А їхні обличчя то обличчя лев'ячі, а щодо швидкості вони були, як гірські сарни.
9 Голова — Езер, другий — Овдій, третій — Еліав,
10 четвертий — Мішманна, п'ятий — Їрмея,
11 шостий — Аттай, сьомий — Еліїл,
12 восьмий — Йоханан, дев'ятий — Елзавад,
13 десятий — Єремія, одинадцятий — Махбанай.
14 Оці були з Ґадових синів, голови над військовими відділами, малий один був, як сотня, а великий був, як тисяча.
15 Це ті, що перейшли Йордан першого місяця, в час повноводдя його, і розігнали всіх мешканців долин на схід та на захід.
16 І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж у твердиню до Давида.
17 А Давид вийшов перед них і сказав: "Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема в руках моїх лихого, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!"
18 І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він сказав: "Мир, Давиде, тобі і з тобою, о сину Єсеїв! Мир тобі, і мир тому, хто тобі допомагає, бо тобі допомагає твій Бог!" І прийняв їх Давид, і поставив на чолі війська.
19 І з Манасії перейшли до Давида, коли він ішов з филистимлянами проти Саула на війну, а він не допоміг їм, бо филистимські князі, порадившись, відіслали його, промовляючи: "За ціну наших голів він бажає перейти до свого пана Саула!"
20 Коли він ішов до Ціклаґу, перейшли до нього з Манасії: Аднах, Йозавад, Єдіаїл, Михаїл, Йозавад, Елігу і Ціллетай, голови Манасіїних тисяч.
21 Ці хоробрі вояки допомагали Давидові боронитися від набігів грабіжників і стали очільниками над військовими відділами.
22 Вони щодня приходили до Давида допомагати йому. І табір став дуже великий, як табір Божий.
23 А оце число озброєного війська, що прийшли до Давида в Хеврон, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом:
24 Шість тисяч вісімсот озброєних Юдиних синів, що носили великого щита та списа.
25 Сім тисяч сто вояків із Симеонових синів.
26 Чотири тисячі шістсот з левієвих синів.
27 Єгояда був князем синів Ааронових, а з ним три тисячі сімсот.
28 І юнак Садок, хоробрий вояк, та оселя його батька, від якої було двадцять два очільники.
29 Три тисячі з Веніяминових синів, Саулових братів, а більша частина їх аж дотепер трималися оселі Саулової.
30 Двадцять тисяч вісімсот хоробрих вояків з Єфремових синів було, славних чоловіків оселі їхніх батьків.
31 Вісімнадцять тисяч з половини Манасіїного плем'я. Вони були призначені за іменем, щоб прийти настановити Давида царем.
32 Двісті голів з Іссахарових синів, що мали розуміння часу, щоб знати, що буде робити Ізраїль, а всі їхні брати робили за їхнім наказом.
33 П'ятдесят тисяч вояків від Завулона, які від щирого серця допомагали Давидові.
34 А з Нефталиму було тисяча вершників, а з ними тридцять сім тисяч із щитами та списами.
35 Від Дана тих, що шикувалися в бойові порядки, було двадцять вісім тисяч шістсот.
36 Від Асира тих, що шикувалися в бойові порядки було сорок тисяч.
37 Сто двадцять тисяч з різною зброєю з того боку Йордану з Рувима, Ґада і з половини Манасії.
38 Усі ці люди вояки, що шикуються в бойові порядки, із щирим серцем прийшли до Хеврону, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й решта Ізраїля підтримували Давида.
39 І були вони там з Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати наготували їм.
40 Ті, що були близько до них, а також ті, що з земель Іссахара, Завулона і Нефталима, спроваджували віслюками, верблюдами, мулами та волами, хліб, фіґові хлібці, родзинки, вино, оливу, худобу велику і багато худоби дрібної, бо радість була в Ізраїлі.
1 хроніки 13
1 І радився Давид з тисяцькими та з сотниками, та з усіма поважними.
2 І сказав Давид до всієї Ізраїлевої громади: "Якщо вам це до вподоби, і на те воля Господа, Бога нашого, пошлімо до наших братів, що залишилися по всіх Ізраїлевих краях, а з ними до священиків та левитів, по містах та по їхніх пасовиськах, хай зберуться до нас.
3 І повернімо ковчег нашого Бога до нас, бо не зверталися ми до нього за Саулових днів".
4 І підтримала вся громада, щоб зробити так, бо слушна була та річ в очах усього народу.
5 І зібрав Давид усього Ізраїля від єгипетського Шіхору й аж до входу в Хамат, щоб спровадити Божий ковчег з Кір'ят-Єаріму.
6 І пішов Давид та весь Ізраїль у Баалу, в Юдин Кір'ят-Єарім, щоб винести звідти ковчег Бога Господа, який сидить на херувимах, і до ім'я якого кличеться.
7 І повезли Божого ковчега на новому возі з Авінадавового помешкання, а Узза та Ахйо супроводжували того воза.
8 А Давид та весь Ізраїль співали та грали на цитрах, арфах, бубнах, цимбалах і на сурмах перед Божим обличчям.
9 І прийшли вони аж до Кідонового току, і простяг Узза свою руку, щоб підтримати ковчега, бо воли мало не перекинули його.
10 І запалився на Уззу гнів Господній, і він убив його за те, що простяг руку свою до ковчега. І помер він там перед Господнім обличчям...
11 І зажурився Давид тим, що Господь убив Уззу, і він назвав те місце Перец Узза, і таке ім'я йому аж до цього дня.
12 І того дня Давид злякався Бога, і сказав: "Як я внесу до себе Божого ковчега?"
13 І не повіз Давид ковчега до себе, до Давидового Міста, а направив його до помешкання ґатянина Овед-Едома.
14 І пробував Божий ковчег у помешканні Овед-Едома три місяці. І Господь поблагословив оселю Овед-Едома, та все, що було його.
1 хроніки 14
1 А Хірам, цар тирський, послав до Давида послів, а з ними каменярів, теслярів та кедрової деревини, щоб збудувати йому будинок.
2 І зрозумів Давид, що Господь міцно поставив його царем над Ізраїлем, бо царство його було піднесене високо заради народу його, Ізраїля.
3 І взяв Давид ще собі жінок в Єрусалимі, і породив з ними синів та дочок.
4 А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, Шовав, Натан, Соломон,
5 Ївхар, Елішуя, Елпелет,
6 Ноґах, Нефеґ, Яфія,
7 Елішама, Ел'яда, і Еліфелет.
8 І почули филистимляни, що Давид був помазаний на царя над усім Ізраїлем, і піднялися всі филистимляни, щоб шукати Давида. А Давид почув про це, і вийшов проти них.
9 А филистимляни прийшли й стали таборами в долині Рефаїм.
10 І запитав Давид у Бога: "Чи виходити на филистимлян, і чи даси ти їх в руку мою?" І відповів йому Господь: "Вийди, і я дам їх у руку твою".
11 І прийшли вони до Баал-Пераціму, і Давид побив їх там. І сказав: "Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, як вода розбиває перепону на своєму шляху!" Тому назвали те місце Баал-Перацім!
12 Филистимляни залишили там богів своїх і Давид наказав спалити їх у вогні.
13 А решта филистимлян отаборилися в долині.
14 А Давид ще запитав Бога, і Бог йому сказав: "Не підеш за ними, а обійдеш їх, і вдариш їх навпроти бальзамових дерев.
15 І як ти почуєш шелест ніби кроків на верхівками бальзамових дерев, тоді нападеш на них, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филистимський табір".
16 І зробив Давид так, як наказав йому Бог, і вони побили филистимський табір від Ґівеону аж до Ґезеру.
17 І поширювалася слава Давидова по всіх краях, а Господь дав, що всі народи боялися його.
1 хроніки 15
1 І збудував він собі помешкання в Давидовому Місті, і приготував місце на Божого ковчега, і розтягнув для нього намет.
2 Тоді Давид наказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім левитів, бо їх навіки обрав Господь носити ковчега Господа та служити йому.
3 І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб винести Господнього ковчега на його місце, яке приготував йому він.
4 І зібрав Давид Ааронових синів та левитів.
5 Від Кегатових синів був головний Уріїл і з ним сто двадцять братів його.
6 Від синів Мерарі був головний Асая і з ним двісті двадцять братів його.
7 Від Ґершомових синів був головний Йоїл і з ним сто тридцять братів його.
8 Від Еліцафанових синів був головний Шемая і з ним двісті братів його.
9 Від Хевронових синів був головний Еліїл і з ним вісімдесят братів його.
10 Від Уззіїлових синів був головний Аммінадав і з ним сто дванадцять братів його.
11 І покликав Давид священиків Садока та Евіятара, та левитів: Уріїла, Асаю, Йоїла, Шемаю, Еліїла і Аммінадава
12 та й сказав до них: "Ви голови родів левитів. Освятіться ви та ваші брати, і перенесете ковчег Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке я приготував для нього.
13 Бо через те, що спочатку ви це не робили, то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали його так, як належало".
14 І освятилися священики та левити, щоб перенести ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.
15 І взяли сини левитів Божого ковчега за жердини, і поставили собі на плечі, і понесли, як наказав був Мойсей за Господнім словом.
16 І сказав Давид головним над левитами, щоб поставили своїх братів співаків з музичними інструментами, цитрами, арфами, цимбалами, щоб чути було радісні звуки веселощів.
17 І поставили левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його Асафа, сина Берехії, а з синів Мерарі, їхніх братів Етана, сина Кушаї.
18 А з ними інших їхніх братів: Захарія, Яазіїла, Шемірамота, Єхіїла, Унні, Еліава, Бенаю, Маасею, Маттітію, Еліфлея, Мікнею, і воротарів Овед-Едома і Єіїла.
19 А музик: Гемана, Асафа та Етана грати на мідних цимбалах.
20 А Захарія, Азіїла, Шемірамота, Єхіїла, Унні, Еліава, Маасею і Бенаю грати на цитрах, налаштованими на аламот.
21 А Маттітію, Еліфелегу, Мікнею, Овед-Едома, Єїла, і Азазію на арфах, налаштовними на октаві, щоб вели.
22 А Кенанію, головного левитів, над носіями. Він навчав носити, бо знався на тому.
23 А придверні Берехія та Елкана були при ковчегові.
24 А священики Шеванія, Йосафат, Натанаїл, Амасай, Захарій, Беная і Еліезер сурмили в сурми перед Божим ковчегом, а також придверні Овед-Едом та Єхія, що біля ковчега.
25 І пішов Давид і Ізраїлеві старшини та тисяцькі, щоб з радістю перенести ковчег Господнього заповіту з Овед-Едомового помешкання.
26 І коли Бог допомагав левитам, що несли ковчег Господнього заповіту, то вони принесли в жертву сім биків та сім баранів.
27 А Давид був одягнутий в одяг з вісону, як і всі левити, що несли ковчег, і співаки, і Кенанія, відповідальний за перенесення, а на Давидові був ще й льняний ефод.
28 І весь Ізраїль ніс ковчег Господнього заповіту з радісними вигуками, під звуки рога, сурм, цимбалів, цитрів та арф.
29 І коли ковчег Господнього заповіту принесли до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно.