І поховали його Ісав та Яків, сини його.
Буття 36
1 А оце нащадки Ісава, цебто Едома.
2 Ісав узяв жінок своїх з дочок ханаанських, Аду, дочку хіттеянина Елона, та Оголіваму, дочку Ани, дочку хівеянина Цівона,
3 та Босмат, дочку Ізмаїлову, сестру Невайотову.
4 І народила Ада Ісавові Еліфаза, а Босмат породила Реуїла,
5 а Оголівама народила Суша, Ялама і Кораха. Оце сини Ісавові, що були йому
народжені на землі Ханаану.
6 І взяв Ісав жінок своїх, і синів своїх, і дочок своїх, і всі душі оселі своєї, і худобу свою, і всі череди свої, і все своє майно, що набув на землі Ханаану, та й пішов від обличчя Якова, брата свого,
7 бо маєток їх був більший, ніж міг умістити той край.
8 І осівся Ісав на горі Сеїр, Ісав він же Едом.
9 А оце нащадки Ісава, батька Едому на горі Сеїр.
10 Оце імена синів Ісавових: Еліфаз, син Ади, жінки Ісавової, Реуїл, син Босмати, Ісавової жінки.
11 А сини Еліфазові були: Теман, Омар, Цефо, Гатам і Кеназ.
12 А Тимна була наложниця Еліфаза, Ісавового сина, і народила вона Еліфазові Амалика. Оце сини Ади, Ісавової жінки.
13 А оце сини Реуїлові: Нагат, Зера, Шамма й Мізза. Оце сини Босмати, Ісавової жінки.
14 А оці були сини Оголівами, дочки Ани, дочки Цівона, Ісавової жінки, і народила вона Ісаву, Єуша, Ялама і Корея.
15 А оце провідники, що вийшли від Ісавових синів. Сини Еліфаза, Ісавового первістка: провідник Теман, провідник Омар, провідник Цефо, провідник Кеназ,
16 провідник Корей, провідник Гатам, провідник Амалик. Оце провідники Еліфаза в Едомі, оце сини Ади.
17 А оце сини Реуїла, Ісавового сина: провідник Нагат, провідник Зерах, провідник Шамма, провідник Мізза. Оце провідники Реуїлові в Едомі, оце сини Босмати, Ісавової жінки.
18 А оце сини Оголівами, жінки Ісава: провідник Еуш, провідник Ялам, провідник Корей, оце провідники Оголівами, дочки Ани, Ісавової жінки.
19 Оце сини Ісава, цебто Едому, і оце їхні провідники.
20 Оце сини хореянина Сеїра, мешканці цієї землі: Лотан, Шовал, Цівон, Ана,
21 Дішон, Ецев та Дішан, оце провідники хореянина, сини Сеїру, з Едому.
22 А сини Лотана були: Хорі й Гемам, а Лотанова сестра Тимна.
23 А оце сини Шовалові: Алван, Манахат, Евал, Шефо і Онам.
24 А ото сини Цівонові: Айя і Ана, той Ана, що знайшов був у пустелі гарячі джерела, коли пас ослів Цівона, свого батька.
25 А оце діти Ани: Дішон і Оголівама, дочка Ани.
26 А оце сини Дішонові: Хемдан, Ешбан, Ітран і Керан.
27 Ото сини Ецера: Білган, Зааван і Акан.
28 Оце сини Дішана: Уц і Аран.
29 Оце провідники хореянина: провідник Лотан, провідник Шовал, провідник Цівон, провідник Ана,
30 провідник Дішон, провідник Ецер, провідник Дішан, оце провідники хореянина за їхніми провідниками в краї Сеїр.
31 А оце царі, що царювали в Едомі перед царюванням царя з синів Ізраїлевих.
32 І царював в Едомі Бела, син Беора, а ймення його міста Дінгава.
33 І помер Бела, і зацарював замість нього Йовав, син Зераха з Боцри.
34 І помер Йовав, і зацарював замість нього Хушам із землі теманіянина.
35 І помер Хушам, і зацарював замість нього Гадад, син Бедада, що побив мідіян на полі Моава, а ймення його міста Авіт.
36 І помер Гадад, і зацарював замість нього Самла з Машеку.
37 І помер Самла, і зацарював замість нього Саул з Реховоту надрічного.
38 І помер Саул, і зацарював замість нього Баал-Ханан, син Ахборів.
39 І помер Баал-Ханан, син Ахборів, і зацарював замість нього Гадад, а ім'я його міста Пау, а ім'я його жінки Мегетав'їл, дочка Матреди, дочки Ме-Загава.
40 А оце імена провідників Ісавових за їхніми родами, за місцями їхніми та за їхніми іменами: провідник Тимна, провідник Алва, провідник Етет,
41 провідник Оголівама, провідник Ела, провідник Пінон,
42 провідник Кеназ, провідник Теман, провідник Мівцар,
43 провідник Магдіїл і провідник Ірам. Оце провідники Едому, він же Ісав, батько Едому за їхніми поселеннями в краї їхнього володіння.
Буття 37
1 І осів Яків у краї мешкання батька свого, в Ханаанському краї.
2 Оце розповідь про Якова. Йосип, віку сімнадцяти років, пас, як юнак, отару з братами своїми, з синами Білги та з синами Зілпи, жінок батька свого. І Йосип доносив недобрі звістки про них до їхнього батька.
3 А Ізраїль любив Йосипа над усіх синів своїх, бо він був у нього сином старості. І він справив йому строкате вбрання.
4 І бачили його брати, що їхній батько полюбив його над усіх їх, і зненавиділи його, і це злило їх.
5 І приснився був Йосипові сон, і він розповів своїм братам, а вони ще дужче зненавиділи його.
6 Він сказав до них: "Послухайте-но про той сон, що снився мені.
7 Ото ми в'яжемо снопи серед поля, і ось мій сніп почав підводитися, та й став. А ваші снопи оточили його, та й вклоняються снопові моєму".
8 І сказали йому його брати: "Чи справді ти будеш царювати над нами, чи справді ти будеш панувати над нами?" І вони ще дужче зненавиділи його через сни та слова його.
9 І снився йому ще сон інший, і він розповів його братам своїм: "Оце снився мені ще сон, і ось сонце, місяць та одинадцять зірок вклоняються мені".
10 І він розповів це батькові своєму та братам своїм. І докоряв йому батько його: "Що то за сон, що снився тобі? Чи справді прийдемо ми, я з матір'ю твоєю і брати твої, щоб вклонитися тобі до землі?"
11 І заздрили йому брати його, а батько його запам'ятав ці слова.
12 І пішли брати його пасти отару свого батька в Сихем.
13 І сказав Ізраїль до Йосипа: "Брати твої пасуть у Сихемі. Пошлю-но я тебе до них!" А той відповів йому: "Добре".
14 І сказав він до нього: "Піди, подивися як там справи у братів твоїх і стан отари, та й повідом мені". І він послав його з долини Хеврону, і той прибув до Сихему.
15 І знайшов його один чоловік, а він ось блукає по полю. І запитав його той чоловік: "Чого ти шукаєш?"
16 А той відповів: "Я шукаю братів своїх. Скажи ж мені, де вони випасають?"
17 І сказав той чоловік: "Вони пішли звідси, бо я чув, як казали вони: "Ходімо до Дотаїну"". І пішов Йосип за своїми братами, і знайшов їх у Дотаїні.
18 А вони побачили його здалеку і поки він наближався до них, то змовилися, щоб убити його.
19 І сказали вони один одному: "Ось іде той сновидець!
20 Давайте вб'ємо його і вкинемо до однієї з ям, та й скажемо, що дикий звір роздер його! І побачимо, що буде з його снами".
21 І почув це Рувим, і захистив його від руки їхньої, бо був проти того, щоб позбавити життя його.
22 І сказав до них Рувим: "Не проливайте кров, киньте його до ями тієї, що в пустелі, а руки не кладіть на нього", щоб визволити його з їхньої руки і повернути до його батька.
23 І коли прийшов Йосип до братів своїх, то вони стягнули з нього вбрання смугасте, що на ньому було.
24 І взяли його, та й кинули до ями, а яма та порожня була, не було в ній води.
25 І сіли вони попоїсти хліба. І звели вони очі свої та й побачили, ось караван ізмаїлітів іде з Гілеаду, а верблюди їхні несуть пахощі, бальзам і ладан, щоб спровадити це до Єгипту.
26 І сказав Юда до своїх братів: "Яка користь, що вб'ємо нашого брата, і приховаємо його кров?
27 Давайте не вбиватимемо його, а продамо його ізмаїльтянам, бо він брат нам і він наше тіло". І послухали брати його.
28 І коли проходили мідіянські купці, то витягли й підняли Йосипа з ями. І продали Йосипа ізмаїльтянам за двадцять срібняків, а ті повели Йосипа до Єгипту.
29 А Рувим повернувся до ями, аж нема Йосипа в ямі! І розірвав він одяг свій...
30 І повернувся він до братів своїх, і сказав: "Нема хлопця! Що маю нині робити?"
31 А вони взяли Йосипове вбрання, зарізали цапа і вимазали вбрання кров'ю його.
32 І послали вбрання Йосипове до свого батька, щоб передали: "Оце ми знайшли. Пізнай-но, чи це вбрання твого сина, чи ні?"
33 А він пізнав його та й сказав: "Вбрання мого сина... Дикий звір його з'їв... Справді роздертий Йосип!"
34 І роздер Яків одяг свій, і одягнув веретище на стегна свої, і багато днів справляв жалобу по синові своєму...
35 І зачали всі сини його та всі дочки його втішати його. Але він не міг втішитися, та й сказав: "У жалобі зійду я до сина мого в шеол". І плакав за ним його батько.
36 А мідіяни продали Йосипа до Єгипту, Потіфарові, царедворцю фараоновому, старшому царської сторожі.
Буття 38
1 Сталося того часу, і відійшов Юда від братів своїх, і поставив свої намети неподалік одного адулламітянина, на ймення Хіра.
2 І побачив там Юда дочку одного ханаанянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.
3 І завагітніла вона, і народила сина, а він назвав його Ер.
4 І завагітніла вона ще, і народила сина, і назвала його Онаном.
5 І ще знову, і народила сина, і назвала його Шела. А батько був у Кезиві, як вона народила його.
6 І взяв Юда жінку для Ера, свого первістка, на ім'я Тамара.
7 І був Ер, Юдин первісток, злий в очах Господа, і Господь його вбив.
8 І сказав Юда до Онана: "Одружися з нею і ввійди до жінки брата свого, щоб продовжити рід брата твого".
9 А Онан знав, що не його будуть нащадки ті. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то зливав насіння на землю, аби не дати його її братові.
10 І було лихим те в очах Господа, що він робив, і вбив він також і його.
11 І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: "Сиди вдовою в оселі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій". Бо він був подумав: "Аби не помер також він, як брати його". І пішла Тамара, та й осіла в оселі батька свого.
12 І минуло багато днів, і померла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, де стригли отари його, він і Хіра, товариш його адулламітянин.
13 А сказали Тамарі: Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою.
14 І зняла вона з себе одяг вдівства свого, і покрилася покривалом, і сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.
15 І побачив її Юда, і прийняв її за повію, бо закрила вона обличчя своє.
16 І він збочив до неї зі шляху й сказав: "А ну ж я ввійду до тебе!" Бо він не знав, що вона невістка його. А вона запитала: "Що даси мені, коли прийдеш до мене?"
17 А він відповів: Я пошлю тобі козеня. І сказала вона: Якщо даси заставу, аж поки пришлеш.
18 А він запитав: "Яка та застава, що дам я тобі?" Та сказала: "Твоя печатка, мотузка і палиця, що в руці твоїй".