахолки, саганими — намісники, перашими — вершники, хасаними — могути, сарими — князі, шотрими — вартівники, аботи — отці, амілими — підмагачі, ахашдарпанини — сатрапи, мебини — знавці, гіборими — вояки (івритом).
489
Циркумференція — кружина (латин.).
490
Сехаботи — абстракції, аменими — істини, диміони — уявлення, хирхурини — мрії, халомини — сни, харадоти — жахи (івритом).
491
Егіох — егідодержець (грекою). Егіда — козяча шкура.
492
Гідропики, тимпаністи, асцитики, гепозаргики — хворі на водянку.
493
Хвороба святого Франциска — бідність.
494
Офіазис — змія (офіс — грекою).
495
Геспер — вечірня зірка (грекою).
496
Люетти — гральні карти.
497
Годос — шлях (грекою).
498
А також (латин.).
499
Аримаспи — північні народи.
500
Селевкиди, кінамолги, аргатили, капримульги, тиннункули — види птахів; стимфаліди — казкові крилаті чудовиська, доркади — газелі, кемади — лані, кінокефали — собакоголові мавпи, картазони — єдинороги, монопи — буйволи, кепи — рівновид мавп, неади — казкові тварини, престери — отруйні гадюки, керкопітеки — хвостаті мавпи, музимони — сардинські барани, бітури — вид комах, офіри — вид змій, стриги — вухаті сови.
501
Кефи, крокути, вали, кукрокути — казкові тварини.
502
Анакампсерот — приворот-зілля.
503
Блеммії — таке саме казкове плем'я, як троглодити і гімантоподи.
504
Лихнобійці — опівнічники (грекою).
505
Фенгит — слюда (грекою).
506
Полімікс — багатоґнотовий (грекою).
507
Ікосімікс — двадцятигнотовий (грекою).
508
Пенсил — висячий (латин.).
509
Зоофор — фриз, прикрашений фігурками звірів.
510
Орфіт, або офіт — одміна мармуру.
511
Басариди, еванти, вакхиди — вакханки.
512
Титир — сатир.
513
Гемипани, египани — сатири. Сильвани — лісові божества.
514
Фатуї — фавни.
515
Лемури — душі померлих.
516
Феркули — ноші для урочистих процесій.
517
Епінікій — звитяжна пісня (грекою).
518
Гіппократів рукав — цідилка в аптекарів.
519
Містагог — втаємничений (грекою).
520
Ітимб — вакхічний танок (грекою).
521
Трисмегістовський — тричінайбільший (грекою).
А ось i словарик, за взірцем раблезіанського глосарія, укладений для тих читачів, які утримаються сміятися до другої книги:
авряк — баран-сім'яник
альгвазил — судовий виконавець
амантка — коханка, полюбовниця
амбараш — халепа, труднощі
анація — халепа
апретура — обробка тканини, розчин для обробки шкіри
атрамент — чорнило
афронт — кривда, образа
базгранина — мазня, тарабарщина
баніта — вигнанець
банітований — вигнаний
баніція — вигнання
басамани — смуги на шкірі, сліди від побиття
батура — батіг
бахмат — румак (ратний кінь)
белебень — горб, відкрите високе місце
бескеття — скелі
боржій — мерщій
бришкати — високо носитися
бурчимуха — ґедзь
вакувати — байдикувати
варґи — губи
варунок — умова, обставина
ведлуґ — згідно з
виґрамулятися — видертися
визворотки — виверти, викрутаси
вильоти — відкидні рукави
витребаси — витребеньки
вконтентовувати — вдовольняти
гаджга — крики для цькування собаки
герць — поєдинок
гладишка — глечик
гойний — щедрий
гойність — щедрість
голосівка — голосна літера
горливий — запопадливий
гризький — ущипливий, ядучий
гузиця — тупий кінець голки
гуторити — балакати
ґантований — у рукавичках
ґриська, варениця, шмондя, мушля — розкішниця, вагіна
дамаст — одамашок (тканина)
дерій — грабіжник, хапуга, здирця
дешпетувати — злодіячити
до гаріля — до останку
досугий — ветхий, старий
дроґист, биляр — знахар-травник
дроковиця — пора у травні і червні, коли скот зазнає нападу ґедзів і дрочиться
жакемар — чоловічок, фігурка у старовинних дзиґарях, дзиґарі з фігурками
желіпати — кричати непутнім голосом
жоломійка — сопілка
закарваші — відвороти на холошах, на рукавах
закатрупити — убити когось
заклечати — прикрасити (гіллям, зіллям)
замчанин — хазяїн чи мешканець замку
зарізяка — розбишака
застянок — хутір
здобіль — удосталь, уповні, удозвіль
здрайця — зрадник
змирщина — мирова (оборудка), полюбовна домовленість
ігреневий — каштановий, буланий
іжатець — дикобраз
імпет — натиск, порив
іскаляти — забруднити
кабза — калитка, гаманець
кагла — задній прохід
какавельки, оковелки, жовтляки — людське лайно
калавурити — вартувати
калантарити — голосно базікати
калугер — чернець
каплун — вихолощений півень
каптій — скупердя
карахонька — різновид маленького гарбузика (у Грінченка)
карнавка — кухоль для збору грошей
каутелі — лестощі
квисля — рева
ке, кете — дай, давай
кентен — метання списів (гра)
кеп — дурень
кертиця — кротиця
кларет — біле вино
клишки — кишки
клуса, навтрюхи, дриндом — рись у коня
клямри — гачки, застібки на книзі
консистувати — стояти постоєм (у Куліша)
контрескарп — передня пологість зовнішнього рову укріплення
кородитися — скаржитися на біль
корх — міра довжини в ширину долоні або в чотири пальці
коряк — ковшик
котвиця — якір
кумельга — перевертом
кунштик — малюнок (у Шевченка)
купражити — пиячити
кутернога — кульгавий, кульга
кухва — бочка
куць — чорт, біс
лагоминки — солодощі
ланець — негідник
лахва — вигода
лембик — алембик, перепускний, переганяльний куб
лемеха, лемішка — флегматик, незграба
лотр — злодій, нероба, негідник
луп — здобич, награбоване
лупій — гицель, живолуп, деришкура
малахвія — сім'я, рідина
мантула, цюрка, холодило, бобурка, штирхайло — прутень, славень
мартопляс — фігляр, шалапут
микуляти — кліпати (очима)
мляскати — чавкати
модло — модель, взірець, шаблон
момсатися — баритися, возитися
мочеморда — п'яничка
мугиряччя — мужва
надіб — зілля
надіб'я — речовина, знадіб'я, матеріял
надха — відриг, відгик
нанашко — хрещений батько
наопач — навпроти, у протилежний бік
наскараблятися — наживатися, багатіти
невинятко — невинне дитятко
ненатлий — невситимий
нетеча — болото
ногавиці — штани
обляги — пора, коли люди лягають спати
одукований — освічений
окаряч — розставляючи ноги
окульбачити — осідлати
орація, рація — промова
отуха — підбадьорювання, втіха
оханути — привести до тями
очкур, чубрій — селюк
пелінтувати — викохувати щось, панькатися з чимось
пеня — напасть, причепа, штраф
перебаранчати — перешкоджати, заважати
перебендя — балаклій
переднити — поставити нове дно в бочці
переполаса — упереміж, почережно
півтузіня — півдюжини
підшкильнути — пожартувати
плюндри — штани до колін з пишними бганками угорі
помоцюватися — поморочитися, докласти зусиль
попас — корм на пасовищі, випас
порскливий — ковзький, невловний
посельство — посольство
пранці — сифіліс
предковіцький — давній, старосвітський
прибаги — схотінки, капризи
припутень — дикий голуб
присок — зола
пруеси — подвиги (у Достоєвського)
пугар — кубок, келих
пужити — дзюрити, мочитися
пуздро — сечовий міхур, калитка у тварин
путря — юшка з ячменю і солодкого квасу
пушило — підмагач, попихач
рахавка — зелена жабка
реверенда — сутана
регула — правило
риж — рис
риштунок — обладунок
румак — бойовий кінь
саєта — тонке сукно
сбір — агент, сищик
секимбашка — кат, різун, обезглавлювання
сивак — сивий, темно-сірий віл, порода голубів
скозуватися — сваритися, сперечатися
скраклі — городки (гра)
скримцювати — зв'язати
сницар — скульптор
спинковий — добірний
справилля — знаряддя, інструменти
старунок — доглядання, старання
стрижій — перукар
сустенція — споживок, харч
суціга — причепа, крючок
тандитник — лахмітник
танший — дешевший
тарапати — клопоти, труднощі
таркач — масть коня, білий з чорними або рудими плямами тарча — щит
трамонтана — вітер з моря
трепітка — перо, пір'їна (на капелюсі)
трусь — кролик
тузінь — дюжина
туркус — бірюза (в оповіданні Сон Коцюбинського)
увихайло — зітхальник, поклонник
угрущання — умовляння з погрозою
узанція — практика, ужиток
уринал — нічний горщик
угори, втори — сфінктер, круговий м'яз, що стискає або замикає при скороченні зовнішній отвір
утрібка — потрух, тельбухи (у Гоголя)
ферула — лінійка; бути під ферулою — під наглядом у когось, проходити вишкіл
хаптом — спохвату, похапцем, прихапцем
хіпесник — спритник, грабіжник
хіснуватися — користуватися
хлань — безодня, пучина
хляки — кендюх, рубець, фляки
хоха — дивовижа, чудовисько
пахнути — стрибнути
цвенькати — говорити не по-нашому
цизорик — складаний ножик
чави — давильня, винотока
чардак — палуба
чингал — кинджал
шанька — торбина з вівсом
шарлат — багрянець, пурпур
шахварь — ключник
шваба — образа, кривда
шелестівка — приголосна літера
шермицерія — фехтування
плямувати — перемивати кишки на ковбаси
шпакляр — той, хто шпаклює, замазує
штудерно — вигадливо
шурабурити — хапати, грабувати
щирувати — говорити по щирості, сповідуватися
югнути — шаснути, побігти
ядлоспис — меню
яломок — шапочка
ярміс — спосіб, манера діяти