А ім'я його матері Єдида, дочка Адаї з Боцкату.
2 І робив він добре в Господніх очах, і ходив шляхами свого батька Давида, і не збочував ані праворуч, ані ліворуч.
3 І сталося вісімнадцятого року царя Йосії, послав цар Шафана, сина Ацалії, Мешулламового сина, писаря, до оселі Господньої, промовляючи:
4 "Піди до Хілкії, першосвященика, і хай перелічить те срібло, що знесене до оселі Господньої, що зібрали від народу сторожі порога.
5 І хай дадуть його на руку відповідальним за роботи, поставленим у Господній оселі, а ті хай дадуть його тим, хто працює в Господній оселі, щоб направляти ушкодження,
6 теслярам, будівничим і мулярам, щоб купувати деревину та тесане каміння для ремонту будівлі.
7 Облік того срібла, що дане на їхню руку, вести не обов'язково, бо чесно вони роблять".
8 І сказав Хілкія, першосвященик, до писаря Шафана: "Я знайшов у Господній оселі книгу Закону!" І дав Хілкія ту книгу Шафанові, і той перечитав її.
9 І війшов писар Шафан до царя, і приніс цареві звістку, і сказав: "Раби твої висипали те срібло, що знайдене, і дали його на руку відповідальним за роботами, поставленим у Господній оселі".
10 І сказав писар Шафан цареві: "Священик Хілкія дав мені книгу". І Шафан став перечитувати її перед царем.
11 І як цар почув слова книги Закону, то роздер свій одяг...
12 І наказав цар священикові Хілкії, і Ахікамові, Шафановому синові, Ахборові, Міхаїному синові, писареві Шафанові і Асаї, царевому слузі:
13 "Ідіть, зверніться до Господа про мене й про народ, та про всього Юду, про слова книги. Великий бо гнів Господній, що запалився на нас за те, що батьки наші не слухали слів цієї книги, щоб робити все, що написано про нас".
14 І пішов священик Хілкія, Ахікам, Ахбор, Шафан і Асая до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Тікви, сина Хархасового, наглядача за одягом, вона сиділа в новій частині Єрусалимі, і промовляли до неї.
15 А вона сказала до них слово Господа, Бога Ізраїлевого: "Скажіть чоловікові, який послав вас до мене,
16 що так промовляє Господь: "Ось я наведу лихо на це місце та на мешканців його, виконуючи всі слова тієї книги, що читав Юдин цар,
17 за те, що вони покинули мене, і кадили іншим богам, щоб гнівати мене всіма вчинками своїх рук. І розпалився мій гнів на це місце, і він не згасне!
18 А Юдиному цареві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому, що так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про ті слова, які ти чув:
19 "За те, що пом'якшало твоє серце, і ти впокорився перед Господнім обличчям, коли почув, що я сказав про це місце та про мешканців його, що вони стануть спустошенням та прокляттям, і що ти роздер одяг свій та плакав перед моїм обличчям, то я також почув, — каже Господь.
20 Тому то я прилучу тебе до батьків твоїх, і тебе покладуть до могили в мирі, і очі твої не побачать усього того лиха, що я наводжу на це місце"". І вони принесли цю звістку цареві.
2 про царів 23
1 А цар послав, зібрати до нього всіх старшин Юди та Єрусалиму.
2 І ввійшов до оселі Господньої цар та мешканці Юди і Єрусалиму, і священики, і пророки, і весь народ від малого й до великого, і він прочитав до їхніх вух усі слова книги заповіту, знайденої в Господній оселі.
3 І став цар на підвищенні, і уклав угоду перед Господнім обличчям, щоб ходити за Господом та триматися заповідей його, і свідчень його, і постанов його всім серцем та всією душею, щоб виконати слова того заповіту, що написані в тій книзі. І весь народ пристав до угоди.
4 І наказав цар Хілкії, першому священикові, й іншим священикам та сторожам порога, щоб повиносили з Господнього храму всі речі, зроблені для Ваала та для Астарти, та для всіх небесних світил. І він спалив їх поза Єрусалимом на кедронських полях, а їхній порох відніс до Бет-Елу.
5 І він усунув жерців, що їх настановили були Юдині царі, і що вони кадили на висотах по Юдиних містах та в околицях Єрусалиму, і кадили для Ваала, і для сонця, і для місяця, і для планет, і для всіх небесних світил.
6 І він виніс Астарту з Господньої оселі поза Єрусалим, в долину річки Кедрон, та й спалив її там, і стер на порох, і розвіяв на могилах простого люду.
7 І він зруйнував кімнати для чоловіків, що займалися проституцією, при Господній оселі, де жінки ткали завіси для Астарти.
8 І він випровадив усіх священиків з Юдиних міст, і опоганив висоти, де священики кадили, від Ґеви аж до Беер-Шеви, і зруйнував брамні висоти, що були при вході брами Ісуса, голови міста, що була ліворуч того, хто входив до брами міста.
9 Але священики висот не входили до Господнього жертовника в Єрусалимі, а тільки їли прісне серед своїх братів.
10 І він опоганив Тофет, що в долині Гінномового сина, щоб ніхто не переводив через вогонь сина свого та дочку свою для Молоха.
11 І він прибрав коні, яких приводили Юдині царі для сонця, від входу до Господньої оселі, при кімнаті євнуха Нетан-Мелеха, що був у Парварімі, а колісниці сонця спалив у вогні.
12 А жертовники, що були на даху Ахазової верхньої світлиці, що зробили Юдині царі, та жертовники, що зробив Манасія на двох подвір'ях Господньої оселі, цар зруйнував. І вкинув їхній порох у річку Кедрон.
13 А висоти, що навпроти Єрусалиму, праворуч гори Загибелі, які збудував був Соломон, Ізраїлів цар, для Астарти, огиди сидонської, і для Кемота, огиди моавської, і для Мілкома, огиди Аммонових синів, цар опоганив.
14 І він зруйнував стовпи для богів, і постинав посвячені дерева, а їхнє місце наповнив людськими кістками.
15 А також жертовника, що в Бет-Елі, висоту, що зробив був Єровоам, син Неватів, що ввів у гріх Ізраїля, та всі інші жертовники та висоти він розбив, спалив і стер на порох, і Астарту спалив.
16 І обернувся Йосія, та й побачив могили, що були там на горі. І послав він, і забрав кістки з них, і спалив на жертовнику, і опоганив його, за словом Господнім, яке промовляв був Божий чоловік, що передбачив ці речі.
17 І запитав цар: "Що це за пам'ятник, що я бачу?" А люди того міста відповіли йому: "Це пам'ятник Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї й передбачив ці речі, які зробив ти на жертовнику в Бет-Елі".
18 А він сказав: "Дайте йому спокій, хай ніхто не рухає кісток його". І зберегли кістки того пророка, що прийшов був із Самарії.
19 А також усі будівлі на висотах по самарійських містах, які зробили були Ізраїлеві царі, щоб гнівати Господа, Йосія знищив, і зробив з ними те саме, що зробив у Бет-Елі.
20 І порізав він усіх священиків висот, що були там, на жертовниках, і спалив на них людські кістки, та й повернувся до Єрусалиму.
21 І наказав цар усьому народові: "Справте Пасху для Господа, вашого Бога, як написано в оцій книзі заповіту".
22 Бо не справлялася ця Пасха від днів суддів, що судили Ізраїля, по всі дні царів Ізраїлевих та царів Юдиних.
23 І тільки вісімнадцятого року царя Йосії справлялася Пасха для Господа в Єрусалимі.
24 А також тих, хто викликає духів померлих, віщунів, хатніх божків, бовванів і все огидне, що з'явилися в Юдиному краї та в Єрусалимі, винищив Йосія, щоб виконати слова Закону, написані в книзі, що знайшов священик Хілкія в Господній оселі.
25 А такого царя, як він, що навернувся б до Господа всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим законом, не було перед ним і по ньому не повставав такий, як він.
26 Тільки Господь не стримав свого лютого гніву, що запалав у ньому на Юду за всі ті прикрощі, яких йому завдав Манассія.
27 І сказав Господь: "Також Юду відкину я від обличчя свого, як відкинув я Ізраїля, і відкину це місто, яке обрав, Єрусалим, та цей храм, про який я сказав: "Ім'я моє буде там!28 А решта справ Йосії та все, що він робив, ото вони описані в книзі про Юдиних царів.
29 За його днів пішов фараон Нехо, єгипетський цар, на асирійського царя, на річку Ефрат. І вийшов цар Йосія навпроти нього, та той убив його в Меґіддо, коли він побачив його...
30 І його раби повезли його мертвого з Меґіддо, і привезли його до Єрусалиму, і поховали його в могилі його. А народ краю взяв Єгоахаза, сина Йосії, помазали його та й настановили царем замість його батька.
31 Єгоахаз був віку двадцяти трьох років, коли він зацарював, і царював він у Єрусалимі три місяці. А ім'я його матері Хамуталь, дочка Єремії, з Лівни.
32 І робив він лихе в Господніх очах, усе так, як робили його батьки.
33 І фараон Нехо зв'язав його в Рівлі, в Гаматському краї, щоб він не царював у Єрусалимі, і наклав данину на цей край, сто талантів срібла та талант золота.
34 А царем настановив фараон Нехо Ел'якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім'я його на Єгояким. А Єгоахаза він забрав до Єгипту і той помер там.
35 Щоб збирати фараонові Нехо срібло та золото, Єгояким обклав народ податками. Він стягав те срібло та золото з народу краю за оцінкою землі кожного.
36 Єгояким був віку двадцяти п'яти років, коли він зацарював, і царював він одинадцять років у Єрусалимі. А ім'я його матері Зевуда, дочка Педаї, з Руми.
37 І робив він лихе в Господніх очах, усе так, як робили батьки його.
2 про царів 24
1 За його днів прийшов Навуходоносор, цар вавілонський, і Єгояким був йому три роки васалом, та потому повстав проти нього.
2 А Господь послав на нього орди халдеїв, орди сирійські, орди моавські та орди синів Аммона. І він послав їх на Юду, щоб винищити їх за словом Господа, яке він промовляв через рабів своїх пророків.
3 З наказу Господа сталося це на Юду, щоб відкинути його від обличчя його за гріхи Манасії, за все, що він робив,
4 а також за невинну кров, яку він пролив, і наповнив Єрусалим невинною кров'ю. І не пробачив Господь.
5 А решта Єгоякимових справ та все, що він робив, ото вони описані в книзі про Юдиних царів.
6 І спочив Єгояким зі своїми батьками, а замість нього зацарював син його Єгояхін.
7 І вже не виходив єгипетський цар зі свого краю, бо вавілонський цар забрав усе від Єгипетського потоку аж до річки Ефрату, усе, що належало єгипетському цареві.
8 Єгояхін був віку вісімнадцяти років, коли він зацарював, і царював він у Єрусалимі три місяці. А ім'я його матері Нехушта, дочка Елнатана, з Єрусалиму.
9 І робив він лихе в Господніх очах, усе так, як робив його батько.
10 Того часу прийшли до Єрусалиму раби Навуходоносора, царя вавілонського, і взяли місто в облогу.
11 Коли місто вже було в облозі, прийшов Навуходоносор, вавілонський цар.
12 І вийшов Єгояхін, цар Юдин, до вавілонського царя, він та мати його, і слуги його, і князі його, і євнухи його, і вавілонський цар полонив його восьмого року свого царювання.
13 І забрав він звідти всі скарби Господньої оселі та скарби помешкання царевого, і зняв усі золоті речі, які зробив був Соломон, цар Ізраїлів, у Господньому храмі, як наказав Господь.
14 І вивів він весь Єрусалим, всіх князів, всіх вояків і всіх теслів та ковалів у неволю, десять тисяч пішло в неволю.